Ілля Ковтун: біографія, кар’єра гімнаста, олімпійське срібло і зміна громадянства

Ілля Ковтун — один із найталановитіших спортивних гімнастів свого покоління. Срібний призер Олімпійських ігор 2024 року, багаторазовий чемпіон Європи, призер чемпіонатів світу. Його кар’єра — це історія таланту, наполегливості та резонансних рішень, що розділили думки вболівальників.

Повне ім’я

Ковтун Ілля Юрійович

Дата народження

10 серпня 2003 року

Місце народження

Черкаси, Україна

Вік

22 роки

Зріст

179 см

Вага

71 кг

Вид спорту

Спортивна гімнастика

Коронний снаряд

Паралельні бруси

Тренерка

Ірина Горбачова (Надюк)

Спортивне громадянство

Хорватія (з липня 2025)

Дебют за Хорватію

Серпень 2026, ЧЄ в Загребі

Дитинство та перші кроки в гімнастиці

Ілля Ковтун народився 10 серпня 2003 року в Черкасах у родині, де спорт був частиною повсякденного життя. Батько Юрій Ковтун професійно займався веслуванням на байдарках і каное та з ранніх років прищеплював дітям любов до фізичної активності. Мати Юлія підтримувала спортивні устремління сина й старшої доньки, яка теж займалася гімнастикою.

Майже в чотири роки батьки привели Іллю до гімнастичної зали Черкаської обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Олімпія». Саме там хлопчик почав перші тренування під керівництвом тренерки Ірини Надюк (згодом — Горбачової), яка стала його наставницею на все подальше спортивне життя. Ця тренерська пара — Ковтун і Горбачова — залишається незмінною до сьогодні, що є рідкістю у світовій гімнастиці.

Шкільну освіту Ілля здобував спочатку у Свидівоцькій загальноосвітній школі під Черкасами, а пізніше — у Школі І–ІІІ ступенів № 151 у Києві, куди переїхав для інтенсивніших тренувань. Уже в підлітковому віці стало зрозуміло, що хлопець має рідкісне поєднання сили, координації та пластичності, яке робить його ідеальним кандидатом для багатоборства.

Юніорська кар’єра: від перших медалей до рекордів

Перехід від дитячих тренувань до серйозних змагань відбувся швидко. Ковтун поєднував щоденні шести-восьмигодинні тренування з навчанням, і результати не забарилися. До 2017 року він уже мав звання майстра спорту, а в 2018-му отримав статус заслуженого майстра спорту України — надзвичайно рано для гімнаста його віку.

Перша Олімпіада: Токіо-2020

На Олімпійських іграх у Токіо (проведених у 2021 році через пандемію) Ковтуну було лише сімнадцять років. Для дебютанта результат виявився стримано непоганим — одинадцяте місце в особистому багатоборстві. Це був цінний досвід: молодий гімнаст побачив рівень найкращих атлетів планети зсередини, зрозумів, чого йому бракує, і повернувся додому з чітким планом вдосконалення.

Наступні роки Ковтун провів у постійному зростанні. Тренування в Києві під керівництвом Горбачової ставали дедалі інтенсивнішими — понад тридцять годин на тиждень, із акцентом на силових вправах, розтяжці та психологічній стійкості. Тренерка неодноразово зазначала, що Ілля — перфекціоніст, який не терпить помилок і готовий працювати до повного виснаження заради ідеального виконання.

Чемпіонати Європи: золото, срібло, бронза

Саме на чемпіонатах Європи Ковтун по-справжньому розкрився як гімнаст світового рівня. Континентальні першості стали для нього тим майданчиком, де він збирав медалі з вражаючою стабільністю.

Загалом у доробку Ковтуна на чемпіонатах Європи — сім медалей, з них три золоті. Золото на перекладині стало лише другим в історії України на цьому снаряді після перемоги Олександра Береша у 2000 році.

Чемпіонати світу: срібло і бронза в багатоборстві

На чемпіонатах світу Ковтун також демонстрував стабільно високі результати, хоча золото на цьому рівні поки що залишалося недосяжним.

Срібло чемпіонату світу 2023 року в Антверпені стало одним із найзначніших досягнень Ковтуна. У фіналі багатоборства він набрав 84.998 бала, поступившись лише японцю Даїкі Хашимото. Це підтвердило його статус одного з найкращих багатоборців планети та зробило одним із головних фаворитів Олімпіади в Парижі.

Олімпіада-2024 у Парижі: срібло на паралельних брусах

Олімпійські ігри 2024 року стали кульмінацією кар’єри Ковтуна у складі збірної України. Двадцятирічний гімнаст приїхав до Парижа як один із головних претендентів на медалі одразу в кількох дисциплінах.

