23 серпня — один із найважливіших днів українського календаря: напередодні Дня Незалежності країна відзначає День Державного Прапора. Крім того, ця дата пов’язана з кількома міжнародними пам’ятними подіями, церковними святами та народними традиціями.
23 серпня в Україні — День Державного Прапора України, головне свято цієї дати. Також відзначаються Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму та Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі. Православні вшановують пам’ять святого мученика Луппа.
🔹 Свято встановлене указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року
🔹 Щороку о 9-й ранку по всій Україні відбувається урочиста церемонія підняття Прапора
🔹 Іменини цього дня відзначають Іван, Микола та Павло
🔹 У 2026 році 23 серпня випадає на неділю
23
серпня · неділя
День Державного Прапора України — головне свято 23 серпня
День Державного Прапора України — державне свято, яке щороку відзначають 23 серпня, за день до Дня Незалежності. Дата обрана невипадково: підняття синьо-жовтого стяга символічно передує головному державному святу, створюючи два дні, присвячені українській державності.
Свято було встановлене указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004, підписаним 23 серпня 2004 року. У тексті указу зазначено, що свято засновано «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України». До 2004 року День прапора відзначали лише на муніципальному рівні у Києві — загальнодержавного статусу свято не мало.
У 2009 році указ було доповнено указом Президента Віктора Ющенка № 602/2009, який запровадив обов’язкову урочисту церемонію підняття Державного Прапора о 9-й ранку у день свята. Ця церемонія проводиться в Києві та Севастополі, в обласних та районних центрах, інших населених пунктах, за участю представників влади, науки, культури, громадських і релігійних організацій.
Закордонні дипломатичні установи України також відзначають День Прапора разом з українськими громадами у відповідних країнах. Під час повномасштабної війни це свято набуло особливої ваги — синьо-жовтий стяг став одним із найвпізнаваніших символів української боротьби у світі.
Історія українського синьо-жовтого прапора
Поєднання синього (блакитного) та жовтого (золотого) кольорів як маркера української національної символіки має глибоке історичне коріння, що сягає княжих часів. Це один з найстаріших національних прапорів Європи за походженням кольорової символіки.
Княжі та козацькі часи
Перші згадки про синьо-жовту кольорову комбінацію на українських землях пов’язані з Галицько-Волинським князівством. Стяги XIV століття містили зображення золотого лева на синьому тлі. За однією з версій, саме Данило Галицький подарував заснованому у 1256 році Львову герб із цим зображенням, закріпивши поєднання кольорів як символ влади.
У козацьку добу XVII–XVIII століть синій та жовтий кольори продовжували з’являтися на хоругвах, клейнодах та прапорах Війська Запорозького. Козаки використовували ці кольори як символ волі й багатства земель, хоча поряд із ними популярним був і малиновий (червоний) колір.
Весна народів і Львівська ратуша
Поворотним моментом стали події 1848 року — так звана Весна народів. На засіданні Головної Руської Ради у Львові було прийнято рішення про використання синьо-жовтої символіки як національної. 25 червня 1848 року синьо-жовтий прапор уперше піднято над Львівською ратушею. Саме тоді поєднання цих двох кольорів остаточно закріпилося як національні барви українців і почало поступово поширюватися по всій території України.
Українська Народна Республіка
Під час Української революції 1917–1921 років синьо-жовтий стяг став офіційним державним прапором Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана Скоропадського. 22 березня 1918 року Центральна Рада офіційно затвердила його як державний символ. У 1919 році також ухвалено синьо-жовті прапори для підрозділів Дієвої армії УНР та Української Галицької армії.
Цікаво, що протягом 1918–1920 років у різних державних утвореннях на українських теренах порядок смуг на прапорі змінювався — синя смуга могла бути як зверху, так і знизу. Остаточний варіант із синьою смугою зверху і жовтою знизу закріпився у сучасній Україні.
Карпатська Україна
15 березня 1939 року синьо-жовтий стяг було визнано державним прапором Карпатської України — короткотривалої, але історично важливої української державності на Закарпатті. Це підтвердило спадкоємність символу попри десятиліття бездержавності.
Відновлення незалежності
28 січня 1992 року, вже після проголошення незалежності, Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Державний прапор України», якою синьо-жовтий стяг офіційно було визнано Державним Прапором. У постанові зазначено, що Державний Прапор є прямокутним полотнищем із двох рівних за шириною горизонтальних смуг — верхньої синього кольору і нижньої жовтого, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Символіка кольорів: найпоширеніше тлумачення — синя смуга символізує чисте небо, а жовта — пшеничне поле, що відображає аграрний характер країни та її природну красу. Водночас існують і давніші інтерпретації: синій — колір води та небесного покровительства, жовтий — колір золота, багатства і сонячного світла.
Як відзначають День Прапора в Україні
Центральною подією дня є урочиста церемонія підняття Державного Прапора, яка відбувається о 9-й ранку по всій країні. У Києві головна церемонія проводиться на Софійській площі за участю вищого керівництва держави, народних депутатів, дипломатів, військових та представників громадськості.
В обласних і районних центрах, містах та селищах відбуваються власні церемонії біля адміністративних будівель, пам’ятників, на центральних площах. Заклади освіти, бібліотеки, музеї проводять тематичні заходи — виставки, лекції, майстер-класи, присвячені історії українського прапора.
Під час повномасштабної війни День Прапора набув особливого емоційного забарвлення. Синьо-жовтий стяг став символом спротиву на міжнародній арені — його вивішують на фасадах урядових будівель у десятках країн, на мостах, площах та спортивних аренах. Українські громади за кордоном організовують масові підняття прапорів, флешмоби та концерти.
Традиційно 23 серпня громадяни прикрашають свої будинки, балкони, автомобілі синьо-жовтою символікою. У соціальних мережах цього дня масово публікують фотографії з прапором та вітання. Багато українців одягають вишиванки — поєднуючи святкування Дня Прапора з духом Дня Незалежності, який настає вже наступного дня.
Міжнародні свята і пам’ятні дати 23 серпня
Окрім українського державного свята, 23 серпня відзначають кілька важливих міжнародних дат, кожна з яких має своє історичне підґрунтя.
Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму
Ця пам’ятна дата відзначається з 2009 року за рішенням Європейського парламенту. Дата обрана не випадково — саме 23 серпня 1939 року було підписано Пакт Молотова — Ріббентропа між нацистською Німеччиною та СРСР, таємний протокол якого поділив Східну Європу на сфери впливу двох тоталітарних режимів. Для України ця дата має особливе значення: наслідками пакту стали окупація Західної України, масові репресії та депортації.
Щороку 23 серпня в європейських країнах проводяться меморіальні заходи, покладання квітів до пам’ятників жертвам тоталітаризму, тематичні конференції та кінопокази. В Україні цей день нагадує про мільйони жертв Голодомору, Великого терору, депортацій кримських татар та інших злочинів тоталітарного режиму.
Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації
Відзначається за рекомендацією 150-ї сесії виконавчої ради ЮНЕСКО. Дата пов’язана з повстанням рабів на Сан-Домінго (сучасне Гаїті) у ніч з 22 на 23 серпня 1791 року, яке поклало початок процесу ліквідації системи рабства. Це повстання стало однією з найуспішніших рабських революцій в історії — французька колонія, де на той час перебувало не менше 500 тисяч поневолених людей, здобула незалежність.
| Свято / дата | Статус | Рік встановлення |
|---|---|---|
| День Державного Прапора України | Державне свято України | 2004 |
| Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму | Міжнародна пам’ятна дата | 2009 |
| Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі | Міжнародна пам’ятна дата (ЮНЕСКО) | 1998 |
| День міста Харкова | Місцеве свято | — |
Церковне свято 23 серпня за новим і старим календарем
За новим (григоріанським) календарем, яким з 2023 року послуговуються Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ), 23 серпня припадає на пам’ять святого мученика Луппа.
Святий мученик Лупп жив у III–IV століттях у місті Салоніки (Фессалоніки). За переказом, він був вірним слугою великомученика Димитрія Солунського і після мученицької смерті свого покровителя зібрав його кров’ю просякнутий одяг, яким зцілював хворих. Лупп відкрито сповідував християнську віру, руйнував язичницькі ідоли та зцілював людей, за що був схоплений і страчений римською владою.
За старим (юліанським) календарем 23 серпня раніше вшановували пам’ять святого Лаврентія Римського — архідиякона, який служив при папі Сиксті II і опікувався церковним майном та бідними. Коли влада вимагала передати скарби Церкви, Лаврентій привів до імператорського палацу бідних, хворих і знедолених, сказавши, що саме вони є найбільшим багатством християнської громади. За це він був заарештований і прийняв мученицьку смерть.
Іменини 23 серпня: хто святкує день ангела
23 серпня іменини (день ангела) відзначають носії імен Іван, Микола та Павло. Ці імена пов’язані з церковним календарем і пам’яттю святих, яких вшановують у цей день.
Іван (Іоанн) — одне з найпоширеніших імен в українській традиції, пов’язане зі святим Іоанном Предтечею та багатьма іншими святими. Микола — ім’я, яке асоціюється зі святителем Миколаєм, покровителем мандрівників, моряків і дітей. Павло — ім’я апостола Павла, одного з найвидатніших проповідників раннього християнства.
В українській традиції день ангела вважається не менш важливим, ніж день народження. Іменинника прийнято вітати, дарувати невеликі подарунки або випікати для нього пиріг. У деяких регіонах збереглася традиція запрошувати іменинника на святковий обід у родинному колі.
