Влад Михальчук: біографія соліста Schmalgauzen, творчість і вистави

Біографії · Культура

Владислав Михальчук — соліст, гітарист і один з обличчь театрально-музичного гурту Schmalgauzen. Артист із Хмельницького, випускник Університету Карпенка-Карого, чий голос і сценічна харизма стали впізнаваним символом нового українського культурного явища, що зібрало Палац «Україна».

Хто такий Влад Михальчук: коротко про особистість

Влад Михальчук — артист нового покоління, в якому органічно поєднується акторська підготовка і музична чуттєвість. Він народився і виріс у Хмельницькому — місті на Поділлі, що дало Україні чимало діячів культури. Обравши акторський фах, переїхав до Києва і вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого — найпрестижнішого театрального вишу країни.

Саме під час навчання в університеті й зародився Schmalgauzen — на спільних репетиціях, нічних зборах і в підвалі Будинку культури в селі Іванківці Київської області, де студенти-актори почали записувати перший матеріал. Михальчук виявився одним з тих, хто не лише залишився з колективом, а й став його художнім обличчям.

На сцені Влада Михальчука легко впізнати за інтенсивною присутністю: він поєднує вокал, гру на гітарі та виразну акторську роботу в єдине ціле, не дозволяючи глядачам дистанціюватися від того, що відбувається. Колектив по-домашньому кличе його «Дід» — прізвисько, що закріпилося серед шанувальників гурту як знак особливої приязні.

Schmalgauzen: від студентської кімнати до Палацу «Україна»

Щоб зрозуміти Влада Михальчука як артиста, неможливо обійти гурт, з яким він нерозривно пов’язаний. Schmalgauzen (від переінакшеного прізвища видатного українського біолога Івана Шмальгаузена — хоча сам Іван Іванович до гурту жодного стосунку не має) з’явився у 2020 році як театрально-музичний колектив, породжений студентською аудиторією КНУТКіТ.

Назва виникла спонтанно — під час підготовки до авторського концерту в університеті. Хлопцям потрібна була назва, і вона просто «прилипла». Перша репетиційна база — підвал будинку культури в Іванківцях, де народжувались перші пісні, складалися перші програми. Початковий акцент — на акторстві; з часом музика займала дедалі більше місця в концепції.

Склад гурту, у якому Михальчук займає роль соліста і гітариста: Михайло Матюхін (вокаліст і піаніст), Кирило Липко (барабанщик, родом з Кременчука), Роман Дебрін (саксофоніст), Євген Запояско (басист), Георгій Ярмоленко (акордеоніст). Творчу команду доповнюють режисер Андрій Ширко і директор Валентин Білоконь.

Вибух популярності стався несподівано: після повномасштабного вторгнення у 2022 році Schmalgauzen не замовк. Восени 2022-го колектив повернувся на сцену з новою програмою «ТвійВіль», уривки з якої стали вірусними у соцмережах. Як зазначив продюсер гурту Валентин Білоконь: вони зламали шаблон у молоді про те, яким має бути театр — і показали, що він може бути ненудним.

Творчий шлях: хронологія

Вистави за участю Влада Михальчука

Schmalgauzen відрізняється від звичайних музичних гуртів тим, що його діяльність будується навколо театральних постановок, а не просто концертних виступів. Кожна програма — це повноцінна вистава з драматургією, сценографією, образами і музикою.

Назва	Жанр	Роль / участь Михальчука	Основа
ТвійВіль	Концертна програма-вистава	Соліст, гітарист	Оригінальний матеріал гурту
Avgusto & Gustav	Музично-театральний перформанс	Роль Августо — головний герой	Твори Роберта Вальзера
Silence to Silence	Театральний спектакль	Учасник	Мотиви Семюела Беккета
Маттіа Паскаль. Опера Відтінків	Музична вистава	Учасник	Роман Луїджі Піранделло
Втомлена Стріт	Гастрольний концерт-компіляція	Соліст, гітарист	Найкраще з усіх програм

«Avgusto & Gustav»: вистава, що відкрила нові горизонти

Серед усіх проєктів за участю Влада Михальчука особливе місце займає «Avgusto & Gustav» — музично-театральний перформанс, що вийшов у лютому 2023 року і відтоді стабільно збирає захоплені відгуки. Вистава поставлена за мотивами творів швейцарського прозаїка і поета Роберта Вальзера — тонкого дослідника людської нікчемності, краси повсякдення і меж між реальністю та образом.

