Тарас Чорновіл: біографія, політична кар’єра та суперечливий шлях сина дисидента

Тарас Чорновіл

Тарас Чорновіл: біографія, політична кар’єра та суперечливий шлях сина дисидента

Біографії · Політика

Тарас В’ячеславович Чорновіл — народний депутат України III, IV, V і VI скликань Верховної Ради, публіцист і блогер, відомий насамперед як син видатного дисидента В’ячеслава Чорновола. Його кар’єра — приклад суперечливого шляху: від опозиційної журналістики до Партії регіонів і назад.

Тарас Чорновіл — ключові факти:
  • 🔹 Народився 1 червня 1964 р. у Львові
  • 🔹 Батько — В’ячеслав Чорновіл, засновник Народного Руху України
  • 🔹 Депутат ВРУ IV скликань (2000–2012)
  • 🔹 Входив до Партії регіонів (2004–2008)
  • 🔹 Після 2014 р. — підтримував Порошенка, після 2022 р. — суперечливі заяви

Родина та ранні роки

Тарас Чорновіл народився 1 червня 1964 року у Львові. Його батько — В’ячеслав Чорновіл (1937–1999), видатний діяч українського дисидентського руху, журналіст, один із засновників і перший голова Народного Руху України, тричі обраний депутат Верховної Ради. Батько був знаковою постаттю в боротьбі за незалежність України і провів роки в радянських тюрмах та таборах. Мати, Олена Антонів (1937–1986), — правозахисниця, медик і культурна діячка. Крім Тараса, в сім’ї виховувалися також Андрій і Ірина.

За словами самого Тараса, ще з раннього дитинства він найбільше нагадував батька. Наслідком батьківської дисидентської діяльності стало те, що вступити до вишу за радянських часів Тарасові не давали. Він розповідав про тиск з боку КДБ — йому погрожували кримінальним переслідуванням. Перед університетом він близько року працював лаборантом кафедри прикладної геодезії Львівського політехнічного інституту.

Дата народження
1 червня 1964 р.
Місце народження
Львів
Батько
В’ячеслав Чорновіл
Освіта
ЛНУ ім. Франка (незакінчена), міжнародне право (2001)

Освіта та журналістська діяльність

У 1986–1991 роках Тарас навчався на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка, але так і не завершив навчання. Пізніше він вступав до Української академії друкарства, де навчався заочно близько року. У 2001 році Чорновіл завершив Інститут підвищення кваліфікації при Львівському університеті за спеціальністю «міжнародне право».

Ще до завершення освіти він активно займався громадською діяльністю. У 1985 році приєднався до Української гельсінської групи. Того ж десятиліття став одним із творців Союзу незалежної Української молоді. У 1987 році прийшов в журналістику — спочатку редактором газети «Український вісник», а пізніше став головним редактором видання «Молода Україна». У 1988–1990 роках видавав і редагував самвидавний журнал «Молода Україна».

Хронологія кар’єри

1985–1989

Участь у Гельсінській групі, заснування Союзу незалежної Української молоді, журналістика в самвидаві

1990–1994

Депутат Львівської обласної ради; керівник Української незалежної видавничо-інформаційної спілки (1990–1992)

1993–1997

Заступник директора та директор науково-видавничого підприємства «Мета»; головний редактор видавництва «Стрім»

1998–1999

Радник голови НРУ В’ячеслава Чорновола; керівник агітаційного відділу партії

1999 (березень)

Загибель батька В’ячеслава Чорновола в ДТП під Києвом

2000–2007

Народний депутат III, IV, V скликань ВРУ від НРУ, а потім блоку «Наша Україна»

2004–2008

Перехід до Партії регіонів; очолив виборчий штаб Януковича на виборах 2004 р.

2007–2012

Депутат VI скликання від Партії регіонів; 2008 — вихід з партії; 2011 — вступ до «Реформ заради майбутнього», 2012 — вихід

2012

Невдала спроба переобрання до Ради по 212 округу в Києві як самовисуванець

2014–сьогодні

Публіцист, блогер, політолог; підтримав Порошенка після 2014 р.; суперечливі заяви після початку повномасштабного вторгнення

Перехід до Партії регіонів: найгучніший скандал кар’єри

Наприкінці 2004 року Тарас Чорновіл здійснив крок, який дотепер асоціюється з його ім’ям найперше: перейшов до фракції Партії регіонів і очолив передвиборний штаб Віктора Януковича під час президентських виборів — тих самих, що закінчилися Помаранчевою революцією і перемогою Ющенка на переголосуванні.

