Матвій Сафонов — російський футболіст, воротар французького клубу «Парі Сен-Жермен» та збірної Росії. Він став першим і єдиним росіянином, який двічі виграв Лігу чемпіонів УЄФА, і одним із найуспішніших голкіперів свого покоління у європейському футболі.
Матвій Євгенович Сафонов — 27-річний російський воротар, що виступає за «Парі Сен-Жермен». Народився 25 лютого 1999 року у Ставрополі. Вихованець академії ФК «Краснодар», звідки перейшов до ПСЖ у червні 2024 року за орієнтовно 20 млн євро.
🔹 Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2024/25, 2025/26)
🔹 Чемпіон Франції (Ліга 1) у складі ПСЖ
🔹 Переможець Кубка Франції та Суперкубка Європи 2026
🔹 Вихованець академії ФК «Краснодар», колишній капітан клубу
🔹 Майстер спорту Росії (2023)
- Повне ім’я
- Матвій Євгенович Сафонов
- Дата народження
- 25 лютого 1999 року
- Місце народження
- Ставрополь, Росія
- Зріст
- 192 см
- Позиція
- Воротар
- Поточний клуб
- Парі Сен-Жермен (Франція)
- Номер
- 98
- Збірна
- Росія
- Звання
- Майстер спорту Росії (2023)
Дитинство та родина Матвія Сафонова
Матвій Сафонов народився 25 лютого 1999 року у місті Ставрополь. Коли хлопчик досяг шкільного віку, родина переїхала до Краснодара. Сім’я Сафонова має міцні спортивні традиції: його батько Євгеній Сафонов працює тренером молодіжної команди баскетбольного клубу «Локомотив-Кубань». Мати — Лідія Сафонова. У Матвія також є двоє молодших братів — Степан і Потап.
Спочатку батько планував для сина кар’єру в баскетболі, враховуючи власний професійний досвід у цьому виді спорту. Однак маленький Матвій пішов іншим шляхом: спочатку він займався плаванням, кілька років відвідував математичний гурток і захоплювався шахматами, що розвинуло в ньому стратегічне мислення та здатність до концентрації. Ці навички згодом виявилися дуже корисними для воротарської позиції.
У футбольну секцію Сафонова записали ще в школі. На першому ж перегляді тренери визначили його у воротарі — високий зріст, добра координація та реакція одразу привернули увагу фахівців. Першим тренером воротаря став Олександр Михайлович Рубцов, який помітив у хлопці неабиякий потенціал та допоміг сформувати базові воротарські навички. На жаль, Олександр Рубцов пішов із життя у січні 2021 року, так і не дочекавшись тріумфів свого вихованця на європейській арені.
Кар’єра у ФК «Краснодар»: від академії до капітанської пов’язки
Матвій Сафонов пройшов повний шлях у системі підготовки ФК «Краснодар» — від юнацьких команд до основного складу і, зрештою, до капітанської пов’язки. Це рідкісна історія для російського футболу, де вихованці клубних академій далеко не завжди отримують шанс у першій команді.
У 16 років Сафонов дебютував у молодіжній команді «Краснодара». Молодий воротар відразу привернув увагу тренерського штабу своєю впевненою грою, доброю координацією та вмінням читати гру.
Матвій провів свою першу гру за основний склад «Краснодара» у Прем’єр-лізі Росії. Це був матч проти «Амкара», який завершився внічию 1:1. Пізніше Сафонов згадував цю гру як переломний момент у кар’єрі, після якого він зрозумів, що хоче повернутися на цей рівень знову.
У другій половині сезону 2018/19 Сафонов отримав більше ігрового часу і провів перші матчі у Лізі Європи УЄФА, де зіграв 5 поєдинків із середнім показником відбитих ударів понад 71%. Молодий голкіпер продемонстрував зрілу та стабільну гру, яка не характерна для його віку.
Сафонов потрапив до списку 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії під номером 2 серед воротарів. Він взяв участь у кваліфікації та груповому етапі Ліги чемпіонів. На протязі сезону він лідирував за кількістю сейвів та відсотком відбитих ударів серед голкіперів РПЛ.
