Обережно: тонемо у смітті! Екологічні проблеми Сумщини
Хто найбільший забрудник області? Чи загрожує Сумщині сміттєвий колапс? Як сортуємо те, що викидаємо? Та де в регіоні найнебезпечніше жити? На ці та інші питання відповідь дав Олександр Уваров, т.в.о. начальника Держекологічної служби у Сумській області.
Журналіст: Для початку, пане Олександре, як Ви оцінюєте загальну екологічну ситуацію Сумської області?
Олександр Уваров: Багато в чому екологічна ситуація залежить від рівня розвитку промисловості. Так, найбільший промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка. Там розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей. Відтак, ці регіони можна вважати більш забрудненими порівняно з іншими районами Сумщини. Але критичних викидів у воду, повітря чи ґрунт немає. Адже ці всі підприємства вже давно працюють не на повну потужність. Для прикладу, той же «Сумихімпром». Якщо на 30% завантажене виробництво, то це вже добре. А відтак, і викидів значно менше.
(полігон твердих відходів сірки "Сумихімпром" на території м. Суми)
Журналіст: От, до речі, про «Сумихімпром» Ви вже заговорили. Чи можна його назвати найбільшим забрудником області?
Олександр Уваров: За результатами вивчення стану законності у сфері охорони навколишнього природного середовища встановлено, що ПАТ «Сумихімпром» впродовж 2018-2019 років здійснювало скидання забруднюючих речовин. Унаслідок скиду підприємством забруднюючих речовин у річку Псел навколишньому природному середовищу спричинено шкоду в розмірі 792 тис. грн. Оскільки правовідносини, пов’язані з відшкодуванням шкоди внаслідок допущених порушень у сфері водокористування становлять суспільний інтерес, а органом контролю дотепер самостійно не забезпечено їх відшкодування, Сумська місцева прокуратура звернулась до суду з відповідним позовом.
Читайте також:
Але я б так однозначно не говорив, що саме це підприємство є найбільшим злом для екології Сумщини. Адже не треба забувати, що у нас регіон нафто-газовидобувний. Тому я б цей фактор назвав одним із вирішальних. Це Охтирський район, Тростянецький. Одними з найзабрудненіших їх можна назвати.
Журналіст: Чи є якийсь список таких забрудників області, які на особливому контролі в екоінспекції?
Олександр Уваров: Є такий всеукраїнський рейтинг (чи навіть правильніше назвати його анти рейтингом) за 2017 рік. Нині він майже не змінився. Це 100 основних підприємств-забруднювачів навколишнього природного середовища України. До нього увійшли і 4 підприємства Сумської області.
Це комунальне підприємство “Міськводоканал” у Сумах – на 10 місці з обсягом скидів у водні об’єкти 12,63 млн. м3. Також “Водоканал” Шостки. Він на 15 місці з обсягом скидів 4,029 млн. м3. “Сумихімпром” – на 30 місці. Скиди у водні об’єкти 2,482 млн. м3 та водопровідно-каналізаційне господарство в Конотопі. Останнє на 32 місці в ТОП-100 з обсягом скидів у водні об’єкти 2,088 млн. м3.
Журналіст: У ЗМІ часто можна знайти інформацію про розливи нафти в місцях видобування, зокрема, на Охтирщині. Чи були в цьому році якісь надзвичайні ситуації пов’язані із нафто-газовидобувною діяльністю?
(видобування нафти та газу в Охтирському районі)
Олександр Уваров: Із початку цього року на території Сумської області стались 4 таких надзвичайні ситуації, які призвели до забруднення земельних ресурсів. Це все на території Охтирського та Лебединського районів відбувалося. Наймасштабніший на перше півріччя 2019 року розливи нафти стався на площі 10800 м2. Це землі Кам’янської сільської ради Лебединського району Сумської області. Але навіть якщо нафтовидобувна кампанія оплатить за завдану шкоду, то це буде невелика сума.
Журналіст: А чому такі малі штрафи за забруднення довкілля?
