Подарувати квартиру, будинок чи земельну ділянку — юридично простіше, ніж продати. Але «безоплатна» передача все одно має свою ціну: нотаріус, держмито, податки і реєстрація. Скільки саме — залежить від того, хто кому дарує.
Коротка відповідь: скільки і від чого залежить
Для близьких родичів (1–2 ступінь споріднення) загальна вартість оформлення — від 8 500 до 15 000 грн: послуги нотаріуса (3 500–4 000 грн) + держмито 1% від оціночної вартості + реєстрація права власності (від ~330 грн). ПДФО і військовий збір не сплачуються. Для сторонніх осіб — додатково 5% ПДФО + 5% військового збору від оціночної вартості майна (з 01.12.2024). Для нерезидентів — 18% ПДФО + 5% ВЗ.
Що таке договір дарування і навіщо він потрібен
Договір дарування — це нотаріально посвідчений правочин, за яким одна особа (дарувальник) безоплатно передає майно іншій (обдаровуваному). Принципова відмінність від заповіту: право власності переходить одразу після нотаріального посвідчення і реєстрації, а не після смерті власника. Саме тому багато сімей обирають дарування, коли батьки хочуть передати нерухомість дітям ще за свого життя — щоб уникнути майбутніх спадкових спорів.
Для нерухомості (квартири, будинку, земельної ділянки, гаражу тощо) нотаріальне посвідчення є обов’язковим — без нотаріуса угода недійсна.
З чого складається вартість оформлення
1. Послуги нотаріуса
Це перша і найпомітніша стаття витрат. Приватні нотаріуси встановлюють власні тарифи — вони не є фіксованими державою. Орієнтир у 2026 році: від 3 500 до 4 000 гривень за стандартне посвідчення договору дарування нерухомості. Реальна ціна може бути вищою залежно від складності угоди, регіону, об’єкта та нотаріуса. Варто порівнювати тарифи у кількох фахівців.
2. Державне мито — 1% від оціночної вартості
При даруванні нерухомості обов’язково сплачується державне мито у розмірі 1% від оціночної вартості майна — і для родичів, і для сторонніх осіб. Це суттєва сума: якщо квартира коштує 3 млн грн, мито становитиме 30 000 грн. Тому оціночна вартість — не просто формальність.
3. Оцінка майна
Для визначення бази оподаткування і розрахунку держмита потрібна незалежна оцінка нерухомості. Вартість — від 1 000 до 2 500 грн залежно від об’єкта, його складності та терміновості. Формально для родичів оцінка не є обов’язковою за законом, але багато нотаріусів все одно просять її надати — варто уточнити заздалегідь.
4. Реєстрація права власності
Після підписання договору нотаріус реєструє перехід права власності в Державному реєстрі речових прав. Розмір адміністративного збору залежить від обраних строків:
| Строк реєстрації | Збір (2026) |
|---|---|
| До 5 робочих днів (стандарт) | 0,1 прожиткового мінімуму (~330 грн) |
| 2 робочі дні | 1 прожитковий мінімум (~3 200 грн) |
| 1 робочий день | 2 прожиткових мінімуми (~6 400 грн) |
| 2 години | 5 прожиткових мінімумів (~16 000 грн) |
5. Податки (залежать від того, хто дарує кому)
Це найважливіша частина. Розмір податків принципово різниться залежно від ступеня споріднення між сторонами угоди.
Таблиця: скільки коштує дарування залежно від отримувача
| Хто отримує | ПДФО | Військовий збір | Держмито | Орієнтовно разом* |
|---|---|---|---|---|
| Родичі 1–2 ступеня (батьки, діти, чоловік/дружина, брати/сестри, бабусі/дідусі, онуки) | 0% | 0% | 1% від вартості | від 8 500 грн |
| Інші фізичні особи — резиденти | 5% | 5% | 1% від вартості | 11% від вартості + нотаріус |
| Нерезиденти України | 18% | 5% | 1% від вартості | 24% від вартості + нотаріус |
* Для родичів — мінімальна сума без врахування 1% держмита від вартості об’єкта. Реальна сума суттєво залежить від оціночної вартості нерухомості.
💡 Важливо про військовий збір: З 1 грудня 2024 року військовий збір підвищено до 5%. Тому для сторонніх осіб сумарне податкове навантаження становить 10% (5% ПДФО + 5% ВЗ), а для нерезидентів — 23% (18% + 5%).
😯 Якщо оцінка висока: Держмито розраховується від оціночної вартості, тому варто переконатися, що оцінювач адекватно оцінює об’єкт. Завищена оцінка означає більше мита. Для родичів можна іноді уникнути офіційної оцінки — але лише якщо нотаріус погоджується.
❓ Про спільне майно подружжя: Якщо нерухомість є спільною сумісною власністю подружжя, для дарування потрібна нотаріально засвідчена згода іншого з подружжя.
Коли дарування неможливе
Нотаріус відмовить у посвідченні договору дарування, якщо на майні є обтяження або перешкоди. Найпоширеніші підстави для відмови:
- Нерухомість перебуває під арештом, іпотекою або заставою.
- Відсутня нотаріально засвідчена згода другого з подружжя (якщо майно спільне).
- Є несанкціоноване перепланування або реконструкція.
- Відсутня згода інших співвласників (якщо є частки).
- Нерухомість є предметом активного судового спору.
Перед зверненням до нотаріуса варто самостійно перевірити стан об’єкта через Державний реєстр речових прав — щоб не отримати несподіванку вже на столі у фахівця.
Дарування vs заповіт: що краще
Головна перевага договору дарування перед заповітом — право власності переходить одразу, а не після смерті дарувальника. Це виключає спадкові суперечки, зменшує ризик оспорювання і дає обдаровуваному повний контроль над майном вже за життя дарувальника.
Водночас є і ризик для дарувальника: після підписання договору він втрачає право власності назавжди. Якщо хочете передати нерухомість, але залишити за собою право проживання — розгляньте варіант договору про довічне користування або сервітут.
Увага: Якщо в договір додати умову типу «в обмін на догляд» або «за надання послуг» — такий договір автоматично стає оплатним і втрачає статус дарування. Він буде перекваліфікований як інший вид правочину зі своїми податковими наслідками.
Що потрібно для оформлення договору дарування
- Паспорти і ідентифікаційні коди обох сторін.
- Правовстановлюючі документи на нерухомість (свідоцтво про право власності, витяг з ДРРП).
- Технічний паспорт об’єкта.
- Звіт про незалежну оцінку вартості (у більшості випадків).
- Нотаріально засвідчена згода другого з подружжя (якщо майно спільне).
- Документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо родичі).
Конкретну вартість оформлення можна дізнатися лише у конкретного нотаріуса після надання всіх документів і визначення оціночної вартості об’єкта. Це загальна рекомендація — не замінник юридичної консультації.