Восени 2020 року Сафонова вперше викликали до першої збірної Росії для підготовки до матчів Ліги націй. У Лізі чемпіонів за «Краснодар» він провів 6 матчів, у яких зберіг ворота в недоторканності в одному поєдинку та був визнаний найкращим гравцем матчу проти «Ренна».
Сафонов став капітаном «Краснодара» і отримав звання Майстра спорту Росії. Його лідерські якості та стабільна гра зробили його безсумнівним лідером команди та одним із найкращих воротарів чемпіонату Росії.
Перед відходом Сафонов допоміг «Краснодару» стати чемпіоном Росії сезону 2024/25 — історичне досягнення для клубу, який ніколи раніше не вигравав золоті медалі РПЛ.
Трансфер до «Парі Сен-Жермен»: деталі угоди
У травні 2024 року з’явилася інформація про те, що «Парі Сен-Жермен» досягнув домовленості з «Краснодаром» щодо трансферу Сафонова. Це стало сенсаційною новиною для всього російського футболу — перехід воротаря до одного з найсильніших клубів Європи був подією безпрецедентного масштабу.
Контракт із французьким клубом Сафонов підписав у червні 2024 року. Передбачувана сума трансферу, за різними джерелами, становила орієнтовно 20 мільйонів євро. Спеціалізований портал Transfermarkt оцінював вартість воротаря на момент переходу в 18 мільйонів євро. За даними французького видання L’Equipe, місячна зарплата Сафонова в новому клубі склала орієнтовно 400 тисяч євро до вирахування податків.
Перед від’їздом до Франції Сафонов мав проблеми зі здоров’ям — його турбували сильні болі у спині. Тому він прибув до Парижа за кілька тижнів до старту передсезонних тренувань, щоб пройти медичну реабілітацію та підготуватися до нових навантажень у складі одного з найсильніших клубів Європи.
| Параметр трансферу | Деталі |
|---|---|
| Дата переходу | Червень 2024 року |
| Клуб-продавець | ФК «Краснодар» (Росія) |
| Клуб-покупець | «Парі Сен-Жермен» (Франція) |
| Сума трансферу | Орієнтовно 20 млн євро |
| Зарплата | Приблизно 400 тис. євро/місяць (до податків) |
Кар’єра у ПСЖ: від конкуренції до основного воротаря
Початок кар’єри Сафонова в ПСЖ був пов’язаний із серйозною конкуренцією за місце в основному складі. Керівництво клубу повідомило трьом воротарям — Джанлуїджі Доннаруммі, Сафонову та Арно Тенасу — що вони будуть змагатися за позицію основного голкіпера на рівних умовах. Жодного фіксованого розподілу на першого, другого та третього номери не було — довести свою цінність потрібно було в матчах.
18 вересня 2024 року Сафонов успішно дебютував у Лізі чемпіонів за ПСЖ у матчі проти іспанської «Жирони», який завершився перемогою парижан з рахунком 1:0. Воротар зробив один сейв і зберіг ворота «сухими» — впевнений початок у новому клубі. 5 квітня 2025 року, після перемоги ПСЖ над «Анже», він став чемпіоном Франції.
У дебютному сезоні 2024/25 Сафонов зіграв за ПСЖ загалом 17 матчів: два в Лізі чемпіонів, п’ять у Кубку Франції та десять у чемпіонаті. У восьми з цих 17 поєдинків він відстояв «на нуль», пропустивши два м’ячі лише тричі. До титулу чемпіона Франції він додав перемоги у Кубку країни та, найголовніше, у Лізі чемпіонів УЄФА — історичне досягнення для ПСЖ.
Другий сезон та закріплення статусу основного
У сезоні 2025/26 Сафонов остаточно закріпився як основний воротар «Парі Сен-Жермен». Він провів 11 матчів у Лізі чемпіонів і зберіг ворота в недоторканності у 4 поєдинках. У чемпіонаті Франції Сафонов демонстрував стабільно високий рівень гри — зокрема, видав вісім сейвів у вирішальному матчі Ліги 1 проти «Ланса», де був визнаний найкращим гравцем зустрічі.
