#СВОЇ: Більше працював, ніж жив. Борис Грінченко
9 грудня виповнюється 156 років з дня народження Бориса Грінченка.
"Спецкор" зробив підбірку цікавих фактів із життя та творчості Бориса Грінченка.
Борис Грінченко – людина унікальна, своїм родом і народженням пов’язана з декількома областями, у тому числі й із Сумщиною.
Він народився на Харківщині. Усе його оточення і няньки, і батько говорили російською, тому перші вірші він почав писати російською.
Під час навчання в Харкові йому показали "Енеїду" Котляревського, яка йому не сподобалася. Згодом у батька він знайшов "Кобзар", і був настільки ним захоплений, що це перевернуло його світогляд.
Мати Грінченка українську вивчила тільки тоді, коли почала читати вже твори сина.
Бориса Грінченка заарештували, коли той був учнем училища, за напів заборонену книжку. Просидів півтора місяці у в’язниці. Після цього був виключений та не зміг закінчити навчання.
Пізніше посвідчення «народного вчителя» і поїхав викладати українську мову в села Харківщини.
Четвертим селом, у якому він почав працювати, була Нижня Сироватка Сумського району.
Читайте також:
Там, на територій нинішньої школи, збереглася будівля, де працював Грінченко у 1884-85 роках. На той час йому був 21 рік і вже був одружений.
Довгий час там був кабінет музики. Тепер будівля аварійна і не використовується.
У Нижній Сироватці жив і вчителював учень Бориса Грінченка - Марко Трофимович. Він продовжив його справу.
Написав у Нижній Сироватці багато оповідань. Також разом із дружиною від руки переписували тексти українською мовою та робили такі посібники для учнів.
Тут народилася його донька Настя.
Бориса Грінченка почали цькувати, зокрема, піп місцевий, за те, що з дітьми говорить нецерковною мовою і не пропагує Боже слово в школі.
Постійні доноси та погрози в бік вчителя змусили Грінченка покинути Нижню Сироватку.
Коли він ішов, то збіглося майже все село, його учні та просили, щоб Грінченко залишився. Але побоюючись за свою родину, він був змушений переїхати на Катеринославщину. Одним з найвагомішим внеском Грінченка в розвиток української мови є упорядкування україно-російського словника. Матеріали до нього збирали протягом 40 років. Над упорядкуванням Грінченко разом із дружиною Марією Загірною працювали 2 роки.