Львівська академічна гімназія — найстаріший навчальний заклад з українською мовою викладання в Україні. Понад два з половиною сторіччя вона виховувала тих, хто творив українську науку, культуру і боровся за незалежність. Сьогодні — відроджена гімназія при Львівській політехніці, яка зберігає традицію строгої класичної освіти.
Львівська академічна гімназія — найстаріша гімназія з українською мовою навчання в Україні, нині — при Національному університеті «Львівська політехніка».
- 🔹 Заснована 24 жовтня 1784 року декретом цісаря Йосифа II
- 🔹 Відроджена у 1992–1993 роках після ліквідації за радянської влади
- 🔹 Адреса: вул. Степана Бандери, 14, Львів
- 🔹 Станом на квітень 2025 року — 465 учнів у 16 класах (5–11 класи)
- 🔹 Конкурсний вступ: іспити з української мови та математики
- 🔹 Серед випускників — Роман Шухевич, Євген Коновалець, Іван Крип’якевич, сини Івана Франка
Коротко про гімназію
Від єзуїтської колегії до австрійської гімназії: витоки 1591–1784
Коріння Львівської академічної гімназії сягає 1591 року — саме тоді у Львові єзуїти заснували колегію, що стала першим систематичним осередком вищої і середньої освіти в місті. Єзуїтська Академія проіснувала до 1773 року, коли папа римський розпустив орден. На базі колишньої колегії австрійська влада заснувала нову шестикласну гімназію з дворічним ліцеєм.
Вирішальним моментом стало 24 жовтня 1784 року: цісар Йосиф II підписав розпорядження, яким гімназію перетворено на підрозділ відновленого Львівського університету. Саме тоді вона отримала назву «академічна» — і цей статус означав особливу близькість до університету. Випускники гімназії зараховувалися до університету без вступних іспитів — привілей, що робив заклад особливо привабливим.
Офіційна латинська назва в той час звучала як Lemberger k. k. Akademisches Gymnasium. Мовами навчання спочатку були латинська та німецька. До середини ХІХ століття жодного слова по-українськи в стінах гімназії не лунало — і саме тому боротьба за мову викладання стала одним із центральних питань галицького національного руху.
Українізація гімназії: від 1864 до незалежності
Переломним роком став 1864–1865: за наполяганням українських (русинських) громадських діячів австрійська влада дозволила запровадити українську мову для навчання більшості дисциплін у чотирьох нижчих класах. Це була принципова перемога — перша ластівка україномовної гімназійної освіти на Галичині.
1873 року українська поширилась на всі класи. У травні 1878 року відбувся перший випускний іспит (матура) повністю українською мовою — символічна дата, що засвідчила завершення тривалого процесу українізації. Від тоді гімназія стала справжнім центром формування галицької інтелігенції.
Перший директор українізованої академічної гімназії — Олексій Ільницький, який обіймав цю посаду з 1867 по 1892 рік. Гімназійних учителів за традицією називали професорами — це підкреслювало академічний статус закладу.
На початку ХХ століття — у 1906 році — гімназія переїхала до нового просторого будинку на тодішній вулиці Леона Сапіги (нині — вул. Степана Бандери, 14). Будинок, зведений фірмою відомого архітектора Івана Левинського, зберігся до наших днів і є нинішнім домом гімназії.
💡 Гімназія старша за університет, при якому існує. Єзуїтська колегія, з якої виросла Академічна гімназія, заснована 1591 року — щонайменше на одинадцять років раніше від Львівської академії. Це робить заклад не лише найстарішим у своєму роді, а й одним із найдавніших освітніх осередків Галичини загалом.
😯 Перший пластовий осередок — тут. У 1911 році при Академічній гімназії виникли перші українські пластові гуртки. У 1912 році тут провели першу в Україні пластову присягу. Гімназія стала колискою українського пластового руху — одного з наймасштабніших молодіжних рухів в історії нації.
❓ Чому «академічна»? Назва виникла 1784 року: гімназія стала структурним підрозділом відновленого Львівського університету (Академії). Академічний статус означав особливий зв’язок із університетом і право випускників вступати без іспитів.
Гімназія крізь окупації: ХХ сторіччя
Перша світова війна принесла важке випробування. Під час російської окупації Львова у 1914–1915 роках частина викладачів гімназії евакуювалася до Відня, де організувала українські гімназійні курси для учнів-біженців. Після відходу російських військ навчання у Львові відновилося вже восени 1915 року.
Найбільший розквіт і найбільше навантаження гімназія пережила в перші десятиліття ХХ сторіччя: у навчальному році 1913/14 тут навчалось понад 1100 учнів — рекордна цифра за всю дорадянську історію. Гімназія тоді мала не лише головний корпус, а й філію.
За польської адміністрації (1920–1939) гімназія зберігала українськомовний характер, хоча і зіткнулась із обмеженнями. Реформа 1932 року перетворила її на чотирикласну гімназію з трьома дворічними ліцеями. З 1933 року вперше офіційно дозволено прийом дівчат.