Шлях до медалей розпочався з командного багатоборства, де збірна України посіла п’яте місце. Далі — особисте багатоборство, де Ковтун фінішував четвертим, за крок від подіуму. Четверте місце він посів і у вільних вправах, де його виступ оцінили у 14.533 бала — цього вистачило, щоб випередити чинного олімпійського чемпіона ізраїльтянина Артема Долгоп’ята, але не для медалі.

Головний тріумф відбувся 5 серпня у фіналі на паралельних брусах. Ковтун відкривав змагання і виконав свою програму практично бездоганно, допустивши лише незначну неточність при приземленні. Судді оцінили виступ у 15.500 балів. Випередити українця зумів лише китайський гімнаст Цзоу Цзіньюань із результатом 16.200 бала, який продемонстрував майже ідеальний виступ. Бронзовим призером став японець Шінносуке Ока (15.300 бала), а ще один українець Олег Верняєв посів восьме місце.

Переїзд до Хорватії: як війна змінила маршрут кар’єри

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року кардинально змінило життя Ковтуна та його тренерки. Продовжувати повноцінні тренування в Україні стало неможливо через постійні загрози обстрілів, відключення електроенергії й руйнування інфраструктури. Ковтун і Горбачова виїхали за кордон — спочатку тренувалися в Німеччині та Італії, а з середини 2022 року осіли в хорватському місті Осієк.

Головний тренер хорватської збірної з гімнастики на початку повномасштабного вторгнення запросив українських спортсменів приїхати до Хорватії й тренуватися в місцевому спортивному центрі. Ковтун і Горбачова прийняли запрошення — і залишилися. За кілька років перебування в Осієку спортсмен інтегрувався в місцеве спортивне середовище, відчув підтримку з боку хорватської федерації та місцевих уболівальників.

Саме ці обставини стали основою для подальшого резонансного рішення — зміни спортивного громадянства.

Зміна громадянства на хорватське: хронологія та реакція

Інформація про можливу зміну громадянства з’явилася наприкінці 2024 року і спричинила бурхливу суспільну дискусію. У січні 2025 року Ковтун публічно підтвердив свій намір виступати під прапором Хорватії. У квітні того ж року він повторив цю позицію в інтерв’ю хорватському виданню Glas Slavonije, пояснивши своє рішення кількома факторами.

Серед причин спортсмен називав розбіжності з Українською федерацією гімнастики, відчуття більшої підтримки з боку хорватської сторони та логістичні складнощі повернення до України в умовах війни. Тренерка Горбачова зазначала, що Україна, на її думку, недостатньо вклалася в підготовку спортсмена до Олімпіади-2024. Ковтун також зізнавався в інтерв’ю, що в Хорватії його олімпійській медалі раділи більше, ніж удома.

Рішення зустріло гостру критику в Україні. Президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт назвав вчинок Ковтуна «негідним» і зазначив, що проблеми з федерацією — не привід для зміни громадянства в час війни. Частина вболівальників також засудила рішення спортсмена, зважаючи на те, що він мав патріотичні татуювання й раніше публікував патріотичний контент у соціальних мережах. Інші ж вважали, що спортсмен має право на вибір, особливо в умовах, коли тренувальна інфраструктура в Україні була зруйнована.

У липні 2025 року Виконавчий комітет Міжнародної федерації гімнастики (FIG) офіційно схвалив зміну спортивного громадянства Ковтуна з українського на хорватське. Відповідно до правил FIG, після зміни громадянства діє річний карантин — спортсмен не може виступати на міжнародних змаганнях. Таким чином, дебют Ковтуна за збірну Хорватії став можливим лише з липня 2026 року.

Дебют за Хорватію: чемпіонат Європи 2026 у Загребі

Чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики 2026 року проходить у Загребі з 19 по 23 серпня — і саме на цьому турнірі Ковтун вперше виступає під хорватським прапором. Двадцятидворічний гімнаст не змагався на міжнародній арені протягом двох років, і сам назвав цей старт «грандіозним камбеком».

Перед чемпіонатом Ковтун зізнався журналістам, що відчуває змішані емоції через зміну громадянства. Під час підготовки він працював над кількома снарядами: окрім коронних паралельних брусів, планував виступати у вільних вправах, на коні та перекладині. Спортсмен також повідомив, що пережив травму — розрив м’яза на нозі — але до початку змагань повністю відновився.

Хорватська федерація готує для Ковтуна персоналізовану програму підготовки до чемпіонатів світу та Олімпійських ігор 2028 року в Лос-Анджелесі, де він планує боротися за золото.

