Що важливо, а що можливо: зауваги про стратегічне планування в ОТГ Сумської області

Що важливо, а що можливо: зауваги про стратегічне планування в ОТГ Сумської області

Нам не вдалося перестрибнути радянсько-російську прірву: ми з неї виходимо, інколи виповзаємо, інколи з надзусиллями, але долаємо. Просто повісити табличку «Зачинено» – не варіант, коли йдеться про пам'ять та ментальність. Можна нести будь-які зміни, проте, якщо в них не буде магії мрії та уяви, то це стане банальною «єрєсью».

2018 рік минув. Ніби нічого особливого. Але, ми не помітили, як змінилися: відродився український кінематограф, почала домінувати україномовна гуманітаристика та література, дитячі книжки є одними з найцікавіших в Європі, організовується помісна церква, розбудовується боєздатна армія, з'являється по-справжньому спроможне місцеве самоврядування... 

Нам треба порівнювати наше сьогодення найперше з тим, що в нас було вчора. А вже потім зі США, Канадою, країнами ЄС.

На кінець 2018 р. в Сумській області вже затверджено або знаходиться на фінальній стадії 15 стратегій розвитку. Тобто половина громад регіону має ці документи. В цьому дописі хотілось би дещо підсумувати майже дворічний досвід спілкування з нашими ОТГ в контексті стратегічного планування.

В ході роботи з громадами над написанням Стратегій розвитку виникало чимало цікавих дискусійних питань. Одним з найбільш спірних стало обговорення, чи може громада мати місію. Місія притаманна суб’єкту.

Скажімо, лицар, який бере участь в хрестовому поході має місію звільнення Гроба Господня від мусульман і прощення його особистих гріхів. В контексті громад місія здебільшого виглядає як мрія, інколи слоган чи гасло. Треба також враховувати і той факт, що в свідомості людей ще не оформився сам образ громади. Тобто, якщо запитати, чи є у вас громада і чи відчуваєте ви себе в новій якості, не часто можна почути позитивну відповідь.

Натомість проблеми, які накопичувались в попередні роки, активно артикулюються і приписуються реформі. Як показала практика, сприйняття місії та активна участь у її формулюванні прямопропорційна рівню згуртованості громади і лакмусовим папірцем в цьому випадку виступає Робоча група, яка працює над розробкою стратегії розвитку громади.

Наступні зауваги пов’язані вже з безпосередньо з Робочою групою. Вона водночас може бути як ключем до написання успішної стратегії, так і могильною плитою цього процесу.

В ідеалі над розробкою плану стратегічного розвитку мають солідарно працювати представники влади від органу місцевого самоврядування, районного рівня і обласного (наприклад, депутат, обраний до облради), бізнесу (як зареєстрованого в громаді, так і, з різних причин, не зареєстрованого, але, який часто має вагомий вплив на місцеві справи), громадськості (молодіжні ради, учнівське самоврядування, громадські організації), науки (філії університетів чи галузеві структури Національної академії наук України, в разі цілковитої відсутності – запрошені фахівці з університетів).

До таких речей, як робочі групи, проектний підхід тощо в нас поки ще не звикли, вони є диковинкою на кшталт міфічного єдинорога. В першу чергу, з чим стикаєшся під час початкової зустрічі – це інертність, пасивність, відстороненість, настороженість, недовіра. Проте, стратегія розвитку зачепає практично всі наболілі питання і наступною реакцією аудиторії стає бурхлива реакція, низка питань, які несуть значний відбиток стереотипів та упереджень.

Крім згаданих вище, часто можна зустріти так званий «міф представництва», коли сільські ради впевнені, що центр громади розвиватиметься за рахунок їхніх ресурсів, а кількість власних депутатів надто мала, щоб якось вплинути на таку тенденцію. Особливо подібна загроженість у людей виникає під час приєднання до міської чи потужної селищної громади. На одному з громадських слухань сивочолий дід навіть висунув аргумент, що в часи Голодомору 1932-1933 рр. міста вижили коштом сіл і зараз намагаються діяти в такий самий спосіб. 

