У 2026 році православні віряни України вшановують пам’ять покійних у шість офіційних поминальних субот — від лютого до листопада. Усі дати подано за новим (новоюліанським) стилем, на який ПЦУ перейшла у вересні 2023 року. Якщо ваша парафія дотримується старого юліанського стилю — додайте до кожної дати 13 днів.
Поминальні суботи 2026 по новому календарю (ПЦУ):
- 🔹 14 лютого — М’ясопусна (Вселенська) батьківська субота
- 🔹 7 березня — субота 2-го тижня Великого посту
- 🔹 14 березня — субота 3-го тижня Великого посту
- 🔹 21 березня — субота 4-го тижня Великого посту
- 🔹 30 травня — Троїцька (Вселенська) батьківська субота
- 🔹 24 жовтня — Дмитрівська батьківська субота
- 🔹 28 листопада — поминання жертв голоду
Чому дати змінилися: перехід ПЦУ на новий стиль
У вересні 2023 року Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква офіційно перейшли на новоюліанський календар. Відтепер більшість церковних свят і поминальних дат збігаються із загальноприйнятим цивільним григоріанським календарем, яким живе решта країни і більшість християн світу.
Для тих, хто ще орієнтується на старий стиль (зокрема, частина парафій УПЦ): до кожної дати нового стилю потрібно додати 13 днів. Наприклад, М’ясопусна субота нового стилю — 14 лютого, старого стилю — 27 лютого.
Повний список батьківських субот 2026 за новим стилем
| Дата (новий стиль) | Дата (старий стиль) | Назва | Характер |
|---|---|---|---|
| 14 лютого | 27 лютого | М’ясопусна (Вселенська) субота | Всі покійні православні |
| 7 березня | — | Субота 2-го тижня Великого посту | Пісна поминальна |
| 14 березня | — | Субота 3-го тижня Великого посту | Пісна поминальна |
| 21 березня | — | Субота 4-го тижня Великого посту | Пісна поминальна |
| 21 квітня | — | Радониця (вівторок) | Поминання після Великодня |
| 30 травня | — | Троїцька (Вселенська) субота | Всі покійні православні |
| 24 жовтня | 7 листопада | Дмитрівська батьківська субота | Особливо — полеглі воїни |
| 28 листопада | — | День пам’яті жертв голоду | Четверта субота листопада |
Примітка: Радониця формально є вівторком, а не суботою, але входить до переліку офіційних поминальних днів церковного календаря.
М’ясопусна субота, 14 лютого: перший поминальний день року
М’ясопусна субота відкриває поминальний рік. Вона припадає на тиждень перед Масницею — останній тиждень перед Великим постом, коли ще дозволяється їсти м’ясо. Звідси й назва — м’ясопусна, тобто «відпуск м’яса».
Це перша Вселенська субота року: у цей день Церква молиться за всіх православних християн, які відійшли у вічність, — без огляду на те, чи мають вони когось із живих родичів, хто б пам’ятав про них. Особлива увага приділяється тим, хто загинув раптово, помер у дорозі, потонув, загинув під час катастроф або у воєнний час.
У 2026 році ця дата збігається з Днем Святого Валентина, який є світським святом. Церква не забороняє радіти в цей день, проте нагадує: зранку варто знайти час для молитви за покійних.
Три суботи Великого посту: 7, 14 і 21 березня
Під час Великого посту, який у 2026 році триває з 23 лютого по 11 квітня, Церква відзначає три поминальні суботи — на другому, третьому та четвертому тижнях посту. Ці дні мають особливий духовний характер: піст і молитва за покійних поєднуються в одному часовому просторі.
Особливість постових субот у тому, що церковний статут послаблює харчові обмеження: у суботу дозволяється вживати олію та вино, навіть якщо у будні дні поточного тижня піст суворіший. Це роблять задля того, щоб вшанування пам’яті покійних не перетворювалося на надмірне умертвіння плоті.
У ці три суботи у храмах служать заупокійні літургії та панахиди. Вірянам рекомендується заздалегідь — напередодні ввечері або зранку перед службою — подати записки з іменами покійних родичів та близьких. Записувати можна лише охрещених людей.
Радониця, 21 квітня: головний день поминання після Великодня
Радониця — перший вівторок після Великоднього тижня. У 2026 році вона припадає на 21 квітня. Це особливий поминальний день, яким Церква начебто «ділиться» радістю Воскресіння Христового з тими, хто вже відійшов у вічність.
Назва «Радониця» споріднена зі словами «радість» і «рід» — цей день поєднує пам’ять про предків із великодньою радістю. Саме тому на Радоницю прийнято не тільки плакати за покійними, а й приносити на могили великодні страви — паску, крашанки — і вітати рідних: «Христос Воскрес!»
Традиційно Радониця є найбільш відвідуваним поминальним днем в Україні. На цвинтарях відбуваються заупокійні служби, сім’ї прибирають могили і запалюють свічки. Частину принесеної їжі прийнято роздавати іншим відвідувачам кладовища — на помин душі.
💡 Корисно знати: у церкві записки «за упокій» можна подавати цілий рік, не лише в батьківські суботи. Але саме в ці дні у храмах правлять заупокійні літургії та панахиди, тобто молитва за покійних набуває соборного, спільного характеру — в ній беруть участь усі присутні вірани.
😯 Несподіване: традиція ставити на могилу чарку з горілкою та хліб не має нічого спільного з православним обрядом. За словами священиків ПЦУ, це пережиток язичницького звичаю. Церква натомість радить принести свічку, помолитися і роздати частину їжі нужденним — це вважається справжнім «помином».
❓ Часте питання: чи можна поминати самогубців у батьківські суботи? Церква не включає їх до загальних поминань через богословські причини, однак сучасне пастирське ставлення більш обережне. Краще звернутися з цим питанням безпосередньо до свого священика.
Троїцька субота, 30 травня: друга Вселенська поминальна
Троїцька батьківська субота — напередодні свята Святої Трійці (Трійця у 2026 році: 31 травня). Це друга Вселенська субота року, коли Церква молиться за всіх православних, які відійшли у вічність, — без виключень. У цей день особлива молитва підноситься за тих, хто помер без сповіді, без причастя, тих, чиї імена вже нікому вимовити.
Згідно з церковним переданням, напередодні Зіслання Святого Духа особливо важлива молитва за тих, хто ще не перейшов до блаженного стану — щоби і їх торкнулась дія Духа Святого. Саме цим пояснюється значущість Троїцької суботи — вона вважається одним із найважливіших заупокійних днів у році.
До церкви на Троїцьку суботу прийнято приносити пісні продукти: хліб, крупи, фрукти, олію, кагор. М’ясні вироби та міцний алкоголь не підходять. Ці продукти передають на потреби храму або роздають нужденним — як добра справа на помин душі покійного.
Що робити в батьківську суботу: покрокова традиція
Незалежно від конкретного поминального дня, загальна послідовність дій у батьківську суботу є стабільною в православній традиції.
- Вечір напередодні. У п’ятницю ввечері у храмах служать заупокійну всеношну — панахиду. Саме тоді варто вперше подати записки з іменами покійних. Якщо немає змоги прийти — підготуйте записки заздалегідь і принесіть зранку.
- Ранок суботи. Вранці у церкві служать заупокійну Божественну літургію, а після неї — панахиду. Це центральний момент поминального дня. Вірани ставлять свічки за упокій та разом моляться за всіх покійних.
- Відвідини кладовища. Після служби прийнято йти на могили рідних — прибирати, класти квіти (краще живі, ніж штучні), запалювати свічку або лампадку. Церква не радить залишати їжу на могилі та влаштовувати застілля на цвинтарі.
- Поминальна трапеза вдома. Ввечері родина збирається за скромним столом, згадує покійних добрим словом. Традиційна страва — кутя (солодка каша з пшениці або рису з медом і родзинками), узвар, хліб. У постові суботи — стіл пісний.
Дмитрівська субота, 24 жовтня: поминання загиблих воїнів
Дмитрівська батьківська субота — остання велика поминальна субота перед початком Різдвяного посту. У 2026 році вона припадає на 24 жовтня (за старим стилем — 7 листопада). Ця субота названа на честь великомученика Димитрія Солунського — покровителя воїнів, якого вшановують 26 жовтня.
Дмитрівська субота виникла у XIV столітті — за переданням, за ініціативою князя Дмитрія Донського після Куликовської битви 1380 року. Спочатку у цей день поминали лише загиблих у бою. Згодом традиція поширилася на всіх покійних. В умовах сучасної російсько-української війни Дмитрівська субота знову набула свого первинного значення: особлива молитва звершується за воїнів, що полягли на полі бою.
