Київ — одне з найдавніших міст Європи і серце української цивілізації. Але питання про те, хто і коли його заснував, досі залишається предметом дискусій серед істориків. Є легенда, є археологія — і між ними не завжди повний збіг.
Коротка відповідь
За давньоукраїнською легендою, записаною в «Повісті минулих літ», Київ заснували три брати — Кий, Щек і Хорив і їхня сестра Либідь. Кий дав місту ім’я. Археологи датують перші укріплені поселення на Київських пагорбах V–VI ст. н. е., а офіційну дату заснування міста — 482 рік — встановлено умовно за рішенням Президії Верховної Ради УРСР у 1982 р.
Легенда про Кия, Щека, Хорива і Либідь
Найдавніше писемне джерело про заснування Києва — «Повість минулих літ» (ПМЛ), давньоруський літописний звід, складений у Києво-Печерському монастирі на початку XII ст. Автором традиційно вважається чернець Нестор.
Легенда розповідає: у землі слов’янського племені полян жили три брати — Кий, Щек і Хорив — і сестра Либідь. Кий збудував місто на горі, де оселився сам, — і назвав його своїм іменем. Брат Щек оселився на іншій горі, що й нині зветься Щекавицею. Хорив — на горі Хоревиця. Сестра Либідь дала своє ім’я річці, що впадає в Дніпро.
Нестор у «Повісті» спеціально зупиняється на постаті Кия, спростовуючи версію, що він був звичайним перевізником на Дніпрі. Нестор наполягає: Кий був князем, правив своїм народом, ходив до Царгорода (Константинополя), де прийняв «великі почесті» від царя, і після повернення заснував городець на Дунаї — «Київець». Ця деталь вказує на те, що Кий сприймався як знаковий правитель, а не просто засновник поселення.
Ким були Кий і його брати
Хто стоїть за цими іменами — питання відкрите. Більшість сучасних істориків вважають, що легенда про трьох братів — це етіологічний міф: оповідь, що пояснює походження назв. Назва «Київ» — від імені Кий. «Щекавиця» — від Щека. «Хоревиця» — від Хорива. Річка Либідь — від сестри Либідь. Такі пояснювальні легенди характерні для багатьох давніх народів.
Разом із тим не можна виключати, що за цими іменами стоять реальні люди або реальні племінні вожді, пам’ять про яких збереглася в народній традиції. Хронологічно постать Кия відносять приблизно до V–VI ст. н. е. — часів Великого переселення народів і розселення слов’ян у Середньому Подніпров’ї.
Деякі вчені порівнювали Кия з літописним чеським Чехом і польським Лехом — легендарними прабатьками чехів і поляків. Ці паралелі вказують на спільну слов’янську традицію «трьох братів — засновників народів».
💡 Цікавий факт: У «Повісті минулих літ» є примітне місце, де Нестор сам наводить альтернативну версію: дехто каже, що Кий був «перевізником» на Дніпрі — тобто тримав переправу. Але Нестор її рішуче відкидає: «якби він був перевізником, то не ходив би до Царгорода». Літописець явно намагається захистити гідність засновника столиці.
❓ Чи знали ви? Дата заснування Києва — 482 р. — встановлена не на основі нових відкриттів, а постановою Президії Верховної Ради УРСР у 1982 р., до 1500-річчя міста. До того «офіційної» дати не існувало. Археологічно перші укріплені поселення на місці Києва датуються V–VI ст., але точний рік виділити неможливо.
😯 Несподівано: Деякі ранньосередньовічні хроніки інших народів також згадують київських правителів або «місто на Дніпрі» задовго до хрещення Русі. Зокрема, вірменська «Книга хроніки» Зеноба Глака VII ст. містить легенду, дуже схожу на легенду про Кия, але з вірменськими іменами — що свідчить про давні паралелі між традиціями різних народів.
Що каже археологія
Археологічні розкопки на Київських горах дають більш конкретну картину, хоч і без точних дат.
Найдавніші сліди люди в Київській місцевості
Люди жили на територіях сучасного Києва ще з палеоліту — понад 15 000 років тому. Відомі стоянки кам’яного і бронзового віку. Але «місто» у будь-якому сенсі — це значно пізніше явище.
Черняхівська культура (ІІ–V ст. н. е.)
У перших століттях нашої ери на дніпровських берегах розвивалася Черняхівська культура — поліетнічне утворення, що включало слов’ян, іранців (сармати) і германців (готи). Поселення черняхівського типу знайдено і на місці Києва.
Слов’янські поселення V–VI ст.
Найбільш значущі для розуміння «заснування» Києва — укріплені слов’янські поселення на Андріївській, Замковій і Старокиївській горах, датовані V–VI ст. н. е. Саме цей час вважається «виникненням Київського городища» — тобто укріпленого поселення, що могло стати ядром майбутнього міста.
Розквіт у IX–X ст.
