Реформа освіти: пошуки квадратури кола чи «стрибок жаби»?

Реформа освіти: пошуки квадратури кола чи «стрибок жаби»?

Готуючись до об’єднання Німеччини під егідою Прусії, Бісмарк серед ряду першочергових кроків, спрямованих на реформування збройних сил, здійснив зокрема і підвищення зарплатні для вчителів. Після успішної реалізації своєї мети, він нібито сказав, що цю державу створили солдат і вчитель. Якщо щодо першого все зрозуміло, то з приводу вчителя малось на увазі виховання нових поколінь, згуртованих ідеєю великого німецького райху. Загалом бачимо, що цей приклад вказує наскільки важлива система освіти для впровадження реформ в державі.

В ході реформи децентралізації перед об’єднаними громадами постало питання оптимізації та розумного реформування своєї освітньої сфери. В свій час культивований в радянській імперії тоталітарний характер мислення, практично вбив ініціативність людей, оптимістичне сприйняття змін та здатність адаптуватися до нових умов. Сьогодні можемо бачити спадок цієї доби: якщо одні громади активно включились в реформу і своїм поступом вже починають її випереджати, то інші й досі сидять, розмірковуючи, чи ще трохи подивитись, як «воно ото іде у сусідів», чи просто чекаючи, поки це директивно зробить за них центр. Незалежно від ставлення до постаті творця ідеологічної машини Третього райху – Йозефа Геббельса, варто визнати правоту його слів з приводу того, що в ході реформ недостатньо йти в ногу зі змінами, а треба самому бути цими змінами. На жаль, цю логіку розуміють поки що далеко не всі. Навіть громади, які вже пройшли процес об’єднання, з різних причин дуже часто губляться щодо своїх подальших кроків. Своєрідним орієнтиром для них стають приклади інших громад, які вже мають певні здобутки в тій чи іншій сфері. Подібний підхід має право на існування, оскільки, образно кажучи, якщо ловити чорта, орієнтуючись на такі ознаки, як роги, копита та хвіст, то можна вполювати корову. Наявність чітких моделей і алгоритмів завжди потрібна, щоб успішно виконувати масштабні зміни в житті і свідомості.

Стан освіти в Україні на даному етапі в значній мірі нагадує кота Шрьодінгера, який є мертвим і живим одночасно. З одного боку, існує численна когорта вчителів, які є вірними адептами «найкращої системи освіти в світі», яка на кшталт Кроноса вже поїдає своїх дітей, тобто позбавляє учнів, так само як і вчителів, можливості знайти собі місце в глобалізованому технологічному конкурентному світі. З іншої сторони, робиться спроба реформувати цю корупційну, неефективну галузь, яка тільки імітує освітній процес і давно вже існує як «річ в собі».

З цивільних професій, як правило, вчителі та лікарі є найбільш авторитетними постатями для громади, які за логікою і мали б бути «агентами змін». Проте чи є вони такими на сьогодні? На жаль, однозначно – ні. Навіть більше: чи не основний спротив реформі децентралізації чинять саме вони. Складається враження, що вчителі забули, що школа належить не їм, а учням, а свою заробітну плату вони отримують не за формування ефемерної тріади «знань-вмінь-навичок», а за прищеплення вміння вчитися («навчити вчитися» за Сухомлинським). Образно кажучи, реббе не потрібно знати весь Талмуд напам’ять, натомість він повинен знати, де шукати відповідь на питання. Тобто, крім формального навчання, важливо, щоб діти отримали в школі навички комунікації, лідерства, роботи в команді, обізнаності щодо основ підприємницької діяльності, еко-свідомості, практичного застосування знань, відповідального прийняття рішень і готовності до саморозвитку протягом усього життя.

В інформаційну епоху соціальний час стрімко прискорюється, а зміни в житті людей відбуваються все більше і частіше. Приміром, існує статистика, що людина змінює місце роботи в середньому кожні п’ять років. Зрозуміло, що ця динаміка поки що не стосується нашої країни, але ця тенденція все більше стає помітною і в нас. Проте фактична відсутність освіти для дорослих, субкультура вищої освіти, непривабливий імідж професійної освіти суттєво гальмують адаптивні можливості наших громадян.

