Грунська ОТГ: успіхи та прорахунки
Грунська ОТГ Охтирського району з’явилася 29 грудня 2016 року. Громада об’єднала 5 сільських рад (Грунська, Куземинська, Рибальська, В’язнівська, Гнилицька), 16 населених пунктів та понад 5 тисяч населення.
ОТГ межує з Чупахівською, Чернеччинською та Комишанською ОТГ Охтирського району, з двома останніми з яких - громада тісно співпрацює у різних сферах життєдіяльності. На балансі Грунської ОТГ 25 закладів соціальної сфери, серед яких не тільки отримані у спадок від районної ради заклади освіти, медицини, культури, а й новостворені комунальні заклади.
За 2017 рік громада за кошти ДФРР придбала новий трактор для комунального закладу «Партнер», шкільний автобус для опорного закладу – Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
За рахунок співфінансування із Службою автомобільних доріг був зроблений поточний ремонт дороги сполученням Ясенове – Куземин. За інфраструктурні кошти зроблений капітальний ремонт доріг місцевого значення та закладів охорони здоров’я, зокрема Куземинської амбулаторії.
Річний бюджет на 2018 рік становить понад 34 мільйонів гривень. Сума враховує власні надходження (13 млн.гривень) та державні субвенції (21,5 млн. гривень).
Голова громади Олександр Кудлай зазначає, що цієї суми недостатньо, і громада потребує дотації вирівнювання у розмірі 2,6 млн. гривень. Адже зазначеної суми не вистачає на виплату заробітної плати працівникам, зокрема в медичній сфері коштів вистачить лише на 6 місяців.
Медична сфера
Грунською ОТГ був створений комунальний заклад «Грунський центр первинної медико-санітарної допомоги», який опікується долею 3-х амбулаторій, 1 ФАПу, 3-х фельдшерських пунктів та пунктом екстреної медичної допомоги. Загалом у КЗ працює 62 працівника.
Для роботи зазначених закладів громада у рік потребує понад 3 мільйонів гривень. І цьогоріч має 8% фінансової незабезпеченості в цій сфері. У 2017 році була типова ситуація. Держава тоді виділила додаткові кошти. Керівництво громади, знаючи про існуючі проблеми, протягом року не здійснило жодних кроків для їх вирішення. Тому цьогоріч ситуація повторюється і ОТГ знову потребує додаткових дотацій.
Щоб вирівняти ситуацію, розвивати медичну галузь та забезпечувати працівників заробітною платою – громаді були надані певні рекомендації від Сумської ОДА.
Із 1 липня 2019 року допомога у вигляді державної медичної субвенція закінчиться, адже передбачена на певний час за для підтримки громад у тяжкий перехідний період. Громадам, які використовуючи допомогу держави, так і не змогли навести лад у медичній сфері доведеться або шукати додаткове фінансування, інший варіант - оптимізувати деякі із закладів.
Або фактично ті лікарі, які зараз працюють в громаді, змушені будуть утримувати центр первинної медико-санітарної допомоги та штат медичних працівників, який на сьогодні працює в центрі, за власний рахунок
начальник управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації Сергій Бутенко
Керівництво громади не бере на себе відповідальність за реорганізацію медичної сфери. Голова громади Олександр Кудлай, коментуючи ситуацію що склалась з медичною галуззю, зазначає, поки є кошти і держава допомагає Грунській ОТГ вся медична ланка буде працювати на повну.
Після закінчення медичної субвенції люди будуть попереджені про ситуацію, плануються громадські слухання, на яких спільно будуть прийняти рішення щодо подальшої долі медичних закладів, коментує голова.
Свою позицію пояснює тим, що люди бояться закриття медичних закладів, і якщо процес оптимізації розпочнеться – не зрозуміють, для чого тоді був процес об’єднання в громаду.
У ОТГ відсутня роз’яснювальна політика у сфері децентралізації, що особливо стосується медичного питання. Людям не пояснюють, що на рівні громади в обов’язковому порядку буде функціонувати первинна медицина та швидка допомога, і що мережа закладів охорони здоров’я повинна бути оптимізована.
