КАБ — абревіатура, що набула широкого вжитку в Україні після 2022 року. З початком повномасштабного вторгнення Росія масово застосовує ці боєприпаси проти українських міст і позицій. Розуміти, що таке КАБ і як вона влаштована, важливо кожному, хто хоче розібратися в сучасній повітряній війні.
Керована авіаційна бомба (КАБ) — авіаційний боєприпас із системою наведення, що перетворює звичайну фугасну бомбу на високоточну зброю. На відміну від некерованої бомби, КАБ після скидання розкриває крила, планує та коригує траєкторію у польоті.
- 🔹 Інша назва: «розумна бомба» (smart bomb), плануюча бомба
- 🔹 Дальність (з модулем УМПК): верифікована 60–65 км, у деяких модифікаціях — до 80 км
- 🔹 Точність: кілька метрів відхилення від цілі (КВО)
- 🔹 Основний носій у Росії: Су-34, Су-35, Су-30
- 🔹 Головний ризик: скидається за межами досяжності більшості засобів ППО
Що таке КАБ і чим вона відрізняється від звичайної авіабомби
Звичайна фугасна авіаційна бомба — це металевий корпус із вибухівкою та стабілізаторами. Після скидання вона летить по балістичній траєкторії: висота і швидкість носія визначають, куди вона впаде, але вплинути на це вже неможливо. Відхилення від цілі нерідко сягало сотень метрів, тому для точного ураження доводилося скидати десятки бомб або підводити літак небезпечно близько до цілі.
Керована авіаційна бомба вирішує цю проблему. За визначенням Міністерства оборони України, КАБ — це авіаційний боєприпас, оснащений системою наведення, яка суттєво підвищує точність ураження порівняно зі звичайними вільнопадаючими бомбами. Після скидання вона не «падає» — вона планує: розкриваються крила, система наведення читає дані GPS або ГЛОНАСС, рульові поверхні коригують курс, і бомба влучає в ціль із відхиленням у кілька метрів.
Поєднання точності та потужності — ось що робить КАБ небезпечним видом зброї. Там, де раніше потрібна була ракета вартістю мільйони доларів, тепер достатньо переобладнаної старої бомби з УМПК.
Як влаштований модуль УМПК і чому він змінив все
УМПК — Універсальний модуль планування та корекції — це ключова деталь, що перетворює радянську фугасну бомбу на сучасну керовану. Росія почала масово встановлювати УМПК на авіабомби серії ФАБ (250, 500, 1500, 3000 кг) з радянських складів. Це рішення виявилося дешевим і ефективним.
Як виглядає УМПК: на хвості бомби встановлюють блок розміром приблизно 40×40×60 сантиметрів із розкладними крилами та рульовими поверхнями. Усередині — блок інерціально-супутникового наведення на основі ГЛОНАСС (іноді в комбінації з GPS). У польоті крила розкриваються, бомба переходить у режим планування і коригує курс кожні секунди.
- Збільшення дальності: з кількох кілометрів до 60–80 км (верифіковані дані, за інформацією Міноборони України та Defense Express)
- Точність: кілометрове відхилення (КВО) скорочується з сотень метрів до одиниць
- Безпека носія: літак скидає бомбу за межами зони дії більшості засобів ППО
- Низька ціна: набагато дешевше крилатої ракети
Системи наведення: як КАБ знаходить ціль
Точність будь-якої керованої бомби залежить від типу системи наведення. Різні КАБи використовують різні підходи — і кожен має свої сильні сторони та вразливості.
| Тип наведення | Принцип роботи | Точність (КВО) | Вразливість |
|---|---|---|---|
| Лазерне | Підсвічування цілі лазером — бомба летить на відблиск | До 3–5 метрів | Хмарність, дим, лазерні глушники |
| Телевізійне | Камера на бомбі, оператор чи автоматика веде на зображення | До 5 метрів | Темнота, погані умови видимості |
| GPS/ГЛОНАСС (інерціальне) | Супутникова навігація + інерціальна система корекції | 10–20 метрів | РЕБ (радіоелектронна боротьба), глушіння сигналу |
| Комбіноване | Поєднання інерціального та лазерного або GPS+TV | 3–10 метрів | Складніше придушити водночас кілька каналів |
Росія використовує переважно наведення через ГЛОНАСС — супутникову навігаційну систему аналогічну GPS. Це робить бомби вразливими до українських систем РЕБ (радіоелектронної боротьби), які глушать сигнал і відхиляють боєприпас від курсу. Однак Росія постійно вдосконалює захист від РЕБ у нових модифікаціях.
💡 Корисно знати: Концепція «розумної бомби» виникла ще в роки Другої світової війни — США вперше застосували керовані бомби в 1943–1944 роках. Масове використання GPS-наведення почалося в 1991 році під час операції «Буря в пустелі» та у 1999 році під час операції НАТО в Югославії. Перший масовий бойовий досвід американського JDAM датується 1999 роком.
😯 Несподіваний факт: За даними Міноборони України, з початку 2025 року Росія почала застосовувати нову модифікацію — УМПК-ПД, що збільшує дальність понад базові 60–65 км. Крім того, зафіксовано перші реактивні КАБи з прискорювачем, теоретична дальність яких може сягати 120–200 км.