33944196 1775803289144852 2304251161189810176 n

Загалом можна виокремити деякі проблеми, які на сьогодні наявні в нашій системі освіти:

  • В суспільстві поки що немає розуміння ролі освіти для майбутнього. Тому, яким би чудовим не був план, без розуміння куди, як і коли маємо прийти, весь поступ реформи все більше скидатиметься на броунівський рух
  • В МОН ніколи не було стратегії розвитку, прописаних місії, цілей, ключових тез. Так само комунікація донедавна теж не знаходилась в пріоритеті для міністерства, через що суспільство про діяльність МОН або погано поінформовано, або черпає відомості з недостовірних джерел, формуючи, відповідно, викривлене уявлення про реформу освіти в цілому
  • Дебати з приводу реформи освіти звелися переважно до джерел її фінансування, натомість питання, як в реформу будуть включені вчителі, діти, батьки, органи місцевого самоврядування, місцеві підприємці, хто впливатиме на якість освітніх послуг обговорені надто фрагментарно і в значній мірі спекулятивно
  • Суттєве звуження державного фінансування (наприклад, в 2016 р. субвенція на інфраструктуру для ОТГ становила 1 млрд. грн. для 159 громад, в 2017 р. – 1,5 млрд. грн. для 366, а в 2018 р. буде розподілено 1,9 млрд. грн., але вже на вдвічі більшу кількість громад). Тобто, можливості держбюджету поступово вичерпуються і для об’єднаних громад все нагальнішою стає потреба впровадження саме розвиткових проектів, налагодження діалогу з бізнесом, пошук інвестицій, ефективного управління наявними коштами, участь в різноманітних конкурсах проектів тощо
  • Не створено регіональної агенції, яка б здійснювала інформаційний, юридичний та методичний супровід реформи. Теоретично подібну функцію могли б на себе взяти, приміром, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. Хоча в ідеалі це мала б бути інша установа, більш гнучка щодо потреб реформи
  • Немає практики вимірювання громадської думки для планування реформ, так само як і регулярного моніторингу ринку праці і демографічної ситуації в країні і області зокрема
  • Не вибудована функція двостороннього зв’язку з громадськістю − існує система громадських обговорень, які без суспільного тиску проводяться здебільшого формально. Характерно, що МОН не має постійно діючого call-центру та не проводить системної роботи з запитами, що надходять через соціальні мережі (наприклад, заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей взагалі відсутній в соцмережах)
  • Культ «вищої освіти» в населення, коли вибудовується вектор схожий на той, що демонстрував еволюцію від мавпи до кроманьйонця, з тою різницею, що це дитячий-садочок-школа-університет. В такій ситуації диплом про вищу освіту потрібно здобути будь-що, проте без врахування майбутнього працевлаштування, а часто-густо і інтересів самої дитини
  • Стереотип, що професійна освіта для недоучок, соціально неблагополучних дітей. Радянські ПТУ (в народі – «бурси», «бурсітети») створювались під потреби конкретних підприємств, більшість з яких на сьогоднішній день вже не працює. Таким чином, вони припинили виконувати замовлення ринку праці і існують просто за інерцією. Тому ідея МОН щодо організації професійних хабів, навчання в яких корелюється відповідно до моніторингу ринку праці, є як ніколи на часі
  • Відсутність в значній частині областей місцевих конкурсів малих грантів для підтримки об’єднаних громад, в тому числі і в сфері освіти. Приміром, у Львівській області подібний проект діє вже не один рік і цього разу від ОТГ області надійшло близько 1300 заявок. Натомість в Сумській області подібна ініціатива, на жаль, поки що відсутня
  • Несприйняття культури «проектного мислення» і критична нестача проектних менеджерів в громадах. Тут можна додати ще і нестачу сірої речовини у тих людей, які подають проект на ремонт дитячого садочка тривалістю на два роки і вартістю майже в два рази більше за ту, щоб побудувати аналогічний «з нуля» і в значно коротший часовий проміжок. Існують приклади, коли в громадах будують сучасні школи чи дитячі садочки, які демонструють гарні дизайнерські рішення, високий рівень енергозаощадливості, проте ігнорують глобальну проблему – в громаді практично нема дітей
  • Відсутність системи освіти для дорослих
  • Своєрідні «феодальні ректорські і директорські вотчини»
  • Покладення на директорів шкіл та керівників відділів освіти об’єднаних громад функцій завгоспів

Цей перелік є далеко неповним і за бажання може бути суттєво розширеним. Проте вже і цих положень вистачає, щоб зрозуміти, що сфера освіти є глибоко депресивною і потребує докорінного реформування. Простим введенням до існуючої системи новітніх методик ми просто створимо своєрідного Франкенштейна, монстра, зшитого з різних частин тіл, який є лише пародією на живу істоту. Хтось малює картини дорогими олійними фарбами, а хтось простим олівцем, але цінність картини визначається не вартістю матеріалів, а специфікою постаті автора. Проект «Нової української школи» поки що вирішує проблему з покращенням матеріальної бази, але його суть в тому, щоб учні і батьки відчули якісно нову атмосферу навчання і демократичну модель управління школою. Перефразовуючи Гарібальді, можна сказати, що ми створили нову школу, тепер залишилось створити нових вчителів. При реформуванні цікаво також було б проаналізувати практики приватного сектору освіти, який, здебільшого, не надто популярний і спрямований на обслуговування людей з великими статками.

