29 квітня 1918 року в Києві стався державний переворот, що докорінно змінив форму влади в Україні. Центральна Рада, яка правила країною від березня 1917 року, була усунена — натомість проголошено Українську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Гетьманат тривав лише сім із половиною місяців, але залишив глибокий слід в українській державності.
Гетьманський переворот відбувся 29 квітня 1918 року в Києві. Генерал Павло Скоропадський, обраний делегатами Всеукраїнського хліборобського конгресу, усунув Центральну Раду і проголосив Українську Державу. Переворот пройшов майже без пострілів — за підтримки німецьких військ і за пасивності армії УНР.
- 🔹 Дата: 29 квітня 1918 року
- 🔹 Місце: Київ, цирк Hippo Palace
- 🔹 Засновник Гетьманату: Павло Скоропадський (1873–1945)
- 🔹 Тривалість Гетьманату: 29 квітня — 14 грудня 1918 року (7,5 місяців)
- 🔹 Повна назва: Українська Держава (Другий Гетьманат)
Що таке гетьманський переворот: короткий контекст
Гетьманський переворот — це державний переворот, який відбувся у ніч з 29 на 30 квітня 1918 року в Києві. Він поклав край існуванню Центральної Ради як вищого органу влади Української Народної Республіки та встановив нову форму правління — гетьманат.
Відповідно до статті Вікіпедії та даних Українського інституту національної пам’яті (УІНП), переворот відбувся за нейтральності, а часом і прямого сприяння з боку окупаційних австро-німецьких військ, що перебували в Україні після підписання Берестейського миру в лютому 1918 року. Центральна Рада, яка не могла виконати умов мирного договору щодо поставок продовольства до Четверного союзу, поступово втрачала підтримку як внутрішніх верств населення, так і іноземних партнерів.
Причини гетьманського перевороту 1918 року
Переворот не виник несподівано: до нього вели кілька паралельних процесів. Основні причини можна звести до кількох груп.
Криза Центральної Ради
Центральна Рада до весни 1918 року стрімко втрачала авторитет. Вона не змогла сформувати ефективну виконавчу владу, провести земельну реформу, яка б задовольнила заможних хліборобів, забезпечити правопорядок і виконати зобов’язання за Берестейським миром. Нездатність справлятися з управлінням країни відштовхнула від Ради поміщиків, заможних селян і підприємців. За словами тогочасних свідків, Рада «дозволяла» революційний хаос там, де потрібен був порядок.
Роль Німеччини та Австро-Угорщини
Окупаційні австро-німецькі війська, введені в Україну після Берестейського миру, з кожним тижнем ставали нетерплячішими щодо неспроможності Центральної Ради виконати договірні зобов’язання — зокрема, забезпечити вивезення продовольства. Між 24 і 26 квітня 1918 року представники заможних верств і окупаційного командування таємно домовилися про заміну Центральної Ради консервативним урядом. Павло Скоропадський уже раніше мав зустрічі з представником німецького командування Гренером, який, за його власними спогадами, запевняв: «Ми у справи українців не ліземо, але вуличних заворушень допустити не можемо».
Кандидатура Скоропадського
Серед претендентів на роль нового очільника розглядались кандидатури Миколи Міхновського, Євгена Чикаленка, Богдана Ханенка та інших. Врешті зупинились на генерал-лейтенанті Павлі Скоропадському. Він мав низку переваг: нащадок гетьмана Івана Скоропадського; ветеран Японської і Першої світових воєн; нагороджений орденом Святого Георгія; командир, який ще у 1917 р. провів українізацію 34-го армійського корпусу; почесний отаман Вільного козацтва.
Хід гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року
Сам переворот розгорнувся у кілька ключових актів протягом одного дня.
29 квітня 1918 року в будівлі київського цирку Hippo Palace (нині на тому місці розташований кінотеатр «Україна») відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес. За різними джерелами, в ньому взяли участь від 6 до 8 тисяч делегатів з восьми губерній. Конгрес скликали Ліга землевласників та пов’язані структури. Після різкої критики політики Центральної Ради несподівано пролунала пропозиція обрати гетьмана. Пізно вдень Скоропадський прибув у бічну ложу залу і його одноголосно проголосили Гетьманом усієї України.
