Трави та вірші замість ліків використовує цілителька із Нижньої Сироватки

Трави та вірші замість ліків використовує цілителька із Нижньої Сироватки

Будинок Марії Кондратенко добре знають у Нижній Сироватці та в сусідніх селах. 

До жінки йдуть з різним: порадитися, попросити допомоги і просто відвести душу. У її домівці завжди пахне свіжим молоком та добротою. Ця 80-ти літня жінка з душею 20-ти річної дівчини має особливий дар – зцілювати людей від стресів та переляків. «Це не я лікую, а Всевишній…», - говорить Марія Миколаївна.

Цей дар дістався мені від мами. Майже кожного дня до мене приходять люди різного віку з проханням допомогти. Звісно, я нікому не відмовлю, та ще й пригощу смачними цукерками або ж домашнім молоком з медом

Марія Кондратенко 

Марія Кондратенко дуже любить український фолькльор. В арсеналі бабусі більше ста віршів, пісень та оповідань, а унікальним є саме те, що вона жодного з них не записала на папірці! Усе фольклорне багатство вона тримає в пам’яті. 

20988008 478442732522751 438132910 n

Коли мене запитують звідки ж я стільки знаю, то завжди відповідаю: усе беру у своїй старій скарбниці, вона мене ще ніколи не підводила. Знаю пісні на будь-який смак: і стародавні, і сучасні, на кожне свято, погоду і настрій

Марія Кондратенко 

Ця дивовижна жінка народилася в Нижній Сироватці, але багато де встигла за вік свій побувати. 

Відвідала я майже всю Україну, і за кордоном не раз побувала. Пережила голодомор, всю війну. Бачила як танк біля церкви горів, як наші із «катюші» по німцях стріляли. У нас у селі всі були: і мадяри, і чехословаки, і німці. Знала тоді одне, що треба бути доброю до кожного, хто зайде, бо інакше не виживеш. Так і сталося! Двоє товаришів до нас із сестрою часто заходили. Ми їх годували та розмовляли з ними. Одного разу прийшли до нас і попередили, щоб ми сховалися, бо скоро німці до себе всіх будуть забирати. Так ми на городі, в кукурудзі, викопали яму – там і пересиділи. Дякувати Богові живі залишилися, а тих рятівників ми так і не бачили більше. То були страшні роки

Марія Кондратенко

21013726 478442745856083 1981445062 n

У 1946 році Марія потрапила до дитячого будинку, бо її мама дуже захворіла. Діватися нікуди було. Змалечку, розповідає, була артисткою! Співала з дев’яти років, виступала на всіх концертах. А ще мала надзвичайну пам’ять. 

У 90-х роках Марія Миколаївна склала свій перший вірш:

Ой у полі три тополі, а в садочку квіти,

Доборолись ви доволі без штанів ходити!

Доборолись ми доволі і грошей у нас доволі.

На багатті тих грошей будем жарити мишей.

Хоч грошей у нас цілий город, та кругом усі в долгу:

Президент то в нас хороший, а прем`єри ні в дугу.

Так сядем, браття біля чаші і рішим проблеми наші,

Вип`єм по куздерику й доженем Америку!

З мого життя можна кіно знімати! Як би всі історії згадати, то і тижня б не вистачило! Ким я тільки не працювала: і дояркою, і шофером, і поваром. Навіть на бензовозі їздила! Нас п’ятьдівчат на шофера навчалося.Вони не пройшли комісію, тому на навчанні залишилася тільки я. Я була такою гарною студенткою, що дорожнім правилам навіть інших вчила! Я вмію працювати не гірше за будь-якого чоловіка. Також вмію дуже гарно вишивати. До речі, візерунки сама вигадую. Коротко кажучи, жінка на мільйон!

Марія Кондратенко 

Марія Миколаївна дуже щаслива, бо має безліч справжніх друзів, які готові прийти до неї кожної хвилини. За свій вік, спілкуючись з людьми, вона зрозуміла, що найголовніше – це бути собою за будь-яких обставин. Вона не вміє сердитися та сваритися.

Коли ти людина, то і до тебе ставитимуться по-людськи. Хто до менезавітає, каже: дай Бог тобі здоров’я, то я може лише із-за вас і живу

Марія Кондратенко

Рядки віршів приходять до Марії спонтанно, наприклад, під час перегляду телевізору або навіть під час сну. Вірш про Україну також прийшов спонтанно.

Колись Марія Миколаївна навіть вигадала віршик про одного місцевого художника:

Я не столяр і не плотник, а бджоляр я і художник

Малював я свою Ліду, мав принцесу Спартаїду

Малював других жінок, та не той то був вінок

Захотілось мені, братця змалювати якогось старця

Довго-дово я шукав і наретші вже знайшов

То не старець, то дівча, молоде як те курча

Симпатичне, молоде, ще й з комількою іде.

Запросив її до зати, посадив її на стул

Й закрив двері, щоб не дуло.

Став потроху роздівати і такеє промовляти:

В тебе тіло як у мавки, а волосся як в русалки

Очі в тебе голубі й бородавка на губі.

Де не взялась тая дура, всі запари відщипнула

І улетіла, наче буря.

Пострамився дід Павло прям на все наше село.

 Улюблена пісня бабусі Марії про дитинство:

Моє дитинство заблукало,
Давно в некошених полях.
Його співаючи гойдали
Дві неньки мати і земля.

За все життя я зрозуміла, що безмежно люблю Україну, а особливо її поля. Як поїдеш у поле, надихаєшся свіжим повітрям ірозумієш, що кращої країни на світі немає, ніж своя рідненька. Де б я не була, а Україна все одно найрідніша та наймиліша серцю: чиста, свіжа та з найдобрішими людьми

Марія Кондратенко 

Україно моя рідна, яка ж ти була багата

А тепер же ти Вкраїна, стала обікрата

Обікрали, обірвали кляті депутати

Загранні міри покупляли та й стали багаті.

Депутати, депутати, що ж ви наробили

Українців бідних бомжами зробили.

Для бабусі Марії пісні та вірші, як замінник ліків. Співаючи, вона відчуває душевний спокій... Напевне, це і є справжнє щастя.

вгору

Новини

Ми у соцмережах

Про нас

СпецКором може стати кожен. Повідомляйте про події та проблеми, знімайте відео і створюйте новини разом із нами! Долучайтеся до команди професіоналів!

Контакти