Плануєте зміни у Сумах – інвестуйте в громадянське суспільство
Для початку констатуємо зло: сюжети в новинних репортажах на сумських телеканалах продаються.
Кожен може замовити про себе репортаж у вечірніх новинах практично на будь-якому сумському каналі і за це нікому нічого не буде. Ніхто не понесе репутаційних втрат, система так працює вже більше десятиліття.
І ключому роль тут відіграє бажання посадових осіб незалежно від їх політичного окрасу ШТУЧНО формувати в медіа про себе позитивне бачення.
Це зло, тому що політики вбивають таким чином професію журналіста [якої і так по суті практично не залишилось у місті], корумпують медіа, вбивають конкуренцію і природнє призначення ЗМІ жорстко стояти в опозиції до будь-якої влади.
По суті, сумські ЗМІ - це вже і не медіа зовсім, а прості рекламні агенства, що крутять відео-рекламу як на білбордах.
Через такий підкуп відбувається тотальна підміна понять, при чому обох професій - і політиків, і журналістів. На виході: ніхто нікого не контролює, не довіряє, і всі один одного ненавидять за виконання цих штучних ролей.
Це стало всім вигідно. Власники ЗМІ отримують гроші на зарплатню типу-журналістів, політики бачать себе тільки позитивно в новинах типу-незалежних ЗМІ, ніхто не напружується.
Професія журналіста, а тим паче серйозного розслідувальника чи аналітика по суті не затребувана - бо НЕ ВИГІДНА, всі летаргічно мовчать, мріють про реформи в країні, а з кожним роком дно етичних відносин у зв'язці політик-чиновник-журналіст-власник медіа стає все нижчим і неприємнішим.
Не шановані мною політики, зрозумійте: журналіст – це вільна людина, яка не може бути обслугою.
І тоді вас ніколи не будуть ненавидіти.
Ви не можете вчити журналістів, журналіст сам повинен вивчити доказову базу, ви можете просто пояснювати свою позицію. І все. Більше нічого не потрібно. Проте, цього соціального капіталу, довіри якраз як правило і не вистачає.
Коли ви виходите в інформаційну сферу – ви повинні стати педантичним, потрібно фіксувати самого себе.
Ваша історія як політика повинна бути відкритою – і для себе, і для громади. Найголовніше правило для політика в роботі зі ЗМІ – будь-який найбільший лузер, у вбитих туфлях і брудному костюмі – може знищити ваше життя. І не піддавайте сумніву цю аксіому. Це ваша відправна точка. Поважайте його, незважаючи на те, що він може цього і не заслуговувати.
Трохи відстороненої оціники: формат взаємовідносин місцевої влади з медіа я б порівняв з розвитком аналогового та цифрового періоду розвитку технологій - в аналоговій системі громадянам важливо було налякати владу настільки, щоб вона пішла на поступки [а влада відповідала тиском та маніпуляціями], а в цифровій системі головне – громадяни повинні переконати владу, що зміни або якась дія вигідні перш за все їй самій. А влада сприймає політику двостороннього руху – для себе відкритості, а для громади – залученості.
В наший системі політико/медіа координат це виглидає так:
"Аналогова" культура - приймати місцевими радами програми про типу “інформаційну прозорість” і замовляти про себе позитивні сюжети.
Система не цікава, вона встановлює режим зобов’язань, журналісти відпрацьовують “джинсу”, це не журналістика – це для лінивих і для маніпуляторів. Як виключення, сюди можна включити систему промоційних комунікацій для територій. Але це амбітна мета, яку можуть здійснювати тільки сильні місцеві політичні лідери. Наприклад, якби мерія оголосила конкурентне гасло у стратегічних задачах міста “Відрізняйся або помри!”, продукувала інформацію на позитивних досягненнях, особливо в культурній сфері - тоді в це можна вкладати серйозні бюджетні асигнування.
"Цифрова" культура – це набагато складніше, але цікавіше. Це задача побудувати таку інформаційну систему, в яку будуть включені всі.
Кожен політик, чиновник і депутат повинен сам спілкуватися з жителями міста через он-лайн приймальні, соціальні мережі, збори громадян з місцем проживання, відео-конференції, town hall meetings і змушувати формувати правильні для себе меседжі до громади свій найнятий виконавчий комітет.
Депутати і політики не мають права говорити жителям слово “ні” – в доказовій базі можна, але напряму – ніколи.
Бо єдиним активом для політиків сьогодні залишається довіра і репутація, а її неможливо “купити” як товар.
Ви можете витратити мільйон гривень на свої притягнуті за вуха інтерв’ю, розповідаючи який ви борець з корупцією, а потім я напишу пост у facebook зі своїми аргументами і все це автоматично обнулиться. Тому, аналагова система неефективна, громіздка, і не гарантує результат будь-якому замовнику.
Потрібні інші техніки.