За рішенням ПЦУ, у 2024 році до традиційних поминальних днів додали 29 серпня — день пам’яті захисників України. У 2026 році цей день припадає на суботу, що робить його природним поминальним днем.
28 листопада: четверта субота — поминання жертв голоду
Четверта субота листопада в Україні — державний день пам’яті жертв Голодомору. У 2026 році це 28 листопада. Цей день не є офіційною батьківською суботою церковного календаря, проте у багатьох храмах здійснюють заупокійні молебні за мільйонами жертв штучно організованого голоду 1932–1933 років.
Традиція поминання у цей день поєднує церковний і громадянський смисл: вшанування предків та спільна скорбота за трагедією національного масштабу. О 16:00 країна запалює свічки у вікнах — символ пам’яті та світла серед темряви.
Що не можна робити в батьківську суботу
Церковна традиція пов’язує поминальний день із певними обмеженнями. Не всі вони мають суто церковне підґрунтя — частина є народними звичаями, які освятилися часом.
| Що не слід робити | Чому |
|---|---|
| Влаштовувати гучні застілля та вживати алкоголь на кладовищі | Суперечить духовному змісту поминання; кладовище — місце молитви, не гуляння |
| Залишати їжу та цукерки на могилі | Церква не підтримує цю традицію; краще роздати бідним |
| Сваритися, ображати, лихословити | День має бути проведений у мирі та молитві |
| Робити фото на кладовищі (особливо біля могил) | Народна прикмета; церква прямо не забороняє, але вважає недоречним |
| Занедбувати церковну службу на користь «просто поїхати на кладовище» | Літургійна молитва — головне в поминальній суботі |
| Ставити штучні квіти | Не заборонено, але не вітається — пластик забруднює і символізує неживе |
Що принести до церкви на батьківську суботу
На поминальну службу прийнято приносити так звану «панахидку» — пісні продукти, які передають на потреби храму або роздають нужденним. Це розглядається як добра справа на помин душі покійного.
- Хліб або калач (круглий, символічний)
- Крупи: рис, пшоно, гречка
- Олія соняшникова
- Цукор, мед
- Фрукти та сухофрукти
- Кагор (церковне вино)
- Свічки для запалення в храмі та на кладовищі
Не можна приносити м’ясні вироби, ковбасу та міцний алкоголь. Під час постових субот (березень) усе принесене має бути пісним — без тварин продуктів.
Особисті поминальні дні: третини, дев’ятини, сорочини
Крім спільних церковних поминальних субот, у православній традиції існують особисті поминальні дні, прив’язані до дати смерті конкретної людини. Їх відраховують від дня смерті включно.
| Назва | Коли | Богословський сенс |
|---|---|---|
| Третини | 3-й день після смерті | Символ Воскресіння Христа на третій день |
| Дев’ятини | 9-й день | Дев’ять чинів ангелів, що клопочуться за душу |
| Сорочини | 40-й день | Вознесіння Христа на 40-й день; завершення «митарств» душі |
| Роковини | Щорічно, в дату смерті | Щорічне вшанування пам’яті |
У ці дні родина замовляє в церкві панахиду, відвідує кладовище і збирається за поминальним столом. Кутя є обов’язковою стравою — символ зерна, яке «вмирає» і дає новий плід.
Підсумок: поминальні суботи 2026 по новому календарю
- 🔹 14 лютого — М’ясопусна Вселенська субота (перша велика)
- 🔹 7, 14, 21 березня — три суботи Великого посту
- 🔹 21 квітня — Радониця (вівторок, але офіційний поминальний день)
- 🔹 30 травня — Троїцька Вселенська субота (напередодні Трійці 31 травня)
- 🔹 24 жовтня — Дмитрівська субота (особливо за воїнами)
- 🔹 28 листопада — четверта субота, день пам’яті жертв голоду
- 🔹 Головне у кожен із цих днів — щира молитва, а не зовнішній ритуал
- 🔹 Усі дати — за новоюліанським (новим) стилем ПЦУ та УГКЦ
Батьківські суботи — не формальний обов’язок, а живий зв’язок між поколіннями. Щира молитва за покійних, за переконанням Церкви, полегшує їхній стан і водночас зцілює душу того, хто молиться — адже пам’ять про рідних тримає нас у стосунку з власним корінням. Особливо це важливо в час, коли щодня Україна прощається з новими загиблими захисниками — поминальні дні 2026 року набувають болісного, але важливого значення для кожної родини.
