Отець Олексій Філюк — настоятель сільського храму ПЦУ на Тернопільщині, волонтер, громадський активіст і один із найвідоміших релігійних блогерів України. Його Facebook-сторінка об’єднує понад 230 тисяч підписників — більше, ніж населення багатьох українських міст.
Олексій Петрович Філюк народився 5 серпня 1984 року в селі Шушківці Лановецького району Тернопільської області. Він є священиком Православної церкви України, настоятелем двох сільських храмів, членом Національної спілки журналістів України, волонтером і блогером. У 2021 році увійшов до «ТОП-100 блогерів» за версією телеканалу ICTV.
- 🔹 Дата народження: 5 серпня 1984
- 🔹 Місце народження: с. Шушківці, Тернопільська область
- 🔹 Церква: ПЦУ (Православна церква України)
- 🔹 Парафії: Шушківці та Білозірка, Лановецька громада
- 🔹 Facebook: понад 230 000 підписників
Дитинство і духовне покликання
Шушківці — одне з найменших сіл Тернопільщини, де мешкає лише кілька сотень жителів. Саме тут 5 серпня 1984 року народився Олексій Філюк. Майбутній священик виріс у сільській атмосфері, де церква займала центральне місце в громадському житті.
Вже з десяти років він прислуговував у храмі — цей досвід став початком духовного шляху, який визначив усе подальше життя. Навчання в Білозірській загальноосвітній школі поєднувалося з активною участю у церковному житті парафії. Після школи Олексій вступив до Збаразької духовної семінарії, де здобув богословську освіту і сформувався як майбутній пастир.
Хронологія: від семінарії до соціальних мереж
Народився в с. Шушківці. З 10 років — прислужник у храмі. Навчання в Білозірській загальноосвітній школі.
Вступ і навчання у Збаразькій духовній семінарії. Богословська освіта і перші кроки у громадській діяльності.
Призначений настоятелем храму Успіння Пресвятої Богородиці в Шушківцях і храму Святого Архістратига Михаїла в Білозірці.
Лауреат конкурсу «Людина року Тернопільщини» в номінації, пов’язаній із суспільною діяльністю.
Відзнака «Кращий сучасний священик» за версією журналу «City Life».
Нагороджений орденом Архістратига Михаїла II ступеня. Лауреат телепремії «Гордість Тернопілля» у номінації «Духовний наставник року». Увійшов до «ТОП-100 блогерів» за версією ICTV.
З початком повномасштабного вторгнення — активна волонтерська діяльність: збір коштів для ЗСУ, підтримка ВПО, організація гуманітарної допомоги. Прийняття переміщених осіб у селі.
Видання книги «365 християнських пісень на кожен Божий день». Усиновлення третього сина — Максима.
Служіння: сільський храм як центр громади
Отець Олексій є настоятелем двох сільських храмів ПЦУ — в Шушківцях і Білозірці. Невеличке село, де живе лише кілька сотень людей, стало справжнім місцем притяжіння — особливо після 24 лютого 2022 року. За даними видання «Урядовий кур’єр», після початку повномасштабного вторгнення кількість мешканців Шушківців виросла майже до 150 осіб завдяки внутрішньо переміщеним особам, яких прийняла громада під керівництвом отця Олексія.
Храм перетворився не лише на духовний, а й на волонтерський центр: тут збирали допомогу для армії, організовували підтримку переміщених сімей, проводили зустрічі та молитовні зібрання. Сам Олексій Філюк також працює в місцевому агрохолдингу — й особисто робить пожертви для ЗСУ, а керівництво компанії, знаючи репутацію отця, охоче підтримує його ініціативи.
Онлайн-парафія: 230 000 підписників у Facebook
Феномен Олексія Філюка — не лише в сільській громаді, а й у соціальних мережах. Його Facebook-сторінка налічує понад 230 000 підписників — «онлайн-парафія», яка далеко перевершує будь-який фізичний храм. Отець веде щоденні ефіри, ділиться роздумами про віру, родину і суспільство, коментує актуальні події з християнської позиції.
Влучний гумор, відкритість і автентичність відрізняють його контент від офіційного церковного дискурсу. Він не боїться говорити про складні теми — сім’ю, втрати, сумніви, волонтерство на фронті — і саме ця щирість приваблює широку аудиторію. У 2021 році ICTV включив його до «ТОП-100 блогерів України» — визнання, нечасте для сільського священика.
Девіз служіння: «Моє завдання — не бути зіркою Інтернету, а проповідувати Слово Боже» — Олексій Філюк, за матеріалами chitay.org.ua.