Кульмінацією другого сезону став фінал Ліги чемпіонів, у якому ПСЖ зустрівся з лондонським «Арсеналом». Сафонов вийшов у стартовому складі — вже не як дублер, а як безсумнівний основний голкіпер. Парижани здобули перемогу, і Сафонов став першим і єдиним росіянином, який двічі виграв Лігу чемпіонів УЄФА. Це зробило його справжнім символом російського футболу на міжнародній арені.
У серпні 2026 року Сафонов продовжив збирати трофеї: ПСЖ переміг «Астон Віллу» з рахунком 2:1 у матчі за Суперкубок Європи. Воротар знову вийшов у стартовому складі та отримав оцінку 7 від авторитетного французького видання L’Equipe — найвищу серед гравців ПСЖ у тому матчі, нарівні з кількома іншими гравцями команди.
Ключове досягнення: Матвій Сафонов — єдиний російський футболіст в історії, який двічі виграв Лігу чемпіонів УЄФА (сезони 2024/25 та 2025/26). За кількістю трофеїв із ПСЖ він вже перевершив більшість російських футболістів, які будь-коли грали в європейських топ-клубах.
Виступи за збірну Росії
Паралельно з клубною кар’єрою Сафонов розвивав і свій шлях у збірних командах Росії. З 2015 року він грав за різні вікові збірні країни, поступово просуваючись від юнацьких до молодіжної та, врешті, до першої команди.
Першу збірну Росії Сафонов представляє з осені 2020 року, коли його вперше викликали на матчі Ліги націй проти Туреччини та Угорщини. Відтоді він є одним із основних претендентів на місце першого воротаря національної команди. Його досвід виступів у Лізі чемпіонів та чемпіонаті Франції робить його найдосвідченішим у міжнародному плані голкіпером російського футболу.
Досягнення та трофеї Матвія Сафонова
| Трофей / Досягнення | Сезон / Рік | Клуб |
|---|---|---|
| Ліга чемпіонів УЄФА | 2024/25 | ПСЖ |
| Ліга чемпіонів УЄФА | 2025/26 | ПСЖ |
| Чемпіон Франції (Ліга 1) | 2024/25 | ПСЖ |
| Кубок Франції | 2024/25 | ПСЖ |
| Суперкубок Європи УЄФА | 2026 | ПСЖ |
| Чемпіон Росії (РПЛ) | 2024/25 | Краснодар |
| Майстер спорту Росії | 2023 | — |
| Список 33 найкращих РПЛ (№2) | 2019/20 | Краснодар |
| Найкращий воротар Росії | 2023/24 | Краснодар |
Стиль гри та воротарські якості
Сафонов відзначається кількома ключовими воротарськими якостями, які виділяють його серед конкурентів. Передусім це виняткова реакція на удари з близької відстані та здатність читати наміри нападників під час виходів один на один. Його високий зріст (192 см) дає перевагу при грі на виходах та обробці навісних передач.
Однією з найбільш обговорюваних рис його гри є здатність відбивати пенальті. Протягом кар’єри Сафонов неодноразово рятував свої команди в серіях післяматчевих пенальті та під час ігрового часу. Він став першим воротарем ПСЖ у ХХІ столітті, який відбив чотири пенальті в серії, що стало одним із ключових моментів на шляху клубу до трофея.
Окрім суто воротарських якостей, Сафонов відзначається лідерськими здібностями. У «Краснодарі» він був капітаном команди, що свідчить про його авторитет серед партнерів та здатність вести за собою колектив. У ПСЖ він швидко адаптувався до вимог вищого рівня і не розгубився в умовах конкуренції з такими зірковими воротарями, як Джанлуїджі Доннарумма.
Особисте життя Матвія Сафонова
Особисте життя Матвія Сафонова привертало значну увагу засобів масової інформації. Воротар був одружений з Анастасією Казачек, однак їхній шлюб розпався зі скандалом напередодні трансферу до ПСЖ. За повідомленнями ЗМІ, у травні 2024 року, незадовго до від’їзду до Франції, Сафонов подав заяву до поліції на колишню дружину, що стало предметом широкого обговорення в пресі.
