Нотатки про першу п’ятірку Стратегій ОТГ в Сумській області

Нотатки про першу п’ятірку Стратегій ОТГ в Сумській області

4 грудня 2017 року в місті Києві проходив ІІ Всеукраїнський Форум об`єднаних територіальних громад. Ще рік тому навіть найбільші оптимісти навряд чи уявляли собі масштаб подібного заходу і що в ньому братимуть участь Президент України, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради та інші високопосадовці. Якщо раніше поступ реформи децентралізації не сприймався як незворотній, то тепер, попри весь наявний скепсис, в об’єднаних громадах проживає більше 6 млн. наших громадян, а площа створених ОТГ перевищує за розмірами такі країни, як, скажімо, Угорщина чи Португалія. Тобто своєрідний Рубікон реформа подолала. Проте децентралізація, як така і створення об’єднаних громад не є самоціллю, мета реформи – це нова модель держави, яка заснована на ініціативі людей.

У радянський період культивувався образ легкозамінної «людини-гвинтика», безправного і слухняного виконавця. Наразі ж завданням реформи є подолання цього спадку і створення реального потужного місцевого самоврядування. Крім цього, децентралізація також є одним з компонентів асиметричної відповіді в умовах гібридної війни, оскільки руйнує матрицю централізації, яка зав’язана на вертикальне підпорядкування.

На сьогоднішній день "брендом" нашої держави в світі є війна на сході і корупція, тобто ті речі, які є найбільш відлякуючими для інвесторів. В ході реформи робиться спроба змінити таку неприємну для нас впізнаваність, зміною фокусу уваги на можливості регіонів і людей.

По суті, люди – це той ресурс і найбільше багатство, яке є в кожної громади, але далеко не всім вдається зробити розумні інвестиції в соціальний капітал. Кваліфікована робоча сила, подолання недобросовісної конкуренції та створення потужної інфраструктури здатні збільшити інвестиційну привабливість, проте шлях до цього пролягає через розумне стале зростання.

У даному контексті не можна не сказати кілька слів і про аспекти, які дещо ускладнюють процес реформи. Принцип добровільності при створенні ОТГ, який є інструментом демократії, на сьогоднішній день практично припинив виконувати конструктивну функцію і все більше перетворюється на свою протилежність, стаючи своєрідним «токсином» для реформи. Завдяки затягнутому процесу об’єднання в громади, реформа все більше стає схожою на потяг, коли хтось сів в СВ, хтось в купе, хтось в плацкарт, а хтось взагалі лишився на пероні. З одного боку, добровільність має йти поруч з історичною пам’яттю, тому малювати території громад олівцем на сталінський манер не варіант. Разом з тим, має бути і певний дедлайн.

Не в останню чергу, це зумовлено і тим, що розроблена модель створення громад зазнала сильної деформації під впливом місцевих латифундістів, які прагнуть створювати більше дрібних громад, щоб мати змогу легше їх контролювати. В Сумській області стан речей погіршується ще й через те, що міста обласного значення переважно слабо включені в реформу і не є її прихильниками.

У значній мірі негативний вплив на впровадження реформи здійснюється послабленням ролі та компрометацією Державного фонду регіонального розвитку [ДФРР]. Зокрема, це і ідея замінити формування ДФРР в обсязі 1% від державного бюджету на 10% від податку на прибуток, це і вилучення коштів на депутатський "ручнік", це і низька ефективність обласних комісій з оцінювання проектів.

Ще одним ризиком для реформи є поступове вичерпання можливостей державного бюджету підтримувати розвиток громад. Якщо в 2016 р. субвенція на інфраструктуру для ОТГ становила 1 млрд. грн. і розподілялась між 159 громадами, то в цьому році вона має скласти 1,9 млрд., але розподілена буде вже між майже 700 громадами. Тому, в ідеалі, децентралізація – це шлях від патерналізму до підприємливості, виявлення і реалізація прихованого і недооціненого потенціалу регіонів. Але тут також є загроза того, що бідні можуть ще більше збідніти, а багаті стати ще багатшими, тобто розрив між ними не зменшиться, а навпаки – збільшиться.

Суттєвим каталізатором цього процесу може стати збільшення конкуренції між громадами за людський та фінансовий ресурс. Фактором, який спрямований стати і певним амортизатором цих ризиків, і «запустити» громади є розробка стратегій розвитку, тобто бачення своєї громади в певній часовій перспективі і шлях втілення заданого образу.

У Сумській області в червні 2017 р. п’ять громад Боромлянська, Краснопільська, Миколаївська (Сумського району), Миропільська та Хотінська розпочали процес розробки своїх планів розвитку на 2018-2020 рр. Відбиралась група відповідно до виявленого ними бажання на відкрите запрошення Центру до співпраці. Логіка темпоральних меж диктувалась терміном закінчення в 2020 р. європейського циклу, державної і обласної стратегій розвитку. Не в останню чергу вибір такого часового проміжку зумовлювався браком досвіду самостійного планування свого розвитку та відсутністю проектного мислення. Наступний цикл, скоріш за все, буде вже семирічним на 2021-2027 рр., в рамках якого і реалізовуватиметься низка розвиткових проектів.

26730879 1322358554565052 8082198987583278438 n

Сумський "Центр розвитку місцевого самоврядування" ставив собі за мету по закінченню цієї роботи залишити громадам не тільки певні документи, але й людей, в яких, образно кажучи, інвестував півроку. Центр організовував для представників ОТГ, залучених до процесу написання стратегій, спеціалізовані семінари з управління проектним циклом, написання проектів для підтримки іноземними донорами, використання логіко-структурної матриці тощо.

Паралельно з цією роботою для них також організовувались стаді-тури в Черкаську, Вінницьку, Хмельницьку та Одеську області. Побачений на власні очі поступ інших громад, їхній досвід в сфері акумулювання проектних ідей, які з’явились саме завдяки заангажованості в написання планів розвитку широких кіл громадськості і молоді, в значній мірі надихнув і представників ОТГ Сумщини.

За півроку роботи над своїми «маленькими конституціями» представники п’яти громад мали змогу ознайомитись з досвідом комплексного розвитку в інших ОТГ. Зокрема, вивчали створення та організацію ефективної роботи управлінського апарату, Центрів надання адміністративних послуг і Центрів безпеки, системи освіти, реалізації культурних проектів, перепрофілювання бібліотек в інформаційні центри та Будинків культури в Центри дозвілля громад, розбудову інфраструктури, інструменти залучення інвестицій і багато іншого.

Нарешті, 15 січня 2018 р. в приміщенні Сумського "Центру розвитку місцевого самоврядування" за участі першого заступника голови ОДА Олександра Марченка та заступниці голови облради Тетяни Головко відбулась презентація стратегій розвитку Краснопільської, Боромлянської, Миколаївської [Сумського району], Миропільської та Хотіньської об'єднаних територіальних громад.

Одним з першочергових завдань для створюваних стратегій стала згуртованість ментальна і просторова. Образно кажучи: утворилась Боромлянська громада, але тепер потрібно створити "боромлян", тобто виховати місцеву ідентичність, зцементувати мешканців громади. Для цієї мети важливе все: від врахування особливостей історичної пам’яті, розробки нової символіки, створення футбольної, пейнтбольної чи інших спортивних команд, організації власних фестивалів, ярмарків до організації внутрішнього транспортного сполучення між населеними пунктами громади. Тобто спектр проектних ідей тут максимально широкий.

