РСЗВ — що це таке: принцип дії, види систем і застосування в Україні

Зброя · Липень 2026

Абревіатура РСЗВ міцно увійшла в щоденний словник українців із початком повномасштабної війни. Зведення про обстріли, передачу зброї, успішні удари — без РСЗВ не обходиться практично жоден з них. Але що саме стоїть за цими чотирма літерами і як ця зброя працює?

Що означає РСЗВ: повна назва і суть

РСЗВ — скорочення від «реактивна система залпового вогню». Ця абревіатура є стандартним українським і радянським терміном для цілого класу артилерійського озброєння. В англомовних країнах аналогічний тип зброї позначається MLRS (Multiple Launch Rocket System — система запуску кількох ракет).

Ключова відмінність від класичної ствольної артилерії полягає в тому, що снаряди РСЗВ не виштовхуються з ствола вибухом порохового заряду, а летять самостійно — завдяки вбудованому реактивному (твердопаливному) двигуну. Таким чином зброя не потребує довгого ствола з нарізкою, а пускова установка може нести одночасно від 6 до 40 і більше таких снарядів-ракет.

Результат — можливість за 10–40 секунд накрити вогнем площу в кілька гектарів, що недосяжно для жодної одиночної гармати. Земля буквально здригається, а противник опиняється під суцільним градом уламків і вибухів на величезній ділянці.

Як працює РСЗВ: принцип дії

В основі роботи реактивної системи залпового вогню лежить третій закон Ньютона: гази від згоряння палива вириваються назад із сопла двигуна — і ракета летить вперед. Той самий принцип, що рухає звичайну ракету або реактивний літак.

Для чого застосовують РСЗВ на полі бою

РСЗВ — не зброя точкового ураження. Її головне призначення — масоване вогневе покриття великих площ. Залпом РСЗВ знищують або пригнічують:

• живу силу і техніку, зосереджені на відкритій місцевості;
• артилерійські і мінометні батареї противника;
• командні пункти і вузли зв’язку;
• тилові об’єкти: склади, автоколони, паливосховища;
• укріплені позиції і опорні пункти.

Окрім прямого ураження, РСЗВ широко використовують для постановки мінних загороджень на великій площі (за допомогою касетних боєприпасів із мінами), для освітлення бойового простору (освітлювальні снаряди) і навіть для виведення з ладу засобів зв’язку противника (постановники перешкод).

Важливий психологічний ефект: залп сотень снарядів одночасно справляє на противника надзвичайно сильний деморалізуючий вплив — саме через нього «Катюша» стала символом Другої світової, а «Град» — радянських конфліктів.

Основні типи РСЗВ: від Граду до HIMARS

За десятиліття існування цього класу зброї сформувалися дві принципово різні концепції: радянська (некерований масований залп) і сучасна западна (точні керовані ракети).

БМ-21 «Град» — найбільш масова РСЗВ

БМ-21 «Град» — 122-мм польова реактивна система залпового вогню, розроблена в СРСР наприкінці 1950-х і прийнята на озброєння в 1963 році. Встановлена на шасі вантажного автомобіля Урал. Пускова установка містить 40 направляючих, залп виконується приблизно за 20 секунд. Перший і головний снаряд — осколково-фугасний 9М22 (дальність до 20 км); пізніше розроблено понад 50 типів боєприпасів. Сучасні модифіковані снаряди б’ють до 40 км.

«Град» є наймасовішою РСЗВ у світі — він перебуває на озброєнні десятків країн. В Україні до 2022 року налічувалося близько 250 «Градів». КБ «Південне» розробило для нього новий снаряд «Тайфун-1» з дальністю до 40 км, на момент вторгнення він проходив фінальні випробування.

БМ-27 «Ураган» — більш потужна система

220-мм РСЗВ «Ураган» — більш потужна і далекобійна система, ніж «Град». Пакет із 16 направляючих, дальність стрільби до 35,8 км (за деякими даними — до 40 км). Кожен снаряд у рази важчий за снаряд «Граду», відповідно й радіус ураження цілі більший. До 2022 року ЗСУ мали близько 80 «Ураганів».