💡 Корисно знати: Олексій Філюк є членом Національної спілки журналістів України — це офіційне визнання його медійної діяльності поза межами суто церковного служіння. Він веде власний кулінарний відеоблог, де ділиться рецептами і розповідає про готування з любов’ю і вірою.
😯 Несподіваний факт: У 2024 році отець Олексій разом із родиною усиновив хлопчика Максима — третього сина. Через день після усиновлення родина оголосила збір коштів на FPV-дрони для ЗСУ і за добу зібрала значну суму — що стало свідченням величезної довіри аудиторії до нього особисто.
❓ Чи є Олексій Філюк священиком ПЦУ чи УПЦ? Він є священиком Православної церкви України (ПЦУ) — автокефальної помісної церкви. Його парафії — храми Успіння Пресвятої Богородиці в Шушківцях і храм Святого Архістратига Михаїла в Білозірці.
Сім’я та особисте життя
Олексій Філюк — багатодітний батько. Його дружина Тетяна народилася у 1984 році і має вищу освіту. За даними відкритих джерел, вона працювала методистом у клубних закладах «Лановецького будинку культури». У 2020 році балотувалась до Лановецької міської ради.
У 2024 році родина отця Олексія усиновила хлопчика Максима — третього сина. Старший син уже дорослий, одружений і має дитину. Вся родина активно долучається до волонтерських ініціатив і парафіяльного життя.
Нагороди і суспільне визнання
| Рік | Нагорода / відзнака | Хто відзначив |
|---|---|---|
| 2018 | «Людина року Тернопільщини» | Регіональний конкурс |
| 2019 | «Кращий сучасний священик» | Журнал «City Life» |
| 2021 | «Гордість Тернопілля», номінація «Духовний наставник року» | Телепремія «Гордість Тернопілля» |
| 2021 | Орден Архістратига Михаїла II ступеня | ПЦУ |
| 2021 | «ТОП-100 блогерів України» | Телеканал ICTV |
Волонтерська діяльність під час війни
Після 24 лютого 2022 року отець Олексій повністю мобілізував ресурси своєї парафії і онлайн-аудиторії на підтримку армії і переміщених осіб. Його Facebook-сторінка перетворилась на майданчик для збору коштів — і аудиторія відгукнулась. За добу після одного з оголошених зборів вдавалось збирати значні суми на FPV-дрони та інше спорядження для ЗСУ.
Паралельно він вів активну роботу в громаді: допомагав влаштувати переміщених осіб у Шушківцях, організовував продовольчу та гуманітарну допомогу. Кількість мешканців маленького села збільшилась майже вдвічі — і за цим стоїть особиста ініціатива і авторитет настоятеля, який зміг організувати прийом і підтримку людей, що втратили домівки.
Волонтерство для отця Олексія — природне продовження євангельських принципів у дії. «Добрі справи, до яких долучаюсь, я називаю виконанням євангельських заповідей» — цитує його видання «Урядовий кур’єр». Ця позиція вирізняє його серед частини духовенства, яке обмежується суто богослужбовою функцією.
Суспільний вплив і онлайн-місія
Феномен Олексія Філюка — у поєднанні кількох ролей, які рідко зустрічаються в одній людині. Він одночасно є сільським батюшкою (у традиційному розумінні — настоятелем, котрий знає кожного парафіянина особисто), медійною особистістю з аудиторією, яка перевищує більшість регіональних ЗМІ, і громадським активістом, чиї слова конвертуються в реальні дії — збори коштів, допомога людям, усиновлення.
Критики іноді закидають йому надмірну публічність для священика, але сам отець Олексій відповідає на це з властивим йому гумором. Він залишається відкритим до спілкування, регулярно виходить у прямі ефіри, відповідає на запитання підписників і не уникає гострих тем — від сімейних труднощів до церковних скандалів.
Його приклад — свідчення того, що сучасна людина, навіть з традиційним покликанням, може ефективно використовувати нові інструменти для живого діалогу із суспільством. І що авторитет будується не на посаді, а на щирості.
Видавнича діяльність
У 2024 році отець Олексій видав книгу «365 християнських пісень на кожен Божий день» — збірку релігійних текстів і музичних творів для щоденного використання. Ця книга стала логічним продовженням його онлайн-місії: зробити духовне слово доступним і практичним для щоденного життя.