Справжнє місто у повному розумінні — зі значним населенням, ремеслами, торгівлею, укріпленнями і міською культурою — складається в Києві у IX–X ст., з утворенням Руської держави. Саме в цей час Київ стає «матір’ю міст руських» — столицею великого князівства.
Версії щодо дати заснування Києва
| Версія / підхід | Дата | Обґрунтування |
|---|---|---|
| Офіційна (УРСР, 1982) | 482 р. н. е. | Умовна дата, прийнята для 1500-річного ювілею |
| Археологічна (ядро городища) | V–VI ст. н. е. | Перші укріплені слов’янські поселення |
| Місто як повноцінний центр | IX ст. н. е. | Столиця Русі, розквіт ремесел і торгівлі |
| Перша літописна згадка | 860 р. н. е. | Кий і напад на Константинополь у «ПМЛ» |
Аскольд і Дір: альтернативна версія
«Повість минулих літ» розповідає і про варязьких правителів Аскольда і Діра, що правили Києвом до приходу Олега. Деякі дослідники вважають їх «першими реально-історичними» правителями Києва — на відміну від легендарного Кия. Аскольд і Дір згадуються у зв’язку з походом на Константинополь у 860 р. — що підтверджується і візантійськими джерелами.
У 882 р. новгородський князь Олег захопив Київ, вбив Аскольда і Діра і проголосив місто столицею своєї держави, вимовивши знамениту фразу: «Се буди мати городом руським» («Хай буде це матір’ю міст руських»).
Кий у контексті слов’янської і світової традиції
Легенда про трьох братів — засновників міста або народу — зустрічається у багатьох культурах. Давній Рим — Ромул і Рем. Вавилон — теж має легендарних засновників. Чехія — Чех, Польща — Лех. Ця універсальна схема відображає потребу кожного народу пов’язати своє місто чи державу з конкретним прабатьком, надати йому легітимність через генеалогію.
Кий у цьому контексті — не просто «людина, що збудувала будинок на горі», а символ слов’янської державності, предок і засновник. Незалежно від того, існував він насправді чи є складовою народного епосу, — він залишається фундаментальним символом Києва і київської ідентичності.
— Повість минулих літ, переклад із давньоруської
Київ у перших писемних джерелах інших народів
Крім «Повісті минулих літ», Київ або «місто на Дніпрі» згадується і в інших ранньосередньовічних джерелах:
- Візантійські хроніки IX ст. — у зв’язку з походом на Константинополь 860 р.
- Арабські географи IX–X ст. (Аль-Масуді та інші) описують «Куябу» (Київ) як велике торговельне місто.
- Хазарські джерела — Київ («Самбатас») згадується як форпост у торгівлі між Північчю і Сходом.
Ці незалежні джерела підтверджують: до X ст. Київ уже був значним містом з міжнародними торговельними зв’язками — задовго до офіційного «хрещення Русі» у 988 р.
Головне про заснування Києва
- Офіційна дата — 482 р. — умовна, встановлена для ювілею. Реальна дата «заснування» залежить від того, що вважати містом.
- Легендарний засновник — Кий. За легендою — слов’янський князь племені полян, правитель і мандрівник до Константинополя.
- Археологічно: перші укріплені поселення — V–VI ст., повноцінне місто — IX ст.
- Першими достовірно засвідченими правителями Києва є Аскольд і Дір (IX ст.).
- Символічним «засновником» держави з Києвом як столицею є князь Олег, що проголосив місто «матір’ю міст руських» у 882 р.
Часті запитання
Хто заснував Київ?
За давньоукраїнською легендою, записаною в «Повісті минулих літ», Київ заснували три брати — Кий, Щек і Хорив — і їхня сестра Либідь. Кий збудував місто на горі і дав йому своє ім’я. Більшість істориків вважають цю легенду етіологічним (пояснювальним) міфом, що виник для пояснення назв київських гір і річки Либідь.
Коли заснований Київ?
Офіційно прийнята дата — 482 р. н. е. Вона встановлена умовно рішенням Президії Верховної Ради УРСР у 1982 р. до 1500-річного ювілею міста. Археологічно перші укріплені слов’янські поселення на Київських горах датуються V–VI ст. н. е. Повноцінне місто сформувалося у IX ст.
Що означає назва «Київ»?
За традицією — від імені Кий, легендарного засновника. Ім’я «Кий» у слов’янських мовах пов’язується зі словом «кий» — палиця, жердина — або з поняттям «кувати», «ковалеве ремесло». Деякі дослідники пов’язують його з тюркськими або іранськими коренями, але ця версія менш поширена.
Хто такий князь Олег і яка його роль у заснуванні Києва?
Олег — новгородський князь, що у 882 р. захопив Київ, вбив правителів Аскольда і Діра і проголосив місто столицею об’єднаної Давньоруської держави зі знаменитими словами: «Хай буде це матір’ю міст руських». Олег — не засновник Києва як поселення, але засновник Києва як столиці.