26815340 1322358464565061 3076814905628212780 n

Наступним важливим кроком для громад є проведення інвентаризації землі. На згаданому ІІ Форумі громад Президент України озвучив дані, що на сьогодні 5 млн. земельних ділянок відсутні в земельному кадастрі, а 30% [12 млн. га] землі знаходиться в так званій "сірій оренді". Для значної кількості громад основними джерелами наповнення бюджетів є податок за користування землею та податок на доходи фізичних осіб, тому унормування земельного питання є як ніколи запитуваним, не кажучи вже про передачу громадам права розпоряджатись землями поза межами населених пунктів.

Ще однією сферою, у якій потрібно вибудувати ефективну модель є налагодження партнерських відносин з місцевим бізнесом. Не секрет, що чимала кількість підприємств сплачує податки не за місцем фактичного розташування, а за податковою адресою, таким чином позбавляючи певну громаду ресурсів. В цьому контексті цікавою виглядає ідея сплати податків не на прибуток, а на виведений капітал.

Деякі власники підприємств звикли тривалий час вирішувати свої питання через центр, що сприяло формуванню в них зверхнього ставлення до місцевого самоврядування, з представниками якого тепер мають знаходити спільну мову і вибудовувати діалог. Досвід співпраці з місцевим бізнесом, його всебічна підтримка, заохочення до розширення та збільшення своїх потужностей, інвестування в молодь громади та меценатської допомоги в перспективі має стати базисом для залучення інвестицій. Для цього потрібний певний заділ: від упізнаваності громади, просування її бренду, створення максимально сприятливого клімату для ведення бізнесу, зручної і в належному стані інфраструктури, сервісного підходу до розуміння, що інвестор – дорогий гість у вашому домі.

Наступна теза є такою, що трохи набили оскомину своїм надто частим і не завжди умісним вживанням, але, тим не менш, є важливою для позитивного сприйняття стратегій розвитку як "живого" документа мешканцями ОТГ. Зокрема, це комфортність і безпека проживання на території певної громади. Переважну більшість людей шукає чітких і зрозумілих позицій в стратегії, які впливають на те, де вона працює, де живе і де відпочиває. Якщо умови не задовольнятимуть цим критеріям, то людина просто поїде в інше місце, а громада втратить найбільш активну й ініціативну частину своїх мешканців, а згодом і перспективу розвитку.

Тому для громад також дуже важливим є орієнтація на молодь, забезпечення післяурочного дозвілля, створення умов для занять спортом, підтримка різноманітних популярних у тинейджерів течій, створення центрів для відпочинку тощо. Для більшості громад на сьогодні надзвичайно гострою є проблема старіння, відтоку працездатного населення та пошук інструментів стимулювання у молоді бажання лишатись. В цьому контексті конче потрібно залучати молодь до спільного прийняття рішень з життя громади, сприяти проявам громадської активності, загалом інвестувати в створення громадського середовища в громаді.

Для значної кількості громад очевидно, що державна підтримка не вічна і не покриває їхніх потреб в повному обсязі. Тому потрібна орієнтація на власні сили і пошук власних точок росту. Переважна більшість ОТГ Сумщини носять аграрний характер і основна ставка мала б робитись на лідерство в агротехнологіях. Наразі проекти пов’язані, наприклад, зі створенням плодово-ягідних кластерів є перспективними, проте поки що важко підйомними. Скажімо, Боромлянська громада, яка колись тривалий час славилась своєю полуницею, зараз практично втратила асоціювання з цією ягодою, а місцеве населення все менше займається її культивацією. Те саме стосується і лозоплетіння, яке перейшло на рівень кустарного промислу і тримається на старих насадженням лози.

26952258 1322358014565106 362683166857372318 o

Чимала кількість громад в своїх сильних сторонах в SWOT-аналізі неодмінно вказувала "вигідне географічне розташування та мальовничі краєвиди". Закономірно, що в можливостях вони вбачали розвиток зеленого туризму. На жаль, туристичний потенціал Сумської області вкрай низький і перспектив його розвитку в громадах поки що нема. Наразі вони можуть говорити поки що про "створення передумов для розвитку туризму". Туризм – це передовсім бізнес, на якому потрібно заробляти, але на початковому етапі він потребує значних капіталовкладень і системної роботи.

