Розмір «Шахеда»: технічні характеристики дрона

Розмір «Шахеда»

Розмір «Шахеда»: технічні характеристики Shahed-136, 131 і нових модифікацій | 2026

Зброя · БПЛА · Технічний огляд

«Шахеди» — іранські барражуючі боєприпаси, якими Росія масово атакує Україну з вересня 2022 року. Їхня ефективність як зброї заснована не на точності чи потужності, а на простоті, масовості та низькій вартості. Розбираємо конструкцію, розміри і технічні характеристики основних модифікацій.

Розміри Shahed-136 (найпоширеніша модель):
🔹 Довжина: 3,5 метра
🔹 Розмах крил: 2,5 метра
🔹 Висота (зі стабілізаторами): ~0,6 метра
🔹 Загальна маса: ~200 кг
🔹 Бойова частина: 40–50 кг вибухівки (у носовій частині)
🔹 Швидкість: 150–185 км/год
🔹 Дальність: до 2 500 км
🔹 Вартість: ~20 000–50 000 доларів за одиницю

Shahed-136: повна таблиця характеристик

Довжина
3,5 м
Як невеликий мотоцикл з причепом
Розмах крил
2,5 м
Ширина стандартного автомобільного паркувального місця
Висота
~0,6 м
Включаючи вертикальні стабілізатори
Загальна маса
~200 кг
Три дорослі людини
Бойова частина
40–50 кг
Вибухівка в носовій частині
Характеристика Значення Примітки
Тип Барражуючий боєприпас (дрон-камікадзе) Самознищується при ураженні цілі
Походження Іран (HESA) Росія виробляє копію під назвою «Герань-2» з 2023 р.
Довжина 3,5 м
Розмах крил 2,5 м Дельтоподібна форма (крило летючої миші)
Висота ~0,6 м Із вертикальними стабілізаторами
Загальна маса ~200 кг
Бойова частина 40–50 кг В носовій частині; фугасна або кумулятивна
Двигун Поршневий, 2-тактний, 550 см³ Штовхаючий гвинт у хвості (pusher-конфігурація)
Максимальна швидкість 150–185 км/год Порівняно зі звичайним автомобілем на трасі
Крейсерська швидкість ~150 км/год
Дальність польоту до 2 500 км Базова — 1 500–2 000 км; модифікована — до 2 500
Робоча висота 60–4 000 м Зазвичай летить низько — 100–300 м
Навігація GPS/GNSS + інерційна (INS) Пізніші версії — зі захистом від РЕБ
Запуск З мобільної платформи (вантажівка) По 5 дронів на один контейнерний блок
Вартість ~$20 000–50 000 Один із найдешевших ударних БПЛА у світі
Матеріал корпусу Переважно композитні матеріали Погано відбивається на радарах

Конструкція: чому саме такі розміри

Shahed-136 виконаний за схемою «дельтоподібне крило» (або «крило летючої миші») — без окремого горизонтального хвостового оперення. Це аеродинамічне рішення дає одночасно декілька переваг:

  • Велике крило при компактних розмірах — дельта забезпечує значну підйомну силу без збільшення загальної довжини фюзеляжу
  • Стабільний планерний політ — розмах 2,5 м при довжині 3,5 м дає відмінне аеродинамічне співвідношення для повільного економічного крейсування
  • Легке транспортування — дрон міститься у стандартному контейнері, п’ять одиниць запускаються з однієї мобільної платформи
  • Мала радарна сигнатура — відносно невеликий металевий профіль і композитний корпус ускладнюють виявлення радарами

Двигун розташований у хвостовій частині — т. зв. pusher-конфігурація (штовхаючий гвинт). Це класичне рішення для безпілотників: двигун не заважає роботі носової бойової частини, знижує лобовий опір і покращує аеродинаміку. Саме цей двигун — поршневий, двотактний — є джерелом характерного звуку «мопеда», за яким «Шахед» вже добре знають українці.

Порівняння модифікацій: 131, 136, 238

Параметр Shahed-131 Shahed-136 Shahed-238
Довжина ~2,7 м 3,5 м ~3,5–4 м (оцінка)
Розмах крил ~2,0 м 2,5 м ~2,5 м (оцінка)
Маса ~80–100 кг ~200 кг
Бойова частина ~15–18 кг 40–50 кг
Двигун Поршневий Поршневий (2-тактний, 550 см³) Реактивний
Швидкість 150–180 км/год 150–185 км/год ~500–600 км/год
Дальність до ~900 км до 2 500 км
Аеродинамічна схема Дельта, аналогічна 136 Дельта Дельта з реактивним двигуном
Основна відмінність Менший, легший, дешевший; для тактичних цілей Основна ударна модель Вдвічі–тричі швидше; значно важче збити

Shahed-131 і Shahed-136: детальне порівняння

Shahed-131 і Shahed-136 максимально уніфіковані за електронікою і аеродинамічним рішенням. Головна відмінність — розміри і маса. Shahed-131 вдвічі легший, має меншу бойову частину і меншу дальність. Він призначений для ударів по тактичних і менших за розміром цілях.

Ключова особливість Shahed-131, виявлена аналітиками: блок управління польотом здатний з’єднуватися із супутниками Iridium і змінювати траєкторію польоту в режимі реального часу. Крім того, в системі навігації є захист від підміни сигналу GPS засобами РЕБ — на відміну від ранніх версій Shahed-136.