У 2023 році з’явилася інформація про нові стосунки Сафонова з Мариною Кондратюк. У червні 2026 року пара одружилася. Під час поїздки на Шрі-Ланку, за повідомленнями ЗМІ, Сафонов спускався у шахту, щоб власноруч вибрати камінь для обручки дружині, що стало одним із романтичних епізодів їхньої історії кохання.
Поза межами футбольного поля Сафонов зберігає зв’язок із сім’єю. Він підтримує стосунки з батьками та молодшими братами, яких іноді можна побачити на матчах ПСЖ у Парижі. Захоплення шахматами, яке розпочалося ще в дитинстві, за деякими даними, супроводжує його й досі та допомагає розвивати стратегічне мислення, яке він застосовує на футбольному полі.
💡 Корисний факт: У дитинстві батько Матвія Сафонова, тренер з баскетболу, планував для сина кар’єру саме в баскетболі. Проте хлопець обрав футбол, і його зріст 192 см, який був би корисним на баскетбольному майданчику, виявився не менш цінним для воротарської позиції.
😯 Несподіваний факт: Сафонов — єдиний у історії російський футболіст, який двічі підіймав над головою кубок Ліги чемпіонів УЄФА. Більше того, він зробив це у двох послідовних сезонах (2024/25 та 2025/26), що є рідкісним досягненням навіть для найвідоміших воротарів світу.
❓ Часте питання — за скільки Сафонов перейшов до ПСЖ? Сума трансферу, за різними джерелами, становила орієнтовно 20 мільйонів євро. Портал Transfermarkt оцінював вартість воротаря на момент переходу в 18 мільйонів євро. Це один із найбільших трансферів воротаря з російського футболу в історії.
Контекст для українського читача: Сафонов і ПСЖ із Забарним
Для українських вболівальників постать Сафонова має додатковий контекст через те, що в складі ПСЖ грає і український захисник Ілля Забарний. Їхня взаємодія на полі — воротар і центральний захисник — нерідко ставала предметом обговорень в українських спортивних медіа. Одного разу Забарний навіть «врятував» Сафонова від помилки, вибивши м’яч з лінії воротів після невдалих дій голкіпера.
Присутність російського і українського футболістів в одній команді на фоні війни Росії проти України створює унікальну ситуацію, яка обговорюється як у спортивних, так і в суспільно-політичних колах. Варто зазначити, що стосунки між гравцями всередині клубу залишаються професійними, хоча зовнішній контекст цієї ситуації не може не привертати увагу.
Клубна статистика Матвія Сафонова
| Сезон | Клуб | Ліга | Матчі |
|---|---|---|---|
| 2017/18 | Краснодар | РПЛ | 1 |
| 2018/19 | Краснодар | РПЛ + Ліга Європи | Кілька матчів |
| 2019/20 | Краснодар | РПЛ + ЛЧ/ЛЄ | Основний воротар |
| 2020/21 | Краснодар | РПЛ + ЛЧ (6 матчів) | Основний воротар |
| 2021–2024 | Краснодар | РПЛ | Основний воротар, капітан |
| 2024/25 | ПСЖ | Ліга 1 + ЛЧ + Кубок | 17 матчів (8 «на нуль») |
| 2025/26 | ПСЖ | Ліга 1 + ЛЧ (11 матчів) | Основний воротар |
Підсумок: ключові факти про Матвія Сафонова
- Народився 25 лютого 1999 року у Ставрополі, виріс у Краснодарі
- Вихованець академії ФК «Краснодар», колишній капітан клубу
- Перейшов до ПСЖ у червні 2024 за орієнтовно 20 млн євро
- Двічі переможець Ліги чемпіонів (2024/25, 2025/26) — єдиний росіянин з таким досягненням
- Переможець Суперкубка Європи 2026, чемпіон Франції, володар Кубка Франції
- У дитинстві захоплювався плаванням, шахматами та математикою
- Одружений з Мариною Кондратюк (весілля у червні 2026)
- Грає в одному клубі з українським захисником Іллею Забарним
