Самовільне залишення частини (СЗЧ) — одне з найпоширеніших правопорушень серед військовослужбовців в умовах воєнного стану. Закон кваліфікує таку відсутність як тяжкий кримінальний злочин, однак водночас передбачає механізми повернення та звільнення від відповідальності. Розбираємо все по суті.
Самовільне залишення частини (СЗЧ) — це відсутність військовослужбовця у місці служби без дозволу командира без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану.
- 🔹 Стаття ККУ: ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України
- 🔹 Покарання в умовах воєнного стану: від 5 до 10 років позбавлення волі
- 🔹 Умовний строк: не призначається (заборонено після змін до ККУ)
- 🔹 Перше СЗЧ: є механізм звільнення від відповідальності (ст. 401 ч. 5 ККУ)
- 🔹 Порядок повернення до 20.09.2026: постанова Кабміну №767 від 12.06.2026
Що таке СЗЧ: юридичне визначення
Самовільне залишення частини — це порушення встановленого порядку несення військової служби, яке виражається у двох формах. По-перше, це фактичний вихід військовослужбовця за межі розташування підрозділу без дозволу командира. По-друге — неявка вчасно до місця служби після відпустки, відрядження, лікування або будь-якої іншої дозволеної відсутності.
В обох випадках ключовими ознаками правопорушення є: відсутність дозволу командира і відсутність поважних причин. Якщо відсутність зумовлена надзвичайними обставинами, що не залежали від волі військовослужбовця (раптова госпіталізація, стихійне лихо, неможливість повернення через активні бойові дії), кримінальна відповідальність не настає — але ці обставини потребують документального підтвердження.
«Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.»
СЗЧ або дезертирство: у чому різниця
На практиці військовослужбовці і їхні рідні часто плутають два різні склади злочину. Ключова відмінність — у намірі: СЗЧ передбачає тимчасову відсутність, коли людина планує повернутися; дезертирство (стаття 408 ККУ) — залишення служби з наміром ухилитися від неї назавжди.
| Ознака | СЗЧ (ст. 407 ККУ) | Дезертирство (ст. 408 ККУ) |
|---|---|---|
| Намір | Тимчасова відсутність, планує повернутися | Назавжди ухилитися від служби |
| Покарання у воєнний час | 5–10 років позбавлення волі | 5–12 років позбавлення волі |
| Тягар доказування | Факт відсутності | Слідство має довести умисел залишити назавжди |
| Типові ознаки | Зв’язується з рідними, зберігає речі | Зникає безслідно, виїжджає за кордон |
| Механізм повернення | Постанова Кабміну №767 (до 20.09.2026) | Також поширюється на постанову №767 |
Якщо слідство не може довести умисел назавжди ухилитися від служби, дії військовослужбовця кваліфікують саме як СЗЧ, а не дезертирство. Це важливо для захисту в суді.
Відповідальність за СЗЧ: таблиця санкцій
Правова відповідальність за самовільне залишення частини залежить від тривалості відсутності та умов (мирний час або воєнний стан). Ось зведена таблиця відповідно до чинного законодавства:
| Умова | Тривалість відсутності | Вид відповідальності | Покарання |
|---|---|---|---|
| Воєнний стан (будь-яка форма служби) | До 3 діб | Адміністративна (ст. 172-11 КУпАП) | Штраф 8 500–68 000 грн або арешт на гауптвахті до 15 діб |
| Воєнний стан | Понад 3 доби | Кримінальна (ч. 5 ст. 407 ККУ) | Позбавлення волі від 5 до 10 років |
| Бойова обстановка | Будь-яка | Кримінальна (ч. 5 ст. 407 ККУ) | Позбавлення волі від 5 до 10 років |
| Мирний час (не строкова служба) | До 10 діб | Дисциплінарна | Дисциплінарне стягнення |
| Мирний час (не строкова служба) | Понад 10 діб | Кримінальна (ч. 1–4 ст. 407 ККУ) | Штраф або позбавлення волі до 3 років |
💡 Корисно знати: Відповідно до ч. 5 ст. 401 ККУ, військовослужбовець, який вперше вчинив СЗЧ в умовах воєнного стану, може бути звільнений від кримінальної відповідальності — за умови добровільного повернення до служби до завершення досудового розслідування і за згодою командира. Ця норма діє для першого правопорушення.
