Сергій Наєв — один із найвідоміших генералів сучасних Збройних Сил України. Командувач Об’єднаних сил у найбільш критичний момент — від 24 лютого 2022 р. Під його керівництвом було сплановано і здійснено п’ять стратегічних операцій, що визначили перебіг перших місяців повномасштабної війни. Герой України. Генерал-лейтенант.
Наєв Сергій Іванович: народився 30 квітня 1970 р. у Могилів-Подільському, Вінницька область. Генерал-лейтенант ЗСУ. Герой України (27 квітня 2022 р.). Освіта: Московське вище загальновійськове командне училище (1991). Командувач Об’єднаних сил ЗСУ: 2018–2019, 2020–2024. Звільнений з посади 11 лютого 2024 р. Зараз: служить на тактичних напрямках Донецького фронту. Сім’я: дружина Наталія, двоє синів і донька.
Дитинство і ранні роки
Сергій Іванович Наєв народився 30 квітня 1970 року у місті Могилів-Подільський Вінницької області — невеличкому, але мальовничому місті на берегах Дністра. Батько — Іван Костянтинович Наєв — у радянські роки служив у армії. Саме з батьківського прикладу у Сергія сформувалося рання тяга до військової служби.
Про дитячі і шкільні роки Наєва відомо небагато — він один із тих генералів, що тримають особисте справді особистим. Відомо, що він пройшов через суворовське військове училище, яке дало початкову офіцерську підготовку, і далі — до вищого командного.
Освіта
У 1987 році Сергій Наєв вступив до Московського вищого загальновійськового командного училища — одного з провідних військових вишів СРСР. Закінчив його у 1991 році — в рік, коли розпався Радянський Союз. Ця деталь важлива для розуміння його біографії: як і сотні інших офіцерів-випускників, він опинився на роздоріжжі — яку армію присягати.
Після навчання два роки проходив службу командиром мотострілецького взводу в Німеччині — у формуваннях колишньої Групи радянських військ у Германії (НДР), яка на той час виводилася. З 1992 по травень 1993 р. перебував у розпорядженні командувача Далекосхідного військового округу в Росії, де отримав перший офіційний бойовий офіцерський досвід.
Принципове рішення прийшло у 1993 р.: Наєв перейшов на службу у Збройні Сили України і з травня 1993 р. — офіцер ЗСУ. Це рішення визначило все подальше.
Кар’єра у ЗСУ: від взводу до командування
Шлях Наєва у Збройних Силах України — послідовне просування від командира взводу до командування стратегічними операціями. У 1990-х і на початку 2000-х він служив у Західному та Південному оперативних командуваннях. У складі 7-го механізованого полку 24-ї механізованої дивізії командував послідовно взводом, розвідувальною ротою і батальйоном.
На початку 2000-х очолив 820-й механізований полк 128-ї дивізії (Мукачево), а з 2003 р. — 28-у окрему механізовану бригаду (Чорноморське). Тут закладався фундамент його стратегічного мислення: управління великими формуваннями, тактика, логістика.
З 2007 по 2014 рр. — керівні посади у 13-му армійському корпусі Сухопутних військ. У 2013 р. отримав звання генерал-майора. У 2014 р., з початком збройного конфлікту на Донбасі, Наєв виявився в гущі подій.
АТО і Донецький аеропорт: хрещення вогнем
2014–2015 рр. — Наєв очолив сектор «Б» антитерористичної операції. Це був саме той сектор, де розгорталися легендарні бої за Донецький міжнародний аеропорт. Під його командуванням сили ЗСУ утримували позиції протягом 242 днів — попри шалений тиск і перевагу противника. «Кіборги» — захисники аеропорту — стали символом незламності, а сектор «Б» — бойовим хрещенням для сотень офіцерів.
Наєв координував тактичні дії, евакуацію поранених і контратаки в умовах повного оточення і браку ресурсів. Це заклало репутацію людини, що здатна діяти в умовах максимального тиску.
На початку 2015 р. він став начальником штабу оперативного командування «Південь», а з 2015 по 2017 р. — командувачем оперативного командування «Схід». Це був пік АТО: позиційні бої, артилерійські дуелі, розвідка. Наєв відточував навички координації і стратегічного планування.
Командувач Об’єднаних сил: два терміни
У кінці 2017 — на початку 2018 р. Наєв обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ. 7 березня 2018 р. начальник Генерального штабу Муженко представив його як заступника начальника Генштабу. А 16 березня 2018 р. Президент Порошенко призначив Наєва командувачем Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ.
Перший термін тривав до травня 2019 р. — коли після президентських виборів Порошенко звільнив Наєва з посади. Але у березні 2020 р. Президент Зеленський знову призначив його командувачем — уже Об’єднаних сил ЗСУ. Другий термін тривав майже чотири роки — до лютого 2024 р. і включав найтяжчий і найважливіший період у сучасній історії України.