❓ Часте питання: Чи можна збити КАБ? Так — за допомогою зенітних ракетних комплексів, здатних вражати малошвидкісні низьколетячі цілі. Однак масованого обстрілу відразу кількома КАБами важко відбити: засоби ППО просто не встигають обробити всі цілі. Саме тому Росія часто застосовує їх пачками.
Основні типи КАБ на озброєнні Росії
Росія використовує кілька модифікацій керованих авіабомб різного калібру і призначення. Більшість — це радянські фугасні бомби серії ФАБ, переобладнані під УМПК, плюс кілька більш сучасних розробок.
| Тип | Маса / БЧ | Призначення | Примітка |
|---|---|---|---|
| ФАБ-250 + УМПК | 250 кг | Точкові удари по польових укріпленнях | Найпоширеніший у масовому застосуванні |
| ФАБ-500 + УМПК | 500 кг | Універсальна: від окопів до будівель | КАБ-500 — найчастіше застосовується по населених пунктах |
| УПАБ-1500В | 1 500 кг / БЧ 1 010 кг | Критична інфраструктура, захищені об’єкти | Перше застосування в Україні — березень 2023 р.; скидається з висоти до 14 км |
| ФАБ-1500 + УМПК | 1 500 кг / БЧ ~675 кг вибухівки | Масштабне руйнування будівель і позицій | Вирва після вибуху — 20–25 м завглибшки до 6 м |
| ФАБ-3000 + УМПК | понад 3 000 кг | Надпотужні удари; застосовувалася в Маріуполі | Росія оголосила масове виробництво у 2024 р.; встановлення УМПК — в процесі |
| РБК-500/300 (касетні) | різний | Ураження площинних цілей і персоналу | Застосування проти відкритих позицій і техніки |
Носії: з яких літаків скидають КАБи
За інформацією Міноборони України, Росія використовує для скидання КАБ переважно тактичну авіацію: Су-34 (фронтовий бомбардувальник), Су-35 і Су-30 (багатоцільові винищувачі). Ці літаки скидають бомби, залишаючись за межами зони ефективного вогню більшості українських зенітних систем — саме тому дальність УМПК понад 60 км є критичним параметром: він дозволяє не входити в зону ризику.
КАБ в українській війні: що змінилося
До 2022 року Росія обмежено застосовувала керовані бомби — дорогі ракети переважали в наступальних операціях. Після початку повномасштабного вторгнення і особливо з 2023 року ситуація змінилась: запаси крилатих ракет вичерпувалися, а склади радянських авіабомб залишались величезними. Установка УМПК на ФАБи стала дешевим і масштабованим рішенням.
За даними Міноборони України і незалежних аналітиків, саме КАБи стали одним із найбільш руйнівних інструментів повітряних ударів по містах прифронтової зони — Харкову, Запоріжжю, населеним пунктам Донеччини. Одна бомба калібру 500 кг руйнує п’ятиповерхівку; ФАБ-1500 — декілька будівель одночасно.
Чим Україна відповідає: власні планувальні бомби
Відповіддю України на КАБи стала інтеграція західних планувальних бомб. За даними Міноборони України, Повітряні сили адаптували для радянських літаків МіГ-29 і Су-27 американські JDAM-ER — плануючі бомби з GPS-наведенням. Вперше JDAM масово застосовували під час операції НАТО в Югославії у 1999 році; цей підхід — модуль планування і корекції на стандартний корпус бомби — став домінуючою моделлю у світовому виробництві.
Також в розпорядженні України є французькі AASM Hammer — бомби з комбінованим наведенням (GPS + інерціальне + тепловізійне). Крім того, Україна розробляє власні керовані авіаційні боєприпаси, хоча публічних технічних деталей про них обмаль.
Реальність: Ракета має власний двигун і летить самостійно після запуску. КАБ не має двигуна (за винятком деяких реактивних модифікацій) — вона планує після скидання з літака. Тому КАБ значно дешевша у виробництві, але потребує носія, який підлітає досить близько до зони пуску.
Чим небезпечний реактивний КАБ нового покоління
З 2025 року Росія почала випробовувати і застосовувати модифіковані КАБи з реактивними прискорювачами. Такі бомби після скидання додатково прискорюються і теоретично можуть долати від 120 до 200 км залежно від висоти скидання і маси бойової частини. Це ставить під загрозу значно більший радіус від лінії фронту і ускладнює перехоплення через вищу кінцеву швидкість.
Поява реактивних КАБів — серйозний виклик для системи ППО: класичні зенітні ракети середньої дальності розраховані на певні швидкісні параметри цілей; прискорений боєприпас може виходити за ці параметри.
- 🔹 КАБ — керована авіаційна бомба з системою наведення; планує після скидання, влучає з відхиленням кілька метрів.
- 🔹 Ключовий модуль: УМПК — додає крила, навігацію, збільшує дальність до 60–80 км.
- 🔹 Основні типи в Росії: ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500, УПАБ-1500В, ФАБ-3000 з УМПК.
- 🔹 Носії: Су-34, Су-35, Су-30; скидаються за межами зони ППО.
- 🔹 Вразливість: РЕБ може глушити сигнал ГЛОНАСС і відхиляти від курсу.
- 🔹 Відповідь України: JDAM-ER (США), AASM Hammer (Франція), власні розробки.
- 🔹 Нова загроза: реактивні КАБи з дальністю 120–200 км — випробовуються з 2025 р.
