Скільки органів у людини: що каже сучасна анатомія

Наука · Анатомія людини · Червень 2026

Здавалося б, питання про кількість органів у людині мало бути давно закрите — адже анатомія як наука існує тисячоліттями. Але відповідь виявляється набагато цікавішою, ніж одна цифра: вона залежить від того, як саме визначати поняття «орган», і продовжує змінюватися через нові наукові відкриття.

Що таке орган і чому важко порахувати їх точну кількість

За визначенням Вікіпедії та українськими підручниками анатомії, орган — це частина тіла певної форми та будови, що має чітко визначене місце в організмі й виконує специфічну функцію або функції. Кожен орган утворений кількома типами тканин, одна з яких є основною і визначає головну функцію.

Здавалося б, визначення чітке. Але проблема полягає в тому, що вчені не завжди погоджуються: де закінчується «частина» і починається самостійний орган? Деякі структури довгий час вважалися складовою частиною сусідніх органів — доки нові дослідження не доводили їхню самостійність.

Ще одна складність — у різних підрахунках використовують різні підходи. Якщо рахувати парні органи як один (наприклад, два ока — це один «зоровий орган» чи два?), результат відрізняється. Якщо включати кожну з 206 кісток скелета окремо — цифра стрибає до кількох сотень.

11 систем органів людського тіла: огляд

Усі органи об’єднані в системи — групи, що мають спільне походження, схожу будову і виконують пов’язані функції. За Вікіпедією і LibreTexts, в організмі людини виділяють 11 основних систем органів.

Які органи вважаються найважливішими

Традиційно в медицині виділяють так звані «вітальні органи» — ті, без яких людина не може вижити навіть короткий час без медичної допомоги. До них відносять:

• Серце — м’язовий насос, що перекачує від 5 до 30 літрів крові на хвилину залежно від навантаження. Б’ється близько 100 000 разів на добу.
• Легені — парний орган дихання. Площа внутрішньої поверхні двох легень у розгорнутому вигляді сягає, за різними оцінками, від 70 до 100 кв. м.
• Головний мозок — найскладніший орган тіла. Містить приблизно 86 мільярдів нейронів, кожен з яких пов’язаний тисячами синапсів з іншими нейронами.
• Нирки — щодня фільтрують близько 180 літрів крові, виробляючи приблизно 1,5–2 літри сечі.
• Печінка — найбільша внутрішня залоза. Виконує понад 500 різних функцій: від синтезу білків до знешкодження токсинів.

Які органи можна видалити і вижити

Не всі органи є незамінними для виживання. Частина з них — так звані «необов’язкові» органи, видалення яких не призводить до смерті, хоча і впливає на якість життя:

• Апендикс (червоподібний відросток сліпої кишки) — довгий час вважався рудиментом. Сучасні дослідження показують, що він може відігравати певну роль у роботі імунної системи, але його видалення (апендектомія) — одна з найпоширеніших операцій, і без нього люди живуть повноцінно.
• Жовчний міхур — накопичує жовч. Після видалення жовч просто безперервно надходить із печінки в кишечник.
• Селезінка — бере участь в імунній відповіді та утилізації старих еритроцитів. Після спленектомії людина більш вразлива до деяких інфекцій, але може жити без цього органу.
• Одна нирка — людина може жити з однією ниркою, яка з часом компенсаторно збільшується і бере на себе більший обсяг роботи.
• Репродуктивні органи — їх видалення позбавляє здатності до розмноження, але не загрожує життю.
• Шлунок — після гастректомії (повного видалення) людина може харчуватися через пряме з’єднання стравоходу з кишечником.

Нові відкриття: органи, про які ми дізналися нещодавно

Анатомія — жива наука, яка продовжує розвиватися. Кілька відносно недавніх відкриттів змінили уявлення про кількість і будову органів людського тіла.

Бриж (мезентерій) — 2016–2017

Довгий час мезентерій вважали складкою очеревини, що складається з розрізнених фрагментів. Але мікроскопічні дослідження Кевіна Коффі і його команди з клініки університету Лімеріка (Ірландія) показали, що це цілісна безперервна структура — подвійний шар очеревини, який з’єднує травний тракт зі стінками черевної порожнини. Опис, що існував понад 100 років, виявився помилковим. У 2016 році дослідження опублікували в The Lancet, а з 2017 року мезентерій включили до анатомічних атласів і навчальних програм медичних вишів як окремий орган.

