Слово «кіфоз» часто вживають як синонім сутулості — і це не зовсім точно. Сутулість справді є найлегшою формою кіфозу, але сам кіфоз може бути і нормою, і серйозною патологією, що потребує лікування. Розберімося, що до чого.
Медичне застереження: Ця стаття має інформаційний характер. Діагноз «кіфоз» встановлює лікар-ортопед або вертебролог на підставі огляду та рентгенологічного обстеження. Самолікування недопустиме.
Кіфоз — що це: коротко
Кіфоз — це викривлення хребта у сагітальній площині (вперед-назад) з утворенням випуклості назад. У нормі хребет людини має природний S-подібний вигин, і помірний кіфоз грудного відділу (20–40°) є фізіологічним. Якщо кут вигину перевищує норму — це вже патологічний кіфоз, що проявляється сутулістю або горбом і потребує лікування.
Кіфоз, лордоз і сколіоз: у чому різниця
Ці три терміни часто плутають, тому варто одразу розставити крапки. Кіфоз — це викривлення хребта у бічній проекції назад (опуклість звернена назад). Лордоз — теж викривлення у бічній проекції, але опуклість звернена вперед. У здорової людини шийний і поперековий відділи мають природний лордоз, а грудний — природний кіфоз. Саме це поєднання формує правильну S-подібну форму хребта.
Сколіоз — зовсім інше: це бічне відхилення хребта відносно вертикальної осі тіла, що видно на рентгені у вигляді S або C-подібної кривої. Кіфоз і сколіоз можуть існувати одночасно — тоді говорять про кіфосколіоз.
Норма чи патологія: коли кіфоз є захворюванням
Грудний кіфоз у 20–40 градусів — це фізіологічна норма, яка еволюційно сформувалася для амортизації навантажень на хребет. Такий кіфоз не потребує лікування. Але коли кут перевищує 40–45 градусів — це вже патологічний кіфоз, який може прогресувати і призводити до серйозних наслідків.
Патологічний кіфоз класифікують за ступенями залежно від кута викривлення (вимірюється рентгенологічно за методом Коба): перший ступінь — 31–40°, другий — 41–50°, третій — 51–70°, четвертий — понад 70°. Четвертий ступінь супроводжується вираженим горбом і може призводити до значного порушення функції внутрішніх органів.
Причини кіфозу
Кіфоз буває вродженим і набутим. Вроджена форма розвивається через порушення внутрішньоутробного розвитку хребців — наприклад, клиноподібну форму тіл хребців. Набутий кіфоз виникає протягом життя під впливом різних факторів.
Постуральний кіфоз — найпоширеніший тип, особливо у підлітків і молодих людей. Причина — тривале сидіння у неправильній позі: за партою, комп’ютером, телефоном. М’язи спини поступово слабшають, і хребет починає викривлятися. На ранній стадії це ще звичайна сутулість, яку людина може виправити зусиллям волі. Якщо не втрутитися — сутулість переходить у стійку деформацію.
Хвороба Шейермана-Мау — юнацький кіфоз, що розвивається у підлітковому віці через неправильне формування кісткових пластинок хребців. Хребці набувають клиноподібної форми, і хребет не може зберігати нормальний вигин. Характерна риса: в 25% дітей на другій стадії виникає біль у спині після навантаження, який зникає у спокої.
Остеопороз — у людей старшого віку кіфоз часто формується через зменшення щільності кісткової тканини. Хребці стають крихкішими і можуть зазнавати компресійних переломів навіть при незначному навантаженні — наприклад, підйомі важкого предмета. Кожен такий перелом трохи змінює кут нахилу хребта, і поступово розвивається старечий горб.
Серед інших причин — травми і переломи хребта, туберкульоз і інші інфекційні захворювання хребта, неврологічні захворювання (поліомієліт, м’язова дистрофія, ДЦП), пухлинні процеси, а також тривалі навантаження у вимушеному положенні — носіння важких сумок на одному плечі, часті нахили вперед.
💡 Факт: За статистикою, з тисячі обстежених дітей лише у 25% хребет перебував у хорошому стані. З 500 школярів 9–16 років нормальну поставу мали лише 10%. Це свідчить про масштаб проблеми серед дитячого і підліткового населення.
😯 Факт: Кіфоз прискорює старіння хребта — він спричиняє зниження висоти міжхребцевих дисків, втрату амортизаційних функцій і утворення міжхребцевих гриж. Тому лікування варто розпочинати якомога раніше.
❓ Факт: У вагітних жінок ступінь кіфозу може тимчасово збільшуватися — через зростання навантаження на хребет і вплив гормону релаксину, який розслаблює м’язи і зв’язки.
Симптоми кіфозу
Симптоми суттєво відрізняються залежно від ступеня і причини. На ранніх стадіях основний прояв — візуальний: помітна сутулість, округла спина, асиметрія лопаток і надпліч. Людина може самостійно виправити поставу зусиллям волі — це характерно для функціонального (постурального) кіфозу. При структурному кіфозі хребет фіксований у неправильному положенні і виправити поставу вольовим зусиллям неможливо.
З прогресуванням хвороби з’являються болі в шийному і грудному відділі хребта при навантаженні, сидінні або лежанні. Можуть виникати дискомфорт у поперековій ділянці, тягнучий біль і важкість у ногах, підвищена стомлюваність при ходьбі. У важчих випадках — порушення функції дихання і серцево-судинної системи через здавлення легень і серця, неврологічні розлади (слабкість у ногах, втрата чутливості, у найважчих випадках — проблеми з сечовипусканням).
Ступені кіфозу і їхні прояви
| Ступінь | Кут вигину | Прояви |
|---|---|---|
| Норма | 20–40° | Фізіологічний вигин, лікування не потрібне |
| I ступінь | 31–40° (патологічний) | Помітна сутулість, дискомфорт при тривалому сидінні |
| II ступінь | 41–50° | Виражена деформація, болі в спині, початок впливу на органи |
| III ступінь | 51–70° | Значний горб, порушення дихання, неврологічні симптоми |
| IV ступінь | Понад 70° | Важка деформація, інвалідизація, хірургічне лікування |
Діагностика
Діагноз встановлює ортопед або вертебролог на підставі огляду (оцінка постави, симетрії, рухливості хребта) і рентгенографії у двох проекціях — вона дозволяє точно виміряти кут викривлення. При необхідності детальніше вивчити стан кісткової тканини призначають комп’ютерну томографію (КТ), а для оцінки стану м’яких тканин і дисків — МРТ.
Важлива деталь: якщо деформація зникає, коли пацієнт лягає на рівну поверхню, — це функціональний кіфоз, що добре піддається консервативній корекції. Якщо кіфоз зберігається в будь-якому положенні — це структурна деформація, що може потребувати тривалішого і складнішого лікування.
Лікування кіфозу
У більшості випадків лікування кіфозу починається з консервативних методів — особливо на ранніх стадіях і у дітей та підлітків, де хребет ще зростає і легко піддається корекції.
Лікувальна фізкультура (ЛФК) — основний метод. Комплекс вправ спрямований на зміцнення м’язів-стабілізаторів спини (особливо глибоких м’язів), розтягування грудного відділу і формування правильного рухового стереотипу. Програма підбирається індивідуально реабілітологом. Самостійне виконання вправ без первинного навчання фахівцем неефективне, а іноді шкідливе.
Масаж і мануальна терапія — зменшують м’язові спазми, покращують кровообіг у зоні деформації, знімають больовий синдром. Мануальна терапія в деяких клінічних настановах вважається основним консервативним впливом при кіфозі.
Ортопедичні корсети застосовуються насамперед у дітей і підлітків з постуральним кіфозом або хворобою Шейермана. Корсет контролює кут викривлення і запобігає прогресуванню, але не «виправляє» хребет сам по собі — він ефективний тільки в комплексі з ЛФК.
Хірургічне лікування необхідне при важких ступенях кіфозу (зазвичай III–IV), прогресуванні деформації попри консервативне лікування, серйозних неврологічних ускладненнях або компресійних переломах. Основні операції: спондилодез (фіксація хребта у правильному положенні за допомогою імплантатів), вертебропластика або кіфопластика (введення цементу у пошкоджений хребець при компресійних переломах).
Коли необхідно звернутися до лікаря
- Видима сутулість або деформація спини, що прогресує.
- Болі в спині, що повторюються або не минають.
- Асиметрія лопаток, надпліч або талії.
- У дітей і підлітків — порушення постави у будь-якому вигляді.
- Слабкість у ногах, оніміння, порушення ходи.
- Задишка або відчуття утруднення дихання без очевидних причин.
Профілактика
Більшість випадків постурального кіфозу можна попередити. Правильна ергономіка робочого місця — висота столу і стільця, що відповідає зросту, монітор на рівні очей — знімає частину навантаження з хребта. Регулярні перерви під час тривалого сидіння (кожні 30–40 хвилин) і прості розминки для спини суттєво знижують ризик. Зміцнення м’язів кора і спини через будь-яку фізичну активність — плавання, пілатес, йога, загальна фізкультура — є найефективнішою довгостроковою профілактикою.
Батькам варто звертати увагу на поставу дітей шкільного віку — особливо у 10–15 років, коли хребет активно росте. Саме у цей період найлегше скоригувати початкові відхилення і запобігти їхньому переходу у стійку деформацію.
Ця стаття має виключно інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. При будь-яких підозрах на кіфоз або болях у спині зверніться до ортопеда або вертебролога.