За виключенням Тростянця, ці умови в наших ОТГ поки що не створені. Ще одна проблема – це відсутність гідів, які б адекватно розумілись на проблемах історії і володіли сучасними навичками комунікації. Їх також потрібно готувати у ВНЗ чи на спецкурсах. Відсутні і популярні видання для туристів [графіка, піктограми, інтерактивні]. На цьому етапі стратегічного планування видається продуктивнішим створювати арт-простори під людей, які пов’язані із Сумщиною і є загальновідомими в світі, тобто самі по собі є брендами. Таким для Тростянця є Петро Чайковський, для Лебедина – Давид Бурлюк, Ієремія Вишневецький – для Глинська і т.п. Це не означає, що наші громади не мають перспектив для розвитку зеленого чи активного туризму, але це справа майбутніх планів розвитку.

Працюючи над написанням стратегій для першої п’ятірки ОТГ, ми підходили до документа ще й як до своєрідної політичної програми голови громади. Рівень сприйняття і розуміння потреб стратегій розвитку в новостворених громадах є не надто високим і несе на собі значний відсоток скепсису. Успішність реалізації цих перших трирічних планів не тільки стане досвідом і "трампліном" для проектування свого розвитку на наступний період [орієнтовно 2021-2027 рр.], тестом для громади на спроможність і життєздатність, але і звітом очільника громади перед людьми. Ми намагались, щоб розроблені документи містили узгоджений погляд на розвиток громади голови, членів Робочих груп та експертного середовища.

Основні проблеми, які зараз стоять перед громадами в реалізації своїх стратегій розвитку це – нестача кадрів [управлінських, освітніх, медичних, юристів, землемірів], майже тотальна зневіра і недовіра людей один до одного і до інститутів влади [ще один рудимент радянської системи, який дістався нам в спадок], потужне аграрне і контрабандистське лоббі, відсутність громадського середовища, наростання конкуренції з іншими ОТГ.

Варто також пам’ятати, що суть реформи не тільки у децентралізації послуг і фінансів, але і відповідальності. Останній фактор поки що мало присутній в свідомості людей. Яскравим прикладом є показник відсотка співфінансування проектів: чим він вище, тим більше цей проект сприймається як свій і потрібним для громади. Натомість переважна більшість обмежується мінімально встановленою планкою в 10%.

Дані документи не є ідеальними, як і все в цьому світі, але, сподіваємось, що вони стали маленькими кроками до великих справ, які можуть і не привести до успіху, але принаймні нададуть сенсу і розуміння громадам в їхній діяльності. Остання теза певним чином проявилась в формулюванні місій для своїх громад. Логіка може нас привести від пункту А в пункт Б, а уява куди завгодно. В даному випадку, місія є мрією, яку стратегія має наблизити до конкретики.

Так, Краснопільська громада задекларувала "нові традиції і великі амбіції", маючи на увазі бажання перетворити свій центр з селища на містечко і створити нову якість муніципальних послуг. Миропільська громада використала образ "зеленого коридору" натякаючи на свій потенціал для рекреації, розвитку зеленого і активного туризму і, разом з тим, роблячи акцент на сприянні активності, ініціативності та підприємливості своїх мешканців.

вгору

Події

Як святкуватимуть День Незалежності в Сумах?

21 серпня, 2018 | Hits:150

Спецкор підготував для своїх читачів підбірку заходів на 23-...

До восьми років за ґратами загрожує сумській поліцейській

21 серпня, 2018 | Hits:688

Про це Спецкор дізнався у прокуратурі Сумської області...

Тролейбусний маршрут змінили у Сумах

21 серпня, 2018 | Hits:325

Про це Спецкор дізнався у КП СМР "Електроавтотранс...

Арешт майна та закриті кордони: як перевиховують батьків на Сумщині?

21 серпня, 2018 | Hits:172

У обласній юстиції розповіли як борються з аліментниками-бор...