Під час німецької окупації 1941–1944 років гімназію перейменовано на «Першу гімназію». Будинок на вул. Бандери перетворили на шпиталь — і заклад змушений був кочувати по тимчасових приміщеннях, зокрема в будинку «Просвіти» на Ринку, 10. Нацистська адміністрація з підозрою ставилась до дівочого навчання, але поступово дозволила приймати невелику кількість дівчат. З 1943 року обов’язковою умовою навчання стала праця в рядах «Української служби Батьківщині».
Після повернення радянської влади у 1944 році гімназію скасовано — її перетворено на звичайну десятирічну середню школу, а пізніше — школу №1. Ім’я «академічна гімназія» зникло на майже п’ять десятиліть.
Відродження 1992–1993: повернення традиції
Відновлення незалежності України відкрило шлях до відродження гімназії. У 1992 році Львівську СШ №1 перетворено на Першу Львівську гімназію при університеті «Львівська політехніка». 1993 року заклад офіційно відроджено під назвою «Львівська академічна гімназія» — назвою, що відновила безперервний зв’язок з 1784 роком.
Перший випуск відродженої гімназії відбувся у 1998 році. Відтоді й до 2024 року гімназія провела тридцять випусків матурантів. Сьогодні заклад налічує 465 учнів у 16 класах і зберігає тісні зв’язки з Національним університетом «Львівська політехніка».
Хронологія: від єзуїтів до сьогодення
Відомі випускники Львівської академічної гімназії
За понад два сторіччя крізь стіни гімназії пройшли сотні людей, що стали визначними постатями в українській і світовій культурі, науці, літературі, військовій справі та церковному житті. Нижче — лише частина найвідоміших імен.
| Ім’я | Хто такий / яка |
|---|---|
| Роман Шухевич (Чупринка) | Генерал-хорунжий УПА, Головнокомандувач Української повстанської армії |
| Євген Коновалець | Полковник, засновник і провідник Організації українських націоналістів (ОУН) |
| Євген Петрушевич | Президент Західноукраїнської Народної Республіки |
| Іван Крип’якевич | Академік, найвидатніший учень Михайла Грушевського, історик |
| Станіслав Людкевич | Видатний український композитор і музикознавець |
| Михайло Возняк | Академік, літературознавець, дослідник давнього українського письменства |
| Андрій, Тарас, Петро, Зиновія Франко | Діти Івана Франка — великого поета і мислителя |
| Іван Лисяк-Рудницький | Видатний історик і політичний мислитель, професор Альбертського університету |
| Митрополит Володимир Стернюк | Верховний архиєпископ Української греко-католицької церкви |
| Мирон Кордуба | Видатний історик, дослідник Галичини та Волині |
Показово, що серед випускників — і полководці, і вчені, і митці, і церковні ієрархи. Гімназія справді була кузнею всебічно освіченої еліти, а не вузькоспеціалізованим закладом.
Видатні педагоги гімназії
Не менш значущою є й педагогічна генеалогія гімназії. Серед учителів, яких тут називали «професорами», — чимало осіб, що сформували українську науку й культуру своєю викладацькою діяльністю.
Анатоль Вахнянин — перший голова Товариства «Просвіта» у 1868 році та організатор хору Академічної гімназії — викладав тут історію й географію. Іван Крип’якевич не лише навчався в гімназії, а пізніше сам викладав у ній. Філарет Колесса, видатний музикознавець і фольклорист, також стояв за кафедрою гімназійного класу.
Серед педагогів-істориків варто відзначити Степана Рудницького — видатного українського географа — та Стефана Томашівського, відомого нетрадиційними поглядами науковця й політика. Гімназія залучала до викладання справжніх учених, а не лише методистів.
Гімназія і пластовий рух: 1911–1912
Окремою сторінкою в історії гімназії є її роль у становленні пластового руху. У 1911 році тут постали перші українські пластові гуртки — організовані за зразком бойскаутського руху, але з виразним національним і патріотичним змістом. Рік по тому, у 1912 році, при Академічній гімназії провели першу пластову присягу на українських землях.
Цей факт не є дрібним епізодом: пластовий рух виховав кілька поколінь свідомих українських патріотів і зберіг свою значущість до наших днів. Те, що колиска Пласту — саме Академічна гімназія, є красномовним свідченням культури закладу.
Як влаштоване навчання в гімназії сьогодні
Нинішня Львівська академічна гімназія при НУ «Львівська політехніка» зберігає ключові риси класичного закладу: конкурсний набір, глибоке вивчення мов, орієнтацію на наукову роботу та участь в олімпіадах.
Станом на квітень 2025 року в гімназії навчається 465 учнів у 16 класах. Класи відповідають 5–11 класам загальноосвітньої школи. З 1995 по 2024 рік відбулося тридцять випусків.
Випускники гімназії стабільно отримують високі бали на НМТ (Національному мультипредметному тесті) з української мови та літератури, історії України, англійської мови, математики, хімії та біології. Гімназисти є призерами всеукраїнських предметних олімпіад з гуманітарних і природничих дисциплін.