БМ-30 «Смерч» — найпотужніша система радянської номенклатури

300-мм РСЗВ «Смерч» — найдалекобійніша і найпотужніша зі стандартних радянських систем. Дальність стрільби до 70–90 км залежно від снаряда. Пакет із 12 направляючих. Снаряди значно важчі, ніж у попередніх систем, — відповідно і потужність вибуху несумірно більша.

HIMARS і MLRS: чому це принципово інший клас зброї

Поставки американських РСЗВ HIMARS (M142) та MLRS (M270) стали переломним моментом для ЗСУ в 2022 році. За даними Генерального штабу ЗСУ, обидва американські комплекси в номінальному визначенні є РСЗВ, але технологічно вони перебувають в іншому вимірі порівняно з радянськими аналогами.

Ключова різниця — точність і тип боєприпасів. За словами військових фахівців, «Гради» й «Урагани» б’ють некерованими ракетами, накриваючи великі площі, тоді як американські РСЗВ ведуть вогонь переважно високоточними снарядами з GPS-наведенням, точково вражаючи цілі.

Чим HIMARS кращий за «Гради» та «Урагани»

Різниця між двома класами систем добре сформульована у публічних порівняннях Сухопутних військ ЗСУ. Радянські РСЗВ б’ють «по площі»: вони накривають великий сектор, але точність влучання окремого снаряда невисока. Ракети «Граду», за даними Генштабу, мають розсіювання по відстані близько 130 метрів і бокове — близько 200 метрів. Для знищення конкретного укріпленого пункту або техніки це занадто велика похибка.

HIMARS натомість застосовує ракети GMLRS (керовані реактивні снаряди), які оснащені GPS-системою наведення. Кругове ймовірне відхилення (КВО) для них — близько 5–10 метрів. Тобто система може цілеспрямовано вразити конкретну будівлю, міст, склад або командний пункт, не накриваючи все навколо. Крім того, перезарядка HIMARS займає близько 5 хвилин, тоді як для «Урагану» і «Смерча» цей показник сягає 40 хвилин.

Українські РСЗВ: «Верба», «Берест» і «Вільха»

Окрім радянського спадку і західних поставок, Україна розробляє власні РСЗВ. Варто згадати три системи:

БМ-21УМ «Берест» — модернізована версія «Граду» на шасі КрАЗ-6322. Розроблена Шепетівським ремонтним заводом і представлена на виставці «Зброя та безпека» у 2018 році. Зберігає пакет із 40 направляючих на 122-мм снаряди, але на сучасній платформі.

«Верба» — глибока модернізація «Граду» розробки Харківського КБ імені Морозова. Також базується на шасі КрАЗ і зберігає 40-снарядний пакет. Однією з ключових переваг є нова транспортно-заряджальна машина, що несе 80 снарядів і має механізовані засоби перезарядки, — це суттєво скорочує час підготовки бойової машини до повторного залпу.

«Вільха» (Вільха-М) — принципово нова українська РСЗВ на 300-мм снарядах. Розроблена держпідприємством «КБ «Південне» ім. Янгеля». Снаряди «Вільхи» оснащені системою коригування курсу — що дозволяє суттєво підвищити точність порівняно зі звичайними некерованими реактивними снарядами. Дальність стрільби — орієнтовно до 70 км і більше. «Вільха-М» у деяких порівняннях наближається до можливостей HIMARS за точністю при значно більшій масі бойової частини.

РСЗВ у війні Росії проти України: ключова роль на фронті

З 24 лютого 2022 року «Гради» і «Урагани» стали одним із головних інструментів терору з боку Росії. Некеровані реактивні снаряди обстрілювали житлові квартали, лікарні та школи Харкова, Маріуполя, Херсона та інших міст — саме завдяки відсутності точності: система не здатна вражати лише військові об’єкти, коли застосовується по населених пунктах.

З середини 2022 року, після отримання HIMARS, ЗСУ почали систематично знищувати склади боєприпасів, мости, командні пункти та вузли зв’язку противника в глибокому тилу. Це суттєво ускладнило логістику російських військ і змусило їх відводити бази постачання далі від лінії фронту. Згодом Україна отримала і ракети ATACMS для HIMARS — з дальністю до 300 км, що дозволило вражати цілі ще глибше в тилу противника.

Таким чином, у цій війні зіткнулися дві концепції: радянська масована «площинна» стрільба і сучасна точкова вогнева перевага. Результати підтверджують: точність в сучасному конфлікті цінується вище за масовість.