Подібний аргумент показує, що негаразди і незадоволення сучасним станом речей часто-густо викликає апелювання до історії та намагання «притягти за вуха» винуватців з минулого. Тобто виникає ситуація, коли значна частина суспільства переживає своєрідну інтоксикацію історією, не маючи при цьому чіткого уявлення про предмет розмови.

Наступний аспект пов'язаний з бажанням виконувати невластиві функції на кшталт встановлення власних місцевих податків (наприклад, на «розвиток громади»), повернення людей, працюючих поза межами ОТГ (наприклад, в обласному центрі), закриття кордону з Російською Федерацією, заборони ввезення товарів певного походження (наприклад, виготовлених в тій же РФ) чи в’їзду певних людей (в першу чергу, переселенців з території Донецької та Луганської областей, Сирії тощо). Деякі з цих речей, справді, можуть мати рацію, але вони створюють небезпечний прецедент виходу за межі компетенції і відповідальності місцевих громад.

Хаос дуже часто заходить в образі доброго чаклуна чи борця за справедливість. Так, наступними рішеннями можуть бути, скажімо, вже депортація певних верств населення за межі території громади, надання незаконних преференцій, знесення деяких об’єктів тощо. І взагалі так крок за кроком можна одного разу прокинутись в ситуації новітньої отаманщини, яка вже неодноразово траплялась.

З одного боку, про це можна говорити, як про вияв самоорганізації та ініціативності на місцевому рівні, але жодного разу ще розбалансування системи центральної влади не закінчувалось чимось добрим, чому наша історія, на жаль, яскравий приклад. Усвідомлення цього аспекту поки не надто високе, тому часто можна почути, що запровадження правового нагляду за рішеннями ОТГ – це по суті не децентралізація, а централізація – перекладення основних проблем на плечі громад з одночасним посиленням контролю.

Проводячи дискусії в ході засідань Робочих груп можна також спостерігати цікавий «ефект Макдональдса» – феномен коли у споживача є запит на доступність викладу інформації, швидке обслуговування і психологічну комфортність. Тому мас-медіа і формують тренди суспільної думки. Проте Інтернет на сьогодні це, крім всього іншого, ще й цілий світ «клікабельної брехні», який створює відчуття псевдо-обізнаності. За таких умов суть дискусії зводиться не до обговорення інгридієнтів (проектних ідей), а назв страв (формулювань загальних речей). При цьому основний масив роботи з розробки стратегій покладається на залученого експерта та голову громади, відповідного заступника голови чи начальника структурного підрозділу. Проте це аж ніяк не означає високого ступеню довіри до експертного середовища. Навіть навпаки: часто можна спостерігати цілком зворотній процес. Зважаючи на ці заплутані і парадоксальні обставини, неодмінно постає питання: а що після затвердження стратегії депутатами на сесії?

А далі – це супровід реалізації прийнятого документа: допомога з грантовими заявками, узгодженість плану реалізації з планом соціально-економічного розвитку, переконування, щоб в громаді був спеціальний працівник в посадові обов’язки якого буде покладено моніторинг виконання стратегії розвитку, донесення інформації про цей документ до якомога більшої кількості мешканців громади, стимулювання їхньої активності та залученості до втілення стретгії.

Прийнята стратегія розвитку потребує постійної комунікації з усіма зацікавленими сторонами: потенційними інвесторами, депутатами різних рівнів, місцевим бізнесом, громадськістю тощо.

Специфічною рисою, притаманною на сьогодні роботі з ОТГ є певна замкненість громад в своїх межах або свого анклаву (району). В ході розмови на одній із зустрічей з головами громад з’ясували, що насправді мало знають про життя інших громад Сумської області і мало спілкуються між собою. Наслідком такої відособленості стає інституційна та свідомісна обмеженість. Яскравим прикладом тут може виступити проведення SWOT-аналізу в процесі роботи над стратегією розвитку.

Графи «можливості» і «загрози» є не тільки найбільш проблемними для заповнення, але і мають стосуватись зовнішніх факторів впливу. Натомість учасники Робочих груп вказують позиції, які стосуються виключно громади, без врахування регіональної специфіки, тенденцій загальнодержавних та світових.

Детальне пояснення перед заповненням карток впливають не дуже суттєво. Факт, що світ глобалізований і відлуння подій з одного кінця планети відчуваються в іншій, видається якоюсь далекою казкою і подумки викидається в той же смітник, що і «толерантність», «гендерна рівність» і т.п.