Міжнародне партнерство і сучасні проєкти
Гімназія активно розвиває міжнародні зв’язки — із закладами в Австрії, Польщі, Індії та Німеччині. Учні беруть участь у спільних освітніх проєктах, зокрема у 2024–2025 навчальному році команда старшокласників гімназії брала участь в українсько-тайванському освітньому проєкті «Не залишити нікого осторонь партнерства» — і здобула для школи комплект комп’ютерного обладнання.
Модернізація закладу відбувається за підтримки Львівської міської ради, НУ «Львівська політехніка» та міжнародних партнерів. Оновлення матеріально-технічної бази поєднується зі збереженням академічних традицій і духу класичної освіти.
💡 Без вступних іспитів до університету. В австрійський та ранній польський період випускники Академічної гімназії мали право вступати до Львівського університету без складання вступних іспитів. Це робило гімназію не просто школою, а справжнім університетським передпокоєм і давало статус, недосяжний для інших закладів.
😯 Гімназія пережила п’ять різних держав. За свою більш ніж 240-річну історію вона існувала в складі Австрії, Австро-Угорщини, Польщі, СРСР і нарешті — незалежної України. За кожного режиму зберігала певний рівень самобутності, а в радянський час була просто ліквідована — що, мабуть, найкраще свідчить про незручність для тоталітарного режиму.
❓ Де знаходиться Львівська академічна гімназія? Будинок гімназії — вул. Степана Бандери, 14, Львів, ліворуч від головного корпусу Львівської політехніки. Адреса та будинок не змінювалися з 1906 року.
Чому Львівська академічна гімназія — унікальний заклад
Кілька чинників роблять цю гімназію справді особливою в українському освітньому просторі.
По-перше, безперервність традиції — або принаймні символічна спадковість: від єзуїтської колегії 1591 року через австрійський і польський окупаційний час до радянської ліквідації і відродження 1992 року. Сімсот років з гаком і понад 240 у теперішній формі — таких закладів на українських землях одиниці.
По-друге, список випускників. Він є не переліком успішних людей, а переліком тих, хто творив українську державу, культуру й армію. Шухевич, Коновалець, Петрушевич, Крип’якевич, Людкевич — кожне ім’я — окрема сторінка національної історії.
По-третє, мовна стійкість. Навіть в умовах окупацій гімназія або зберігала українськомовний характер, або відновлювала його за першої можливості. Ця наполегливість — не бюрократична інерція, а свідомий вибір викладачів і директорів.
Гімназія і товариство «Просвіта»: освіта як національний проєкт
Академічна гімназія існувала не у вакуумі — вона була органічною частиною ширшого галицького національного руху другої половини ХІХ — початку ХХ сторіччя. Більшість засновників і активних діячів Товариства «Просвіта» — першої масової українськомовної культурно-освітньої організації — були пов’язані з гімназією: або як її випускники, або як викладачі.
Анатоль Вахнянин, перший голова «Просвіти» (1868), викладав в Академічній гімназії й водночас організував тут перший хор. Саме в гімназії виростали ті, хто пізніше формував Наукове товариство ім. Шевченка — першу академічну наукову установу на українських землях. Багато членів НТШ були випускниками цього закладу, а частина — і його педагогами.
Таким чином, гімназія функціонувала як справжній інтелектуальний вузол: вона не просто давала знання, а виховувала тих, хто ставав суб’єктами національного культурного проєкту. Школа, товариство, університет і церква — ці чотири інституції переплітались у Львові кінця ХІХ ст., і гімназія стояла в самому центрі цього перетину.
Будинок гімназії: архітектурна спадщина Івана Левинського
Будівля на вулиці Степана Бандери, 14 — сама по собі пам’ятка. Вона зведена у 1906 році фірмою Івана Левинського — одного з найвидатніших архітекторів і підприємців Львова рубежу ХІХ–ХХ сторіч. Левинський народився в міщанській родині й став засновником справжньої архітектурної і будівельної школи, що залишила незгладний слід у вигляді Львова.
Будинок гімназії, за оцінками сучасників, на початку ХХ сторіччя був «досить модерним» — з просторими класами, добре продуманим розплануванням і фасадом, характерним для австрійської архітектури того часу. За понад 110 років будівля зберегла свою форму і продовжує служити навчальним цілям — що само по собі є рідкістю для будь-якого середовища.
Розташування будинку символічне: ліворуч від головного корпусу Львівської політехніки, на одній із центральних вулиць міста. Ця близькість до університету підкреслює давній академічний характер закладу — не просто школа, а передпокій вищої освіти, яким гімназія була ще з 1784 року.
- Найстаріша гімназія з українською мовою навчання в Україні — заснована 1784 р.
- Коріння сягає єзуїтської колегії 1591 року — понад 430 років безперервної освітньої традиції
- Адреса: вул. Степана Бандери, 14, Львів — той самий будинок з 1906 року
- Серед випускників — Роман Шухевич, Євген Коновалець, Іван Крип’якевич, сини Івана Франка
- Тут у 1911–1912 роках виник і склав першу присягу Пласт
- Відроджена 1992–1993 після радянської ліквідації; перший випуск — 1998 р.
- Сьогодні — 465 учнів, конкурсний набір, партнерство з Львівською політехнікою
- Вступ: іспити з укрмови та математики після закінчення 4-го класу
