Меду не буде! Мільйони гривень втратили пасічники на Сумщині
Така картина спостерігається не в одному селі в області. Меду цього року, переконують пасічники, вже не бачити, бо нікому його носити. Бджоли лежать мертві під вуликами.
Олександр Турчин із села Ярове Буринського району більше 30-ти років займається пасікою. За три дні вже мав би качати перший мед.
Меду не буде, бо майже всі бджоли лежать купами біля вуликів. Ще більше просто не долетіли з поля
Олександр Турчин, пасічник
І така проблема не лише в цієї родини в селах поблизу. Селяни переконують, у масовій загибелі бджіл винні місцеві аграрії.
Коли аргарії оприськують пшеницю, то розводять цукор або патоку, щоб цей препарат прилипав до листочків, до стебел. Бджола сідає на пшеницю, п’є цю солодку воду і травиться
Олексій Голодний, пасічник
Читайте також:
Мертвих бджіл пасічники із с. Ярове та Хустянка відправили на експертизу.
Та показала – аграрії використали препарат «Престо», який паралізує комах. Люди теж жаліються на погіршення самопочуття, зізнається керівник сільради.
Не завжди аграрії виконують усі умови, які потрібно дотримуватися за санітарними нормами. Іноді оприскують дуже близько до села. У людей запаморочення починається, тошнота і вода навіть в колодязі свій смак змінює
Тамара Гончаренко, Хустянський сільський голова
Крім того, обробляти хімікатами поля бізнесмени виїхали, не попередивши громаду. А це суворо заборонено, коментують в департаменті агропромислового розвитку.
Арговиробники мають перереджати суб’єктів господарської діяльності. У даному випадку це бджільництво щодо часу, місця, застосування препаратів, термін його дії. І це має бути офіційно напередодні оголошено через засоби масової інформації
Олександр Маслак, начальник департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА
Людям радять у таких випадках звертатися до дільничних лікарів та писати заяви на лабораторне обстеження Держпродспоживслужби. Із цими документами можна іти до суду. Єдине, що стримує, це те що самі пасічники поза законом. На Сумщині зареєстровані лише 120 бджілосімей, що є лише третиною від всіх, які фактично існують.
На жаль, самі пасічники не повідомляють органи Держпродспоживслужб ні територіальні, ні підприємців, які працюють на цій території. Тому вони повинні мати паспорти пасіки, які повинні бути зареєстровані в держпродспоживслужбі
Віталій Крючко, начальник відділу безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби України в Сумській області
У цьому році було три випадки, коли селяни довели, що аграрії порушили вимоги використання отрутохімікатів. Утім, максимальний штраф за таке порушення 300 гривень.