😯 Несподіваний факт: За даними Офісу Генерального прокурора України, у 2025 році кількість справ, пов’язаних із самовільним залишенням частини, перевищила 160 тисяч лише за 10 місяців — це рекордний показник за весь час воєнного стану і свідчить про масштаб явища та труднощі з утриманням особового складу в умовах затяжної війни.
❓ Чи позбавляють виплат за СЗЧ? Так. Військовослужбовець, що перебуває у СЗЧ, позбавляється додаткової винагороди за місяць, у якому відбулося порушення, та за весь період самовільної відсутності, включно з місяцем повернення (оголошеного наказом командира). Базове грошове забезпечення також не нараховується у цей час.
Механізм добровільного повернення до 20 вересня 2026 року
12 червня 2026 року Кабінет Міністрів України постановою №767 запустив новий експериментальний порядок добровільного повернення до служби для військовослужбовців, що вчинили СЗЧ або дезертирство. Ця програма діє до 20 вересня 2026 року і надає можливість самостійно обрати підрозділ для подальшої служби.
Подати рапорт на повернення можна кількома способами:
- Через мобільний застосунок «Армія+» — найзручніший варіант для тих, хто перебуває за межами частини.
- Напряму до обраної військової частини з переліку, визначеного Міністерством оборони.
- Для військовослужбовців ЗСУ — через 1-й Центр рекрутингу Сухопутних військ або 2-й Центр рекрутингу Десантно-штурмових військ.
Поважні причини: коли відповідальність не настає
Законодавство визнає, що не будь-яка відсутність є злочином. Якщо є документально підтверджені обставини, що виключають вину, кримінальна відповідальність за ч. 5 ст. 407 ККУ не застосовується. Серед таких обставин:
- Раптова важка хвороба або госпіталізація (за наявності медичних документів).
- Непереборна сила — стихійне лихо, руйнування транспортного маршруту внаслідок бойових дій.
- Затримання правоохоронними органами за незалежних від військовослужбовця обставин.
- Інші обставини, що об’єктивно унеможливили повернення до служби в строк.
Ключовий момент: усі ці обставини потребують документального підтвердження. Усні пояснення без довідок, виписок або свідоцьких показань у переважній більшості справ не беруться судом до уваги як самостійна підстава для звільнення від відповідальності.
Наслідки для майбутнього: поза ув’язненням
Кримінальна судимість за СЗЧ матиме довгострокові наслідки, навіть після відбуття покарання. Серед них — обмеження права обіймати посади на державній службі, неможливість отримати ряд дозволів та ліцензій, а також перешкоди при виїзді за кордон або отриманні кредитів. Крім того, законодавство передбачає позбавлення права проходити військову службу у майбутньому.
Саме тому юристи наполегливо радять скористатися механізмами добровільного повернення та захисту на ранніх стадіях провадження, а не чекати набрання вироком законної сили.
Роль адвоката і безоплатна правова допомога
У справах про СЗЧ захист у суді має критичне значення: різниця між мінімальною та максимальною санкцією (5 і 10 років) залежить від обставин справи, які у більшості випадків може ефективно представити лише юрист, знайомий із військовим кримінальним правом. Зокрема, захисник може довести наявність поважних причин, оспорити кваліфікацію дій як СЗЧ замість дезертирства або клопотати про закриття провадження за умови добровільного повернення (якщо правопорушення вчинено вперше).
В Україні діє система безоплатної правової допомоги (БПД). Отримати безоплатного адвоката у кримінальному провадженні за ст. 407 ККУ можна через Центри безоплатної правової допомоги (координаційні центри у кожній області). Крім того, низка правозахисних організацій надає юридичні консультації у справах, пов’язаних із проходженням військової служби, — зокрема ГО «Північна правозахисна група» та інші.
- 🔹 СЗЧ = самовільна відсутність понад 3 доби без поважних причин у воєнний час
- 🔹 Стаття: ч. 5 ст. 407 ККУ — від 5 до 10 років позбавлення волі
- 🔹 Умовний строк неможливий — лише реальне позбавлення волі
- 🔹 Перше СЗЧ: можливе звільнення від відповідальності за ч. 5 ст. 401 ККУ
- 🔹 Програма добровільного повернення: постанова №767, діє до 20.09.2026
- 🔹 Повернення через «Армія+», напряму до частини або через центри рекрутингу
- 🔹 СЗЧ після 12.06.2026 — повернення лише за загальною процедурою