Цей крок дисонував із батьківською спадщиною. Чорновіл пояснював рішення тим, що повірив у команду Януковича і хотів працювати з тими, хто має реальний вплив на ситуацію в країні. Проте з Партії регіонів він вийшов у грудні 2008 року. За його словами, пізніше йому було соромно за ці події. У 2016 році він в інтерв’ю заявив, що під час перебування у Партії регіонів отримував кошти з «чорної каси» Януковича — підтвердженням слугувала так звана «амбарна книга» Партії регіонів, хоча походження коштів залишається офіційно невстановленим.

💡 Корисний факт. В’ячеслав Чорновіл — батько Тараса — провів загалом 15 років у радянських тюрмах і таборах за правозахисну діяльність і отримав у КДБ прізвисько «Неугомонний». Він дожив до здобуття незалежності України, але загинув у березні 1999 року в автокатастрофі під Києвом. Обставини загибелі досі є предметом суперечок.

😯 Несподіване. На Майдані 2014 року Тарас Чорновіл публічно вибачився за свою участь у виборчій кампанії Януковича 2004-го: «Я хочу вибачитися перед тими з вас, хто у 2004 році розібрався, хто такий Янукович, а мені забракло розуму». Ця заява стала одним із найяскравіших прикладів публічного переосмислення минулого у часи Революції Гідності.

Часте питання. Чи є Тарас Чорновіл нині діючим депутатом? Ні. Він не потрапив до Верховної Ради після виборів 2012 року і відтоді займається журналістикою та блогерством. Станом на 2026 рік він виступає як коментатор і критик влади, хоча його позиції щодо низки питань залишаються суперечливими.

Після Майдану: підтримка Порошенка і суперечливі заяви

Після перемоги Петра Порошенка на президентських виборах 2014 року Тарас Чорновіл став одним із публічних прихильників п’ятого президента. Він регулярно виступав на його захист у медіапросторі як блогер і коментатор. З 2014 року він також є членом партії Блок Петра Порошенка.

Однак після поразки Порошенка на президентських виборах 2019 року, коли перемогу здобув Владимир Зеленський, Чорновіл переорієнтувався на критику нової влади. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році він допустив низку заяв, які викликали широке обурення: зокрема, стверджував, що «українці самі обрали велику війну на виборах 2019 року». За даними Вікіпедії, після початку повномасштабної агресії він також поширював заяви, що були сприйняті як підтримка проросійських наративів.

Увага: низка заяв Тараса Чорновола, зроблених після 24 лютого 2022 року, отримала широку критику в Україні як такі, що відтворюють проросійські тези. Зокрема, він публічно звинувачував українську владу у відповідальності за повномасштабну агресію, що більшість українців і медіа вважають неприйнятною позицією.

Особисте життя

Дружина Тараса Чорновола — Марія, за фахом IT-фахівець. У нього є діти: двійнята Максим і Богдан (1988 р.н.) від першого шлюбу, а також Маркіян. За даними Вікіпедії, Максим і Богдан з трьох років живуть у Німеччині.

Партія / фракція Роки Примітка
НРУ (Народний Рух України) 1999–2001 Пов’язано з батьком
«Реформи і порядок» (Пинзеника) 2001–2002 Переобрання до ВРУ
Блок «Наша Україна» (Ющенко) 2002–2004 Вийшов після конфлікту
Партія регіонів 2004–2008 Штаб Януковича 2004
«Реформи заради майбутнього» 2011–2012 Вийшов через скандал
Блок Петра Порошенка 2014 — ? Підтримка п’ятого президента

Тарас Чорновіл — підсумок

  • Народився 1 червня 1964 р. у Львові; батько — дисидент В’ячеслав Чорновіл
  • Депутат ВРУ чотирьох скликань: III, IV, V, VI (2000–2012)
  • Пройшов шлях від НРУ до Партії регіонів і назад через кілька фракцій
  • 2004 р. — очолив виборчий штаб Януковича; 2014 р. — публічно вибачився за це на Майдані
  • Після 2012 р. — публіцист, блогер і телекоментатор
  • Після 2022 р. допускав заяви, які широко критикувалися як проросійські наративи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *