12 квітня — дата, яка об’єднує весь світ навколо однієї ідеї: людина може досягати неможливого. В Україні цей день має подвійне значення: це і Міжнародний день польоту людини в космос, і День працівників ракетно-космічної галузі — офіційне професійне свято тисяч українських інженерів, конструкторів і вчених, чий внесок у підкорення космосу залишив слід у всій світовій космонавтиці.
- 🔹 12 квітня 1961 — перший політ людини в космос (Юрій Гагарін, 108 хвилин)
- 🔹 В Україні 12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі
- 🔹 Перший космонавт незалежної України — Леонід Каденюк (1997)
- 🔹 «Траса Кондратюка» — метод, за яким американці літали на Місяць
- 🔹 «Південмаш» (Дніпро) випустив понад 400 ракет-носіїв
Як виник День космонавтики і що відбулось 12 квітня 1961 року
12 квітня 1961 року о 9:07 за московським часом з космодрому Байконур стартував корабель «Восток-1». За його штурвалом — 27-річний льотчик-майор Юрій Гагарін. За 108 хвилин він зробив один оберт навколо Землі і приземлився в Саратовській області СРСР. Це був перший у світі пілотований орбітальний космічний політ.
Подія миттєво стала світовою сенсацією. Через рік, у 1962 році, СРСР запровадив офіційне свято — День космонавтики. Поступово воно стало відзначатися і в інших країнах. Вже після розпаду СРСР, у 2011 році, Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції офіційно проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос — щоб щороку відзначати на міжнародному рівні початок космічної ери для людства, як зазначає apostrophe.ua.
Від першого польоту Гагаріна до кінця XX століття в космосі побувало близько 600 землян різних національностей. Вони виходили у відкритий космос, ступали на Місяць, виконували наукові експерименти і встановлювали рекорди перебування на орбіті.
Офіційний статус в Україні: День працівників ракетно-космічної галузі
Для України 12 квітня — це не лише загальносвітове свято. З 1997 року цей день є офіційним професійним святом всієї вітчизняної космічної галузі. Указ Президента України № 230/97 від 13 березня 1997 року встановив 12 квітня Днем працівників ракетно-космічної галузі України. Документ прямо вказує: підставою стало «значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій в народне господарство», — як зазначає pol.dcz.gov.ua.
Саме тому в Україні 12 квітня поєднує два виміри одразу: глобальний — перший політ людини в космос — і локальний — визнання праці тисяч українських інженерів, конструкторів і вчених, без яких ця галузь не мала би такого розвитку.
Юрій Кондратюк — полтавець, чия «траса» привела американців на Місяць
Якщо говорити про внесок України у світову космонавтику, перше ім’я, яке слід назвати — Юрій Кондратюк. Але це не справжнє ім’я: народився він у Полтаві як Олександр Гнатович Шаргей 21 червня 1897 року. Аби уникнути переслідувань за участь у Громадянській війні на боці Білої армії, він взяв ім’я Юрій Кондратюк і до кінця життя жив під цим псевдонімом. Загинув у 1942 році — обставини смерті досі точно не з’ясовані.
Що зробив Кондратюк? Він розрахував і описав «трасу Кондратюка» — найекономнішу схему польоту на Місяць з поверненням на Землю. Схема передбачала розділення корабля на орбіті Місяця і окремий спуск на поверхню, а потім стикування. Саме цю схему використовували американські місії «Аполлон», які в 1969–1972 роках висадили людей на Місяці. Американські інженери NASA прямо визнавали використання «траси Кондратюка» при розрахунку траєкторій місій.
Свої ідеї Кондратюк виклав у працях «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) і «Тим, хто буде читати, щоб будувати». Ці книги написав самоук, без університетської освіти — людина, яка своїм інтелектом випередила епоху на десятиліття.
Легендарний американський астронавт Ніл Армстронг, вже після повернення з Місяця, відвідав полтавський будинок, де колись жив Юрій Кондратюк. Він набрав жменю землі, щоб взяти з собою — як данина поваги людині, без ідей якої місячна програма «Аполлон» була б значно складнішою.
«Південмаш» і КБ «Південне» — ракетне серце України
Дніпро (раніше — Дніпропетровськ) — це не просто обласний центр. Це місто, яке протягом десятиліть було одним із ключових центрів радянської, а потім і світової ракетобудівної промисловості. Саме тут розташовані два підприємства, без яких українська і світова космонавтика були б принципово іншими.
КБ «Південне» (Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля) — провідне розробницьке підприємство. Засноване у 1954 році. Саме тут розроблялись ракети-носії «Зеніт», «Циклон», «Дніпро», а також міжконтинентальні балістичні ракети радянської доби. Головним конструктором підприємства довгий час був Михайло Янгель — один із найвидатніших ракетобудівників світу.
«Південмаш» (Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод») — завод, де ракети вироблялись. За даними сайту engage.org.ua, «Південмаш» випустив понад 400 ракет-носіїв, які вивели на орбіту більше тисячі супутників різних країн. Це — один із найвищих показників у світі серед окремих виробників.
| Ракета-носій | Розробник | Призначення |
|---|---|---|
| «Зеніт» | КБ «Південне», «Південмаш» | Запуск комерційних і наукових супутників; проєкт Sea Launch |
| «Циклон-3» | КБ «Південне», «Південмаш» | Виведення вантажів на низькі орбіти |
| «Дніпро» | КБ «Південне», «Південмаш» | Конверсійна ракета на базі МБР РС-20; малі супутники |
| «Антарес» | Спільно з американською Orbital ATK | Вантажні місії до МКС |
Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України
У листопаді 1997 року Україна написала свою особисту сторінку в космічній історії. Льотчик-випробувач Леонід Каденюк — уродженець Чернівецької області, народився 28 січня 1951 року в Клішківцях — вирушив у космос на американському шатлі «Колумбія» в рамках місії STS-87.
