Ракета Х-59: технічні характеристики, модифікації та застосування в Україні

Озброєння · Липень 2026

Х-59 «Овод» — радянська авіаційна крилата ракета класу «повітря-поверхня», яку Росія активно застосовує проти України з 2022 року. Попри вік конструкції, ця зброя залишається небезпечною — особливо в масованих атаках разом із дронами та іншими ракетами.

Як виникла ракета Х-59: від радянського КБ до сучасних ударів

Розробка Х-59 розпочалася в першій половині 1970-х років у підмосковному конструкторському бюро «Радуга». Завдання перед інженерами стояло конкретне: створити для фронтової авіації точну зброю, яка дозволяла б знищувати важливі цілі противника, не заводячи літак-носій у зону дії засобів протиповітряної оборони. Ракета отримала заводський індекс «виріб Д-9» і назву «Овод».

Льотно-конструкторські випробування стартували в 1975–1977 роках на полігоні в Ахтубінську. За даними відкритих джерел, випробування були завершені у 1979 році, після чого зброя надійшла до ВПС СРСР. Побудована за модульним принципом, вона від початку передбачала можливість заміни систем наведення та бойових частин залежно від поставлених завдань — це забезпечило довге «бойове» життя конструкції.

Бойове хрещення ракета отримала ще в радянський період. Під час афганської кампанії 1980-х Х-59 застосовувалась для ударів по укріплених позиціях і важкодоступних цілях з безпечної відстані. У чеченських війнах 1990-х зброю використовували для точних ударів по укріпленнях. Обмежена дальність ранніх версій, однак, змушувала носій наближатися до зон ППО, що призводило до втрат авіації — цей досвід вплинув на подальшу модернізацію.

З 2015 року, під час сирійської кампанії, Росія застосовувала модифікацію Х-59МК проти наземних та морських цілей. Сирія стала майданчиком для відпрацювання тактики масованого застосування авіаційних ракет — досвід, який повною мірою Росія використала в Україні після лютого 2022 року.

Технічні характеристики базової Х-59 та модифікацій

Базова версія Х-59 — дозвукова ракета з турбореактивним двигуном і комбінованою системою наведення. У першому варіанті вона використовувала телевізійно-командне наведення, що вимагало хороших метеоумов: туман, дощ і сильний вітер суттєво обмежували застосування.

За даними відкритих джерел, точність сучасних модифікацій становить 2–3 метри кругового відхилення — для ракети такого покоління це достатньо висока характеристика. Вартість одиниці за різними оцінками складає близько 0,5 млн доларів США, що значно менше, ніж «Калібр» чи «Кинджал», і робить Х-59 «робочою конячкою» тактичних ударів.

Усі модифікації Х-59: від базової до Х-59МК2

За десятиліття в службі ракета набула цілого сімейства версій, адаптованих під різні завдання. Росія продовжує виробляти нові одиниці — за деякими оцінками, до серії 2026 року.

• Х-59 — базовий варіант з телевізійно-командною системою наведення, дальність до 40–45 км, добовий режим застосування в простих метеоумовах.
• Х-59Т — модифікація з удосконаленою телевізійно-командною системою наведення.
• Х-59М — глибоко модернізований варіант із потужнішою бойовою частиною й новим двигуном, дальність до 115 км. Це найпоширеніша версія в ударах по Україні.
• Х-59М2 — варіант із активною радіолокаційною головкою самонаведення АРГС-59, забезпечує цілодобове застосування по наземних і надводних цілях із відомими координатами.
• Х-59МК (Х-59А) — протикорабельна ракета з активною ГСН і дальністю до 285 км, розрахована для ударів по надводних кораблях.
• Х-59МК2 — версія для ударів по нерухомих наземних цілях із відомими координатами, оснащена безплатформенною інерціальною навігаційною системою (БІНС). Вартість за оцінками — близько 30 млн рублів. Малопомітна конструкція зменшує ефективний перетин розсіювання.

Які літаки несуть Х-59: носії ракети

Х-59 та її модифікації є зброєю виключно авіаційного базування. Для пуску потрібен літак-носій, оснащений відповідним підвісним обладнанням і системою цілевказання. За даними відкритих джерел, до носіїв ракети відносяться такі бойові літаки ВКС Росії:

• Су-24М — фронтовий бомбардувальник, один з основних носіїв;
• Су-17М4 — застарілий одномісний винищувач-бомбардувальник;
• Су-25 — штурмовик;
• Су-27СМ — одномісний багатоцільовий винищувач;
• Су-30 — двомісний багатоцільовий винищувач;
• Су-34 — фронтовий бомбардувальник, найбільш часто згадуваний у контексті ударів по Україні;
• Су-35 — сучасний одномісний багатоцільовий винищувач;
• Су-57 — багатофункціональний винищувач п’ятого покоління.

Зокрема, 21 березня 2023 року дві ракети Х-59, випущені з Су-35 над акваторією Чорного моря, були збиті над Одещиною. Той самий день став прикладом прориву: ще дві ракети влучили у триповерховий будинок на території одеського монастиря.

Системи наведення: як Х-59 знаходить ціль

Різні модифікації Х-59 використовують принципово різні підходи до наведення. Це ключова відмінність між поколіннями ракети і головна причина довгої еволюції сімейства.

Базова Х-59 використовує телевізійно-командне наведення. Оператор на борту літака-носія спостерігає картинку з камери ракети і вручну коригує траєкторію за допомогою радіоканалу. Метод ефективний у ясну погоду вдень, але повністю залежить від видимості та стабільного радіоз’вязку. Дощ, туман і сильний вітер роблять цю версію практично некерованою.