Водночас, ще напередодні ввечері, прихильники гетьмана почали займати урядові та стратегічні об’єкти: Державний банк, Військове міністерство, Міністерство внутрішніх справ. За власними спогадами Скоропадського, 28 квітня він «замінив військову черкеску на цивільне вбрання» і довго сидів на лавці біля пам’ятника Святому Володимирові, обдумуючи «велике діло».
Були обнародувані два ключових документи: «Грамота до всього українського народу» та «Закон про тимчасовий державний устрій України». В них Скоропадський оголошував Центральну Раду розпущеною, сповіщав про перехід влади до своїх рук і проголошував Українську Державу.
У Софійському соборі єпископ Никодим здійснив миропомазання гетьмана — це надавало його владі сакрального, монархічного характеру. На Софійській площі відслужили урочистий молебень.
💡 Корисно знати: у день перевороту, 29 квітня 1918 року, Центральна Рада встигла прийняти Конституцію УНР — буквально в останні години свого існування. Цей документ так і не набрав чинності через зміну влади того ж дня.
😯 Несподіване: Павло Скоропадський напередодні перевороту переодягся у цивільне і сів на лавку поблизу пам’ятника Святому Володимирові, де на самоті обдумував майбутній крок. «Тихий світлий весняний день нагадував про народження нового життя», — написав він пізніше у спогадах.
❓ Часте питання: чи підтримали переворот самі українці? Більшість партій вирішили зайняти нейтральну позицію або взагалі оголосила бойкот. Активної протидії не було. Навіть Євген Коновалець із Січовими стрільцями, дізнавшись заздалегідь, не отримав наказу від керівництва Ради і не втрутився.
Хто такий Павло Скоропадський
Павло Петрович Скоропадський (15 травня 1873 — 26 квітня 1945) народився в Вісбадені (Німеччина). Дитинство провів у родовому маєтку Тростянець на Полтавщині. Освіту отримав у Петербурзькому пажеському корпусі. Брав участь у Японській і Першій світовій війнах, отримав орден Святого Георгія. У 1916 р. командував 34-м армійським корпусом, що дислокувався на теренах України.
Після Лютневої революції 1917 р. Скоропадський активно долучився до українізації армії. У травні 1917 р. на Всеукраїнському військовому з’їзді прийнято рішення про створення національного війська. У 1917 р. 34-й корпус під командуванням Скоропадського одним із перших провів українізацію і перетворився на 1-й Український корпус. Завдяки цьому корпусу Центральна Рада у 1917 р. уникнула розгрому більшовиками.
Скоропадський відрізнявся від соціалістів Центральної Ради поміркованим консерватизмом, орієнтацією на порядок і власників. Це зробило його бажаним партнером і для правих українських кіл, і для австро-німецького командування.
Хронологія Гетьманату: ключові дати
Переворот. Проголошення Павла Скоропадського гетьманом. Обнародування «Грамоти до всього українського народу» і Закону про тимчасовий державний устрій.
Ухвалення Закону про урочисту обітницю урядовців і суддів — запровадження фактичної державної служби.
Засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині — Національна бібліотека України імені Вернадського).
Офіційний візит Скоропадського до Берліна. Обговорення кримського, бесарабського та кубанського питань.
Відкриття Державного українського університету в Києві.
Відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету.
Скоропадський зрікся влади і залишив Україну під виглядом пораненого офіцера. Владу перейняла Директорія УНР.
Що встиг Скоропадський: здобутки Гетьманату
Всупереч короткому терміну існування та чисельним суперечностям, Гетьманат залишив помітний слід у розбудові держави. За оцінкою УІНП та авторитетних істориків, 7,5 місяців Гетьманату були «найбільш плідним і конструктивним» етапом Української революції з точки зору державного будівництва.