24 лютого 2022 р.: п’ять стратегічних операцій
О 4-й ранку 24 лютого 2022 р. Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Наєв опинився в центрі командної вертикалі. Під його безпосереднім керівництвом було сплановано і реалізовано п’ять стратегічних операцій:
- Оперативне розгортання військ перед вторгненням — передислокація і концентрація сил на стратегічних напрямках у дні, що передували 24 лютому.
- Готовність армії під час вторгнення — координація опору по всіх секторах у перші критичні години і дні.
- Збереження контролю над Чорним морем — в умовах повноцінної морської блокади і ракетних ударів з моря.
- Збереження найбільш боєздатної частини війська — стратегічне відведення і перегрупування сил, щоб уникнути оточення і знищення.
- Підготовка деокупації Харківської області — контрнаступ вересня 2022 р., що звільнив більшу частину Харківщини за кілька днів.
Крім того, за ініціативою Наєва були створені мобільні вогневі групи протиповітряної оборони — легкі і мобільні зенітні розрахунки, що могли швидко переміщатися і реагувати на повітряні загрози. Цей підхід виявився надзвичайно ефективним і став стандартом у ЗСУ.
За ці дії 27 квітня 2022 р. Президент Зеленський присвоїв Наєву звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Звільнення і подальша служба
11 лютого 2024 р. Сергій Наєв був звільнений з посади командувача Об’єднаних сил ЗСУ. Офіційних пояснень не надавалося. Звільнення стало частиною серії кадрових ротацій у вищому командуванні ЗСУ — що відбувалися у той же час.
Але Наєв залишився у лавах армії і продовжив службу на передових напрямках. У лютому 2025 р. він очолив командування тактичної групи «Велика Новосілка». У квітні–червні 2025 р. — командувач тактичної групи «Вугледар». Це принципово важливо: досвідчений генерал не відійшов до штабів — він повернувся на передову.
У серпні 2025 р. Наєв звернувся до українців з публічним зверненням. У 2026 р. він продовжує службу — деталі поточної позиції не розголошуються з міркувань оперативної безпеки.
Нагороди і звання
| Дата | Нагорода / звання |
|---|---|
| 2013 | Генерал-майор |
| 5 грудня 2016 | Генерал-лейтенант |
| 3 травня 2019 | Орден Богдана Хмельницького III ступеня |
| 27 квітня 2022 | Герой України (орден «Золота Зірка») |
Особисте життя
Сергій Наєв одружений. Дружина — Наталія, старша медична сестра променевого відділення військової частини у Дніпрі. Двоє синів — Дмитро і Владислав — і донька Євгенія.
Наєв веде дуже закриту приватну сторінку. У медіапросторі з’являється переважно з офіційними заявами і брифінгами. Публічність — тільки в обсязі, необхідному для службових цілей.
Брат Максим (1975 р.н.) проживає в окупованому Росією Криму, у Сімферополі, і, за відкритими даними, працює в регіональному підрозділі Пенсійного фонду Росії. У 2018 р. Наєв підтвердив цей факт журналістам, зазначивши, що підтримує зв’язок із братом.
💡 «Антиросійський» генерал, що навчався в Москві: Наєв закінчив Московське вище загальновійськове училище — і виявився одним із найефективніших командирів у боротьбі проти РФ. Цей контраст часто відзначають аналітики.
😯 Кримінальна справа в РФ: Слідчий комітет Росії порушив проти Наєва кримінальну справу за «злочинні накази» на Донбасі — звинувачення, які сам генерал і Україна відкидають як пропагандистські.
❓ Топ-25 найвпливовіших: у жовтні 2022 р. журнал НВ включив Наєва до свого списку «25 найвпливовіших українських військових» — визнання його ролі у перші місяці повномасштабної війни.
Наєв Сергій Іванович — ключові факти
- Народився: 30 квітня 1970 р., Могилів-Подільський, Вінницька обл.
- Звання: генерал-лейтенант (з 5 грудня 2016 р.).
- Герой України: 27 квітня 2022 р., орден «Золота Зірка».
- Освіта: МВЗКУ (Москва), 1987–1991.
- У ЗСУ з: травня 1993 р.
- Командувач ООС: 16.03.2018 – 06.05.2019 і 27.03.2020 – 11.02.2024.
- П’ять стратегічних операцій 2022 р.: розгортання, готовність, Чорне море, збереження сил, підготовка деокупації Харківщини.
- Після 2024: тактичні групи «Велика Новосілка», «Вугледар».
- Сім’я: дружина Наталія, сини Дмитро і Владислав, донька Євгенія.
