Святошинсько-Броварська лінія — перша і найстаріша гілка Київського метрополітену. Пущена 1960 року, вона й досі лишається хребтом міської підземки: 18 станцій, 22,7 км завдовжки, сотні тисяч пасажирів щодня. Тут знаходиться найглибша станція метро у світі — «Арсенальна» — і єдина ділянка, що перетинає Дніпро над водою.
Червона гілка метро Києва (M1, Святошинсько-Броварська лінія) — 18 станцій від «Академмістечка» на заході до «Лісової» на сході, загальна довжина 22,7 км. Відкрита 6 листопада 1960 року.
- 🔹 Перший відрізок: «Вокзальна» — «Дніпро», 5 станцій, відкрито 1960 р.
- 🔹 Остання черга: «Академмістечко» і «Житомирська», відкрито 2003 р.
- 🔹 «Арсенальна» — найглибша станція метро у світі: 105,5 м
- 🔹 «Дніпро» — єдина станція над водою: відкрита платформа на естакаді
- 🔹 Три пересадки з іншими лініями: «Хрещатик», «Театральна», «Площа Льва Толстого»
- 🔹 Графік: перший поїзд о 5:34 з «Лісової», останній о 22:30 з «Академмістечка»
Коротка характеристика маршруту
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Офіційна назва | Святошинсько-Броварська лінія (M1) |
| Колір на схемі | Червоний |
| Кількість станцій | 18 |
| Довжина | 22,7 км |
| Кінцеві станції | «Академмістечко» (захід) — «Лісова» (схід) |
| Рік відкриття першої ділянки | 6 листопада 1960 |
| Пасажиропотік | Понад 500 тис. пасажирів на добу (за даними Київського метрополітену) |
| Пересадки | «Хрещатик» → синя; «Театральна» → зелена; «Площа Льва Толстого» → зелена |
| Перший поїзд | 5:34 з «Лісової», 5:51 з «Академмістечка» |
| Останній поїзд | 23:08 з «Лісової», 22:30 з «Академмістечка» |
Всі станції червоної лінії — від заходу до сходу
Лінія простягається з північного заходу на схід, перетинаючи центр міста і Дніпро. Нижче — повний список у порядку руху від «Академмістечка» до «Лісової»:
- Академмістечко (кінцева, відкрита 2003)
- Житомирська (відкрита 2003)
- Святошин
- Нивки
- Берестейська
- Шулявська (відкрита 1971)
- Політехнічний інститут (відкрита 1963)
- Вокзальна (з перших п’яти, 1960)
- Університет (з перших п’яти, 1960)
- Театральна (відкрита 1987; пересадка на зелену — «Золоті Ворота»)
- Хрещатик (з перших п’яти, 1960; пересадка на синю — «Майдан Незалежності»)
- Арсенальна (з перших п’яти, 1960; найглибша у світі — 105,5 м)
- Дніпро (з перших п’яти, 1960; відкрита платформа над рікою)
- Гідропарк
- Лівобережна
- Дарниця (пересадка на залізницю)
- Чернігівська
- Лісова (кінцева)
Як будувалася червона гілка: від 1949 до 2003 року
Будівництво Святошинсько-Броварської лінії розпочалося в повоєнні роки — ще 1949-го, коли Київ стрімко відновлювався після руйнувань Другої світової. Місто потребувало нового рівня громадського транспорту: трамваї й тролейбуси не справлялися зі зростаючим населенням.
Перша пускова ділянка — від «Вокзальної» до «Дніпра» — відкрилася 6 листопада 1960 року і налічувала п’ять станцій на 5,2 км. Дата відкриття була символічною: річниця Жовтневої революції. Київ став третім містом СРСР, де з’явилося метро, після Москви і Ленінграда.
Надалі лінія розширювалася поетапно. 1963 року відкрився «Політехнічний інститут», 1971-го — «Шулявська». 1987 року з’явилась «Театральна» з пересадкою на зелену лінію. Остання черга — «Академмістечко» і «Житомирська» — була введена в дію 24 травня 2003 року. Таким чином, будівництво лінії тривало понад 40 років.
💡 Корисно знати. «Арсенальна» — найглибша станція метро у світі: 105,5 м під поверхнею землі. Спуск на ескалаторі займає приблизно 2 хвилини 15 секунд. Така глибина зумовлена рельєфом: станція розташована під Дніпровськими горами, що здіймаються одразу за Хрещатиком. До 2022 року за нею числився абсолютний світовий рекорд, але зараз низка джерел вказує на станцію в Пхеньяні як потенційного конкурента — хоча порівняти офіційні вимірювання складно через відсутність відкритих даних.
😯 Несподіваний факт. Під час повномасштабного вторгнення 2022–2026 років підземні станції червоної лінії слугують бомбосховищами: тисячі киян пережидали тут ракетні удари. Найглибші станції — «Арсенальна», «Університет», «Хрещатик» — стали укриттями, де люди ночували з ковдрами та домашніми тваринами. Метрополітен адаптував режим роботи під графіки тривог.
❓ Яка вартість проїзду? За даними станом на 2025–2026 рік, проїзд у київському метро коштує 8 гривень. Оплатити можна через застосунок «Київ Цифровий», QR-квиток або безконтактну банківську картку.