У мене є декілька технологічних і організаційних порад:
- збирайте публічно і безперервно власні ідеї та політичні пропозиції; дайте людям можливість рейтинговати ваші ідеї, коментувати їх
- ініціативи політика повинні носити відкритий характер, ви повинні бути готовими публічно їх дискутувати в різних середовищах і форматах – лекціях, семінарах, баркемпах etc.
- важливий зворотній зв’язок, механізм не тільки публічних звітів, але і скарг, запитань та побажань [електронна приймальня міського голови Сум була гарним practice case]
- не підвішуйте свої проекти у повітрі; вони повинні жити "своїм" життям після їх презентації, будь-то законопроекти, бюджетні ідеї чи комунікації з людьми
- залучайте сторонніх розробників, партнерів, послідовників; тому що бюджети обмежені, мотивація може змінитися, або проект переросте вас самих
Політик сьогодні повинен мати сайт, або як мінімум власний блог. На ньому повинна фіксуватися історія політичних обіцянок, вирішення тих чи інших проблем, позиція депутата з різних питань. Таким чином, політик сам стає “ходячим медіа” – робота, затратна по часу, але ефективна з точки зору знання і користування всіма жителями громади "історії" політика.
До facebook потрібно ставитися обережно. Будь-яка facebook-дискусія не несе жодних суспільних санкцій. Це варто розуміти. Людина набридла – ти її "забанив", але зранку вона продовжує ходити по вулиці, сидіти в якомусь кабінеті і впливати на твоє життя. Facebook – це розвага. Це не інструмент побудови громадянського суспільства. Тому писати там потрібно політику не часто, але по суті...
Facebook – безсуб’єктний, він може затролити будь-кого, але він сам не є договороспособним. Тому політикам, в тому числі на регіональному рівні, потрібно розвивати ускладнені тканини з переплетеними громадськими, політичними та медіа ініціативами. Тільки тоді виникають умови для появи просунутої більшості. Інакше – політики залишиться з атомізованою зграєю, що розуміє тільки мову популізму.
Звичайно, на старті політичної кар’єри ЖОДНИХ просунутих громад ніде в Україні НЕ ІСНУЄ.
Політики кругом змушені приймати участь в чемпіонатах з популізму, приймати участь в сумнівних ток-шоу і білбордизувати населення пустими гаслами.
Інших варіантів не існує.
Політики не можуть представляти групу просунутих виборців у Сумах наприклад, тому що її просто немає.
Все це створюється знизу і створюється довго.
Горизонтально.
І не політиками.
Ви тільки потім зможете на них опертися.
Тому потрібні професійні організації громадянького суспільства по кожному актуальному напрямку в громаді – транспорт, медіа, комунальна сфера і т.д., які будуть модерувати суспільний діалог і витягати людей із сірості буднів і популізму.
На кого ж тоді опиратися?
А от що створили самі, на те і опирайтесь.
Не хочу нікого розчаровувати, але навіть за відомими сумськими політиками нічого не стоїть. В кращому випадку – просто якась назва. Але це в найкращому випадку.
Як правило зовсім дупель пусто.
Їхнє амплуа - генерація хаосу. Через кожні декілька місяців – амбіційні заяви, програми, ініціативи і т.д. А по факту дупель пусто.
Тому що за спиною у них немає жодної успішної громадської ініціативи чи проекту. І громада час від часу "обирає" собі чергову журтву, робить її смішною і викидає на смітник історії.
Якщо ви як політик плануєте зміни у Сумах – інвестуйте в громадянське суспільство. А не в “джинсу” в вечірніх новинах, яка вам нічого не дасть. Ви корумпуєте ЗМІ, вбиваєте професію журналіста, які вас і так до цього ненавиділи, а тепер просто ржуть з вас як з лузерів.
Замкнуте коло.
А ЗМІ вас і так покажуть у вечірніх новинах якщо ви справжній лідер громади/на заході таких називають community leaders. Бо вони не підробка. Бо вони - найпотрібніші і найцінніші люди у своїх громадах.
Таких не знайти за кордоном.
Такі бувають тільки місцевими. Станьте такими, і ви будете успішним політиком все своє життя без жодного корумпування медіа.
Медіа повинні нарешті звернути увагу не на політиків чи блогерів, не на лідерів "мнений", не лідерів "сомнений" і не лідерів "самомнений", а на тих, кому довіряють і до кого уважно прислухаються абсолютно різні жителі міста. Вони відчувають нерв своїх громад.
Вони фізично почувають себе погано коли громада занепадає.
Це найбільш ключові люди. На них тримається суспільство. Їх просто потрібно знайти.
Саме вони підтримають реформи і на них будуватиметься нова Україна.
Останні з Олександр Хоруженко
- Готовність Сумщини до другого етапу медичної реформи
- Завершити децентралізацію. ч. 3: У 2020 році місто Суми значно розширить свою територію
- Завершити децентралізацію. ч 2. Нові громади базового рівня
- Завершити децентралізацію. ч 1. Нові адміністративні округи
- Вже всі про Z)) написали, але я не про нього. Про нас більше