Ми довгий час жили за «залізною завісою», вивчали курси історії України відірвано від світової історії і історії області відірвано від історії вже самої України. Навіть зараз виходять підручники з назвою «Україна і світ» замість «Україна в світі».

Відособленість закарбована прямо таки на підсвідомості і розуміння змін і чим живе і буде жити світ вкрай незначне. Більшість інновацій ми сприймаємо з великим запізненням. Пригадаймо хоча б випадок, коли пропонували отримувати електронні зарплатні картки.

Більшість воліла і надалі продовжувати отримувати налом і цей процес розтягнувся на багато років. Зараз для всіх це буденна річ, але її входження в повсякдення було надто довгим. Сучасний світ відрізняється прискоренням соціального часу, тобто розвиток технологій змушує зміни відбуватись все швидше і швидше.

Найближчим часом трудова міграція та урбанізація в значній мірі посилить тиск на інфраструктуру міст. В той же час глобальні бізнеси за рахунок лоббіювання своїх інтересів та оптимізації сплати податків платять менше, ніж малі бізнеси. Водночас зростає також потреба в забезпеченості сервісами, яку місцеві бюджети далеко не завжди здатні забезпечити. На тлі цих тенденцій серед регіонів стрімко починає зростати конкуренція за мешканців, як платників податків.

Таким чином, успішними будуть ті, хто зможе застосовувати нові інструменти управління громадою. На перший план будуть виходити комунікації та спільне вирішення великих проблем з іншими громадами (регіонами), що дозволить економити кошти, розподіляючи витрати між учасниками вирішення певної проблеми. Наприклад, такі об’єкти як архів, дороги, Центри безпеки (пожежні станції), методичні центри і т.п. не всі можуть утримувати.

В свою чергу, це розкриває широкі можливості для розвитку міжмуніципального співробітництва, а також міжрегіональної співпраці.

В недалекому майбутньому технології суттєво вплинуть на зайнятість населення. Ця тенденція цілком наочна вже зараз. Наприклад, інноваційна c/г техніка не потребує значної інфраструктури, безпосереднього керування тощо. Тож чи будуть агрохолдінги зацікавлені вкладати в громади кошти? Або створення сучасної козиної ферми, приміром, на 100 голів потребуватиме максимум 4 робітників. Натомість робоча сила потрібна фермерам, але вони сильно залежні від ринків збуту.

Готувати до змін, та і до життя загалом, має шкільна освіта. Сьогодні навіть втілюючи проект створення Нового освітнього простору, ми все одно тримаємось за старі совкові коробки, в які намагаємось вдихнути нове життя, на кшталт некроманта в давно померлий труп.

Один зі слоганів, який до нас прийшов з популярного серіалу «Гра престолів» – «мерве не може померти». Тому не треба боятись, що старі будівлі помруть – вони вже і так померли, як і держава, яка їх будувала. Реформа повинна асоціюватись з новим, з сучасністю.

Ще одним подібним прикладом може виступити створення ЦНАП в ОТГ. Переважна більшість йде шляхом ремонтів, а не нового будівництва. Подібне тримання за минуле було б виправдано, якби з цього був матеріальний зиск. Натомість будівництво «з нуля» на порядок дешевше ремонтів, а утримання нових будівель також суттєво дешевше з огляду на їхню енергоефективність.

Освіта майбутнього буде спрямована на розвиток:

  • «м’яких навичок», тих якостей, які нас відрізняють від роботів, які скоро замінять людей на виробництві;
  • адаптивності до змін. Вже сьогодні наявна тенденція, що людина змінює місце роботи кожні 5-7 років. Проте вже незабаром за 5-7 років буде змінюватись фах.
  • партнерство. Вміння працювати в команді і вибудовувати комунікацію з усіма зацікавленими сторонами

В наш час доводити, що освіта благо вже не тре. Без неї люди і бідні, і нещасні, і грубі, і легко піддаються маніпуляціям. Проте зараз ми дійшли до парадоксу, коли всі знання від Бога і майже нічого від середнього навчального закладу. На жаль, принцип Василя Сухомлинського «вчити вчитись», тобто вміти добувати знання та критично їх оцінювати, був підмінений напиханням учнів інформацією, як торбу Діда Мороза подарунками.