Народні прикмети та традиції на 23 серпня
У народному календарі 23 серпня пов’язане з кількома цікавими прикметами, що стосуються прогнозу погоди на осінь і зиму. Наші предки уважно спостерігали за природою наприкінці літа, намагаючись передбачити, якою буде зима.
- Якщо 23 серпня сонячна і спекотна погода — восени ще буде тепло, бабине літо затримається надовго.
- Якщо чути грім — така погода протримається ще кілька днів, але після грому зазвичай приходить похолодання.
- Якщо квіти нахилили голівки — незабаром почнеться дощ.
- Журавлі летять низько — буде тепла зима, а якщо високо — зима буде суворою.
- Іній на траві 23 серпня — віщує ранню і холодну зиму.
Традиційно в цей період українці завершували жнива й готувалися до осінніх робіт. 23 серпня вважалося одним із останніх по-справжньому літніх днів, після якого природа починала поступово переходити до осіннього ритму. Селяни збирали останній врожай овочів, сушили зілля та готували запаси на зиму.
У деяких регіонах України існувала традиція 23 серпня пекти хліб з нового борошна — першого борошна з нещодавно зібраного зерна. Цей хліб освячували у церкві й ділили між членами родини, дякуючи Богу за врожай. Ця традиція перегукується зі святкуванням Горіхового (Хлібного) Спаса, який за новим календарем припадає на 16 серпня.
Пам’ятні історичні події 23 серпня
Окрім свят і традицій, ця дата пов’язана з кількома важливими подіями в історії України та світу, які залишили помітний слід.
23 серпня 1939 року — підписання Пакту Молотова — Ріббентропа (Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР). Таємний додатковий протокол до цього пакту розподілив Східну Європу на сфери впливу двох тоталітарних режимів. Для України це означало радянську окупацію Західної України у вересні 1939 року, масові репресії, депортації та Голодомор у попередні роки.
23 серпня 1791 року — початок повстання рабів на Сан-Домінго (Гаїті), яке стало однією з найуспішніших рабських революцій в історії й привело до створення першої незалежної чорношкірої держави.
У 1904 році саме 23 серпня було запатентовано перший автомобільний шинний ланцюг, а у 1948 році в Амстердамі було засновано Всесвітню раду церков — міжнародну екуменічну організацію, яка об’єднує сотні християнських церков із різних країн.
Свята серпня — сусідні дати
23 серпня не існує ізольовано — воно вписане в контекст інших серпневих свят і пам’ятних дат, які формують насичений святковий календар другої половини літа в Україні.
| Дата | Свято | Тип |
|---|---|---|
| 1 серпня | Маковій (Медовий Спас) | Церковне / народне |
| 2 серпня | День Повітряних Сил ЗСУ | Професійне |
| 6 серпня | Яблучний Спас (Преображення Господнє) | Церковне / народне |
| 15 серпня | Успіння Пресвятої Богородиці (за новим календарем) | Церковне |
| 16 серпня | Горіховий (Хлібний) Спас | Церковне / народне |
| 23 серпня | День Державного Прапора України | Державне |
| 24 серпня | День Незалежності України | Державне (вихідний) |
У 2026 році День Незалежності, який настає 24 серпня, має особливе значення — Україна відзначає 35-ту річницю відновлення своєї Незалежності. Акт проголошення незалежності було ухвалено Верховною Радою 24 серпня 1991 року.
💡 Корисний факт: синьо-жовті кольори на українських землях з’явилися задовго до появи національних прапорів у сучасному розумінні. Стяги Галицько-Волинського князівства XIV століття містили золотого лева на синьому тлі, а козацькі знамена XVII–XVIII століть використовували цю ж кольорову комбінацію.
😯 Несподіване: до 2004 року День Прапора не мав загальнодержавного статусу — його відзначали лише на муніципальному рівні у Києві. Загальнонаціональним свято стало після указу Президента Леоніда Кучми, підписаного 23 серпня 2004 року.
❓ Часте запитання: чи є 23 серпня вихідним днем? Ні, День Державного Прапора не є офіційним вихідним днем. Вихідний припадає на наступний день — 24 серпня, День Незалежності України. У 2026 році 23 серпня випадає на неділю, а 24 серпня — на понеділок.
Підсумок — що відзначають 23 серпня:
- День Державного Прапора України — головне свято дня, встановлене указом Президента у 2004 році. Щороку о 9-й ранку по всій країні відбувається церемонія підняття Прапора.
- Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму — пов’язаний з підписанням Пакту Молотова — Ріббентропа 23 серпня 1939 року.
- Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі — встановлений ЮНЕСКО на вшанування повстання рабів на Гаїті 1791 року.
- Православні вшановують пам’ять святого мученика Луппа (за новим календарем ПЦУ).
- Іменини цього дня відзначають Іван, Микола та Павло.
- Народні прикмети: сонячний день 23 серпня обіцяє тепло восени, журавлі, що летять низько, — тепла зима.
- Наступного дня, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю Незалежності (2026 рік).
