На Сумщині голова адміністрації тероризує людей
Знаєте, чого в Україні так повільно, не синхронно і з таким скрипом ідуть реформи такі бажані для нас? Тому що в багатьох із нас і переважно в чиновниках, тих дядях «совєтского» штибу, які сидять в адміністраціях, сидить Володя Путін. Сидить і сміється - "Хєр вам, а не реформи!"
Я вам поясню, чому я зробила такий висновок. Після успішно впровадженої реформи, малесенької реформи у Сумському районі. Але першої УСПІШНО завершеної. Рік тому ми роздержавили газету Сумського району "Вперед". До того Петро Олексійович підписав закон про роздержавлення комунальних ЗМІ. З того почалася в Україні реформа газет.
І ми вирішили, що це знак і треба починати. І в нас вийшло – і рада проголосувала, і голова адміністрації був не проти. І колективи ми переконали в тому, що газета зможе самостійно працювати, вийти на самоокупність. І зможе працювати не лобизаючи ноги голові адміністрації, не заходячи до нього задом і з вазеліном постійно, цілуючи йому руки-ноги, танцюючи перед ним усіляко.
А він потім з «великого благоволения» кине штамок бюджетних грошей. І з того газета раділа. І на жаль, так було сто років, що газети комунальні передавалися із рук в руки владі, і були вимушені писати глава адміністрації попісяв, покакав, відкрили пофарбоване вікно у школі, дитячий туалет десь відкрили… і це вважалося, що це робота, нормально дяді працюють, ходять поважні. На жаль, ця шароварщина збереглася і нині. Я не розумію, чому іноді політики це роблять. Бо це дуже смішно збоку виглядає.
І це вважалося роботою. Це обов’язково мала написати газета і це було нормально… піпл схаває.
Нам вдалося роздержавити цю газету, вона вийшла на самоокупність. І ми запропонували владі, зокрема Сумській адміністрації, обласній, працювати в межах закону на паритетних умовах, на рівних, висвітлювати, як передбачає закон.
Ну обласна адміністрація відмовилася, навіть після підписаного договору. А от у районі влада, найбільш трагічніше те, що вони не змогли пережити успіху цієї малесенької демократичної реформи, цієї зміни. Як це так, що газета більше не буде лягати під владу?!
Це просто в них у голові не вклалося. Газета працює, зараз там працюють люди, я залишилася її співзасновником, ми завершили її роздержавлення. Ці люди заробляють собі на зарплату, випускають газету, в якої є своя аудиторія, і для Сумського району досить непогана. Газета працює, спрямована на інтереси громади, висвітлює суспільні важливі теми, політичні, які цікавлять людей усіх, а не тільки владу.
Але от влада не змогла цього пережити. На жаль. І що зробив голова адміністрації. Він вирішив, попри те, що в законі про роздержавлення, який підписав Президент, що держава в особі адміністрацій має три роки підтримувати реформовані газети… А ми кажемо, не треба нас підтримувати, просто не заважайте. Попри те, що органи державної влади не мають права видавати свої газети, голова районної адміністрації вирішив видати свою газету. Ну не сам, а його помічниця зареєструвала громадську організацію.
Читайте також:
Ну добре, хочеться так хочеться, я абсолютно це не коментувала, мені було не цікаво. Якщо будуть писати цікаво, знайдуть людей, то чому б і ні. До речі, Євген Положій прийшов і каже, як писатиму про реформи, ну окей, пишіть…
Але мені було незрозуміло, бо Євгена Положія, я особисто не знаю, але коли заходила в книгарні, то поважала чисто за те, що його книги стояли на полицях із шанованими літерами. І я тішилася, що це мій земляк, це із Сум. І газета непогана була. Я думала, що він серйозний журналіст. Але після цього всього це так дивно піти в Сумський район, робити газету…
Ну після того, що сталося на цьому тижні, то це ні в які рамки не лізе. Бо мені подзвонило дуже багато людей із єдиним питанням – що відбувається? Людей ЗМУШУЮТЬ НАСИЛЬНО виписувати якусь газету. Яка типу там належить голові адміністрації і робить її Положій, розказують мені люди. Що значить змушувати, пане Геннадію, у Вас що все так погано, що ви змушуєте когось читати ваші матеріали? І взагалі змушувати людей насильно щось робити для досягнення своїх ідеологічних чи політичних цілей, то це за визначенням ТЕРОРИЗМ. А тероризм у нас заборонений Законом України.
Це тероризм чистої води. Я вже не кажу, що це використання службового положення, що це спекуляція з бюджетними коштами, це перешкоджання реформам, це ТЕРОРИЗМ. І за це треба відповідати. У школі висять оголошення, що вчителі змушені обов’язково передплатити газету. З районної лікарні дзвонять медики, їм сказали, що випишуть 151 гривню премії, але ви нам її віддайте і ми передплатимо газету.
Якщо голова адміністрації, посадова особа, представник Президента цього не знає, то я розкажу, що це тероризм. Посадові особи, які утримуються за наш рахунок, із наших податків, і ще й нас тероризують, перешкоджають реформам, то це вже ні в які ворота не лізе. Якщо в сусідній країні людям подобається, як їх нахиляють, і слухаються наказів, то українці ніколи не любили як їх нахиляють і змушують щось робити.
Тому, будь ласка, схаменіться! Сподіваємося на високу професійність голови обласної адміністрації і належну реакцію на це, що це не залишиться просто так. Тут важливо, щоб люди зрозуміли, що так робити не можна, щоб цей тероризм у вигляді газети був припинений. І найголовніше – потрібно вибачитися перед вчителями, лікарями за те, що "важний" дядя подумав, що він може змусити цих людей щось робити проти їхньої волі.
Адже в Україні найбільша цінність це право вибору, свобода слова… бо те, що маємо ми, того наші «друзі» в колись братській країні не мають. І ми це повинні цінувати і берегти.