Конотоп: яка область і де знаходиться

конотоп яка область

Географія · Міста України · Сумщина

Конотоп — місто в Сумській області, адміністративний центр Конотопського району. Одне з найбільших міст Сумщини з населенням близько 92 000 мешканців. Залізничний вузол, центр козацької слави і одне з найближчих до кордону з РФ міст — Конотоп відомий далеко за межами Сумщини.

Конотоп — Сумська область, Конотопський район. Населення ~92 000 осіб. Засновано у 1635 р. (за офіційними документами). Відстань до Сум: 131 км (автошляхом Р61). Відстань до Києва: ~207 км. Річка: Єзуч (притока Сейму). Поштовий індекс: 41600–41615. День міста: 6 вересня. Залізничний вузол 7 напрямів.

Де знаходиться Конотоп: географія

Область
Сумська область
Район
Конотопський район
Статус
Місто обласного значення, районний центр
Населення
~92 000 осіб
Площа
43,77 км²
Висота над рівнем моря
140 м
Річка
Єзуч (притока Сейму, басейн Дніпра)
До Сум
131 км (автошляхом Р61)
До Києва
~207 км
До кордону з РФ
~40 км
Координати
51°14′ пн. ш., 33°12′ сх. д.
Поштовий індекс
41600–41615
Телефонний код
+380 5447
День міста
6 вересня
Рік заснування
1635 (перша документальна згадка)

Конотоп розташований у північній частині України, на заході Сумщини, в межах Придніпровської низовини, на межі Полісся й Українського лісостепу. Місто розкинулося по обидва береги річки Єзуч у її середній течії. Через місто також протікає річка Липка, а поряд знаходиться річка Куколка.

До кордону з Росією від Конотопа — близько 40 кілометрів. Це зробило місто одним із найвразливіших у перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 р.

Звідки назва: три легенди

Походження назви «Конотоп» пояснюють по-різному. Існує щонайменше три версії.

Перша версія — народна: «кінь» + «топ» (топнути, загрузнути). Нібито в місцевих болотах і трясовинах тонули коні — і від цього й пішла назва. Ця версія найбільш поширена в народному переказі.

Друга версія — від прізвища першого власника або засновника поселення. Така модель назв типова для Лівобережної України XVII–XVIII ст.

Третя версія — від річки Конотопки, що протікала через поселення. Кочівники, які проїжджали повз, дали поселенню назву за назвою річки. Ця версія найбільш прийнята серед дослідників краєзнавства.

Коротка хронологія: від козацької сотні до залізничного вузла

Точний рік заснування Конотопа, на жаль, досі невідомий. Є підстави вважати, що поселення існувало ще до монголо-татарської навали — археологічні дослідження 1997–1998 рр. виявили сліди Чернігівського князівства. Після татарського нашестя землі довго залишалися спустошеними.

XVII ст. — козацька сотня. Після початку визвольного повстання Богдана Хмельницького (1648 р.) Конотоп стає центром козацької сотні — спочатку Чернігівського, а потім Ніжинського полку. У 1643 р. тут відкрили польську митницю. У 1650 р. на карті Боплана Конотоп уже позначений як «потужна фортеця».

1659 р. — Конотопська битва. Найславетніша сторінка в місцевій і загальноукраїнській історії. Детально — нижче.

1868–1870 рр. — залізниця. Через Конотоп проклали Курсько-Київську залізницю. Рух відкрили 17 грудня 1868 р. Одночасно збудовано вокзал, депо і Головні залізничні майстерні. Залізниця дала місту потужний поштовх до розвитку промисловості. Наприкінці XIX ст. з’явилися чавуноливарний, ресорний і цегляний заводи.

1939 р. — у складі Сумської області. До того Конотоп входив до Чернігівської (1932–1939) і ще раніше — до різних адміністративних одиниць. Відтоді і до сьогодні — місто обласного значення Сумської обл., районний центр.

1949 р. — трамвай. У грудні 1949 р. в місті пущений трамвай — збудований методом народного будівництва.

Конотопська битва 1659 року

Найважливіша подія в конотопській і козацькій історії — Конотопська битва 28–29 червня 1659 р. Це одна з найбільших перемог козацького війська над московськими силами.

Гетьман Іван Виговський, розірвавши Переяславські угоди і уклавши союз із Кримським ханством і Річчю Посполитою, протистояв московській армії воєводи Алексія Трубецького. Московські сили налічували близько 30 000 вояків і облягали Конотоп. Козацькі гетьманські та кримськотатарські сили у ході битви знищили значну частину московської кінноти — за різними оцінками, від 4 000 до 30 000 чоловік.

Результати битви мали широкий резонанс у Європі та Москві. Цар Олексій Михайлович настільки злякався, що особисто вийшов молитися — у Москві вже готувалися до оборони столиці. Але завдяки внутрішніх чвар і подальшого зради самого Виговського результати перемоги не були закріплені.

Конотопська битва стала символом козацької доблесті і нескореності. День пам’яті Конотопської битви відзначається в Україні 28 червня. У 2009 р. Президент України видав указ про відзначення 350-річчя Конотопської битви на державному рівні.

Конотоп — залізничний вузол

Залізниця — головна транспортна артерія Конотопа і один із ключових вузлів залізничної мережі України. Через Конотоп проходить 9-й міжнародний транспортний коридор, що забезпечує вантажні та пасажирські перевезення у 7 напрямках:

  • Київський
  • Харківський
  • Полтавський
  • Московський (нині не функціонує через воєнний стан)
  • Курський (РФ)
  • Гомельський (Білорусь)
  • Вітебський (Білорусь)

Залізничне депо Конотопа — один із найбільших і найстаріших на Сумщині. Залізничні майстерні тут збудували ще в 1868 р. і вони функціонують дотепер. Сам вокзал — один із найважливіших транзитних вузлів між Києвом і Харковом.

