Країни Великої двадцятки G20: повний список, структура і роль у світовій економіці

Геополітика · Економіка

Велика двадцятка (G20) — найвпливовіший неформальний економічний форум планети, де зустрічаються лідери держав, що разом виробляють понад 85% світового ВВП. Хто входить до G20, як вона влаштована і чому її рішення важливі навіть для тих, кого в ній немає?

Що таке Велика двадцятка і навіщо вона потрібна

G20 — Group of Twenty, або Група двадцяти — це неформальний міжнародний форум урядів держав із найрозвиненішою економікою та економікою, що динамічно зростає. Офіційно клуб характеризує себе як «неформальний механізм для діалогу з ключових питань економічної і фінансової політики між системоутворюючими країнами світу з метою досягнення стабільного і стійкого зростання світової економіки на благо всіх країн».

Простіше кажучи: G20 — це місце, де найвпливовіші держави планети збираються для координації дій у найважливіших питаннях — від фінансових криз і торгових суперечок до кліматичних угод і боротьби з пандеміями. Формальних зобов’язань для учасників немає: G20 не є міжнародною організацією, не має статуту, постійного секретаріату або власного бюджету. Але вагу її рішень неможливо ігнорувати — адже за столом сидять уряди, що контролюють три чверті світової торгівлі.

Повний список країн G20

Як виникла G20: від фінансового форуму до клубу лідерів

G20 народилася з потреби розширити коло учасників фінансових дискусій за межі G7 — клубу семи найрозвиненіших економік. Рішення про заснування форуму ухвалили на зустрічі міністрів фінансів і голів центральних банків G7 у Вашингтоні 25 вересня 1999 року, після серії фінансових криз кінця 1990-х, що показали: без участі великих країн, що розвиваються, стабілізувати глобальну економіку неможливо.

Спочатку G20 була форматом для міністрів фінансів, а не для глав держав. Переломним моментом стала фінансова криза 2008 року: у листопаді того ж року в Вашингтоні відбувся перший саміт лідерів G20. Саме тоді форум перетворився з технічного інструменту координації на повноцінний геополітичний майданчик найвищого рівня. Відтоді саміти G20 відбуваються щороку в країні, яка поточно головує у групі.

Африканський Союз у G20: ключове розширення 2023 року

9 вересня 2023 року на саміті в Нью-Делі прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді оголосив про приєднання Африканського Союзу до G20 як постійного члена. До того АС мав лише статус «запрошеної міжнародної організації». Тепер АС має у G20 такий самий статус, що й Євросоюз — тобто представляє інтереси цілого регіонального блоку, а не окремої держави.

Африканський Союз об’єднує 55 держав Африки і є найбільшою регіональною організацією за кількістю членів. Рішення про його включення стало частиною ширшого процесу: розвинені економіки намагаються посилити відносини з Африкою, адже за вплив на континенті активно змагаються Китай, Росія та Захід. Для самих африканських країн це означає більше голосу у форматах, де приймаються рішення щодо глобального фінансування, клімату та торгівлі.

Як влаштована G20: структура і формат роботи

G20 не має постійного секретаріату. Щороку головування переходить до нової країни за принципом ротації між різними регіонами світу. Країна-голова організовує річний цикл роботи: серію зустрічей міністрів, технічні переговори, а наприкінці року — підсумковий саміт лідерів держав.

Окрім основного треку (шерпи, міністри фінансів, міністри закордонних справ), G20 охоплює численні паралельні формати — так звані «engagement groups»: B20 (бізнес), C20 (громадянське суспільство), T20 (аналітичні центри), W20 (жінки), Y20 (молодь) та інші. Вони готують рекомендації та залучають ширше коло учасників до дискусій.

Регіональний розподіл: хто і звідки

Одна з ключових рис G20 — географічна різноманітність. Серед 19 держав-членів представлені всі основні регіони світу: Північна та Латинська Америка (США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина), Європа (Германія, Франція, Велика Британія, Італія), Азія (Китай, Японія, Індія, Південна Корея, Індонезія), Близький Схід (Саудівська Аравія), Євразія (Туреччина, Росія), Океанія (Австралія) і Африка (ПАР). До цього додаються два регіональних блоки — ЄС і Африканський Союз.

Такий склад гарантує, що дискусії в G20 охоплюють перспективи як розвинених країн, так і великих економік, що зростають. Особливо важливою є присутність Китаю та Індії — двох найбільших за населенням держав планети та найбільших економік, що розвиваються, — поряд із традиційними лідерами Заходу.

Головні теми, які вирішує G20

Порядок денний G20 змінюється від саміту до саміту залежно від глобальної ситуації, але кілька тем залишаються постійними. Це фінансова стабільність і регулювання банківської системи, торгова політика і скорочення протекціонізму, кліматична зміна і «зелений» перехід, боротьба з ухиленням від оподаткування та офшорами, цифрова економіка і регулювання штучного інтелекту. У роки криз до цього переліку додаються надзвичайні теми: під час пандемії COVID-19 — доступ до вакцин і підтримка охорони здоров’я, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну — продовольча і енергетична безпека.