Shahed-238: реактивна версія

Найнебезпечніша модифікація — Shahed-238, або «Герань-3» у російській армії. На відміну від «класичних» версій із поршневим двигуном, Shahed-238 має реактивний двигун і розвиває швидкість 500–600 км/год — приблизно вдвічі-тричі швидше за звичайний «Шахед».

Це кардинально ускладнює знищення: при швидкості 185 км/год «Шахед-136» можна теоретично збити навіть стрілецькою зброєю. При 500–600 км/год — для перехоплення потрібні принципово інші засоби ППО. Станом на 2025–2026 рік Shahed-238 застосовується рідше, ніж базові версії, але його поява зафіксована.

⚠️ Еволюція загрози: з 2023 року Росія розгорнула власне виробництво «Шахедів» — спершу у спеціальній економічній зоні «Алабуга» (Єлабуга), потім на заводі в Іжевську. До 2025 року виробничі потужності дозволяють випускати тисячі одиниць на місяць. Нові версії отримують посилений захист від РЕБ, інфрачервоні камери і компоненти китайського та власного виробництва.

Чому «Шахед» важко збити попри великий розмір

На перший погляд дрон із розмахом крил 2,5 м і швидкістю легкового автомобіля — легка мішень. Але на практиці збивати «Шахеди» складно через кілька причин одночасно:

  • Малий радарний профіль. Композитний корпус і дельтоподібна форма слабо відбивають радарний сигнал. Маленька ефективна площа розсіяння (ЕПР) ускладнює виявлення
  • Низька висота польоту. 60–300 метрів — нижче горизонту виявлення більшості радарів; дрон «ховається» за рельєфом
  • Масові атаки роями. Одночасні атаки з 50–100 і більше дронів перевантажують систему ППО і змушують витрачати дорогі ракети на дешеві цілі
  • Зміна маршрутів. Дрони летять непрямолінійно, імітують різні траєкторії, що ускладнює перехоплення
  • Децентралізація. Відсутність оператора (автономний pre-programmed flight) — немає сигналу управління, який можна заглушити

✅ Як збивають: низька швидкість (185 км/год) дозволяє застосовувати дуже різні засоби — від зенітних ракет і зенітної артилерії до бойових FPV-дронів і навіть великокаліберних кулеметів. Звуковий і тепловий сигнал двигуна дозволяє виявляти «Шахеди» ночі. За роки атак Україна суттєво підвищила відсоток збиття.

Застосування проти України: статистика

З вересня 2022 року до кінця 2023 року Росія випустила по Україні близько 3 700 дронів типу Shahed-131 та Shahed-136. З 2024 року інтенсивність атак зросла багаторазово — після запуску власного виробництва на заводах «Алабуга» та «Алмаз-Антей» в Іжевську.

Цілями є переважно об’єкти енергетичної інфраструктури — підстанції, ТЕС, теплопостачання, а також військові та промислові об’єкти. У лютому 2025 року дрон-камікадзе влучив у Новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, спричинивши пожежу; радіаційного забруднення зафіксовано не було.

«Мопед»: звук і виявлення

Одна з особливостей Shahed-136 — характерний гучний звук двотактного поршневого двигуна, за який дрон отримав народне прізвисько «мопед». Попри те що дрон погано помітний на радарі, його чудово чути — за кілька кілометрів у тиху ніч. Це водночас недолік (дає можливість виявити та збити) і засіб психологічного тиску: ніч за ніччю виття «мопеда» тримає мільйони людей у напрузі.

💡 Корисний факт: Shahed-136 є одним із найдешевших ударних БПЛА у світі — орієнтовна вартість одиниці від $20 000 до $50 000. Для порівняння: одна ракета американського зенітного комплексу Patriot коштує від $1 до $4 мільйонів. Саме ця асиметрія — дешевий дрон проти дорогого перехоплювача — і є головною зброєю масованих «шахедних» атак.

😯 Несподіване: аеродинамічна схема Shahed-136 формою та принципом нагадує розробки 1980-х років — зокрема, деякі дослідники вказують на схожість із німецькою ракетою-мішенню Dornier DAR. Іранці, вочевидь, черпали натхнення із застарілих конструкцій, але підібрали оптимальну схему для барражуючого боєприпасу з мінімальною собівартістю.

Часте питання: Чи є різниця між «Шахедом» і «Гераню»? «Герань-2» — це просто російська назва для Shahed-136 власного виробництва. Конструктивно — практично ідентичний, але з часом росіяни замінили деякі компоненти на власні аналоги та посилили захист від засобів РЕБ. «Герань-3» — відповідник реактивного Shahed-238.

Підсумок: розміри та ключові характеристики Shahed-136

  • Довжина — 3,5 метра; розмах крил — 2,5 метра; висота — ~0,6 м
  • Загальна маса ~200 кг, бойова частина — 40–50 кг у носі
  • Швидкість 150–185 км/год; дальність до 2 500 км; робоча висота 60–4 000 м
  • Форма дельти: стабільний політ, мала радарна сигнатура, компактне зберігання
  • Двигун поршневий 2-тактний у хвості — характерний звук «мопеда»
  • Вартість $20 000–50 000 — найдешевший ударний БПЛА у світі
  • Shahed-131 — менша версія (~80–100 кг, менша дальність), Shahed-238 — реактивна (500–600 км/год)
  • З 2023 р. Росія виробляє копію під назвою «Герань-2» на заводах «Алабуга» та Іжевськ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *