Григорій Омельченко — народний депутат України п’яти скликань (1994–2012), генерал-лейтенант, Герой України. Ветеран органів внутрішніх справ і Служби безпеки, засновник Спілки офіцерів України, один із найвідоміших борців із корупцією в українському парламенті 1990-х — 2000-х років.
Повне ім’я: Омельченко Григорій Омелянович. Народився: 4 травня 1951 р., с. Новоселиця, Миргородський р-н, Полтавська обл. Звання: генерал-лейтенант. Народний депутат: II–VI скликань Верховної Ради (1994–2012). Нагороди: Герой України (2010), орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007). Наукові звання: кандидат юридичних наук (1986), доцент (1992).
Раннє життя і освіта
Григорій Омельченко народився 4 травня 1951 року в селі Новоселиця Миргородського району Полтавської області. Вирісши в повоєнній сільській Україні, він рано засвоїв цінності праці та патріотизму. Після школи деякий час працював робітником радгоспу в сусідній Дібрівці, у 1969–1971 роках служив у армії.
У 1976 році з відзнакою закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. 1986 року захистив дисертацію і став кандидатом юридичних наук, у 1992-му отримав звання доцента. Автор понад 200 наукових і публіцистичних праць, зокрема п’яти навчальних посібників.
Служба в МВС і СБУ
Після університету Омельченко влаштувався слідчим у МВС УРСР. З 1976 по 1983 рік — слідчий, старший слідчий, заступник начальника слідчого відділу МВС. З 1986 року — викладач, доцент Київської вищої школи МВС СРСР (нині — Національна академія внутрішніх справ).
У 1992–1994 роках — начальник відділу боротьби з корупцією і організованою злочинністю Головного управління військової контррозвідки СБУ. Паралельно з 1992 року — один із засновників і перший голова Спілки офіцерів України. У 2007 році Омельченку присвоєно звання генерал-лейтенанта.
Парламентська кар’єра (1994–2012)
| Скликання | Роки | Від кого обраний |
|---|---|---|
| II скликання | 1994–1998 | Мажоритарний округ |
| III скликання | 1998–2002 | Блок «Вперед, Україно!» та мажоритарка |
| IV скликання | 2002–2006 | Блок Юлії Тимошенко (№3 у списку) |
| V скликання | 2006–2007 | Блок Юлії Тимошенко (№7) |
| VI скликання | 2007–2012 | Блок Юлії Тимошенко (№7) |
Протягом усього парламентського шляху Омельченко очолював або був заступником голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Він також був членом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у 2006–2010 роках, де відстоював українські інтереси на міжнародній арені.
У жовтні 2009 року він оголосив про вихід з партії «Батьківщина» Тимошенко, пославшись на неприйнятний для нього склад партійних лав. У 2010 році вступив до «Нашої України». На виборах 2012 року балотувався від цієї партії (10-й номер у списку), але партія не подолала виборчий бар’єр.
Резонансні розслідування і ключові справи
Справа Гонгадзе. Омельченко відіграв важливу роль у парламентському розслідуванні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у 2000 році. Він наполягав на залученні до відповідальності найвищих посадових осіб, у тому числі вимагав імпічменту президента Кучми. 5 вересня 2000 року Омельченко з трибуни Верховної Ради оголосив про ініціативу розпочати процедуру імпічменту — ця подія викликала справжній шок у стінах парламенту.
Банк «Україна». Разом із депутатом Анатолієм Єрмаком провів парламентське розслідування причин доведення банку «Україна» до банкрутства та його ліквідації.
Голодомор 1932–1933 років. Омельченко ініціював порушення кримінальної справи за фактом здійснення посадовими особами СРСР геноциду-голодомору в Україні у 1932–33 роках. У 2010 році Апеляційний суд Києва, зокрема завдяки цим зусиллям, визнав Голодомор геноцидом українського народу.
Справа Януковича. У 2014 році направив Генеральному прокурору та голові СБУ заяву про порушення кримінального провадження проти президента-втікача Януковича за вчинення державної зради і розв’язання у співучасті з Путіним агресивної війни.
Спілка офіцерів України
Омельченко — один із засновників Спілки офіцерів України. Він очолював організацію у 1992–1993 і 2002–2005 роках, у 1993–1998 і 2005–2018 роках — заступник голови. З 2018 року — почесний голова СОУ. Спілка виникла як захисник інтересів офіцерів у хаосі після розпаду СРСР і стала важливим громадсько-патріотичним об’єднанням незалежної України.
Особисте і спортивне
Омельченко — майстер спорту з рукопашного бою. Одружений, має двох дітей. Проживає в Києві.
💡 Герой України (2010): звання Героя України Омельченко отримав у 2010 році — за видатні заслуги перед Батьківщиною та особистий внесок у боротьбу з корупцією, зміцнення правопорядку і захист національних інтересів.
😯 «Переворот»: у 1995 році хтось запустив чутку, що полковник Омельченко планує військовий переворот. Президент Кучма повірив і підняв це питання на особистій зустрічі. Омельченко висміяв звинувачення прямо при свідках.
❓ Делегат XXVIII з’їзду КПРС: у 1990 році Омельченко брав участь у з’їзді КПРС у складі фракції «Демократична платформа» — реформаторів, які виступали за перетворення партії і згодом стали одними з рушіїв незалежності України.
Григорій Омельченко — ключові факти
- Народився: 4 травня 1951 р., с. Новоселиця, Полтавська обл.
- Освіта: юридичний факультет КНУ ім. Шевченка (1976), кандидат юридичних наук (1986).
- Служба: МВС УРСР (1976–1986), СБУ (1992–1994) — начальник відділу боротьби з корупцією.
- Звання: генерал-лейтенант (2007).
- Парламент: народний депутат II–VI скликань (1994–2012).
- ПАРЄ: член Парламентської асамблеї Ради Європи (2006–2010).
- Нагороди: Герой України (2010), орден Ярослава Мудрого V ступеня (2007).
- СОУ: засновник і почесний голова Спілки офіцерів України.
- Спорт: майстер спорту з рукопашного бою.