Конотоп у XXI столітті: Семеніхін і «місто-фортеця»

Конотоп увійшов у ширший загальноукраїнський і міжнародний порядок денний завдяки своєму мерові Артему Семеніхіну, якого обрали на посаду у 2020 р. Семеніхін — один із найепатажніших і найяскравіших місцевих лідерів України. Його стиль спілкування — прямий, часом різкий, завжди патріотичний.

Після 24 лютого 2022 р. Конотоп опинився в зоні прямої загрози: до кордону менше 40 км. Семеніхін у перші дні вторгнення опублікував відеозвернення до жителів: «Конотоп не здамо» — і місто справді не здалося. Попри близькість до кордону, попри ракетні обстріли, місто і влада, і жителі обрали шлях спротиву.

Конотоп встановив репутацію «міста-фортеці», де цивільне суспільство, місцеве самоврядування і ТРО діяли злагоджено. Семеніхін також став відомим своїми зверненнями до ворога і заявою про здачу зброї окупантам — яку процитували десятки міжнародних видань.

Промисловість і економіка

Конотоп завжди був промисловим містом. Головні галузі:

  • Машинобудування і ремонт локомотивів — ТОВ «Конотопський електровозоремонтний завод» («КЕРЗ»). Один із найбільших роботодавців міста.
  • Електронна промисловість — ПАТ «Конотопський завод «Мотор» (виробництво двигунів), завод «Конотоп-Авіа» (авіаційні двигуни).
  • Харчова промисловість — м’ясокомбінат, хлібозавод, кондитерське виробництво.
  • Залізничне депо — ремонт і технічне обслуговування локомотивів.
  • Будівельна індустрія — кілька підприємств будматеріалів.

Освіта і культура

У Конотопі функціонують:

  • Конотопський районний коледж (аграрний і технічний профіль).
  • Конотопський медичний коледж (готує медпрацівників для Сумщини).
  • Кілька загальноосвітніх шкіл і ліцеїв.
  • Конотопський краєзнавчий музей — фонди з козацького і радянського підперіодів.
  • Будинок культури, кінотеатр.

Довкілля і річки

Місто розташоване на межі Полісся і Лісостепу — що зумовлює характерний ландшафт: поряд є і ліси, і відкриті лугові простори. Основна річка — Єзуч, притока Сейму, басейн Дніпра. Через місто також протікає річка Липка. Поряд — річка Конотопка, від якої, за однією з версій, і походить назва міста. Є кілька озер і ставків у межах міської черги.

Відстані від Конотопа до інших міст

МістоВідстань (км)Транспорт
Суми (обласний центр)131 кмАвтошляхом Р61; потяг
Київ~207 кмПотяг (прямий), автобус, авто
Харків~200 кмПотяг, автобус
Чернігів~160 кмАвтобус, авто
Ніжин~90 кмАвтобус, авто
Ромни~60 кмАвтобус, авто
Кордон з РФ~40 км

Конотоп у воєнний час 2022–2026

З 24 лютого 2022 р. Конотоп опинився в зоні прямої загрози — відстань до кордону менша за 40 км. Проте місто не було окуповане. На відміну від сусідніх районів Сумщини, що стали місцем боїв у перші тижні вторгнення, Конотоп утримався завдяки організованому спротиву ТРО, міської влади і місцевого населення.

Конотоп неодноразово зазнавав ракетних і безпілотних атак — особливо у 2022–2023 рр., коли інфраструктура міста і навколишніх сіл потерпала від ударів. Місто продовжує функціонувати і щодня адаптується до реалій воєнного стану: укриття в школах, збір гуманітарної допомоги, координація з ЗСУ.

Міська рада Конотопа публічно звітує про поточні рішення і підтримку мешканців — у тому числі забезпечення відновлення пошкодженої інфраструктури та психологічної допомоги.

💡 Конотопська битва — сьогодні: 28 червня — День пам’яті Конотопської битви. Щороку проводяться урочистості і відзначення. Саме ця битва зробила Конотоп відомим козацьким містом і символом незалежницького духу.

😯 Найближче до кордону велике місто: серед міст Сумської обл. з населенням понад 50 000 осіб Конотоп — одне з найближчих до кордону з РФ. Це зробило його стратегічно важливим і водночас найуразливішим.

Вікова структура: як і більшість міст Сумщини, Конотоп зазнав значного відтоку населення після 2014 р. і особливо після 2022 р. Чимало мешканців виїхали в евакуацію всередину країни або за кордон. Точні дані 2026 р. значно нижчі за довоєнні ~92 000.

Конотоп — ключові факти

  • Область: Сумська.
  • Район: Конотопський (адмінцентр).
  • Населення: ~92 000 осіб (до 2022 р.).
  • Засновано: 1635 р. (перша документальна згадка).
  • До Сум: 131 км; до Києва: ~207 км; до кордону з РФ: ~40 км.
  • Річка: Єзуч (притока Сейму).
  • Конотопська битва: 1659 р. — козацька перемога над московськими військами.
  • Залізничний вузол: 7 напрямів, 9-й міжнародний транспортний коридор.
  • Промисловість: КЕРЗ (локомотивний завод), авіаційні двигуни, харчова галузь.
  • Мер (2020–): Артем Семеніхін.
  • День міста: 6 вересня.
  • Поштовий індекс: 41600–41615.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *