СНАУ серед вишів України, де запроваджується пілотний проект дуальної освіти
Про реформу аграрної освіти та забезпечення якісними кадрами АПК дискутували науковці, підприємці та влада Сумщини у СНАУ.
Головними темами обговорення стали кадрова політика аграрних підприємств, можливості вишів у підготовці фахівців на їх вимогу, позиція влади та роль закладів фахової передвищої освіти у цьому процесі.
Чи зацікавлені студенти у навчанні за агро спеціальностями?
Перед тим, як показати результати нашого дослідження, пропоную подивитися на результати опитування міжнародні. Вибірка із майже 1000 респондентів молоді у віці 14-18 років та їх ставлення до аграрної освіти. І от вони подають таку картинку, що підлітки зовсім не хочуть іти в сільське господарство, агро спеціальності для них непотрібні. 11% з них – не визначилися і ще 2% дітей, котрих батьки хочуть, щоб вони навчалися в агросфері.
Ми зробили своє дослідження. Результати показали, що майже 37% опитаних зробили вибір на користь аграрного вишу самостійно, більше 19% вважають агро освіту гарною перспективою для працевлаштування. Друге питання, яке ми задали студентам, як би ви оцінили ту техніку, на якій проходите практику? 31% говорять про те, що техніки достатньо, але вона застаріла.
Що планують робити після закінчення коледжу? Майже 67% відповіли, що будуть працювати після коледжів, але з них одні будуть працювати, а інші працювати і навчатися. Це дуже важливо
Ксенія Блюмська-Данько, директор Офісу промоції СНАУ
Зокрема, під час обговорення мова йшла про можливості запровадження дуальної освіти в СНАУ.
Читайте також:
Дуальна освіта – це спільна підготовка студентів, яка здійснюється спільно університетом та підприємством. Це не практика і не робота. А саме навчання. У наказах міністерства освіти прописано, що на виробництві студент має отримати при цьому від 28 до 60% навчального плану. Тобто студента спочатку треба навчити щось робити, а тоді вже пускати на виробництво, аби він виконував те чи інше завдання
Валерій Жмайлов, проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи СНАУ
Як це вже працює в СНАУ?
В аграрному університеті вже є така практика – навчальні плани дають підприємцям, аби вони їх подивилися та внесли свої пропозиції.
Також успішно втілюється досвід, коли підприємці вносять свої пропозиції щодо змісту навчальної програми. Це робилося, аби їх актуалізувати.
Для чого потрібна дуальна освіта підприємцям?
Дуальна освіта спростить шлях студента до працівника, зауважив проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи СНАУ. Тобто не потрібно буде після університету ще рік чи два навчати випускника вишу вже на підприємстві робити щось, а це відбувається безпосередньо під час навчання.
Це економить час і гроші роботодавця. Адже молодий спеціаліст після університету з дуальною програмою навчання вже має той набір навичок та вмінь, які дозволять йому вже повноцінно виконувати роботу на підприємстві. Адаптація на виробництві проходить безпосередньо під час навчання
Валерій Жмайлов, проректор із науково-педагогічної та навчальної роботи СНАУ
У жовтні 2019 року Кабмін видав Наказ "Щодо запровадження пілотного проєкту в закладах фахової передвищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти", яким затвердив перелік із 45 українських закладів вищої освіти з інноваційним баченням ефективної співпраці освіти та бізнесу у сфері реалізації кадрової політики у вітчизняному АПК, які стануть учасниками пілотного проєкту.
Однак передбачається, що в подальшому дуальна освіта буде запроваджена у і решти вишів.
СНАУ став одним із 45 внз України, де дуальна освіта впроваджується у якості пілотного проєкту.
Перед нами зараз стоїть виклик – навчити такого спеціаліста, щоб від водночас був конкурентоспроможним на міжнародному ринку. А з іншого боку, щоб цей спеціаліст розглядав наш регіон, як місце для втілення своїх навиків, як майданчик для втілення власних проектів та їх реалізації.
Підприємці, роботодавці майбутніх випускників, разом з освітянами мають відповідати, скільки їм потрібно тих чи інших кадрів, аби ми не готували фахівців, які не зможуть працевлаштуватися на ринку праці. І яких саме потрібно спеціалістів.
Адже ні виш, ні обласний, ні державний бюджети не повинні витрачати коштів на ті професії, яких не потребують роботодавці. І тут же додається питання як ми їх РАЗОМ будемо готувати
Вікторія Гробова, директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА
А для того, щоб підготувати якісні кадри, на думку директора департаменту освіти Вікторії Гробової, потрібно ще також розробити план, як саме готувати цих студентів. Адже внз може забезпечити повністю наукову складову, теорію.
Утім, навіть найновіші технічні бази навчального закладу не в змозі охопити все, адже технологічний світ змінюється дуже стрімко. А закупити вузам техніку дорого вартісну, яка є в аграріїв і коштує мільйони, то нереально, переконана очільниця департаменту освіти.
Саме тому й виникає потреба в дуальній освіті. У підприємців, які були присутні під час дискусії, це викликало багато питань. Зокрема, як саме будуть будуватися відносини між студентом, вузом та підприємцем при дуальній освіті.
Як можна на практиці втілити дуальну освіту?
Вкладається тристороння угода між студентом, внз та замовником, роботодавцем. Чітко прописуються права та обов’язки всіх сторін. Наприклад, замовник прописує, що він хоче від конкретного студента, внз, у свою чергу, прописує, що має отримати на базі замовника їхній студент.
Ми відрізняємося від інших тим, що університет або освіта – це влада і бізнес. Вперше в історії нашому університету були надані 2.5 млн гривень на критий полігон, де навчаються студенти практиці.
Ви бачите, яку велику кількість фахівців випускає СНАУ. І тут виникає питання, чому є дефіцит цих професій. Це, я вважаю, також виклик – через систему дуальної освіти поліпшити мотивацію цих випускників, аби вони залишалися в Україні, в своєму регіоні та працювали на його розвиток
Володимир Ладика, ректор СНАУ