#Уроки української: де шукати наголос у назві свята Покрова?
ПокрОва чи ПокровА? Пояснює Сергій П'ятаченко, український історик фольклору, поет, політичний діяч, викладач Сумського педагогічного університету, журналіст.
У переддень свята часто чую: Покрова́. Це вплив російської мови і російської церкви. Українською правильно буде: Покро́ва.
Походить від слова "покривати". За легендою богородиця "покрила" своєю хусткою-"покровом" (омофором - від грецького "носити на плечах", але богородиця покривала ним голову) візантійських воїнів, щоб їх не перемогли вороги (за іронією долі ворогами були руси-українці).
У ці дні листя "покриває" землю. А дівчата просили: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку" (одружені жінки покривали голову наміткою чи хусткою, "покрити голову" - вийти заміж). Казали: «Прийшла Покрова - заревла дівка, як корова». Корова реве, коли "до биків", а дівка, коли заміж хочеться.
Отже, ці різні смислові наповнення об'єднані одним словом "покривати", від якого "ПокрОва".