Адже малопотужні, погано оснащені медичні заклади, і головне – мало завантажені лікарні, в яких просто небезпечно лікуватись, повинні бути перепрофільовані під реальні потреби населення, наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси, які отримуватимуть кошти за конкретні послуги. Впорядкуванням мережі лікувальних закладів має опікуватися місцева влада, яка і повинна доносити суть реформи до мешканців території.
Освіта
Сфера освіти громади налічує 6 навчальних закладів: 2 ЗОШ, 2 НВК та 2 ДНЗ. Працює 86 педагогічних працівників та 75 обслуговуючого персоналу (прибиральниці, кочегари, охоронці).
Із закладами освіти у громаді ситуація така ж, як у медичній галузі. Оптимізації закладів у планах немає, пониження ступенів ЗОШ чи ДНЗ – відсутнє в порядку денному. Громада планує утримувати всі заклади за кошти місцевого бюджету. Хоча показники бюджету на 2018 рік говорять про протилежне – Грунській ОТГ це не по кишені.
Загалом вся сфера освіти громаді обходиться у 18, 5 млн. гривень, закладено на 2018 рік – 17,1 млн. гривень, незабезпеченість становить 1,2 млн. гривень (7%).
Якщо детально проаналізувати бюджет на освіту, то матимемо наступну невтішну статистику: дошкільна освіта потребує цьогоріч майже 3 млн.гривень, а в наявності понад 2,4 млн.гривень. Незабезпеченість становить 17% або 507 тисяч гривень.
На утримання ЗОШ (одна з яких є опорною - Грунська) потреба понад 14 млн. гривень, передбачено лише 13 млн.гривень, незабезпеченість становить 5% - 675 тисяч гривень. Щодо забезпеченості інших закладів освіти, то хочеться наголосити, що необхідна сума становить – 663 тисячі гривень, в наявності – 564 тисячі, незабезпеченість становить 5% - 99 тисяч гривень.
Поки що громада використовує кошти освітньої субвенції, далі, коментує голова Грунської ОТГ, і очікує додатково на субвенцію вирівнювання та на гроші ДФРР, які планують залучити на комплексне утеплення опорного закладу, заміну вікон та установку твердопаливних котлів. Необхідні проекти розроблені, їх сукупна ціна – близько 10 млн.гривень.
Культура
Сфера культури громади налічує 10 закладів: 4 будинки культури, 3 сільські клуби, публічну бібліотеку, музичну школу та музей. Публічна бібліотека обходиться бюджету в 461 тисячу гривень, в бюджет громада заклала 337 тисяч гривень, незабезпеченість становить 124 тисячі гривень – 27%.
Утримання будинків культури та сільських клубів коштують у рік 954 тисячі гривень, закладено – 747 тисяч гривень, незабезпеченість – 207 тисяч гривень (22%). Музична школа потребує - 958 тисяч гривень, закладено – 817 тисяч гривень, незабезпеченість – 141 тисяча гривень (15%). Повністю забезпечені в цій галузі лише музей (32 тисячі гривень) та заробітна плата апарату відділу культури − 229 тисяч гривень.
Соціальні послуги
Незабезпеченість і у сфері надання соціальних послуг. Новоутворений комунальний заклад «Територіальний центр» потребує 2,4 млн.гривень, закладено – 1,9 млн.гривень, незабезпеченість – 576 тисяч гривень (24%).
Лише 9 пунктів прописаних в бюджеті громаді забезпечені на 100%, це, зокрема, місцева пожежна охорона – 578 тисяч гривень, комунальний заклад «Партнер» - 224 тисячі гривень, благоустрій територій - 426 тисяч гривень, соціальне забезпечення – 157 тисяч гривень.
І робота сільської ради (голова та заступники) – 571 тисяча гривень в рік, апарат сільської ради 432 тисячі гривень та фінансовий відділ – 495 тисяч гривень. Та два пункти сфери культури зазначені вище: заробітна плата працівників відділу культури та утримання музею.