Росія в G20 і Україна: суперечливе питання

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року питання присутності Москви в G20 стало одним із найгостріших дипломатичних суперечок. Демократичні країни G20 — США, Велика Британія, Германія, Франція, Канада, Японія, Австралія та ЄС — ввели масштабні санкції проти Росії, але не мають механізму для її виключення з G20.

На практиці Путін уникає особистої присутності на самітах. На Балі у 2022 році його не було, у Нью-Делі у 2023-му — теж. У 2025 році Південна Африка, де проходив черговий саміт, не запросила Путіна особисто через ордер МКС на його арешт. МЗС України, зокрема, закликало G20 посилити тиск на Росію задля припинення агресії та виходу на справедливий мир, розраховуючи на вплив головування ПАР.

Питання про те, чи має Україна отримати запрошення або спостережний статус у G20, також регулярно порушується. Поки що Україна не є ні членом, ні постійним запрошеним, однак під час окремих самітів українські представники долучалися до дискусій за окремими форматами.

G20 vs G7: у чому різниця

G7 — Велика сімка — об’єднує сім найрозвиненіших демократичних економік: США, Велику Британію, Германію, Францію, Японію, Канаду та Італію. Це більш однорідний клуб з близькими цінностями та зобов’язаннями. G7 здатна ухвалювати скоординовані рішення швидше й із меншими компромісами, ніж G20.

G20, натомість, набагато ширша і різноманітніша. Вона включає демократії й авторитарні режими, розвинені й ті, що розвиваються, економіки. Домовитися там важче, але охоплення набагато більше. Два формати не конкурують — вони доповнюють один одного: G7 виробляє консолідовану позицію Заходу, яку потім просуває на ширшому форумі G20.

G20 і клімат: від Паризької угоди до «зеленого» переходу

Кліматична тематика займає дедалі більше місця в порядку денному G20. Це закономірно: на країни-члени припадає левова частка глобальних викидів вуглецю — з огляду на те, що в групі є й найбільші промислові економіки, і найбільш вуглецеємні держави, що розвиваються. Без скоординованих зобов’язань G20 будь-які глобальні кліматичні цілі залишаються нездійсненними.

Однак саме тут суперечності в G20 виявляються найгостріше. Розвинені країни закликають до прискорення відмови від вугілля та нафти. Країни на кшталт Індії чи Індонезії наполягають на праві розвиватися так само, як свого часу розвивався Захід, і вимагають фінансової підтримки для «зеленого» переходу. Саудівська Аравія — один із найбільших нафтоекспортерів — гальмує будь-яке посилення кліматичних формулювань у деклараціях. Результатом стають компромісні тексти, які часто залишають екологічні організації незадоволеними, але зберігають єдність форуму.

Цифрова економіка і штучний інтелект в G20

Із середини 2010-х років G20 все активніше займається питаннями цифрової трансформації — регулюванням платформ, оподаткуванням цифрових компаній, захистом персональних даних у транскордонному просторі. Після вибуху популярності інструментів штучного інтелекту з 2022–2023 років тема регулювання ШІ стала одним із пріоритетів.

G20 виробила низку принципів відповідального розвитку ШІ — орієнтирів для урядів і компаній. Водночас реальне регулювання залишається на рівні окремих юрисдикцій: ЄС прийняв власний Акт про штучний інтелект, США рухаються власним шляхом. G20 тут відіграє роль координаційного майданчика, де різні підходи зіставляються, але не уніфікуються.

Чи може Україна стати членом G20

Питання членства України в G20 у публічному дискурсі з’являється відносно рідко, однак з початком повномасштабної агресії Росії до нього повернулася увага. Офіційна Київ не висуває відповідних заявок, однак аргументи на користь залучення України до G20 — хоча б у форматі постійно запрошеної держави — набирають вагу.

Україна є великою аграрною та промисловою економікою Європи, її відновлення є питанням глобальної фінансової стабільності й безпеки ланцюжків постачання, а досвід протидії гібридним загрозам унікальний. З іншого боку, G20 формально є клубом найбільших економік, а Україна після руйнувань від вторгнення суттєво знизила позиції за показниками ВВП. Питання залишається відкритим, але тиск на форум з боку партнерів України — США, ЄС, Великої Британії та Канади — може з часом відкрити нові формати участі.

Саміт G20 у ПАР (2025): Африка і виклики Глобального Півдня

У 2025 році головування в G20 перейшло до Південно-Африканської Республіки — першої африканської держави у цій ролі. Пріоритети головування ПАР зосереджені на зменшенні несправедливості у глобальному врядуванні та збільшенні уваги до програм розвитку африканських країн. МЗС України публічно підтримало ці пріоритети і водночас розраховувало, що ПАР використає своє головування для посилення тиску на Москву з вимогою повного припинення вогню.

Путін на саміт не прилетів — Південна Африка не запросила його особисто через ордер МКС на арешт. Росія була представлена іншим чином. США, у свою чергу, збираються приймати G20 у 2026 році — і вже тепер дипломатичні кола обговорюють, яким буде американське головування в умовах нових геополітичних реалій.