«Хліб», «князь», «студент», «базар», «жалюзі», «скріншот» — всі ці слова в українській мові прийшли з інших мов. Більшість із них ми вже сприймаємо як свої, але кожне несе сліди культурних контактів, торгівлі, науки і глобалізації.
Що таке запозичені слова і скільки їх в українській
Запозичені слова — це лексичні одиниці, що прийшли в українську мову з інших мов і повністю в ній засвоїлися. Їх не сприймають як чужорідні — вони є у звичайних словниках поряд із власне українською лексикою. За оцінками мовознавців, до 90% слів в українській мові — слов’янського походження, і лише близько 10% — запозичення з інших мовних сімей. Але і цей відсоток охоплює тисячі слів із різних куточків світу.
Найдавніші запозичення: германські і готські
Найдавніший шар запозичень сягає ще праслов’янського і давньоруського часу. Чимало слів прийшло з готської мови і прагерманських діалектів — у той час, коли слов’янські і германські племена жили сусідами.
Слова з готської і прагерманської: хліб, хижа, котел, князь, лихва, пила, скло, шолом. Частина слів прийшла через давні германські мови з латини і грецької: дошка, купити, миска, оцет, осел, церква.
Грецька мова: наука, релігія, побут
Грецька — одне з найбагатших джерел запозичень в українській. Перша хвиля — через Візантію та прийняття християнства. Друга — через науку і освіту пізніших епох.
З давньогрецької
Релігійна сфера: ангел, диявол, єпископ, монах, ікона. Побут: миска, парус, піп. Наука та освіта: граматика, філософія, хор, математика, фізика, психологія. Медицина: психіка, хірург, аптека. Ознаки: сполучення пс-, кс- (психіка, ксерокс, екліпс).
Латинська мова: право, наука, освіта
Латина — мова науки і права протягом багатьох століть. Через неї в українську прийшли сотні термінів, багато з яких стали міжнародними.
З латинської
Право і держава: республіка, конституція, юрист, адвокат, префікс. Освіта: студент, університет, факультет, інститут, лекція, екзамен, клас. Наука: формула, версія, процес, матерія. Ознаки: слова нерідко мають суфікси -ція, -тор, -ум.
Тюркські мови: торгівля і побут
Тюркізми з’явилися завдяки тривалим контактам із Золотою Ордою, Кримським ханством і тюркськими народами. Це переважно побутова і торговельна лексика.
З тюркських мов
Базар, хабар, чалма, саман, чабан, козак, гарбуз, каравай, тютюн, скарб, очерет, отара. Ознаки: часте повторення голосного а у слові (хабар, базар, чабан, каравай).
Польська мова: Річ Посполита і побут
Польська мова справила значний вплив на українську — особливо в XVI–XVIII ст., в епоху Речі Посполитої. Польські запозичення поширені насамперед у побутовій, юридичній і шляхетській лексиці.
З польської
Пані, повидло, мазурка, брама, гетьман, цеха, шляхта, зичити, мешкати. Ознаки: наголос часто на передостанньому складі (па́ні, по́видло).
Французька мова: мода, дипломатія, кулінарія
Французькі запозичення (галліцизми) прийшли переважно у XVIII–XIX ст., коли французька була мовою дипломатії та аристократії.
З французької
Мода: жакет, пальто, береt, брошка. Кулінарія: пюре, суфле, рагу, бульйон. Побут: жалюзі, балкон, вітраж, метро. Дипломатія: мадам, резюме, аташе. Ознаки: наголос на останньому складі (жалюзí, пюрé, мадáм, резюмé).
Німецька мова: виробництво, ремесло, армія
Германізми прийшли переважно через торгівлю, ремесло і військову справу.
З німецької
Масштаб, штраф, бутерброд, рюкзак, шлагбаум, вексель, кондитер, слюсар, фарш, цех. Ознаки: збіг приголосних на початку або всередині слова (штраф, шлагбаум, масштаб).
Англійська мова: технології і масова культура
Сьогодні найактивнішим джерелом запозичень є англійська — через технології, бізнес, соціальні мережі та масову культуру. Більшість нових слів у цифровій сфері прийшли саме звідси.
З англійської (англіцизми)
Технології: скріншот, девелопер, апдейт, ноутбук, смартфон. Бізнес: стартап, дедлайн, бриф, офіс, маркетинг. Спорт і дозвілля: фітнес, футбол, блогер, тренд. Соцмережі: лайк, пост, хештег, сторіс, чат. Ознаки: наявність звука ф, сполучень тч, нт на початку; часто без українських відмінкових закінчень.
Найцікавіші «мандрівники»: слова з несподіваною батьківщиною
| Слово | Мова-джерело | Оригінальне значення |
|---|---|---|
| Шоколад | Мова науатль (Мексика) | «гіркий напій» (через іспанську) |
| Перець | Давньоіндійська | через грецьку і латину |
| Кефір | Мегрельська (Кавказ) | через російську |
| Пельмені | Мова комі | «хлібне вухо» — через російську |
| Тамада | Грузинська | розпорядник застілля — через російську |
| Вокзал | Англійська | від «Vauxhall» — назви парку в Лондоні |
| Епіграф | Грецька | «напис на пам’ятнику» → цитата перед текстом |
| Кришталь | Грецька | «лід» → через латину, чеську, польську |
Як розпізнати запозичене слово
- Починається з А, Е, І на початку: аукціон, експеримент, ідеологія.
- Містить звук Ф: формат, форум, фурункул, футбол — звук не характерний для питомої лексики.
- Не відмінюється: шосе, таксі, кенгуру, амплуа, жюрі.
- Збіг кількох приголосних: тембр, комплект, пункт.
- Корінь більше трьох складів без виразних суфіксів і префіксів: гіпотеза, температура, дисципліна.
- При відмінюванні не відбувається чергування голосних: бюлетень — бюлетеня (а не «бюлетню» за аналогією з питомими).
💡 Інтернаціоналізми — особлива категорія: слова, що вживаються у багатьох неспоріднених мовах у спільному значенні. Переважно запозичені з грецької та латини: комітет, проєкт, інфляція, революція, парламент, театр. Вони є спільними для більшості європейських мов і полегшують міжнародне спілкування.
😯 Слова, що змінили значення: потрапляючи до нової мови, слово може набути іншого сенсу. «Епіграф» у греків означав «напис на пам’ятнику», в українській — цитату перед твором. «Лінгвістика» і «мовознавство» — синоніми, але сфери вживання можуть відрізнятися.
❓ Виправдані чи небажані? Запозичення доцільні, коли для поняття немає питомого українського відповідника (скріншот, блогер). Небажані, коли витісняють власне українські слова без потреби: «рілейшнз» замість «стосунки», «консумація» замість «споживання».