Х-59М отримала комбіноване наведення з активною радіолокаційною головкою самонаведення АРГС-59 і трансляційно-командною системою. Це дозволило перейти до цілодобового застосування та суттєво знизило вплив метеоумов.

Протикорабельна Х-59МК і наземна Х-59МК2 отримали найсучасніші системи: активну ГСН для пошуку рухомих цілей і безплатформенну інерціальну навігаційну систему (БІНС) для ударів по нерухомих координатних цілях. Саме БІНС забезпечує так звану «навігацію мертвого рахунку» — коли ракета летить до заданих координат без зовнішніх коригувань, що унеможливлює її глушіння засобами РЕБ на основі GPS.

Застосування ракети Х-59 Росією в Україні: хронологія ударів

Росія почала застосовувати Х-59 проти України майже з першого дня повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Первісно ракети використовувалися рідше, ніж «Калібри» й «Іскандери», — але з нарощуванням інтенсивності ударів і витратою дорогих ракет Х-59 стала більш частою зброєю.

• 3 квітня 2022 — удар по елеватору в селі Костянтинівка на Херсонщині.
• Травень 2022 — підрозділи ППО збили близько п’яти ракет Х-59.
• 2 червня 2022 — комплекс С-300ПТ знищив ракету Х-59МК.
• 26 вересня 2022 — удар по аеропорту Кривого Рогу.
• 21 березня 2023 — чотири ракети Х-59 по Одеській області, дві збиті, дві влучили у будинок монастиря УПЦ МП в Одесі.
• 19 липня 2023 — атака на портову та критичну інфраструктуру Одещини ракетою Х-59, запущеною з Су-35 над Чорним морем.
• 11 вересня 2023 — масована атака дронами, ракетами Х-31П та Х-59 одночасно.
• 1 грудня 2023 — 25 дронів «Шахед» і дві ракети Х-59 у нічній атаці.
• 8 лютого 2024 — ракета Х-59 над Кривим Рогом, перехоплена ППО.
• 12 березня 2024 — повторна атака на Кривий Ріг, ракету Х-59 зафіксовано й знищено.
• 17 червня 2024 — удар по цивільній інфраструктурі в Полтаві.
• 2025–2026 — за оцінками, кількість використаних в Україні Х-59 перевищила 500 одиниць; ракети нового виробництва 2026 року також застосовуються в атаках.

Як Х-59 поєднують з іншою зброєю в комбінованих ударах

Починаючи з 2023–2024 років Росія все частіше застосовує Х-59 не поодинці, а в комбінованих ударах разом з іншими засобами. Типова схема атаки: хвиля дронів-камікадзе «Шахед» іде першою і перевантажує чергові системи ППО, після чого слідують крилаті ракети — Х-59, Х-31П, «Калібри» — в різних секторах одночасно.

Мета такої тактики — змусити операторів ППО розпорошити ресурс дорогих перехоплювачів (ракет зенітних комплексів) на дешеві дрони, щоб для крилатих ракет залишилося менше «відповідей». За оцінками фахівців, у 2025–2026 роках Росія комбінує Х-59 з дронами «Шахед» і ракетами Х-31П саме для такого перевантаження.

Які системи ППО збивають Х-59

Дозвукова швидкість Х-59 є її головною слабкістю з точки зору протиракетного захисту. На відміну від гіперзвукових систем, які ракети-перехоплювачі з трудом наздоганяють, Х-59 теоретично доступна для знищення широким класом сучасних ЗРК.

За даними українських Повітряних сил і відкритих джерел, Х-59 успішно перехоплюють такі системи:

• Patriot (PAC-2/PAC-3) — американський ЗРК, найефективніший проти Х-59 на середніх і великих висотах;
• NASAMS — норвезько-американська система ППО середнього радіусу, задіяна у захисті Києва;
• IRIS-T SLM — сучасний германський ЗРК, показує хороші результати перехоплення;
• С-300ПТ/С-300В — радянські/українські комплекси, здатні знищувати Х-59 у певних умовах;
• «Бук» — середньодальній ЗРК, також задіяний у перехопленні.

За різними оцінками, ефективність перехоплення Х-59 українською ППО складає 80–90%. Проте це середній показник по всіх умовах: у масованих ударах із десятками ракет і дронів одночасно деякі снаряди прориваються до цілей.

Порівняння Х-59 з іншими ракетами РФ, які застосовуються в Україні

Чому Росія обрала Х-59 основною зброєю тактичних ударів

Відповідь проста: ціна та доступність. «Калібри» і «Кинджали» коштують набагато дорожче і виробляються повільніше. Х-59, хоча й поступається їм за дальністю (у базових версіях) і прорізаністю систем наведення, виробляється відносно дешево і є перевіреною зброєю.

Крім того, ракета запускається з носіїв, яких у Росії багато: Су-24М, Су-34, Су-35 є масовими машинами ВКС. Це дозволяє наносити удари з різних напрямків, розподіляючи навантаження на системи ППО по всій лінії фронту й у глибині. За деякими оцінками, наведеними в українських та міжнародних ЗМІ, Росія витрачає сотні Х-59 щомісяця в інтенсивні фази ударів.

Окремий чинник — географія пусків. Носії Х-59 злітають з аеродромів на терені Росії та Білорусі й можуть запускати ракети, не заходячи у зону дії українських ЗРК: Су-34 і Су-35 ведуть пуск за 100–200 км від лінії фронту, з безпечного боку.