Гойдалки хенд-мейд: як у громаді на Сумщині власноруч зробили дитячий майданчик
У цьому матеріалі ви не прочитаєте неймовірної історії про створення якось супер-мега атракціону чи ігрової зони мало не дійснейлендівського розмаху. Це приклад того, як у громаді вирішили проблему із дозвіллям дітей. Так, поїздивши по селам Сумської області переконуєшся, що дитячі майданчики зі звичними, на перший погляд, гойдалками для декого ще лишається диковинкою. Так, от далі історія не скільки про майданчик, як про людей…
Довідка.
Село Нижня Сироватка (Сумського району, Сумської області) – центр Нижньосироватської громади.
Утворена громада наприкінці 2016 року. Це об’єднання двох сіл поблизу Сум.
Від обласного центру за 30 кілометрів.
У Нижній Сироватці є школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок. Разом – близько 300 дітей.
Усього проживає в селі близько 3700 населення.
А почалося все з гойдалки…
… її змайстрував Юрій Кучеренко для свого півторарічного сина Тимофія.
Читайте також:
Необхідні матеріали знайшов у себе вдома. Робив за аналогом фабричної. Усі деталі по зварюванню металевої конструкції робив у себе на роботі. Головне було – перевірити на міцність. Сам протестував її і вже коли переконався, що вона буде безпечною для моєї дитини, почав установлювати
Юрій Кучеренко
Спочатку хотів встановити гойдалку біля власного дому. Однак зробив інакше. Щоб гойдалка була і для інших дітей, переніс на галявину навпроти двору.
Дітям творіння Юрія сподобалося. Адже на все село – лише один дитячий майданчик, біля школи. Аби дітворі з крайньої частини села (вулиця, на якій мешкає Юрій) дістатися до нього, потрібно було пройти близько півтора кілометра. Та ще й дорогою, на якій пожвавлений рух транспорту. Тож ігрова зона для дітвори саме в цій частині села була вкрай необхідною.
Ми навіть зверталися до керівництва села, і не один раз, із усними проханнями облаштувати дитячий майданчик, але грошей на це не було передбачено в бюджеті. Тому взялися самотужки вирішувати цю проблему
Юрій Кучеренко
Перевтілення…
… місця під майбутній майданчик почалося поволі. Ось таким це місце було спочатку, після того як Юрій встановив на ньому першу гойдалку.
(весна 2019)
Далі чоловік почав розчищати ділянку поблизу встановленої гойдалки, аби огородити її від проїжджої частини.
Побачили – сусід поставив гойдалку. А до мене сюди внуки ходять. Їм теж треба десь гратися. Тому я вирішила допомогти йому - вигрібали бур'ян, збирали сміття
сусідка Юрія Людмила Пташник
Для початку майданчик огородили від дороги шинами, аби було безпечно для дітвори. Матеріали для такої огорожі попросили на станціях техобслуговування. Це були шини, які вже не пригодні для використання.
(весна 2019)
Їх пофарбували у патріотичні кольори. За цю справу взялися старшокласники. Вони з нетерпінням чекати на майданчик, тому всіляко допомагали.
У нас тут на вулиці не було навіть місця, де б можна було зібратися. Треба було іти аж до школи, це більш як за кілометр. Тому в основному гуляли після школи біля чийогось двору.
Ми дуже зраділи, коли побачили, що тут батьки наші будують ігрову зону, старалися їм допомогти. Сміття прибирали, хто по старше – нам доручали фарбувати гойдалки та шини
учениця 7 класу Лілія
Разом…
… робилося набагато швидше. Поступово один за одним почали долучатися й інші сусіди та батьки дітей з цієї вулиці.
Усе, що є на майданчику, все своїми руками робилося. Хтось приносив залізо, дерево, інші – майстрували. Дбали, щоб було міцно та безпечно для дітвори
житель Нижньої Сироватки Павло Дігтяр
Усі гойдалки, перекладини робили самі за аналогами фабричних. Матеріали в основному брали з дому або купували. Хто не міг допомогти руками, той давав кошти на закупівлю матеріалів.
Спочатку це було пару людей, тоді нас ставало все більше. У нас було завдання – зробити якусь таку зону, де б діти могли гратися. Щоб це було безпечно і всім вистачало місця. Працювали, зокрема, у вихідні, бо у будні – на роботах усі. Коли був час, організовано збиралися, хто міг, і працювали
Юрій Кучеренко
Приєднувалися навіть ті, в кого й не було дітей, але хто вміло поводився з деревом чи залізом.
Поступово почав вимальовуватися майданчик, на якому збиралося все більше дітвори. Тут і перекладини, на яких тепер хлопці так уміло роблять сальто, і драбинки, різні види гойдалок для менших дітей, для доросліших – пристосування для жиму лежачи, тренажери.
Усе спорядження чоловіки розмалювали, а шини використали в якості вазонів для квітів.
Усе для дітей робилося, щоб вони гуляли на свіжому повітрі, менше в Інтернеті сиділи, більше розвивалися, більше спілкувалися вживу з однолітками
Юрій Кучеренко
І це вдалося…
… зробити.
Покинутий на лаві смартфон тому доказ.
Нині саморобний майданчик має до 15-ти ігрових об’єктів. Після того, як пограються, чоловік привчив дітей після того, як пограються, збирати за собою сміття та іграшки.
Навіть сільська рада звернула увагу на активних мешканців та допомогла із підвозом піску.
У планах Юрія також встановити на майданчику баскетбольний щит та кілька каруселей із сидіннями для найменших діток.