Коронний снаряд: чому саме паралельні бруси

Паралельні бруси — снаряд, на якому Ковтун є одним із найкращих гімнастів планети. Його програма вирізняється поєднанням високої складності та чистоти виконання, що дає стабільно високі оцінки.

Оцінка 15.633 бала, яку Ковтун отримав на чемпіонаті Європи 2024 року, була найвищою у фіналах континентальних першостей на паралельних брусах за останні вісім років. На Олімпіаді в Парижі він набрав 15.500 — теж надзвичайно високий результат, який поступився лише феноменальному виступу китайця Цзоу Цзіньюаня.

Зріст Ковтуна (179 см) робить його ідеальним для цього снаряда: довгі руки забезпечують амплітуду маховій фазі, а потужний плечовий пояс дозволяє виконувати складні силові елементи. Тренерка Горбачова акцентує увагу на психологічному аспекті: Ковтун здатний виходити на виступ у стані повного зосередження, що критично важливо саме на брусах, де кожен елемент потребує абсолютної точності.

Медалі та досягнення Ковтуна: повна таблиця

Окрім медалей великих турнірів, Ковтун є володарем численних нагород на етапах Кубка світу. За даними Великої української енциклопедії, станом на 2024 рік він здобув 24 золоті медалі на етапах Кубка світу, з яких 11 — на етапах Кубка світового виклику.

Ковтун у контексті української спортивної гімнастики

Україна має потужні традиції в чоловічій спортивній гімнастиці. Олімпійські медалі збірна здобувала на Іграх 1996, 2000, 2004, 2008, 2012 та 2016 років. Серед легенд дисципліни — Олександр Береш, Валерій Гончаров, Ігор Радівілов, Олег Верняєв. Ковтун увійшов до цього переліку як один із чотирьох українських гімнастів, які здобували більше однієї нагороди в кар’єрі в абсолютному заліку на великих міжнародних турнірах.

За версією Асоціації спортивних журналістів України, Ковтун був визнаний найкращим атлетом України серед чоловіків за підсумками 2023 року. Це підкреслило його статус не просто одного з найкращих гімнастів, а найпомітнішого спортсмена країни того періоду.

Його рішення залишити збірну стало болючим ударом для українського спорту — особливо з огляду на те, що він не єдиний, хто пішов цим шляхом. Гімнаст Пантелей Колодій у травні 2025 року отримав дозвіл на зміну спортивного громадянства на американське. Ці випадки поставили перед Українською федерацією гімнастики питання про утримання талантів і підтримку спортсменів у воєнний час.

Особистість та інтереси поза спортом

Попри повну зосередженість на гімнастиці, Ковтун має й інші інтереси. Він активний у соціальних мережах — його сторінка в Instagram (@_kovtun_gym_) нараховує значну кількість підписників. Утім, після зміни громадянства спортсмен видалив частину патріотичних публікацій, зосередивши контент на спортивній тематиці.

Ковтун має чимало татуювань, серед яких, за повідомленнями ЗМІ, є й патріотичні. Це стало додатковим приводом для дискусій після зміни громадянства — багато хто вказував на контраст між патріотичними символами на тілі спортсмена та його рішенням залишити збірну України.

У тренувальному режимі Ковтун вирізняється фізичною силою, яка виходить за рамки звичного для гімнастів рівня. За даними профільних спортивних видань, його силові показники включають жим понад сто кілограмів — серйозний результат навіть для важкоатлета, не кажучи про гімнаста вагою сімдесят один кілограм.

Що далі: плани Ковтуна до Олімпіади-2028

Довгострокова мета Ковтуна — Олімпійські ігри 2028 року в Лос-Анджелесі, де він хоче боротися за золото на паралельних брусах під прапором Хорватії. З огляду на те, що йому буде лише двадцять чотири роки, він перебуватиме в розквіті спортивної форми.

Хорватська федерація гімнастики робить ставку на Ковтуна як на свого головного зіркового спортсмена. Для країни, що не має потужних традицій у спортивній гімнастиці, олімпійський призер у складі збірної — це подія історичного масштабу. Ковтун, у свою чергу, бачить у цій ситуації можливість для стабільного фінансування, комфортних умов тренувань і повної зосередженості на спорті.

Найближчим стартом після чемпіонату Європи 2026 року стане чемпіонат світу, де Ковтун вже може представляти Хорватію. Конкуренція на паралельних брусах залишається надзвичайно високою — серед головних суперників китаєць Цзоу Цзіньюань, японець Дайкі Хашимото та низка молодих талантів із різних країн. Але Ковтун уже довів, що здатний змагатися з найкращими — і перемагати.