Для багатьох реформа децентралізації асоціюється зі стереотипом неминучого закриття сільських дитячих садочків, шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів тощо. Стосовно шкіл це продиктовано в першу чергу причиною їхньої малокомплектності і значного фінансового навантаження на бюджет ОТГ для утримування подібних закладів. Проте світова практика знає і інші приклади в схожих ситуаціях. Зокрема, на одному з маленьких острівців в Японії, де мешкає близько 500 людей, знаходиться діюча триповерхова школа, в якій навчається 10 учнів. Утримують її не тому, що Японія – багата країна і можуть собі дозволити подібні витрати, а тому що школа є певним центром життя громади: мешканці користуються її спортзалом, гуртками, бібліотекою, тут виступають приїжджі артисти, проживають похилого віку колишні вчителі, які викладали в цій школі і які продовжують спілкуватись з учнями і наступним поколінням вчителів (що є чудовим прикладом соціальної згуртованості цієї країни і таким собі органічним методичним центром). Цей приклад показує, що малочисельні школи цілком можуть успішно існувати за умови, що вони суттєво розширюють свої функції, стаючи для громади своєрідними Центрами інформації і дозвілля.

У вересні ц.р. Сумським відокремленим підрозділом Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» був організований навчальний тур для керівників відділів освіти ОТГ Сумщини до Хмельницької області. Делегацією опікувався директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олег Фасоля (в минулому сам вчитель). Він навів цікаву статистику, зокрема в їхній області налічується 756 шкіл, 261 з яких І-ІІІ ступенів. Серед них в свою чергу 161 школа є малокомплектною, тобто має кількість учнів меншою за 100 осіб. Що показово: з випускних класів практично ніхто не склав ЗНО на належному рівні. В даному випадку бачимо існування простої залежності рівня освіти і соціалізації дітей від комплектації шкіл і їхньої географії. Зрозуміло, що в такій ситуації чимала кількість учнів опиняється за межею пішохідної доступності до навчального закладу і потребує безпечного і швидкого підвезення до місця навчання. А це, в свою чергу, потребує акумулювання певних ресурсів всієї об’єднаної громади. Але цей шлях все ж видається значно продуктивнішим, ніж бути схожим на судно, яке намагається пливти з опущеним якорем.

На якість освіти не в останню чергу впливають також рівень комунікації та здорової конкуренції як серед учнів, так і серед вчителів. Зрозуміло, що за малої кількості учнів і вчителів школа не створить конкурентного середовища, яке шукатиме і розроблятиме інноваційні підходи в навчальному процесі. Крім цього, і витрати на учня в малокомплектній школі в рази більше від нормативних, що ще більше спонукає до оптимізації освітньої мережі. Характерним показником є і те, що серед малокомплектних шкіл Хмельницької області тільки 24% замовлених золотих медалей було підтверджено, в той час, як серед інших шкіл області цей відсоток склав вдвічі більшу цифру – 54%.

33899626 1775803309144850 662032263369719808 n

Часто можна почути поширене бідкання: закриють школу (садочок, ФАП і т.п.) – не буде села. Натомість акцент має бути розставлений зовсім інакше: будуть діти – буде школа, і село в тому числі.

З огляду на нагальність проблеми оптимізації освітньої мережі в об’єднаних громадах, цей процес має проходити максимально відкрито, конструктивно, але водночас і наполегливо та цілеспрямовано:

- підпорядкування слогану: «одна громада – одна освітня політика»

- при голові ОТГ створити громадську раду з питань освіти включно з представниками віддалених сіл і тих, хто має застереження чи є противником такої політики. Очолювати цю раду має сам голова об’єднаної громади, який має забезпечити її авторитетність та регулярну діяльність

- систематично інформувати населення громади про хід оптимізації і зміни у якості освіти, зокрема щодо комплексного аналізу всіх шкіл ОТГ (їхня географія, інфраструктура, фінанси, педагогічні кадри, учнівський контингент, якість знань учнів тощо)

