Коли загинув Скрябін: дата загибелі Кузьми, обставини ДТП і спадщина музиканта

Біографії · Культура

Андрій Кузьменко — Кузьма Скрябін — загинув 2 лютого 2015 року в автокатастрофі на Дніпропетровщині. Він повертався з ювілейного концерту гурту і не доїхав до Києва. Йому було 46 років.

Хто такий Кузьма Скрябін: коротка довідка

Андрій Кузьменко — одна з найяскравіших постатей українського рок-н-ролу кінця XX — початку XXI століття. Він поєднував у собі рідкісний набір талантів: хаотично-щирого поета, харизматичного фронтмена, провокаційного телеведучого і, зрештою, щирого патріота, який не розділяв слів і вчинків. Його псевдонім — Кузьма Скрябін — по суті замінив справжнє прізвище, і в народній пам’яті він залишився саме так: Кузьма.

Дитинство і початок шляху в музику

Народився Андрій Кузьменко 17 серпня 1968 року в місті Самбір на Львівщині. Мати, Ольга Михайлівна, викладала музику і захоплювалась українською етнографією — записувала народні пісні по селах ще у студентські роки. Батько, Віктор Кузьменко, працював інженером на хімічному підприємстві. Родина пізніше переїхала до Новояворівська — молодого промислового містечка неподалік від польського кордону.

З дитинства Андрій займався музикою: закінчив музичну школу по класу фортепіано. У підлітковому віці захопився панк-роком і разом із друзями створив шкільний гурт, який виступав на дискотеках. Після школи спробував вступити до Львівського медичного інституту, але, не пройшовши за конкурсом, вступив на стоматологічний факультет Новояворівського медичного коледжу. Однак медицина його не захопила — гурт і сцена значили значно більше.

Гурт «Скрябін»: заснування і шлях до слави

Гурт «Скрябін» виник 29 червня 1989 року в Новояворівську — саме тоді учасники прийняли рішення записати першу спільну композицію. Колектив із самого початку виділявся на фоні інших українських груп: «Скрябін» став першим україномовним гуртом у жанрі синті-попу й альтернативної електроніки. Єдиним постійним учасником від заснування до загибелі залишався Андрій Кузьменко — склад навколо нього неодноразово змінювався.

Творчу спадщину гурту прийнято ділити на два великі періоди: «старий» Скрябін (приблизно до 2003 року) — експериментальний, гострий, із сильним впливом постпанку й електронної музики; і «новий» Скрябін (2003–2015) — більш мелодійний, поп-роковий, орієнтований на широку аудиторію. Обидва періоди мають своїх відданих шанувальників, а суперечки між ними тривають і нині.

Найвідоміші пісні та альбоми Кузьми

Серед великого каталогу «Скрябіна» є пісні, які стали справжніми народними хітами — їх знають навіть ті, хто не вважає себе шанувальником гурту:

Альбом	Рік	Характер
«Чуєш біль»	1989	Дебют, альтернативна електроніка
«Masha»	1994	Зрілий синті-поп, культова пластинка
«Птахи»	1999	Перехід до рок-звучання
«Танго»	2005	Філософська та любовна лірика
«Моя еволюція»	2009	Поп-рок, масова аудиторія
«Радіо любов»	2012	10 треків, останній за повної участі Кузьми

Кузьма поза сценою: книжки, телебачення, продюсерство

Кузьма ніколи не обмежувався роллю співака. Він вів телепрограми — «Гаряча сімка» на ICTV (2000–2002), «Шанс» на Інтері, «Шиканемо» і «Дача». Ці проєкти відображали його стиль: говорити прямо, без зайвого пафосу й лицемірства.

Він також писав книжки. Роман «Я, Побєда і Берлін» (2006) — автобіографічна проза у жанрі антигламуру, де Кузьма розповідає про своє дитинство, перші групи і мандрівку Європою на старій «Побєді». Книга стала бестселером і пізніше лягла в основу однойменного фільму. Він також написав «Місто, в якому не ходять гроші» — роман із яскравими персонажами і відвертим поглядом на провінційне Ukrainian life.

Окремо — продюсерська робота. Кузьма відіграв важливу роль у становленні DZIDZIO, підтримавши молодого гуморист-музиканта на початку кар’єри.