Наведені вище підходи в нашій країні реалізуються переважно в приватному секторі освіти. Сподіватимемось, що Нова українська школа буде забезпечена не тільки оновленими приміщеннями, але і новими вчителями і сучасними методиками викладання.

Ще один аспект, який також стає наочним в ході роботи – це реалістичність планів реалізації напрацьованих стратегій. Інколи розмір «хотєлок», тобто сукупна вартість проектів, перевищує не тільки бюджет розвитку громади, але і обсяг всього обласного ДФРР (наприклад, Львівська область). Подібна легкість жонглювання цифрами має цілком психологічний вимір. Це явище непогано пояснив Білл Гейтс, коли визнав, що йому простіше оперувати сотнями мільйонів, бо це віртуальні гроші, які важко реально відчути, натомість значно складніше витратити 100 долларів, бо і вони, і ціна, і товар отримують цілком конкретний вимір.

В даному контексті часто виникає також фундаментальне питання: визначити, скажімо два, вузькі напрями і на них максимально спрямувати доступні ресурси, чи навпаки – рівномірно розподілити кошти по всіх доступних напрямках. Як правило, в Стратегію намагаються включити практично всі можливі ідеї. Деякі з них не відповідають або відповідають лише частково цілям і завданням, деякі варто розглядати в комплексі (наприклад, ремонти комунальних установ). А над деякими ще потрібно дуже сильно думати: чи є вони першочерговими – адже ресурси громади обмежені і потягнути всі соціальні проекти нереально.

Основним завданням стратегій на сьогодні є – втримати людей в громадах, а для цього потрібно розуміти їхні потреби. Останні, в свою чергу, базуються на трьох китах: де людина працює, де проживає і де відпочиває. При бажанні їх можна звузити і до двох: самореалізація і комфорт. Такі речі як інтернет, електропостачання, дороги, публічні послуги, благоустрій, водопостачання, якісна медицина, безпека (в широкому розумінні цього слова) неодмінно мають бути присутні в планах стратегічного розвитку громади. В противному випадку вони просто не будуть підтримані мешканцями. З часом, коли інфраструктурні проблеми більш-менш вирішаться і стануть простою поточною роботою, можна зосередитись на вузькій спеціалізації, яка і буде визначати унікальність і специфічність громади. Проте, точки росту потрібно закладати вже зараз, бо в майбутньому вони будуть разом з ПДФО і земельним податком основним джерелом утримання збудованої інфраструктури.

В якості прикладу пропоную глянути на Степанівську ОТГ. Степанівська громада є молодою з огляду, що перші вибори в ній відбулись 29 жовтня 2017 р. Проте працювати над своїм стратегічним планом розпочали одразу з нового 2018 року.

Робоча група нараховувала 35 людей і включала керівництво громади, начальників структурних підрозділів, представників депутатського корпусу, бізнесу (як великого, так і малого, як зареєстрованого в громаді, так і ні), громадськості (в тому числі обласного рівня) і учнівського самоврядування (9 представників). Гендерний розподіл учасників становив: 14 представників чоловічої статі (40%) і 21 – жіночої (60%). 

Робоча група була більш-менш збалансованою і щодо вікового цензу. Інформація про засідання постійно анонсувалась заздалегідь і їх відвідати могли всі зацікавлені, не зважаючи на членство в Робочій групі.

Населення громади становить 6716 чол., з них працездатного віку – 4098 (61%) та дітей – 1180 (17, 5%). Основною тенденцією демографічного розвитку територіальної громади є стабільна чисельність працездатного населення, що дозволяє говорити про її забезпеченість трудовими ресурсами. 

Проте, безпосередня близькість обласного центру (16 км від адміністративного центру громади) зумовлює, що тільки 30% працездатного населення працює на території громади, решта – в обласному центрі м. Суми та за межами Сумської області. Аналізуючи працездатне населення громади слід відмітити, що коефіцієнт співвідношення між населенням працездатного віку та непрацездатного (пенсіонери) становить 2,9, що говорить про непоганий потенціал громади у трудовому ресурсі. Динаміка коефіцієнту народжуваності у Степанівській громаді, на жаль, має постійну тенденцію до зменшення.

