Розпізнавати на запах ковід-позитивних вчать собак у Сумах
Проєкт розробили науковці двох вишів - Сумського національного аграрного університету та Медичного інституту СумДУ.
Європа вже має успішний досвід використання собак-біодетекторів для масового скрінінгу ковід-позитивних у громадських місцях. Для України це новинка.
Утім, переконані сумські вчені, досить перспективна.
Для того шоб собака розпізнавала ковід-19, у неї повинна бути дуже висока ігрова мотивація. І вона повинна у будь-яких умовах знаходити свою улюблену іграшку – апортирувальний предмет. Розповідає координаторка проєкту, кінологиня Софія Свисенко.
У подальшому цю улюблену іграшку замінять на біоматеріали від хворих та здорових людей.
Біологічний матеріал – це безпосередньо запах ковід-позитивної людини. Його братимуть із потових залоз.
Напряму із ними ні пес, ні кінолог не будуть контактувати. Тому це цілком безпечно для обох, переконують інфекціоністи. Коло ж практичного застосування тварин для діагностики ковід-позитивних широке.
Читайте також:
В аеропортах, досить перспективно це зробити, на кордоні, на вокзалах.
Ми можемо провести повз великою кількості людей собачку, і вона виявить з натовпу 10-х людей потенційно хворих. І цю кількість більш швидше можна тестувати.
Микола Чемич,
професор,
голова Асоціації інфекціоністів Сумщини
Такий масовий скрінінг, на думку Миколи Чемича, зекономить і час, і гроші на тестування. А також виявить безсимптомних хворих, які є носіями вірусу, у громадських місцях.
Базу для початкового етапу тренувань уже мають в аграрному університеті.
Маємо 4 вольєри для утримання собак, ще один для утримання собаки цуценятами, де є навчальний клас, поряд дресирувальний майданчик
Юлія Павленко,
завідувачка кафедри технології виробництва і
переробки продуктів тваринництва і кінології СНАУ
На собак, які вже навчені пошуковій справі і роблять ставку науковці. Адже зі щенятами доведеться навички розпізнавати запахи відточувати набагато довше. А перевчити на запах ковід-позитивних уже навчених собак можна за місяць.
Аби перейти до наступного етапу тренувань, науковцям необхідне фінансування. Зокрема, на ПЛР тестування, обладнання для діагностики, холодильні камери тощо. Усього - близько півтора мільйони гривень.
Долучитися до реалізації запрошують меценатів. Переконані, навіть після закінчення пандемії їхні напрацювання можна буде використовувати для виявлення інших хвороб, від яких потерпає людство.