У свою дитину треба вірити: мама «Міні Міс України-2018»
Днями 11-річна сумчанка Іванна Клєцова отримала гран-прі на всеукраїнському конкурсі «Міні Міс та Містер України-2018». Вперше в історії конкурсу головну нагороду привезла до рідного міста саме сумчанка. Спецкор поспілкувався з мамою «Міні Міс України-2018» Наталею Клєцовою, та дізнався, всі подробиці та деталі конкурсу.
Пані Наталю, розкажіть, як взагалі з’явилася ідея участі вашої донечки у змаганнях такого роду. Це була її власна ініціатива?
Н.К.: Близько 3-х років тому у школі першим нашим конкурсом був шкілький «Міс Попелюшка», коли Іванка навчалася у 3-му класі. На ньому вона тоді перемогла. Їй дуже сподобалося стояти на сцені, зі стрічкою, коли її фотографують, хвалять, говорять, що вона виклалася на всі 100%. Цього ж року нам запропонували взяти участь у конкурсі «Міні Міс Суми-2018». Довго ми не вагалися, і погодилися практично одразу. Він відбувся на початку червня. Хочу сказати, що організація конкурсу була на найвищому рівні. Приємно, що організатори дійсно турбувалися про те, аби і самим юним учасницям і їх батькам було комфортно та приємно змагатися. У своїй категорії ми здобули стрічку «Міні Міс Золото». Саме цей титул дозволив нам представити місто Суми вже на всеукраїнському конкурсі.
Національний арт-фестиваль «Міні Міс та Містер України-2018» тривав у столиці протягом чотирьох днів. Чи важко було до нього готуватися, та які саме завдання треба було виконати?
Н.К.: Головне – креативно підходити до кожного завдання. Першим було – відзняти відеоролик, так званий «Щоденник добрих справ» на 1 хвилину. Далі його потрібно було гідно представити на сцені. На це довелося витратити чимало часу та сил: знайти ідею соціального проекту, викласти її так, щоб всього за хвилину донести свою мету, зацікавити суддів своїм відеоматеріалом. Ми обрали тематику «Безпритульні тваринки-інваліди». У нас вдома живе така кішка, тож ми розповіли про неї, а також інших безпритульних тварин, яких, на жаль, дуже багато у нашому місті. Іванка розповідала, наскільки важливо не проходити мимо чужої біди та допомагати тим, хто цього потребує.
Другим завданням конкурсу була демонстрація свого таланту. Який номер підготували Ви з донечкою?
Н.К.: Іванка вже не перший рік займається бальними танцями у одному з танцювальних колективів нашого міста. На допомогу взяли її друзів по танцям. Іванна була солісткою, а хлопчики підтанцьовували. За основу взяли українську пісню «Запали вогонь», танцювали також у національному українському вбранні. Зі, здавалося б, простого номеру, потрібно було зробити ціле шоу, щоб судді оцінювали не лише її талант у танцях, а і як вона себе презентує на сцені, чи посміхається, як проявляє свою харизматичність, чи не боїться виступати перед величезною кількістю людей.
Н.К.: У третьому завданні потрібно було продемонструвати національне вбрання. Тобто потрібно було придумати щось креативне в українському стилі, щоб це не було звичайною вишиванкою. Наше вбрання ми брали на прокат, і самі доробляли, розшивали різноманітними блискітками та камінцями. Ну а заключним, четвертим етапом було дефіле. Іванка готувалася до нього дуже ретельно, передивилася масу відеороликів, згадувала напрацьований досвід на попередньому конкурсі «Міні Міс Суми-2018», адже до нього цілий місяць з нею та іншими учасницями займалися хореографи та викладачі.
Як оцінюєте рівень підготовки самого конкурсу «Міні Міс та Містер України-2018»?
Н.К.: Хочу сказати, що оцінювалися не лише зовнішні данні конкурсанток чи їх вбрання. Судді спостерігали також, як дівчатка вміють працювати у команді, як вони поводять себе у колективі, наскільки вони кмітливі, як швидко дитина може вивчити потрібні рухи у загальному танці, чи може вона адаптуватися у стресовій ситуації, коли хтось, наприклад, збився. Особисто мені сподобалося, що не було сухого розподілу на 1-ше, 2-ге і 3-тє місце, навпаки, кожна дитинка отримала якийсь титул, кожну дитину виокремили, кожна дівчинка, стоячи на сцені, вважала себе королевою. Я думаю, що це дуже важливо, і дає стимул юним учасницям не зупинятися на одному конкурсі, а розвивати свої таланти далі, ставати кращими і прагнути до нових титулів.
Як Ваша донечка відреагувала на перемогу? Вона була впевнена у своїх силах, чи, навпаки?
Н.К.: Іванка дуже вірила в себе, хоча ми навіть не уявляли, що нам одразу дадуть гран-прі. Коли ми їхали до Києва, головним своїм завданням ставили гідно представити рідне місто Суми перед всією Україною. А коли донечка здобула найвищий титул – навіть трохи розгубилася від щастя. За увесь час існування конкурсу «Міні Міс та Містер України-2018» сумчанки жодного разу не поверталися із золотою короною. Тому, коли Іванка про це дізналася - на сцені були і сльози і безмежна радість, і гордість, що вона буде першою сумчанкою, яка здобула титул «Міні Міс України-2018»
Знаємо, що у Вашій родині Іванка не одна дитина, у неї є молодші сестричка та братик. Як вам, мамі, вдалося все встигнути?
Н.К.: Тут, звичайно, допомагали рідні, чоловік, наші батьки. Всі дітки у нас чимось займаються, ходять на різні гуртки, до дитсадку – тому чим зайняти молодших, в принципі, питання не виникало. Хочу сказати, що аби підготуватися до «Міні Міс та Містер України-2018» - не так вже й багато потрібно. Головне – це ті навички, які дитина вже має. Іванна дуже гарно володіє ораторським мистецтвом, з дитинства вона займається у театральному гуртку. Моїм завданням, як мами, було всі її таланти акумулювати та підказати як краще їх застосувати. Якщо дійсно хочеш чогось досягти – вільний час завжди знайдеться.
Які плани на майбутнє?
Н.К.: Тепер готуємося до ще важливішого конкурсу. Іванку делегували своїй категорії представляти Україну на міжнародному конкурсі «Міні Міс Всесвіт-2018», який пройде у вересні у Греції. Це вже більш серйозні змагання, на вищому рівні. На конкурсі «Міні Міс Всесвіт-2018» дуже важливе вміння володіти англійською мовою. Іванна вивчає англійську змалечку, тому це вже плюс для нас, адже підготувати соціальний проект іноземною мовою не кожна дитина зможе. Попередні конкурси дозволили моїй донечці здобути головне – досвід, який просто на вагу золота. Враховуючи це, будемо. коригувати деякі моменти, вдосконалювати вже напрацьовані навички