| Сфера | Здобутки |
|---|---|
| Освіта | 2 державні університети (Київ, Кам’янець-Подільський), 150 українських гімназій, 2 млн підручників продано вчителям і учням |
| Наука | Заснована Українська Академія наук (УАН); перший президент — Михайло Вернадський |
| Культура | Державний архів, Національна галерея мистецтв, Музей, Театр опери і балету, Національна бібліотека |
| Фінанси | Виведено з обігу російські гроші, зміцнено гривню, налагоджено Державний банк |
| Економіка | Кількість кооперативів зросла втричі (з 4,9 тис. до 15 тис.); видобуток вугілля майже вдвічі |
| Дипломатія | Українська Держава визнана 30 країнами |
За Гетьманату розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка і Івана Франка. Це стало символом культурного відродження в умовах революції. Українська академія наук об’єднала три відділи: історико-філологічний (голова — Дмитро Багалій), фізико-математичний (голова — Микола Кащенко) і соціальних наук (голова — Орест Левицький).
Оцінки гетьманського перевороту: між визволенням і зрадою
Переворот 29 квітня 1918 р. з перших днів викликав полярні оцінки. Тогочасні соціалісти сприймали його вороже. Найбільш різко висловився Володимир Винниченко, назвавши переворот справою «захлялого поміщицтва, пощипаного фабриканства, зажуреною за хабарами бюрократією і нахабно-льокайського офіцерства». Подібним чином критикував його Павло Христюк.
З іншого боку, частина сучасних істориків вважає Гетьманат «найбільш плідним» етапом Української революції — саме через конкретні результати державного будівництва. На відміну від Центральної Ради, яка декларувала реформи, Скоропадський будував інституції — університети, архіви, бібліотеки, академію наук — і вони збереглися до сьогодні.
Причини падіння Гетьманату у грудні 1918 року
Гетьманат проіснував рівно 7,5 місяця. Його падіння мало кілька причин.
Поразка Німеччини у Першій світовій війні (листопад 1918 р.) позбавила Скоропадського головного зовнішнього підпертя. Австро-німецькі війська почали відходити з України — і підтримки не стало. Щоб зберегти владу, гетьман спробував зробити ставку на «федерацію» з майбутньою небільшовицькою Росією — і тим підірвав власну легітимність серед українських патріотів.
Аграрна реформа не задовольнила ні поміщиків (яким повернули землю, але вони не могли нею розпорядитись через нестабільність), ні селян, які виступали проти карних експедицій і повернення старих порядків.
Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою підняла антигетьманське збройне повстання. Після серії поразок гетьманських військ, втрати Харкова та Одеси, почалася облога Києва. 14 грудня 1918 року Скоропадський підписав зречення і під виглядом пораненого офіцера у формі документів Фрідріха Блахау покинув Україну.
Значення гетьманського перевороту для сучасної України
Попри суперечливість особи Скоропадського і обставин його приходу до влади, Гетьманат 1918 року залишив конкретну спадщину, що дійшла до наших днів. Українська академія наук, заснована за Гетьманату, існує як Національна академія наук України. Державний університет, відкритий у жовтні 1918 р. у Києві, став основою сучасного КНУ імені Тараса Шевченка. Національна бібліотека, заснована у серпні 1918 р., нині носить ім’я Вернадського. Ці інституції пережили всі режими.
Гетьманський переворот і Гетьманат стали прецедентом консервативної, монархічно-спрямованої форми українського державотворення — на противагу соціалістичному курсу Центральної Ради. Ця суперечність між різними моделями організації влади залишалася актуальною темою в українській емігрантській думці аж до Другої світової війни.
Підсумок: гетьманський переворот 1918 — головне
- Відбувся 29 квітня 1918 року в Києві — у будівлі цирку Hippo Palace
- Усунуто Центральну Раду і проголошено Українську Державу (Гетьманат)
- Гетьманом обрано генерала Павла Скоропадського (нащадка гетьмана Івана Скоропадського)
- Переворот пройшов майже без крові — за нейтралітету більшості армії і підтримки австро-німецьких військ
- Гетьманат тривав 7,5 місяців — до 14 грудня 1918 року
- Здобутки: УАН, два державні університети, 150 гімназій, Національна бібліотека, Театр опери, визнання 30 країнами
- Причини падіння: поразка Німеччини у Першій світовій, аграрна невдоволеність, повстання Директорії Петлюри
- Установи Гетьманату збереглися до сьогодні — НАНУ, НБУ ім. Вернадського, КНУ ім. Шевченка
