Чому з’являється стоматит: причини, види та що з ним робити

Стоматит — запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини, яке проявляється виразками, почервонінням, набряком і болем. Воно зустрічається і у дорослих, і у дітей, може мати різну природу й потребує правильного підходу до лікування.

Що таке стоматит і як він проявляється

Стоматит — це загальна назва для групи запальних процесів, які уражають слизову оболонку рота. Запалення може виникати на яснах, язиці, внутрішній поверхні щік, губах, піднебінні або горлі. Захворювання може бути як самостійним, так і симптомом іншого стану — наприклад, ускладненням при кору, скарлатині, грипі або прояві аутоімунного розладу.

Основні ознаки стоматиту включають появу болючих виразок (афт) або ділянок почервоніння на слизовій рота, набряк тканин, біль під час їди та розмови, підвищене слиновиділення й неприємний запах із рота. У більш тяжких випадках може підвищуватися температура тіла, збільшуватися лімфатичні вузли, з’являтися загальна слабкість. Діти зазвичай переносять стоматит гостріше, ніж дорослі, через менш сформовану імунну систему.

За даними медичних джерел, стоматит є одним із найпоширеніших стоматологічних захворювань і може виникати в людей будь-якого віку. Однак певні його форми більш характерні для конкретних вікових груп: герпетичний стоматит частіше зустрічається у маленьких дітей, кандидозний — у немовлят та літніх людей, афтозний — у дорослих.

Основні причини стоматиту

Причини виникнення стоматиту різноманітні й можуть поєднуватися між собою. Розглянемо найважливіші з них, щоб зрозуміти, чому саме з’являється це захворювання і які чинники його провокують.

Інфекційні збудники

Найчастіша причина стоматиту — потрапляння патогенних мікроорганізмів на слизову оболонку рота. Інфекційні стоматити поділяють на три групи залежно від типу збудника. Вірусні стоматити найчастіше викликає вірус простого герпесу (HSV). Герпетичний стоматит передається повітряно-крапельним шляхом або при контакті з носієм, особливо небезпечний для дітей дошкільного віку. Також стоматит може спровокувати вірус вітряної віспи, цитомегаловірус, вірус кору або грипу.

Бактеріальні стоматити викликаються стрептококами, стафілококами та іншими мікроорганізмами, які проникають через пошкоджену слизову або активізуються на тлі зниження імунітету. Грибкові стоматити пов’язані переважно з грибами роду Candida, що природно присутні в ротовій порожнині, але починають надмірно розмножуватися за сприятливих умов — наприклад, після прийому антибіотиків або при ослабленні захисних сил організму.

Травми слизової оболонки

Механічне пошкодження слизової — ще одна поширена причина стоматиту. Травматичний стоматит може виникнути через прикушування щоки або язика, подряпину від уламка зуба, натирання зубним протезом або брекетами, опік гарячою їжею чи напоєм. Навіть надмірно жорстка зубна щітка може пошкодити тонку слизову оболонку й створити вхідні ворота для інфекції.

Окремий різновид травматичного стоматиту — нікотиновий, який розвивається у курців через постійне пересихання та подразнення слизової тютюновим димом. Хімічні опіки від агресивних ополіскувачів для рота або випадкового потрапляння хімічних речовин також можуть спричинити запалення.

Ослаблення імунної системи

Імунітет відіграє ключову роль у захисті слизової рота від інфекцій. Коли захисні сили організму знижуються, мікроорганізми, які зазвичай не становлять загрози, починають активно розмножуватися й уражати тканини. Ослаблення імунітету може бути спричинене хронічними захворюваннями, стресом, недосипанням, неповноцінним харчуванням, прийомом імуносупресивних препаратів або перенесеними хірургічними втручаннями.

Саме тому стоматит часто з’являється після тривалих хвороб, в період сезонних епідемій або на тлі емоційного перенапруження. Люди з хронічними захворюваннями, такими як цукровий діабет або ВІЛ-інфекція, мають підвищений ризик розвитку стоматиту, зокрема його кандидозної форми.

Дефіцит вітамінів і мікроелементів

Нестача певних поживних речовин безпосередньо впливає на стан слизової оболонки рота. Дефіцит вітамінів групи В (особливо В2, В6, В12), фолієвої кислоти, заліза та цинку робить слизову більш вразливою до пошкоджень і інфекцій. Гіповітаміноз може бути наслідком незбалансованого харчування, порушення всмоктування в кишечнику або підвищених потреб організму — наприклад, під час вагітності.

За медичними спостереженнями, у людей із хронічним дефіцитом заліза або вітаміну В12 стоматит виникає значно частіше, ніж у тих, хто отримує достатню кількість цих речовин із їжею. Корекція раціону або прийом вітамінних комплексів може суттєво зменшити частоту рецидивів.

Алергічні реакції

Алергічний стоматит розвивається як реакція імунної системи на певний подразник. Алергеном можуть виступати компоненти зубної пасти (зокрема лаурилсульфат натрію), ополіскувачі для рота, матеріали зубних протезів, певні продукти харчування або медикаменти. Алергічна форма стоматиту не є заразною — вона виникає виключно як індивідуальна реакція організму.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Стан ротової порожнини тісно пов’язаний зі здоров’ям травної системи. Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту — гастрит, виразкова хвороба, дисбактеріоз, хвороба Крона, целіакія — часто супроводжуються стоматитом. Порушення мікрофлори кишечника впливає на загальний імунітет і може провокувати запальні процеси в ротовій порожнині.

Гормональні зміни та інші фактори

Гормональні коливання — під час вагітності, менструального циклу, менопаузи — можуть підвищувати схильність до стоматиту. Ендокринні розлади, зокрема цукровий діабет, також є фактором ризику. Крім того, стоматит може виникати як побічний ефект хіміотерапії, променевої терапії або прийому деяких лікарських засобів.

Причина	Механізм дії	Характерний вид стоматиту
Вірус простого герпесу	Інфікування через контакт, активація при ослабленні імунітету	Герпетичний
Гриби Candida	Надмірне розмноження при зниженні імунітету або після антибіотиків	Кандидозний
Травма слизової	Механічне пошкодження, опік, натирання протезом	Травматичний
Дефіцит вітамінів B, заліза	Підвищена вразливість слизової	Афтозний
Алергія	Імунна реакція на подразник	Алергічний
Хвороби ШКТ	Порушення мікрофлори, зниження загального імунітету	Афтозний, катаральний
Стрес, перевтома	Зниження захисних сил організму	Афтозний

Які бувають види стоматиту

Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, стоматит поділяється на кілька видів залежно від причини виникнення, характеру ураження та клінічної картини. Кожен вид має свої особливості перебігу та підходи до лікування.

Катаральний стоматит

Це найлегша форма стоматиту, при якій запалення обмежується поверхневим шаром слизової оболонки. Проявляється почервонінням та набряком слизової, можливим утворенням на її поверхні білуватого нальоту. Пацієнт відчуває печіння, біль при їді та підвищене слиновиділення. На бічних поверхнях язика можуть залишатися вдавлення від зубів. Катаральний стоматит найчастіше виникає через недостатню гігієну порожнини рота, зубний камінь або неякісні зубні протези. За правильного лікування проходить за кілька днів.

Афтозний стоматит

Один із найпоширеніших видів, який характеризується утворенням афт — круглих або овальних виразок діаметром приблизно 5–10 мм із червоним обідком і жовтуватим або білуватим нальотом у центрі. Афти зазвичай болючі й ускладнюють прийом їжі та розмову. Причинами афтозного стоматиту вважають ослаблення імунітету, хронічні хвороби ШКТ, дефіцит вітамінів, стрес та спадкову схильність. Цей вид не є заразним і часто має рецидивуючий характер — повторюється кілька разів на рік.

Герпетичний стоматит

Викликається вірусом простого герпесу і є заразним — передається повітряно-крапельним та контактним шляхом. На слизовій з’являються згруповані дрібні пухирці, які потім лопаються й утворюють болючі ерозії. Часто супроводжується підвищенням температури, загальним нездужанням, збільшенням лімфатичних вузлів. Особливо часто зустрічається у дітей від одного до п’яти років. У дорослих герпетичний стоматит зазвичай є реактивацією вірусу, який уже присутній в організмі, — його провокують стрес, переохолодження або зниження імунітету.

Кандидозний стоматит

Грибкова форма, яку викликають гриби роду Candida. Характерна ознака — білий сирний наліт на слизовій оболонці, при знятті якого оголюється запалена, почервоніла тканина. У дітей першого року життя кандидозний стоматит часто називають молочницею — він може виникнути під час проходження через заражені пологові шляхи, від грудей матері або через недостатньо чистий посуд. У дорослих кандидозний стоматит частіше розвивається на тлі прийому антибіотиків, імуносупресорів, при цукровому діабеті або використанні інгаляційних кортикостероїдів при бронхіальній астмі.

Травматичний стоматит

Виникає внаслідок механічного, термічного або хімічного пошкодження слизової. Місце травми запалюється, може інфікуватися і перетворитися на виразку. Характерний для людей із зубними протезами, брекетами або пошкодженими зубами. Також включає нікотиновий стоматит курців — хронічне подразнення слизової тютюновим димом.

Виразковий стоматит

Більш тяжка форма, при якій запалення поширюється на глибші шари слизової оболонки. Утворюються виразки з некротичним нальотом, з’являється виражений біль, неприємний запах із рота, можливе підвищення температури. Виразковий стоматит може бути наслідком нелікованого катарального стоматиту або розвиватися при серйозних системних захворюваннях.

Чому стоматит повертається знову і знову

Рецидивуючий стоматит — це ситуація, коли виразки з’являються кілька разів на рік або навіть щомісяця. Це одне з найчастіших питань, яке турбує пацієнтів, адже навіть після успішного лікування стоматит може повернутися через тижні або місяці.

Причини рецидивів зазвичай кореняться в тому, що не усунено основний провокуючий фактор. Якщо стоматит виникає через хронічний дефіцит заліза — він повертатиметься, доки дефіцит не буде скориговано. Якщо причина — постійна травматизація слизової зубним протезом — стоматит зникне лише після заміни або корекції протеза. Якщо тригером є стрес — повторна стресова ситуація знову спровокує появу афт.

Деякі люди мають генетичну схильність до рецидивуючого афтозного стоматиту — у них слизова оболонка рота більш чутлива до подразників, а імунна відповідь на мікротравми є надмірно активною. У таких випадках повністю запобігти рецидивам складно, але можна значно зменшити їхню частоту за допомогою правильної гігієни, збалансованого харчування та уникнення відомих тригерів.

Як діагностують стоматит

Діагностика стоматиту зазвичай починається з огляду ротової порожнини стоматологом або терапевтом. Досвідчений лікар у більшості випадків може визначити тип стоматиту за зовнішнім виглядом уражень: характерні пухирці вказують на герпетичну форму, білий наліт — на кандидозну, круглі афти з червоним обідком — на афтозний.

Для уточнення діагнозу та визначення збудника лікар може призначити лабораторні дослідження: мазок зі слизової для бактеріологічного або мікологічного посіву, ПЛР-тест для виявлення вірусу герпесу, загальний аналіз крові (для оцінки рівня лейкоцитів і виявлення анемії), аналіз на рівень вітамінів групи В, заліза та фолієвої кислоти. При підозрі на системне захворювання лікар може рекомендувати додаткові обстеження — наприклад, перевірку рівня глюкози крові або обстеження ШКТ.

Важливо звернутися до лікаря, якщо стоматит не проходить протягом двох тижнів, виразки дуже великі або численні, підвищується температура, з’являється сильний біль, який заважає їсти та пити, або стоматит повторюється частіше ніж тричі на рік. Ці ситуації потребують ретельного обстеження для виключення серйозніших захворювань.

Як лікують стоматит у дорослих і дітей

Лікування стоматиту залежить від його виду та причини виникнення. Загальний принцип — усунення збудника, зменшення запалення, знеболення та прискорення загоєння слизової. У більшості випадків стоматит лікується амбулаторно, але підбирати терапію має лікар.

При афтозному стоматиті основу лікування складає обробка уражених ділянок антисептичними розчинами для полоскання та нанесення загоюючих гелів. Для знеболення використовують місцеві засоби з анестетиками. Якщо афтозний стоматит спричинений бактеріальною інфекцією, лікар може призначити місцеві антибактеріальні препарати.

Герпетичний стоматит потребує противірусної терапії. Лікар може призначити противірусні препарати як місцево, так і системно — залежно від тяжкості перебігу. Також застосовують антисептичні полоскання та засоби для прискорення загоєння ерозій.

Кандидозний стоматит лікують протигрибковими засобами — мазями або розчинами для місцевого нанесення. У тяжких випадках лікар може призначити протигрибкові препарати для внутрішнього прийому. Обов’язковим є усунення факторів, що сприяли розмноженню грибка — наприклад, корекція антибіотикотерапії або покращення гігієни зубних протезів.

Травматичний стоматит вимагає насамперед усунення травмуючого фактора: корекції протеза, видалення гострих країв зуба, заміни жорсткої зубної щітки. Далі — антисептична обробка та загоюючі засоби. Якщо рана інфікувалася, лікар підбирає відповідну антибактеріальну або протигрибкову терапію.

Стоматит у дітей: особливості перебігу

У дітей стоматит зустрічається частіше, ніж у дорослих, що пов’язано з кількома факторами. По-перше, імунна система дитини ще формується й не завжди ефективно протистоїть інфекціям. По-друге, діти молодшого віку часто тягнуть до рота руки та предмети, що підвищує ризик потрапляння інфекції. По-третє, слизова оболонка рота у дітей тонша й чутливіша до травм.

Найчастіші форми дитячого стоматиту — герпетичний і кандидозний. Герпетичний стоматит зазвичай вперше проявляється у віці від одного до п’яти років, коли дитина вперше контактує з вірусом герпесу. Перебіг може бути досить тяжким — із високою температурою, відмовою від їжі, капризністю. Кандидозний стоматит (молочниця) характерний для немовлят першого року життя — він проявляється білим нальотом на язиці, щоках і яснах.

Лікування стоматиту у дітей має свої особливості: дозування препаратів відрізняється від дорослих, деякі засоби мають вікові обмеження, важливо забезпечити достатнє зволоження та харчування дитини. Якщо дитина відмовляється від їжі через біль — лікар може порекомендувати знеболюючі гелі для нанесення перед годуванням. При тяжкому перебігу з високою температурою або зневодненням необхідна негайна медична допомога.

Профілактика стоматиту: як зменшити ризик

Повністю запобігти стоматиту неможливо, але можна суттєво зменшити частоту його виникнення, дотримуючись простих рекомендацій. Передусім — якісна гігієна ротової порожнини: регулярна чистка зубів двічі на день м’якою щіткою, використання зубної нитки, полоскання рота після їди. Важливо обирати зубну пасту без лаурилсульфату натрію, якщо є схильність до стоматиту.

Збалансоване харчування відіграє ключову роль. Раціон повинен містити достатню кількість вітамінів групи В, заліза, цинку та фолієвої кислоти. Корисними джерелами цих речовин є м’ясо, печінка, яйця, зелені листові овочі, бобові, горіхи та цільнозернові продукти. Якщо раціон обмежений через дієту або захворювання, лікар може порекомендувати вітамінні добавки.

Регулярне відвідування стоматолога — не рідше ніж раз на півроку — допомагає вчасно виявити й усунути фактори ризику: зубний камінь, пошкоджені зуби, неякісні пломби або протези. Також важливо вчасно лікувати хвороби ШКТ та інші системні захворювання, які можуть провокувати стоматит.

Управління стресом також має значення. Хронічний стрес є доведеним тригером рецидивуючого афтозного стоматиту. Достатній сон, фізична активність, розумне навантаження та відпочинок допомагають підтримувати імунну систему в належному стані.

Коли стоматит потребує негайного звернення до лікаря

Більшість випадків стоматиту проходять самостійно або з мінімальним лікуванням протягом одного-двох тижнів. Однак є ситуації, коли необхідно терміново звернутися до лікаря. Насамперед, якщо виразки не загоюються протягом двох-трьох тижнів — це може бути ознакою більш серйозного стану, зокрема передракових змін слизової, яких потрібно виключити.

Також варто звернутися до лікаря, якщо стоматит супроводжується високою температурою (понад 38,5 °C), сильним болем, що заважає ковтати та пити, ознаками зневоднення, значним збільшенням лімфатичних вузлів або якщо виразки поширюються на горло та за межі ротової порожнини. Часті рецидиви — тричі на рік і більше — також потребують ретельного обстеження.

У дітей сигналами тривоги є відмова від питва протягом тривалого часу, сухі губи й відсутність сліз при плачі (ознаки зневоднення), а також різке погіршення загального стану. У таких випадках рекомендується викликати лікаря або звернутися до найближчого медичного закладу. Екстрена медична допомога в Україні доступна за номером 103.