Революція Гідності і волонтерство: громадянська позиція

У 2013–2014 роках Андрій Кузьменко став одним із голосів Майдану. Він виступав для протестувальників, писав патріотичні пісні і не боявся висловлювати позицію публічно — тоді, коли це могло коштувати дорого.

Коли на сході почалася збройна агресія, Кузьма не залишився осторонь. Гурт «Скрябін» збирав кошти для армії, а сам музикант особисто возив гуманітарну допомогу — форму, їжу, медикаменти. Він говорив у інтерв’ю: «Я не можу сидіти і співати, коли хлопці воюють». Цю позицію він ніколи не перетворював на показуху — просто робив, що міг.

Саме тому його загибель у лютому 2015-го — в розпал гібридної війни — прийнята як особиста трагедія не лише шанувальниками, а й тими, хто знав його як людину слова і дії.

Як загинув Кузьма Скрябін: деталі ДТП

1 лютого 2015 року гурт «Скрябін» відіграв у Кривому Розі концерт на честь 25-річчя колективу. Після виступу Кузьма сів за кермо свого Toyota Sequoia і рушив у напрямку Києва — поспішав на ранковий рейс. Разом з ним їхала арт-директорка гурту Ольга Любченко.

2 лютого о 8:20 ранку на 86-му кілометрі траси Н-23 Кривий Ріг — Кропивницький, поблизу села Лозуватка Криворізького району, трапилася аварія. Дорога того ранку була слизькою — зима принесла ожеледь і мокрий асфальт. На повороті Toyota виїхала на зустрічну смугу й лоб у лоб зіткнулася з молоковозом ГАЗ-53.

Удар виявився нищівним. Андрій Кузьменко загинув миттєво від несумісних із життям травм. Ольга Любченко вижила — з переломами та забоями. Водій молоковоза не постраждав серйозно.

Офіційна версія і запитання, які залишились

Слідство МВС України встановило, що винним у ДТП є Андрій Кузьменко. За даними Державтоінспекції на той момент, автомобіль рухався зі значним перевищенням дозволеної швидкості, не вписався в поворот і виїхав на зустрічну смугу. Водій молоковоза пройшов тест на алкоголь — результат негативний. Технічний стан обох автомобілів без зауважень.

Водночас версія слідства не задовольнила всіх. Концертний технік гурту Юрій Лисяк наполягав, що аварія сталася не о 8:20, а близько 7 ранку. Деякі шанувальники і знайомі Кузьми висловлювали сумніви в офіційній картині подій — зважаючи на його активну громадянську позицію і підтримку армії в найгострішу фазу конфлікту. Офіційно версія про умисел так і не підтвердилась, а справа залишилась закритою як ДТП через порушення правил дорожнього руху.

Пам’ять про Кузьму: як Україна шанує музиканта

Загибель Кузьми стала не просто втратою для шоу-бізнесу — вона відлунює в культурі досі. Його пісні звучали і звучать на мітингах, концертах, у плейлистах під час повномасштабної війни. «Все буде добре» і «Люди як кораблі» набули нового змісту — обіцянки і підтримки в найважчий час.

На місці аварії під Лозуваткою встановлено пам’ятний знак. У Самборі, де народився Кузьма, його ім’ям названо вулицю. У Новояворівську, де пройшло дитинство, встановлено меморіальну дошку на школі. Фан-спільноти регулярно влаштовують концерти пам’яті — в Києві, Львові та інших містах.

Звання Героя України, присвоєне посмертно у 2020 році, стало офіційним визнанням того, що Кузьма зробив для країни не лише музикою.

Що залишив Кузьма: спадщина в цифрах і враженнях

Досягнення	Деталі
Студійні альбоми	17 (з 1989 по 2015 рік)
Книжки	«Я, Побєда і Берлін», «Місто, в якому не ходять гроші» та ін.
Телепроєкти	«Гаряча сімка», «Шанс», «Шиканемо», «Дача»
Продюсерство	DZIDZIO та ін.
Нагороди (посмертно)	Герой України (2020), Орден «За заслуги» I ст. (2015)
Роки активності	1989–2015 (26 років)

Кузьма Скрябін залишив по собі не просто пісні — він залишив спосіб мислення. Говорити правду, не боятися виглядати незручно, підтримувати своїх не на камеру, а в полі. Саме тому після його загибелі зусилля зберегти пам’ять про нього не вщухають — навпаки, з кожним роком вони стають більш усвідомленими і щирими.