Як тримати якість молока на висоті: секрети дослідного господарства на Сумщині
Як працюють у Дослідному господарстві Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, Спецкор побачив на власні очі та готовий розповісти і вам.
Тут не лише знають про всі найсучасніші тенденції в рослинництві та скотарстві, а й самі є їхніми творцями.
Довідка.
Місце розташування – с. Ясени та с. Сад Сумського району.
У структурі дослідного господарства – майже 1300 га ріллі.
Є племінний завод по розведенню української чорно-рябої молочної породи і бурої молочної породи.
Є племрепродуктор по розведенні свиней української білої великої породи.
6667 кг – продуктивність на рік на корову.
Директором господарства з 2012 року працює Віктор Пахненко.
Читайте також:
Половина площі господарства використовується для заготівлі кормової бази, половина йде – на отримання насіння сільськогосподарських культур високих репродукцій. Щороку майже 600 тонн насіння реалізують для господарств різних форм власності.
На сьогодні перед нами Національна академія наук поставила задачу – розвиток молочного скотарства. І ми повинні тримати планку серед господарств області. Адже якщо ми будемо мати показники менші, ніж в інших на Сумщині, то наше господарство просто буде вважатися неефективним. Ми маємо бути завжди на крок, а то й більше, попереду
Віктор Пахненко, керівник господарства
Молочне скотарство
У дослідному господарстві використовують прив’язно-табірну систему утримання тварин. У зимовий період худоба знаходиться у приміщеннях, тільки-но погодні умови дозволяють – виходять на вулицю.
Процес доїння також відбувається на вулиці. Для цього є змонтована літня доїльна установка, яка приєднана до молокопроводу. Процес доїння відбувається без доступу повітря йде в танкер охолоджувача, а звідти централізовано забирається на молокопереробне підприємство.
Раціон для рогатих
Стадо поділене на продуктивні групи, розповідає зоотехнік із племінної справи Віра Гаранджа. А саме, група роздою та осіменіння, виробництва молока, група запуску, цех сухостою (ранній та пізній).
Для кожної групи розроблений раціон з приміненням різних добавок: шрот соєвий та соняшниковий, сінові гранули тощо. Корма зі складу завантажуються до бункеру порційно. Далі там змішуються та автоматизовано роздаються тваринам для споживання.
Екстра-якість молока
Дослідне господарство має власний молокопровод. Молоко доїться та подається до молокопроводу без доступу кисню. Людський фактор відсутній. Це забезпечує високу якість сировини, переконує керівник господарства Віктор Пахненко. Завдяки збалансованому харчуванню та гарним умовам утримання корів, молоко мають вищого ґатунку, групи «Екстра».
Планують в молочному цеху організувати ще й переробку молока на домашню продукцію. «Ми дотримуємося всіх ГОСТів, які нам доводять молокопереробні підприємства. Дуже хотілося б, щоб те молоко, яке ми вже після переробки купуємо в торгових мережах хоча б на 70% складалося із молока високої якості, яким ми й направляємо його з ферми. І щоб мінімально примінялися консерванти та домішки», - висловив думку Віктор Пахненко.
Контактний зоопарк
На базі дослідного господарства в найближчому майбутньому планують побудувати зоопарк, аби діти з міста могли побачити тварин.
Співпраця з науковцями
Науковцями лабораторії тваринництва і кормовиробництва на базі господарства постійно відпрацьовуються новинки, які існують в сільському господарстві, проводяться навчання господарників, які працюють в Сумській області. Щоб фермери могли ознайомитися із сучасними селекційними надбаннями.
Холдинги, які працюють у Сумській області та й в Україні, вони більше переймають шлях рослинництва, тим самим залишаючи тваринництво.
Так як рослинництво є більш прибутковою галуззю. А тваринництво потребує більше затрат, часу та приділити увагу цій справі. На 1 га тут мають більше 35 тис. грн. доходу від господарської діяльності. Це хороші показники. Господарство працює в тісній співпраці з Інститутом сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук. Незважаючи на ті всі закиди деяких політиків, що державні підприємства є збитковими і необхідно їх роздержавлювати. То наше дослідне господарство показує зовсім інший шлях. Ми доводимо те, що державне підприємство може бути прибутковим, жити та розвиватися
Віктор Кабанець, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України
Молочне скотарство є пріоритетним напрямком на Сумщині. Цим напрямком займаються 112 сільськогосподарських підприємств. У них утримується понад 32 тисячі корів. За цим показником наша область займає 6 сходинку серед інших регіонів України.
Основа цієї галузі – напрям відтворення, яким займаються в нас в області 16 господарств. Дослідне господарство є одним із лідерів на теренах області. Значну підтримку таким господарствам надає держава. Це та інші молочні підприємства області отримували в минулому році державну дотацію. Загалом це понад 27 млн. грн. Також є програма, яка фінансується із державного бюджету. Вона стосується збереження генофонду порід, які були виведені на Сумщині, зокрема, й бурої молочної породи, яка займає чималу частку в поголів’ї молочного стада в області. На ці цілі передбачено з обласного бюджету майже 100 тисяч гривень.
Олександр Маслак, директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА