Міста, публічні простори і громадська участь
Світ невпинно розвивається. Не зважаючи на тих, хто не бажає цього помічати. Міста перетворюються на центри розвитку економіки, культури, наукового та інтелектуального зростання.
Провідні міста-мегаполіси вже сьогодні за обсягами економіки перевершують держави і стають центрами людської активності. Не визначні державні діячі чи потужні політичні партії, а саме міста щоденно вирішують питання комфортного життєзабезпечення своїх мешканців - від освіти, охорони здоров`я, безпеки до самореалізації людини.
В самих же містах замість зростання промислового потенціалу та концентрації ресурсів на перше місце виходить «людиноорієнтованість», коли людина є найціннішим ресурсом. Міста починають конкурувати за людей, забезпечуючи їм найкращі умови жирозвитку.
На ряду з містобудівними документами, що визначають планувальні перспективи територій, зростає роль стратегій розвитку.
Генплан важливий, але він про просторовий розвиток, будівлі, дороги, а не про людей, їх інтереси та умови співіснування. А сьогодення вимагає при плануванні майбутнього також орієнтуватися на інтереси мешканців міста, як нинішніх, так і майбутніх. Не інвесторів, чиновників чи спритних ділків, яким вдалося «віджати» у громади ласі шматки території, а містян, яким і належить «право на місто».
Архітектори, інші фахівці, чиновники мають з`являтися тільки після того, як мешканці детально сформулюють бачення свого майбутнього.
Головне – має бути не розвиток галузевих програм (освіта, медицина, транспорт, культура) відповідно до уявлень чиновника, а кінцевий результат (продукт), який саме потрібен мешканцям. А мешканці прагнуть«десь жити». Не дорого, але з комфортом. Прагнуть не витрачати багато часу і грошей на поїздки. Вони хочуть безпечно знаходитись у зручному міському просторі, бути впевненими у своєму майбутньому, приймати реальну участь у самоврядуванні.
Які тенденції розвитку мають прогресивні світові міста?
Нью-Йорк-2050 бачить для себе головними цілями побудову справедливого міста, розвиток демократії. Місто у майбутньому хоче бути сильним і чесним, зменшуючи нерівність в суспільстві і сприяючи розвитку громад. Такий підхід є особливістю сучасних стратегій, де інтегруються соціальні та інфраструктурні аспекти розвитку через демократичне управління містом.
А що Суми? Зліплена із застарілих зразків інших міст, стратегія розвитку Сум, без унікальних ідей і креативних шляхів перетворень - стала маркером неспроможності сумських чиновників зрозуміти ні сутність сьогодення, ні перспективи розвитку міста завтра. Чи підтримується вона сумчанами? А чи взагалі хтось зрозумів, куди має рухатись наше місто?
Так отож…
Проведення архітектурних конкурсів за ініціативи професійної спільноти можна розглядати, як позитивні підходи до пошуків планувальних рішень просторового розвитку міських територій.
Наявність альтернативних думок і присутність в журі конкурсів осіб не підпорядкованих місцевій владі показали тенденції та бажання свідомих містян мати в центральній частині міста не черговий торгівельно-розважальний центр, чи парковки для приватного транспорту, а публічні простори – зручні і комфортні для кожного мешканця міста.
Публічні простори є передусім місцем реалізації громадянських та політичних свобод, як базових громадянських прав сьогодення, як складова частина «права на місто» кожного громадянина.
Відсутність можливості у громади впливати на створення і розвиток таких просторів, неврегульованість процедури залучення громадськості до прийняття відповідних рішень і проектування просторів привертає загальну увагу до цієї проблеми.
Наявність публічних просторів є інтересом та потребою всіх суспільних груп. Влада та бізнес також можуть бути зацікавленими в розвитку партисипативних тенденцій, адже результатом співпраці будуть зрозумілі та узгоджені сталі рішення розвитку територій, що безпосередньо впливає і на їх конкурентноздатність, і на ефективність бізнесу. Тому важко зрозуміти намагання сумських чиновників всіляко уникати реального вивчення та врахування громадської думки, особливо при розробці містобудівної документації.
Два останніх детальних плани території в районі вул. Горького - Леваневського, замовлених міською владою, мали реальну мету – розміщення максимальної кількості комерційної житлової забудови, шляхом ущільнення кварталів існуючої. Громадське обговорення організовано так уміло, що пропозицій і зауважень не зареєстровано жодного.
Члени містобудівної ради з розгляду цихмістобудівних проектів, не зважаючи на велику кількість зауважень фахівців, не одностайно, але продемонстрували орієнтацію на будівельний бізнес, як головного замовника проектних робіт.
Підтримана більшістю, висотна багатоквартирна забудова, навряд чи буде вирішувати питання забезпечення житлом «черговиків», точно не поліпшить умови проживання в цих кварталах і позитивно не вплине на наявнутранспортну і соціальну інфраструктуру. Залишається погодитись з відомимурбаністом Ремом Колхасом:«Професія архітектора перестає існувати для суспільного блага». А шкода.
P.S. Один з головних напрямків Стратегії розвитку м. Суми – «місто для людей».
Зі стратегічною ціллю – «Створення можливостей для якісного життя…» і оперативною – «Збільшення ступеня врахування потреб та впливу людей та БІЗНЕСУ при просторовому плануванні».