Інтерстицій — 2018

У 2018 році американські вчені описали в журналі Scientific Reports раніше невідомий орган — інтерстицій, мережу заповнених рідиною порожнин у сполучній тканині, що пронизує все тіло. Ці мікроскопічні канали тягнуться під шкірою, навколо травного тракту, легень, судин і в м’язах. На думку дослідників, інтерстицій може відігравати роль «рідинного шосе» організму і навіть бути причетним до поширення ракових клітин. Офіційний статус окремого органа ця структура поки не отримала: дискусія в науковому співтоваристві триває.

Ексклюсома — 2023

Швейцарські вчені з Цюрихського технічного університету (ETH Zürich) повідомили про відкриття структури під назвою «ексклюсома» — утворення в цитоплазмі клітин, яке виступає як бар’єр для вірусів і бактерій, не допускаючи їх до ядра клітини. Ця структура може мати важливе значення для підтримки імунної системи, хоча її статус як окремого «органа» поки залишається дискусійним.

Найбільший і найменший органи людини

Якщо порівнювати органи за розміром, контрасти разючі:

Органи чуття: скільки їх насправді

Зазвичай нам розповідають про п’ять органів чуттів: зір, слух, нюх, смак, дотик. Але сучасна фізіологія виділяє значно більше чуттєвих систем, якщо рахувати точніше:

• Вестибулярний орган — відчуття рівноваги і прискорення, розміщений у внутрішньому вусі поряд із завиткою
• Пропріоцепція — відчуття положення тіла в просторі без участі зору, здійснюється рецепторами в м’язах і суглобах
• Термоцепція — відчуття температури (окрема від дотику система рецепторів)
• Ноцицепція — відчуття болю
• Інтероцепція — відчуття внутрішнього стану тіла (голод, спрага, серцебиття)

Таким чином, якщо рахувати всі відомі чуттєві системи, їх налічують від 8 до 21 залежно від класифікації. Але у традиційній анатомії органи чуттів — це саме структурні утворення: очне яблуко, вухо, орган нюху (нюхова область слизової носа), смакові сосочки язика і рецептори шкіри.

Парні органи: скільки їх у людини

Окремого пояснення потребують парні органи — ті, що є в двох примірниках. Людське тіло побудоване на принципі білатеральної симетрії: права і ліва половини приблизно однакові. До парних органів належать:

• Легені (права і ліва)
• Нирки
• Очі
• Вуха
• Наднирники
• Яєчники (у жінок) або яєчка (у чоловіків)
• Маточні труби (у жінок)

У підрахунку загальної кількості органів парні зазвичай рахують як дві одиниці — саме тому цифра 78–79 включає окремо ліву і праву нирку, ліве і праве легене тощо.

Цікаві рекорди: органи з унікальними властивостями

Кожен орган тіла — це дивовижна інженерна конструкція, відшліфована мільйонами років еволюції. Ось кілька рекордів, які варто знати.

Серце за все своє життя людини здійснює приблизно від 2,5 до 3,5 мільярда скорочень (при тривалості життя 70–80 років і середньому пульсі 70 ударів на хвилину). Воно ніколи не відпочиває: навіть під час сну скорочується приблизно 50–60 разів на хвилину.

Тонкий кишечник — один із найдовших внутрішніх органів. Його довжина у дорослої людини становить від 5 до 8 метрів. Внутрішня поверхня вкрита мікроворсинками (мікровілі), завдяки чому фактична площа всмоктування досягає кількох сотень квадратних метрів — більше, ніж теннісний корт.

Мозок споживає близько 20% усієї енергії тіла, хоча його маса становить лише близько 2% від маси тіла. Він надзвичайно чутливий до нестачі кисню: необоротні ушкодження клітин починаються вже через 4–6 хвилин після припинення кровопостачання.

Рогівка ока — єдина частина тіла людини, яка не має кровоносних судин. Вона отримує кисень безпосередньо з навколишнього повітря та рідини, що омиває її. Саме тому рогівку можна пересаджувати без необхідності підбирати групу крові.

Кістки набагато міцніші, ніж здається. За питомою міцністю на стиснення кістки порівнянні з гранітом, а на розтяг — іноді перевершують сталь. При цьому вони значно легші: кісткова тканина пронизана порожнинами, заповненими кістковим мозком.

Шкіра повністю оновлюється кожні 27–30 днів: зовнішній шар (епідерміс) постійно злущується і замінюється новими клітинами. За рік людина «скидає» у середньому близько 4 кг клітин шкіри — саме вони становлять більшу частину побутового пилу в приміщеннях.