Політ тривав від 19 листопада до 5 грудня 1997 року — 16 днів. Екіпаж складався з чотирьох американців і японця, і Каденюка. Його завданням було проведення біологічних експериментів: він вивчав, як стан невагомості впливає на ріст і розвиток рослин — ріпи, сої та моху. Ці дослідження відкрили нові горизонти в космічній біології і стали частиною підготовки майбутніх тривалих пілотованих місій.
За словами сайту engage.org.ua, під час польоту в космосі вперше лунав Гімн України. Каденюк підняв у космос державний прапор, портрети Шевченка і Кондратюка — символи, що зв’язали два боки космічної історії України: давні мрії і сучасні досягнення.
Після польоту Леонід Каденюк написав книгу «Місія — Космос», яка стала бестселером. Він помер 31 січня 2018 року у Києві. Донині залишається єдиним космонавтом незалежної України.
💡 Корисно знати: Крім Каденюка, серед «космонавтів з українським корінням» є Георгій Береговий (уродженець Полтавщини, командир «Союзу-3»), Павло Попович (уродженець Київщини) і Анатолій Левченко (уродженець Харківщини). Вони літали в рамках радянської програми, але всі народились і формувались на українській землі.
😯 Несподіване: «Траса Кондратюка», яку використовували американські місії «Аполлон» для польоту на Місяць, — розрахована полтавцем Шаргеєм без жодного університетського диплома і без жодного комп’ютера, вручну, у 1920-х роках. Коли американські вчені перевірили ці розрахунки — вони виявились правильними.
❓ Часте питання: Чи є в Україні свій космодром? Власного космодрому в Україні немає. Запуски українських ракет здійснювались з Байконуру (Казахстан), Плесецька (Росія), а в рамках проєкту Sea Launch — з морської платформи в Тихому океані.
Хронологія українського космосу
Внесок України в міжнародні космічні програми
Незалежна Україна не обмежувалась власними проєктами — вона стала активним учасником міжнародної космічної кооперації. Одним із найамбітніших з них став проєкт Sea Launch — пуск ракет-носіїв з морської платформи в Тихому океані. Ракету «Зеніт», яка використовувалась для цих запусків, розробило і виготовило дніпровське підприємство. Проєкт реалізовувався в партнерстві з американськими, норвезькими і російськими компаніями і був одним із перших прикладів глобальної кооперації в комерційній космонавтиці.
Інший великий напрям — супутники серії «Січ», розроблені для дистанційного зондування Землі. За даними сайту hmu.net.ua, до досягнень вітчизняних фахівців належить створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон». У 2022 році на ракеті SpaceX Falcon 9 Ілона Маска був запущений супутник «Січ-2-30» — продовження цієї традиції в умовах повномасштабної війни.
Як відзначають День космонавтики в Україні
12 квітня в Україні — робочий день, але насичений. У школах і університетах проводять уроки, присвячені космонавтиці й внеску українців у підкорення космосу. Музеї — зокрема технічні — готують тематичні виставки. У Дніпрі, де розташовані «Південмаш» і КБ «Південне», відзначення набуває особливого значення: це місто з космічною ДНК.
У соціальних мережах щороку 12 квітня з’являються пости про Кондратюка, Каденюка, Гагаріна, Берегового і Поповича — імена, які утворюють зв’язок між Україною і зірками. Університети і наукові установи організовують публічні лекції і відкриті дискусії.
Після 2022 року свято набуло і нового виміру: в умовах повномасштабної агресії підприємства ракетно-космічної галузі перейшли на воєнний режим, багато спеціалістів долучились до оборонних програм. Тому 12 квітня — це ще й нагода нагадати: інженери і вчені, які колись будували ракети для виведення супутників, тепер допомагають обороняти небо України.
Відомі уродженці України в світовій космонавтиці
| Ім’я | Місто народження | Досягнення |
|---|---|---|
| Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) | Полтава | Автор «траси Кондратюка» — метод польоту на Місяць; використаний місіями «Аполлон» |
| Георгій Береговий | Федорівка, Полтавщина | Командир «Союзу-3» (1968); Двічі Герой СРСР |
| Павло Попович | Узин, Київщина | Четвертий радянський космонавт; два польоти (1962 і 1974) |
| Анатолій Левченко | Лозова, Харківщина | Льотчик-космонавт СРСР; брав участь у підготовці до польоту «Бурану» |
| Леонід Каденюк | Клішківці, Чернівецька обл. | Перший і єдиний космонавт незалежної України (шатл «Колумбія», 1997) |
День космонавтики в Україні — підсумок
- 🔹 12 квітня 1961 — Юрій Гагарін, 108 хвилин на орбіті: початок космічної ери
- 🔹 В Україні 12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі (Указ Президента № 230/97)
- 🔹 Юрій Кондратюк (Шаргей) з Полтави розрахував «трасу» польоту на Місяць — нею скористались місії «Аполлон»
- 🔹 КБ «Південне» і «Південмаш» у Дніпрі — серце ракетобудівної галузі України
- 🔹 Леонід Каденюк — єдиний космонавт незалежної України (шатл «Колумбія», 1997, 16 днів у космосі)
- 🔹 «Південмаш» — понад 400 ракет-носіїв, більше тисячі виведених супутників
- 🔹 Проєкти Sea Launch, «Січ», «Зеніт», «Антарес» — участь України у міжнародній космічній кооперації
- 🔹 ООН офіційно проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос у 2011 році
