Школи Сумщини одні з найперших освоїли кошти на Нову українську школу
Про це повідомили під час селекторної наради у Кабміні. Як нашій області це вдалося, хто долучився до співфінансування, які міста Сумщини можуть «пролетіти» з освітньою реформою, та куди саме підуть кошти – дізнався Спецкор.
Загалом на впровадження реформи НУШ в Україні з держбюджету виділили 1 мільярд 385 млн. 200 тис грн. З них 998,7 млн. підуть на обладнання початкової школи, решта – на навчання вчителів початкової школи.
Сумщині ж з цих коштів перепало 25 мільйонів 224,8 тис. грн. Загалом наша область вже освоїла 36 мільйонів 430,9 тис. грн. – це кошти держсубвенції та додаткового співфінансування міст, районів та ОТГ. Вдалося це завдяки тому, що місцеві бюджети пішли назустріч реформі, і органи місцевого самоврядування оперативно виділили додаткові кошти для співфінансування.
Область закупила дидактичних матеріалів на понад 10 мільйонів гривень; меблів – на таку ж суму; комп’ютерного обладнання – на 5 мільйонів 45 тисяч грн. Ми почали готуватися до реформи ще з осені минулого року. Крім того, коли тільки була прийнята постанова, у квітні вже цього року, ми провели відповідну селекторну нараду. І вийшло так, що коли ще не пройшла наша сесія обласна з розподілом грошей держсубвенції, ми вже довели людям, скільки коштів їм треба буде виділити додатково з місцевих бюджетів. Як тільки пройшла сесія, місцеві бюджети вже у травні практично всі виділили співфінансування.
Вікторія Гробова, директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА
Загалом міста, райони та ОТГ на Сумщині з місцевих бюджетів мали додати від 10% до 30% співфінансування з місцевих бюджетів. Серед міст обласного значення у області лідирують Суми – понад 5 млн. 891 тис грн.; серед районів – Роменський – більше 3 млн. 659 тис. грн.; серед ОТГ – Тростянецька – майже 858,5 тис. грн. Аби повністю переобладнати один клас, потрібно близько 150-200 тисяч гривень.
Порівнювати, хто з місцевих бюджетів виділив грошей більше, а хто менше – дуже складно, адже все напряму залежить як від кількості шкіл, так і від кількості учнів. Суми, наприклад, додали на Нову українську школу 5 млн. 891 тис. грн. Громади ж, переважно, додавали кошти зі своїх бюджетів конкретно на певні школи: Краснопільська ОТГ додатково виділила 31 тис. 975 грн. на свою школу; на Самотоївську – 50 тис. грн.; на Осоївську ЗОШ – 50 тис. грн.
Вікторія Гробова, директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА
Читайте також:
Крім того, є на Сумщині і міста, які за реформою Нової української школи просто не встигають. У Конотопі політичні чвари між депутатами заважають прийняти міський бюджет, відповідно – це пряма перешкода створенню у місті Нової української школи. Схожа ситуація і в Глухові.
Глухів співфінансування мав виділити більше 278 тис. грн., а Конотоп – понад 640 тис. грн. У першому місті сесія міськради таки пройшла нещодавно, і провести реформу вони вже можуть, питання в тому чи встигнуть до 1-го вересня, доки пройдуть всі тендери на закупівлю відповідного обладнання та дидактичних матеріалів. А от з Конотопом – реальна проблема. Там бюджет взагалі не прийнятий досі, і вони не освоїли навіть освітню субвенцію. Зрозуміло, що реформа у Конотопі працюватиме за держстандартом, але питання нового освітнього середовища, тобто обладнання класів та забезпечення учнів всім необхідним – не вирішене, і звідки вони братимуть кошти, я не знаю.
Вікторія Гробова, директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА
Цьогоріч на Сумщині 10 тис. 879 першокласників. По області буде створено 610 перших класів.
Головне, що готові всі вчителі, особисто я поспілкувалася з кожним з них. Вони отримали на літо завдання продумати як вони будуть оформлювати свої навчальні класи. Не лише з точки зору краси, а ще й безпосередньо допомоги у роботі. Тобто, кожен малюночок, намальований на стіні класної кімнати – повинен працювати, для того, аби навчання проходило в ігровій формі і за оновленими освітніми стандартами.
Вікторія Гробова, директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА
До слова: Нова українська школа – це основна реформа загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України. Передбачено, що у 2018-2019 роках вона запрацює у всіх альма-матер держави. МОН обіцяє навчати українських школярів за новими стандартами. Особливий акцент роблять на компетентності учнів у вільному володіння державною мовою, математиці, галузі природничих наук, техніки і технологій, підприємливості та фінансовій грамотності. Крім того, окрему увагу вчителі приділятимуть навчанню дітей роботі в команді, емоційному інтелекту і вмінню спілкуватись.
Постанову, що регулює розподіл коштів освітньої субвенції та їх використання цього року на початку квітня прийняв Кабінет Міністрів України.
Найголовніше, що визначає прийнята постанова, – як використовуватиметься частина субвенції у 998,7млнгрн, яка передбачена на закупівлю обладнання. Зокрема, планується, що 40% цих грошей буде спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів для 1-го класу. При цьому розподіл коштів між областями здійснюватиметься з урахуванням кількості класів початкової школи в регіоні.
Ще 40% коштів спрямують на закупівлю сучасних меблів для початкових класів НУШ. Розподіл між областями здійснюватиметься з урахуванням кількості учнів 1-4-го класів у певній місцевості. Крім того, 20% субвенції має бути використано на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів НУШ. Розподілятимуть кошти з урахуванням кількості закладів, у яких є початкова школа.
Традиційно державне фінансування надаватиметься місцевим органам самоврядування на засадах співфінансування: 70/30 – для шкіл в містах обласного значення. Тобто відповідні місцеві органи влади мають до фінансувати бодай 30% вартості обладнання. 90/10 – для шкіл в районах та ОТГ. Тобто відповідні місцеві органи влади мають дофінансувати бодай 10% вартості обладнання.
Відповідно до критеріїв Нової української школи, часто знання діти отримуватимуть через гру. Тобто, вони опановуватимуть той самий об’єм матеріалу не просто слухаючи вчителя, а безпосередньо приймаючи участь в учбовому процесі: моделюючи різні ситуації та виконуючи творчі завдання.
Для того, аби зробити реформу дієвішою, активно формують так зване нове освітнє середовище. Закуповують нову техніку, розвиваючі ігри а також парти-трансформери, які можна легко пересувати для роботи у групах. Крім того, тепер малечі не доведеться носити важкі книжки: разом з паперовими підручниками учні отримають електронні.