Вирішення проблеми незабезпеченості громада бачить лише в додатковій дотаційності з державного бюджету. Інший варіант – приєднання до Чернеччинської ОТГ. У громади відсутнє розуміння, що є безліч можливостей залучати кошти з різноманітних фондів та програм для розвитку та покращення медичного забезпечення.
Наприклад, кошти державного фонду регіонального розвитку, різноманітних грантових програм Європейського Союзу та окремих країн, доступними є довгі дешеві кредити, спрямовані на модернізацію медицини та наближення її до всіх верств населення
голова Грунської ОТГ Олександр Кудлай
Не було спроб у громади і для залучення на свою територію інвесторів, відсутні детальні плани територій та генеральний план громади. Співпрацює Грунівська ОТГ лише з місцевими агровиробниками. Голова Олександр Кудлай рахує, скільки кожне з підприємств сплачує з використання 1 гектара землі та згідно соціально-економічної угоди, сума якої сягає 800 тисяч гривень щорічно.
Сільська рада планує використовувати її на здійснення поточної роботи сільської ради: встановлення твердопаливних котлів, вкладення тротуарної плитки, проведення заходів присвячених державним святам, тощо.
Співпраця з агровиробниками має інший бік медалі. Минулоріч відремонтовані дороги вже розбиваються вантажівками з кукурудзою та соєю. Агровиробники – винуватці розбитих доріг, стверджують, що сума яка виплачується ними згідно соціально-економічної угоди, повинна покривати ремонтні роботи.
Громадою не було зроблено жодних розрахунків з цього приводу, тому реальна сума збитків залишається за лаштунками. Голова ж зазначає, що дорога була відремонтована громадою, а тепер балансоутримувач – Служба автомобільних доріг за свій рахунок повинна підтримувати дорогу в належному стані.
Сумська ОДА, до якої звертався керівник Грунської ОТГ, порадила встановити вагові комплекси, які допоможуть реально зберегти дороги, зафіксувати винуватців та карати їх за перевантаження і руйнування місцевих доріг. Після об’єднання у громади є значно більше повноважень, і вона може самостійно встановити додаткові вагові комплекси, але це питання розглядатися не планується, зазначає Олександр Кудлай.
p.s.
Грунська ОТГ, існуючи вже майже півтора року, не повністю використовує свої повноваження та можливості, котрі з’явилися у території після об’єднання. У громади відсутнє стратегічне бачення розвитку своїх територій , і куди саме рухатись та в якому напрямку, громада поки не вирішила. Тому потребує розробки та написання стратегії розвитку, завдяки який сформується загальне бачення перспектив, сценаріїв можливого розвитку.
Керівництво Грунської ОТГ продовжує жити «по-старінкє», як сільська рада в радянський період, що не має повноважень та у випадку відсутності коштів звертається за допомогою та чекає, що всі проблеми території міг би вирішити дієвий депутат Верховної Ради України. Самостійно громада не розробляє проекти, не працює над залученням інвесторів.
Небажання громади брати на себе відповідальність гальмує процес децентралізації на території Грунівської ОТГ. Маючи на своєму балансі велику кількість закладів соціальної сфери, громада втрачає значну кількість коштів, які б при економічно обґрунтованій оптимізації можна було б зекономити та спрямувати на розвиткові проекти для наповнення бюджету.
Керівництву громади потрібно змінити вектори руху роботи, змінити пріоритети, дати правильну оцінку своєму нинішньому стану та намагається визначити напрямки економічного розвитку. За допомогою експертів з питань реформ, оцінити свої сильні та слабкі сторони, виділити ті чинники, які підсилюватимуть або ж послаблюватимуть її перспективний розвиток при управлінні.
Останні з Марина Гавриленкова
- Як вплинуть «податкові канікули» на бізнес та бюджети громад Сумської області
- Приватна клініка в Кролевецькій ОТГ уклала договір із Національною службою здоров'я України
- Об’єднана Путивльська міська громада: плани та розрахунки
- Децентралізована Андріяшівка: перша на Роменщині громада − в очікуванні виборів
- Миколаївська ОТГ: амбітні проекти, які втілюються вже сьогодні