- розробити декілька сценаріїв оптимізації, які обов’язково мають враховувати всі школи і всіх учнів в громаді, а також очікувані бюджети і плани перевезення, варіанти використання будівель закладів, які будуть закриті, оцінку бюджетних наслідків оптимізації, прогнозовані зміни в якості освіти

- регулярно популяризувати через доступні ЗМІ необхідність якісної освіти

- всіляко намагатись залучати в громаду проекти з інноваційних методів управління та викладання в школі і тим самим мотивувати вчителів та шкільні адміністрації до підвищення своїх кваліфікацій

Особливої ваги для ОТГ також набуває питання створення методичних кабінетів (МК) і зовнішніх сервісних служб, які зняли б з директорів шкіл (частково чи повністю) функцію завгоспа. Наприклад, директор робить заявку з приводу прориву труби, а відповідальна людина оперативно зв’язується з відповідною обслуговуючою установою, і проблема швидко усувається, даючи змогу очільнику школи опікуватись саме навчальним процесом, а не перейматись полагодженням труби і тримати на постійній зарплаті різноманітних слюсарів, які давно стали «притчею во язицех».

Створення подібної структури не повинне містити роздутий штат, а вчителів-методистів варто набирати з практикуючих авторитетних вчителів, які куруватимуть напрям, в якому є фахівцями (а не за принципом «від Адама до Саддама») і працюватимуть як сумісники. В якості прикладу можна навести штатний розпис МК управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, який складає 6 ставок на 10 працівників:

- основні 2.5 ставки: завідувач МК (1 ставка), методист з дошкільної освіти (1 ставка), методист з початкового навчання (0.5 ставки)

- за сумісництвом 3.5 ставки: методист з іноземних мов, трудового навчання, світової літератури (0.5 ставки), методист з хімії, біології, основ здоров’я (0.5 ставки), методист з психології (0.5 ставки), методист з історії, географії, правознавства (0.5 ставки), методист з математики, фізики, інформатики (0.5 ставки), методист з фізичної культури (0.5 ставки) та методист з виховної роботи (0.5 ставки).

Цей колектив надає дієву допомогу 1082 педагогам Дунаєвецької ОТГ. Звісно ж, цей приклад не є ідеальним рішенням для всіх громад. ОТГ може (і повинна) самостійно вибирати різні структурні форми, відповідні назви і штат працівників. Але є правило, яке діє однаково: професійний рівень педагогічних колективів є обернено-пропорційним завантаженості співробітників методичних кабінетів і відповідно їх штатній чисельності. Тобто, чим більше завдань якісно та своєчасно може виконати сам педагогічний колектив та шкільні адміністрації, тим менша кількість методистів необхідно в органі управління освітою ОТГ.

34072620 1775803302478184 6266573742625783808 n

З усіх вищенаведених міркувань про процеси, що вже набирають обертів в нашій системі освіти, зусилля МОН в першу чергу мали б бути спрямовані на наступні дії:

  • Підвищити усвідомлення ролі освіти в суспільстві
  • Сформувати запит на реформу серед всіх цільових груп
  • Запропонувати суспільству мету/місію української освіти
  • Реформувати систему освіти відповідно до цієї мети
  • Визначити ресурс, необхідний для реалізації зазначеної стратегії
  • Створити модель ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах
  • Розпочати створення національної системи кваліфікацій та наповнення Національної і галузевих рамок кваліфікацій з метою створення надійних зв’язків освіти і ринку праці

Людський капітал фактично є тим ресурсом, який присутній в усіх громадах і розвиток якого є неодмінним компонентом стратегічних пріоритетів ОТГ. Тому важливість освіти для цього завдання важко переоцінити і вона завжди буде одним з найвагоміших факторів, які напряму впливають на якість соціального капіталу в Україні. Тож, в що вилиється реформування освіти в Україні: чергові блукання манівцями у пошуках квадратури кола чи «стрибок жаби», тобто прорив у розвитку, який описував Олександр Гершенкрон для суспільств, що тривалий час перебували у стагнації. Він також вживав термін і «стратегія равлика», який просувається у вірному напрямі, хоч і вкрай повільно. Наша країна вже немає часової розкоші, щоб діяти як равлик і потребує ефективної оптимізації адміністративно-територіального устрою, бюджетної, освітньої, медичної і оборонної сфери. Сподіваюсь, що школу нарешті повернуть учням і вона стане місцем, до якого буде бажання приходити і проводити там значну кількість часу з користю, а не жити по-справжньому тільки від канікул до канікул і в позаурочний час.