ДТП у Сумах: постраждали семеро людей

21 серпня, 2018 | Hits:459

Про це Спецкор дізнався у Патрульній поліції області...

Пішоходи, яких збило патрульне авто в Сумах, потребують коштів на лікування

20 серпня, 2018 | Hits:3865

Про це поширили інформацію друзі та рідні постраждалих у соц...

Проблеми

За рік Баранівського лісу в Сумах може не стати - лісничий

14 серпня, 2018 | Hits:436

Мешканці району Баранівка в Сумах повстали проти лісгоспу. П...

Що буде з грошима на трасу Суми-Юнаківка, які втратили через бездіяльність сумських чиновників

11 липня, 2018 | Hits:1378

Депутати Сумської обласної ради сьогодні на сесії звернулися...

Меду не буде! Мільйони гривень втратили пасічники на Сумщині

29 червня, 2018 | Hits:3185

Така картина спостерігається не в одному селі в області. Мед...

Мільйон гривень планують виділити для постраждалих у Білорусі сумських дітей

22 травня, 2018 | Hits:1380

Про це повідомив керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живиць...

Селяни з Яструбиного протестами домоглися більшої ціни на молоко

11 травня, 2018 | Hits:2379

Про це Спецкору повідомила місцева жителька із Яструбиного.&...

Немає грошей - немає молока! Селяни на Сумщині блокують молоковози

09 травня, 2018 | Hits:4313

Жителі села Яструбине Сумського району відмовляються здавати...

Реформи

Нацслужба здоров'я підписала договори з медзакладами Сумщини

16 серпня, 2018 | Hits:228

Про це Спецкору повідомив заступник міського голови Сум Макс...

Сумщина у трійці лідерів по укладанню договорів у Нацслужбою здоров'я

07 серпня, 2018 | Hits:324

Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров'я України Уля...

Школи Сумщини одні з найперших освоїли кошти на Нову українську школу

06 серпня, 2018 | Hits:1240

Про це повідомили під час селекторної наради у Кабміні. Як н...

У яких громадах на Сумщині будуть сучасні ЦНАПи?

04 серпня, 2018 | Hits:388

115 громад отримають допомогу Програми "U-LEAD з Європою" у ...

«Без бюджету, але з фестивалями» - Мішель Терещенко

02 серпня, 2018 | Hits:623

У Глухові поділилися досвідом організації фестивалів із пред...

Громада на Сумщині влаштувала краудфандинг аби породіллі не мерзли в лікарні

01 серпня, 2018 | Hits:566

У Тростянці створюють загальнодержавну модель сучасної район...

Громади

Як у Європі: опорну школу ремонтують у Краснопільській ОТГ

21 серпня, 2018 | Hits:66

Про це повідомив голова Краснопільської громади Юрій Яремчук...

Диким медом пригощали на Сумщині

19 серпня, 2018 | Hits:455

Чому мед "дикий"? - запитаєте ви. Усе дуже просто! Продукт –...

Якою буде лікарня майбутнього у Тростянецькій громаді?

15 серпня, 2018 | Hits:924

За проектом, через п’ять років занедбаний медичний заклад у ...

22% населення Сумщини проживають в ОТГ

13 серпня, 2018 | Hits:339

Про це Спецкору повідомив радник Сумського «Центру розвитку ...

За німецькі кошти у Тростянці модернізують шкільну їдальню

11 серпня, 2018 | Hits:510

Оновлять їдальню в школі №3 в Тростянці. Про це повідомляють...

У Тростянці будують інклюзивний майданчик

10 липня, 2018 | Hits:816

Тростянецька міська рада виграла грант у 105 тисяч гривень н...

Новини

Ми у соцмережах

Про нас

СпецКором може стати кожен. Повідомляйте про події та проблеми, знімайте відео і створюйте новини разом із нами! Долучайтеся до команди професіоналів!

Лічильники

Контакти