1й

Власні доходи на 1-го мешканця за I півріччя 2018 року склали 1 870,0 грн. Динаміка надходжень місцевих податків і зборів за І півр. 2018 р. порівняно до І півр. 2017 р. становить 116, 0%. При цьому рівень дотаційності бюджету (питома вага базової/реверсної дотації у доходах) 0,0%, а питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах (без трансфертів) – 19,1%.

546467й

В плані свого розвитку до 2025 р. громада намітила декілька стрижневих завдань. Основними з них є:

  • бажання перетворитись на бізнес-майданчик для обласного центру (безпосередня близькість, розвинена логістика, наявні необхідні комунікації, промислова зона).
  • створення сміттєсортувального комплексу. Цим проектом вже зацікавилось 3 сусідні громади, які готові долучитись до його втілення. Завдання задумано як комплексний екологічний проект і передбачає не тільки налагодження системи збору відходів, укладення договорів з власниками домоволодінь, житлової і нежитлової нерухомості на утилізацію ТПВ, запровадження роздільного збру сміття, але і проведення просвітницько-виховної роботи з населенням, в тому числі і через запровадження учнівського лісництва, еко-стежок, євро-скверів, налагодженню діалога з власниками щодо відходів від їхніх підприємств, очищення малих водойм, відслідковування хімічного складу води.
  • побудова партнерських відносин з бізнесом задля залучення до розвитку громади
  • стимулювання громадської активності (розширення залучення контролю за діяльністю місцевої влади, запровадження бюджету участі, встановлення стипендій для найбільш успішних учнів та молодих спортсменів, заохочення до створення ОСББ та с/г кооперації)

Намічені цілі громада конкретизувала в 67 проектах, вартість яких складає 52 млн. грн. Приклад Степанівської ОТГ показав, що попри багато факторів, які суттєво ускладнюють створення Стратегій розвитку, цілком можливо отримати збалансований реалістичний документ, якщо дотримуватись методики, відповідально підійти до створення Робочої групи і в подальшому здійснювати якісний моніторинг втілення в життя намічених кроків.

Насамкінець зазначу кілька специфічних проблем, які в тій чи іншій притаманні багатьом громадам. Перша така заувага стосується точного підрахунку мешканців в громаді. Наприклад, щодо Боромлянської ОТГ на офіційних ресурсах зазначалась кількість 5,4 тис. людей. Натомість, провівши власний підрахунок по домових книгах, виявили, що внаслідок, як правило, міграції населення громади становить 6368 чол. А від цієї цифри напряму залежить чимало важливих для громади надходжень, наприклад, обсяг субвенції на розвиток інфраструктури для ОТГ.

Наступну заувагу зазначу на прикладі згаданої вже Степанівської громади. Як адміністративно-територіальна одиниця Степанівка кваліфікується як селище міського типу, хоча по суті мало б бути селом. Через це не тільки значна частина інфраструктурної субвенції проходить мимо, але і створює серьйозні проблеми і для освітньої сфери. Оскільки населення Степанівки вважається міським, то застосовується показник наповненнями учнями класів як і для міст. Коли ж вираховується коефіціент між розрахунковою наповненістю класів та фактичною, то громада одразу потрапляє в червону зону. В той же час, для села показник наповнення класів вдвічі менший. Відповідно громада могла цілком обгрунтовано перебувати вже в зеленій зоні.

Наостанок зазначу найбільш розповсюджену, зокрема в нашій області проблему – затягування з проведенням відбору проектів для фінансування з ДФРР. Скажімо, в оцінювання проектів на 2018 р. відбулось тільки в середині серпня 2018 р., а відбір проектів на 2019 р. досі триває. Наслідком цього є запізніле надходження грошей, затягування проведення тендерів і в підсумку потрібно вирішувати дилему на кшталт: клеїти штучне покриття для футбольного стадіону за погодніх умов, які цього ніяк не дозволяють, але це дасть можливість вчасно закрити проект або чекати сприятливої погоди, яка наступить через 4 місяці, коли всі терміни будуть згаяні і численні перевірки невідворотно це виявлять.