вгору

Події

Хода за традиційні сімейні цінності відбулася у Сумах

17 червня, 2018 | Hits:380

Близько півтисячі  сумчан колоною пройшли центром міста...

Дефіле собак влаштували у Сумах

17 червня, 2018 | Hits:683

Від ранку у міському парку імені Кожедуба чотирилапих з цент...

Урбан-арт фестиваль відбудеться у Сумах

17 червня, 2018 | Hits:147

Триватиме арт-фест у Сумах 7 днів, починаючи з 23-го червня...

Автобус для школярів та спортсменів купили у Тростянці

17 червня, 2018 | Hits:340

Мікроавтобус IVECO Daily на 19 посадочних місць придбало під...

Скелет людини знайшли на узбіччі дороги на Сумщині

16 червня, 2018 | Hits:940

Скелетоване тіло чоловіка знайшли у посадці, поблизу автотра...

Рев моторів та спалені шини: як у Сумах змагалися на швидкість (ФОТОРЕПОРТАЖ)

16 червня, 2018 | Hits:1685

Суми приймають перший етап Чемпіонату України з драг-рейсінг...

Проблеми

Мільйон гривень планують виділити для постраждалих у Білорусі сумських дітей

22 травня, 2018 | Hits:530

Про це повідомив керівник апарату Сумської ОДА Дмитро Живиць...

Селяни з Яструбиного протестами домоглися більшої ціни на молоко

11 травня, 2018 | Hits:1366

Про це Спецкору повідомила місцева жителька із Яструбиного.&...

Немає грошей - немає молока! Селяни на Сумщині блокують молоковози

09 травня, 2018 | Hits:3310

Жителі села Яструбине Сумського району відмовляються здавати...

Допоможіть хлопчику із Нижньої Сироватки врятувати ногу

01 квітня, 2018 | Hits:10813

"Хочу грати у футбол, а не сидіти на лаві вболівальників". Т...

Чи буде Сумщина з врожаєм?

25 лютого, 2018 | Hits:1247

Інформацію про стан посівів озимих сортів розповів під час з...

Не платиш аліменти – за кордон ні ногою: інформація для сумчан

21 лютого, 2018 | Hits:2471

У 2018 році почали діяти зміни щодо виплати аліментів. Зокре...

Реформи

Олександр Хоруженко: нові задачі створення ОТГ та формування районів

19 квітня, 2018 | Hits:800

До осені - максимальна допомога у об'єднанні на засадах добр...

Соціальна допомога - газетами

06 квітня, 2018 | Hits:894

Голова Сумської РДА вирішив допомогти соціально незахищеним ...

Гроші на «прозорі офіси» отримає Сумщина

29 березня, 2018 | Hits:804

Кабінет Міністрів України затвердив розподіл субвенції з дер...

Сумщина сьома в Україні за спроможністю громад

16 березня, 2018 | Hits:895

Мінрегіон оприлюднив березневий рейтинг областей щодо формув...

Громади Сумщини готуються створювати сучасні ЦНАПи

13 березня, 2018 | Hits:1066

12 березня 2018 року представники громад Сумщини взяли участ...

Ще 5 стратегій розвитку отримають ОТГ на Сумщині

30 січня, 2018 | Hits:1882

До першої п’ятірки громад Сумської області, які вже затверди...

Громади

Сфотографувати життя громади пропонують жителям Сумської області

07 травня, 2018 | Hits:851

«Великі світлини маленьких місць: моя громада, наше майбутнє...

Флешмоб з висадки дерев влаштували на Охтирщині

06 травня, 2018 | Hits:655

У Чернеччинській ОТГ Охтирського району влаштували акцію "По...

Де на Сумщині створять нові ЦНАПи?

01 травня, 2018 | Hits:848

Спецкор дізнався, які громади області наступні у черзі на ст...

Андріяшівка громада: вибори та перспективи

29 квітня, 2018 | Hits:678

На 14:00 на виборчих дільницях вже з'явилися 46% електорату...

В Андріяшівській ОТГ відбуваються вибори

29 квітня, 2018 | Hits:491

Це перше волевиявлення в ОТГ. Обирають голову та депутатів.&...

Найбільш енергоефективною адмінбудівлею в Україні стане на Сумщині

17 березня, 2018 | Hits:1690

У березні в Миколаївській ОТГ (Білопільського району) на Сум...

Новини

Ми у соцмережах

Про нас

СпецКором може стати кожен. Повідомляйте про події та проблеми, знімайте відео і створюйте новини разом із нами! Долучайтеся до команди професіоналів!

Лічильники

Контакти