Крім того, він веде кулінарний відеоблог — незвичний формат для священика, який натомість виявився дуже популярним. Рецепти, подані з жартами і роздумами про смисл простих речей, зібрали тисячи переглядів і показали, що духовне і земне можуть органічно поєднуватись.
Ставлення до своєї ролі в медіа
Отець Олексій не вважає себе «медійним священиком» в класичному розумінні — людиною, яка свідомо будує бренд і вимірює охоплення. Його підхід принципово інший: він просто живе своє життя публічно — з усіма труднощами, радощами, сумнівами і відкриттями — і ця автентичність, схоже, і є головним джерелом довіри аудиторії.
Коли інтернет-хвиля приносить чергову хвилю критики або клевети, він, за власними словами, відповідає з гумором і не уникає складних тем. Щоденні прямі ефіри, в яких немає ні сценарію, ні монтажу, — це жива розмова з аудиторією, яка для десятків тисяч людей стала щоранковою звичкою.
Серед його підписників — не лише люди з Тернопільщини і не лише православні: аудиторія строката за регіонами, віком і переконаннями. Об’єднує їх, мабуть, одне: відчуття, що за екраном — реальна людина, яка говорить те, що думає.
Місце в українському суспільстві
В Україні, де відносини між церквою і суспільством завжди були складними, постать Олексія Філюка займає особливе місце. Він не є архієреєм або медійним архімандритом зі столичним офісом — він звичайний сільський настоятель, якому вдалось стати впізнаваним у масштабах країни завдяки особистому прикладу і щоденній праці.
Його популярність збігається в часі з формуванням ПЦУ — автокефальної православної церкви України, до якої він належить. У цьому контексті отець Олексій є одним із тих облич, які показують, яким може бути «людяне» православне священство: близьким до громади, активним у суспільних справах, відкритим до сучасних форм комунікації.
Що далі — покаже час. Але вже зараз його шлях — від сільського прислужника в Шушківцях до священика з чвертю мільйона онлайн-парафіян — є однією з тих українських історій, які надихають своєю справжністю.
Олексій Філюк і нове обличчя українського православ’я
Православна церква України, заснована 2019 року, шукає власне обличчя — відмінне і від Московського патріархату, і від образу «офіційної» церкви, що асоціюється з помпезними соборами і відстороненістю від повсякдення. Отець Олексій Філюк є одним із тих, хто мимоволі формує альтернативний образ: сільського, людяного, дотепного і соціально активного духовенства.
Його модель служіння — «піти до людей там, де вони є» — реалізується через Facebook і YouTube в той момент, коли традиційні медіа втрачають аудиторію. Парафіяни більше не мусять чекати неділі, щоб почути пастиря: його голос є щоранку в стрічці. І це не тільки зручно — це по-новому визначає, що таке духовна спільнота в цифрову добу.
Поєднання волонтерства з богослов’ям, кулінарного блогу з проповіддю, щоденних ефірів з парафіяльним служінням — усе це виглядає на перший погляд як дивна суміш, але насправді є цілісним: це людина, яка не розподіляє своє життя на «сакральне» і «профанне», а живе як єдине ціле. Саме таку цілісність і відчувають підписники — і саме за нею повертаються щодня.
Олексій Філюк сьогодні
Станом на 2025–2026 роки отець Олексій продовжує вести щоденні ефіри у Facebook, здійснює волонтерську діяльність на підтримку ЗСУ, служить у своїх парафіях і виховує дітей — у тому числі усиновленого Максима, якого прийняв у родину 2024 року. Його онлайн-аудиторія продовжує зростати, а авторитет серед підписників — залишатись незмінним.
Відрізняє його від багатьох публічних релігійних діячів одна проста річ: він не намагається виглядати ідеально. Він — живий, з гумором і без постановочних фото. І саме це, схоже, і є рецептом: у часи, коли недовіра до інституцій висока, щирість стає найціннішим ресурсом. Отець Олексій, судячи з усього, це давно зрозумів — і просто живе відповідно.
Коротко про Олексія Філюка
- Народився 5 серпня 1984 року в с. Шушківці Тернопільської області
- Священик ПЦУ, настоятель храмів у Шушківцях і Білозірці
- Закінчив Збаразьку духовну семінарію
- Онлайн-аудиторія у Facebook — 230 000+ підписників
- ТОП-100 блогерів ICTV (2021), орден Архістратига Михаїла II ст.
- Активний волонтер: збір коштів для ЗСУ, підтримка ВПО під час війни
- Багатодітний батько, у 2024 році усиновив третього сина Максима
- Видав книгу «365 християнських пісень на кожен Божий день» (2024)