Як бачимо, проблем багато, але це свідчення не безнадійності справи, а важкості демонтажу совкової системи, створення по справжньому спроможного місцевого самоврядування і загалом повернення в когорту розвинених демократичних країн.

вгору

Події

На варті жіночого здоров'я

19 березня, 2024

В урологічному центрі сумської лікарні святого Пантелеймона ...

У Попівці Великописарівської громади залишається близько 20 людей, з ними відсутній зв'язок

18 березня, 2024

З Великописарівської громади на Сумщині шостий день ева...

Внаслідок ракетного обстрілу у Сумах зруйновано кладовище

18 березня, 2024

Через ракетний удар по Сумах 17 березня є пошкодже...

Правоохоронці Сумщини викрили чергову схему ухилення від мобілізації

18 березня, 2024

За процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури ...

На Велику Писарівку скинули 23 авіабомби за добу: є загиблий

18 березня, 2024

За минулу добу російська авіація скинула на селище 9 фугасни...

Військові РФ завдали два удари по Конотопу на Сумщині

17 березня, 2024

Ввечері 17 березня російські військові вдарили по інфраструк...

Проблеми

Відкрито кримінальні провадження проти голови Центру протидії корупції Шабуніна

10 березня, 2024

Проти голови ЦПК порушили справи за ухиляння від військової ...

Поради, як захистити свій інтернет-профіль

23 січня, 2024

Рейдерство акаунтів — це вид інтернет-шахрайства, який поляг...

Що "світить" крадіям електроенергії?

23 січня, 2024

У центрі міста Суми з раннього ранку під повітряними тривога...

Підвищення тарифів для населення не планується, – Герман Галущенко

22 вересня, 2023

Наразі немає жодних планів щодо збільшення тарифів на електр...

"Сумське море" може зникнути? Хто винен і що робити?

10 вересня, 2023

Річка Псел, Косівщинське водосховище та річка Сумка наразі п...

Зловмисники збували майно Збройних Сил України

07 вересня, 2023

П’ятеро осіб привласнювали та перепродавали в інтернеті держ...

Реформи

На Сумщині заблокують російське ТБ і радіо

11 березня, 2024

Держспецзв’язку побудує систему блокування російського мовле...

На Сумщині планують провести ремонт доріг

09 березня, 2024

Голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх обг...

На Сумщині протидіють впливу ворожого мовлення

09 березня, 2024

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Володим...

У Сумах додадуть камер відеонагляду

06 березня, 2024

У Сумах обговорили питання впровадження чергового етапу авто...

Про центральне опалення скоро забудемо: українців поголовно переведуть на автономку

07 грудня, 2023

Українців переведуть на автономне опалення, про центральне м...

Віктор Ляшко: Реабілітаційна допомога має бути доступною

08 жовтня, 2023

Сучасне безбарʼєрне відділення реабілітації на 30-60 ліжок м...

Громади

В Охтирській громаді запускають послугу “Авто милосердя”

07 березня, 2024

Охтирське відділення Червоного Хреста України отримало автом...

Архітектори з Мюнхена, які працюють з BMW і Google, проектуватимуть для Тростянця.

04 грудня, 2023

У місті Тростянець архітектори з Мюнхена благодійно спроекту...

Де брати кошти на відновлення: приклад Тростянецької громади

02 грудня, 2023

Прикордонна Сумська область – серед регіонів, які найбільше ...

10 громад Сумщини, які постраждали від російської агресії, стали лідерами відновлення

30 листопада, 2023

Команди 10- ти громад прикордонної Сумщини впродовж 2 місяці...

Поліція Сумщини радить громадянам бути уважними аби не потрапити в пастки шахраїв

29 листопада, 2023

Правоохоронці нагадують, що різного роду аферисти, з метою в...

У Сумах врятували колекцію рідкісних кактусів від блекаутів

22 листопада, 2023

Рідкісні кактуси під сонячними батареями! У Сумах врятували ...

Новини

Ми у соцмережах

Про нас

СпецКором може стати кожен. Повідомляйте про події та проблеми, знімайте відео і створюйте новини разом із нами! Долучайтеся до команди професіоналів!

Контакти

Лічильники