Як я зустрів кандидата в нардепи Швабру... - Віктор Бобиренко
Рано-вранці ходив на озеро купатися. Повертаюся. Заходити в ліфт - а там - кандидат у депутати по 158 округу (частина Сум, Сумський, Білопільський та Краснопільський райони). Швабра.
Да, стоїть у ліфті в куточку біля дзеркала Швабра. Я чемно привітався: "Дратуте, Швабра Тремпелівна. Як іде кампанія?".
Ви подумаєте, що я божевільний, раз зі швабрами здороваюсь?
Ні, я не збожеволів. Я, як кажуть "под впєчатлєнієм". Ми просто проводили днями соцдослідження по цьому округу.
Рейтинг партії "Слуга народу" (дай Боже здоров'я її лідеру) у Сумах і околицях майже як і всеукраїнський - близько 50%.
Але не знаючи кандидата від партії по округу (бо вони ж обіцяли народне обговорення кандидатур, ви ж знаєте), ми графу в мажоритарці замість прізвища заповнили так: "Кандидат від партії "Слуга народу" прізвище якого поки-що невідоме". І цей кандидат набрав у опитуванні 23%. Майже половину від рейтингу партії.
Я спокійний за український народ. Нація, яка їсть макарони з хлібом і голосує за Швабру - непереможна. А люди, які так голосують, щасливі.
Ще правда років 10 тому Швабра в Сумах була з косою і могла перемогти любого. Зараз Швабра грає в КВН, але так само непереможна.
Мені днями один сміливий доцент (по буквам: Д О Ц Е Н Т) сказав: "Голосуватиму за будь-кого від Вови". А я такий: "А якщо Путін від Вови йтиме?" - "Пофігу. Аби тіки від Вови".
Тепер думаю. Ця нація непереможна. І щаслива. Але завжди буде бідною. З нею в наперстки можна грати безкінечно.
А мені для щастя не вистачає лише одного. Розуміння: що там крутиться в голові у цих моїх спввітчизників? Як народжуються їх ідеї? Як вони бачать, під яким наперстком кулька?