Олександр Уваров: Суми штрафів не переглядалися дуже давно, тому й маємо, що за паління листя 340 - 1300 гривень. Міністерство ще у минулому році пропонувало збільшити штрафи в 10, а подекуди в 100 разів. Але донині вони лишаються незмінними. Я вважаю, що у сфері екозлочинів має бути відповідне жорстоке покарання у вигляді збільшення суми штрафів. Бо інакше не достукатися до українців.
Журналіст: Чи є якась статистика, скільки вже накопичилося відходів в області?
Олександр Уваров: Протягом останніх років у області спостерігається негативна тенденція прогресуючого накопичення відходів та зниження обсягів їх використання як у промисловому, так і в житлово-комунальному секторах господарювання. Загальна кількість відходів неухильно зростає через відсутність переробних підприємств та екологічно безпечних технологій їх знешкодження. Лише у 2009 р. в області утворилось 0,5 мільйона тонн промислових та побутових відходів. Тобто 0,6% від фактичного утворення по Україні. Тільки уявіть на душу населення це становить 371 кг. За таких обставин загальна маса накопичених на території області відходів перевищила 28 млн. т (~ 1% від загального накопичення по Україні).
Журналіст: Це сміття, яке накопичилося на полігонах?
Олександр Уваров: У тому числі й те, що на полігонах. У нас в області більшість полігонів твердих побутових відходів працює із порушенням норм. Так, йдеться про полігони в смт. Липова Долина, смт. Недригайлів, в містах Буринь, Охтирка, Тростянець. Там, наприклад, на деяких відсутнє ущільнення та пересипка ґрунтом відходів, відсутні дезбар’єри, не здійснюються моніторингові спостереження за впливом полігону на повітря, ґрунт та підземні води тощо. На всіх полігонах не дотримується вимога закону України «Про відходи» щодо заборони захоронення неперероблених (необроблених) відходів.
(полігон твердих побутових відходів під м. Ромни)
Журналіст: У країнах Європи такі полігони використовують для видобування газу чи інших видів енергії. Чи були спроби в Сумській області будівництва сміттєпереробних заводів, аби вирішити проблему зі стрімким накопиченням сміття?
Олександр Уваров: Так були. Кілька років тому іноземні інвестори вивчали можливість будівництва заводу по видобуванню на сміттєвому полігоні газу, але тих обсягів виявилося замало. Тому ідею цю покинули, адже завод не окупив би себе.
Журналіст: До нас, як журналістів неодноразово зверталися сумчани щодо колишнього «М’ясокомбінату». Наскільки мені відомо, там є накопичення аміаку. Що нині про це відомо?
Олександр Уваров: Так, ситуація із цим уже непрацюючим підприємством жахає. До екоінспекції були звернення також. Люди з будинків поруч бучать, як завод розпилюють на метал, щось виливають із ємкостей, невідомо, що це за рідини, чи безпечні вони, тим паче зважаючи увагу на специфіку виробництва на цьому заводі. Але попасти із перевіркою екоінспекція не може туди. На вході охорона, це приватна власність. Тобто за парканом власник може робити що завгодно, а наші функції дуже обмежені в цьому плані.
Журналіст: Чи є взагалі якась стратегія в області поводження зі сміттям?
Олександр Уваров: Нині в Сумській області створена група експертна, яка саме й займається питанням розробки стратегії, яка б дозволила організувати природоохоронні заходи. Це йдеться і про мінімізацію шкідливого впливу на довкілля від нафто-газовидобувної діяльності, й організація сміттєвих полігонів, тощо. Але найперше, що має бути, це заходи спрямовані на виховання культури поводження зі сміттям. Щоб люди зрозуміли, що не можна смітити там, де ти живеш. Щоб правильно сортували відходи домашні. Бо в нас досі на низькому рівні така культура серед сільського населення. У місті хоча б є сміттєві майданчики та системний вивіз сміття, а в більшості сіл цього немає. І вже важко перевчити бабусю викидати в кінці городу чи в посадці пластик чи інші відходи на розщеплення яких знадобляться сотні років. Тому, на мою думку, аби нам не потонути в своєму ж смітті, має бути, перш за все, якась освітня концепція щодо впровадження культури сортування вже зі шкільних років. І аж тоді виросте покоління, яке буде сортувати та бережливо ставитися до відходів. А доти ходні штрафи, жодні санкції не допоможуть.