Михальчук грає Августо, Матюхін — Густава. Два герої сперечаються про поезію, музику, жінок і все на світі — у темряві, де їхні гігантські тіні розростаються на театральній завісі. Критики зазначали: вистава дозволяє подивитися на власне життя збоку, вийшовши зі своєї «мушлі». Авторський аромат троянд, дим, живе звучання — all-in за рахунок мінімальних засобів.

Постановка у Будинку кіно отримала прихильну пресу і стала одним із визначальних культурних проєктів київського андеграунду часів великої війни — перформансом, що, не дивлячись на обставини, продовжив говорити про вічне.

Музика, що народжується на вулиці: творчий метод

Влад Михальчук розповідав на Радіо Промінь, як виникла одна з найвідоміших пісень гурту — «Порцелянові очі». «Це був класний весняний вечір, ми з хлопцями вирішили винести всі інструменти на вулицю: барабани, гітари, фортепіано, акустичні інструменти», — згадував він. Так виникає значна частина матеріалу Schmalgauzen: не в студії, а в живому моменті, в розмові між учасниками.

Щодо власного методу композиції Михальчук пояснював просто: «Я одягаю навушники й перетворюю на слова те, що наспівав у себе в голові». Цей органічний підхід — від внутрішньої мелодії до тексту, а не навпаки — добре відчувається у пісенній тканині гурту, де слово і звук нерозлучні.

Про свій зв’язок з Хмельницьким Михальчук говорить тепло: «Тут я виріс, тут мої батьки, батьківська хата». Місто залишається частиною його ідентичності — попри Київ, де зосереджена творча діяльність гурту. Коли Schmalgauzen гастролює Хмельниччиною, для Влада це особливий вимір — зустріч двох «я»: публічного артиста і людини зі своїм корінням.

Schmalgauzen отримав неформальне звання «Прорив року» — за вибух популярності з TikTok до великих концертних залів. «Не будучи медійним гуртом, Schmalgauzen має велику аудиторію, особливо серед студентства, яка стрімко зростає», — відзначали в одному з видань після концертів у Хмельницькому. Самі артисти, за словами Михальчука, досі сприймають це з подивом: «Нам поки важко це проаналізувати. Для нас й досі є дивом те, що люди цікавляться нашою творчістю».

У гурті є чітке уявлення про роль акторської підготовки: «Навряд чи нас можна зацікавити якимись театрами чи кінотеатрами. Мультижанровість — це погляд у майбутнє. Де бути актором, маючи таке життя в Schmalgauzen, занадто сумно», — пояснював Михальчук у інтерв’ю. Schmalgauzen — не трамплін до театральної кар’єри, а самостійний театр у самому широкому сенсі слова.

Schmalgauzen і новий театральний формат в Україні

Феномен Schmalgauzen — і зокрема роль у ньому Влада Михальчука — неможливо розглядати поза контекстом. Гурт з’явився у той момент, коли молода аудиторія масово відверталась від класичного театру, вважаючи його нудним і закритим. Schmalgauzen запропонував альтернативу: живе звучання, відкрита акторська робота, гумор і глибина, що не виключають одне одного, — і, головне, щира емоція зі сцени.

Режисер Іван Уривський (один з найцікавіших театральних режисерів своєї доби) так описував гурт: «Вони пропускають музику через акторські театральні прийоми — це відрізняє їх від усієї української музики. Кайфую від їхніх концертів, звуку».

Влад Михальчук — людина, в якій цей формат живе органічно. Він не «грає» на сцені — він існує там. Саме ця якість, разом з м’яким, але виразним тембром голосу, відрізняє його від більшості вокалістів незалежної музичної сцени.