Станція «Арсенальна»: найглибша у світі
«Арсенальна» — справжня легенда не лише київського, а й світового метробудівництва. Глибина платформи — 105,5 метра. Ескалатор, що доставляє пасажирів на поверхню, має довжину близько 728 метрів — один з найдовших у Європі. Спуск займає понад дві хвилини й справляє незабутнє враження навіть на тих, хто їздить тут щодня.
Така надзвичайна глибина — наслідок топографії: станція розташована під крутим схилом Дніпровських пагорбів у районі Арсенальної площі. Конструкція станції виконана за так званим «лондонським типом» — з коротким середнім залом — і є унікальною для Київського метрополітену. Стіни облицьовані білим і рожевим мармуром. 1986 року «Арсенальній» присвоєно статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Практична порада: якщо ви вперше їдете на «Арсенальну», не лякайтеся довжини ескалатора. Після виходу з поїзда орієнтуйтеся на покажчики — піднімальний ескалатор знаходиться в центральному залі.
Станція «Дніпро»: єдина над водою
«Дніпро» — єдина станція червоної лінії (і одна з небагатьох у Київському метро), розташована не під землею, а на відкритій естакаді над Дніпром. З платформи відкривається вид на річку, острів Гідропарк і лівий берег. Влітку це один з найживописніших видів, доступних із вагону метро.
Через відкрите розташування ділянка «Дніпро» — «Гідропарк» буває тимчасово закрита під час сильних буревіїв або за умов підвищеної небезпеки (зокрема, в певних режимах повітряних тривог). Це єдиний відрізок червоної гілки, де погода може вплинути на роботу транспорту.
Пересадки: де перейти на іншу лінію
Червона лінія має три вузлові станції, де можна перейти на інші гілки метро.
«Хрещатик» — пересадка на синю лінію (Оболонсько-Теремківська, станція «Майдан Незалежності»). Є коротший варіант — ескалаторний перехід у центрі залу — і довший пішохідний через торець. У години пік довший шлях нерідко швидший: там менше скупчення людей.
«Театральна» — пересадка на зелену лінію (Сирецько-Печерська, станція «Золоті Ворота»). Один з найкрасивіших переходів Київського метро: «Золоті Ворота» оздоблені мозаїкою і стилізовані під давньоруську архітектуру.
«Площа Льва Толстого» — пересадка на зелену лінію (станція «Площа Льва Толстого»). Зручна точка входу до центру для тих, хто прямує з Бессарабки або Великої Васильківської.
Архітектура і оформлення станцій
Станції червоної лінії відображають різні архітектурні епохи — від радянського монументалізму 1960-х до стриманого функціоналізму 2000-х.
Станції першої черги — «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» — несуть виразний відбиток свого часу: масивні пілони, мармурове облицювання, люстри. «Університет» вирізняється кришталевими люстрами і теплим оздобленням, що контрастує з монументальністю сусідніх станцій. На багатьох старих станціях збереглися мозаїчні панно — з космонавтами, робітниками, символами радянської доби — перетворюючи підземку на своєрідний музей мистецтва 1960-х.
Станції «Академмістечко» і «Житомирська», відкриті 2003 року, виглядають значно скромніше: мінімалізм, функціональність, відсутність пишного декору — риси пострадянської архітектури.
Поширена думка: «Червона лінія йде через увесь Київ». Насправді вона охоплює лише правий берег і невеликий відрізок лівого: кінцева «Лісова» знаходиться у Деснянському районі. Великий масив лівобережних районів — Позняки, Осокорки, Харківський масив — обслуговує синя лінія.
Червона лінія під час воєнного часу
Починаючи з лютого 2022 року Київський метрополітен працює в особливому режимі. Підземні станції виконують подвійну функцію: транспортного вузла і сховища під час повітряних тривог. Під час оголошення тривоги рух поїздів зупиняється, станції відкривають для укриття всіх бажаючих.
За даними, що фіксувалися у пресі, у грудні 2025 року через атаки на енергетичну інфраструктуру рух на червоній лінії тимчасово скорочувався до «Арсенальної» — через обмеження електропостачання. Київський метрополітен у різні моменти адаптував графік і кількість поїздів до умов воєнного стану, але в цілому транспорт продовжував роботу.
Практична порада для пасажирів. Під час повітряної тривоги станції метро — офіційні укриття. Спускайтеся на найближчу станцію і залишайтеся там до відбою. Брати продукти і воду на кількагодинне очікування — розумна практика для мешканців столиці.
Цікаві маршрути і точки притягнення вздовж лінії
Кожна станція червоної лінії — вхід до конкретного міського простору. Кілька точок притягнення варті окремої уваги.
Академмістечко — Житомирська. Університетський мікрорайон: КПІ, НАУ, численні студентські кафе і гуртожитки. Ранкові й вечірні потоки тут — переважно студенти й науковці.
Вокзальна. Центральний залізничний вокзал Києва — одна з найзавантаженіших станцій лінії. П’ятничні вечори і ранки понеділка: шалені черги і валізи. Будьте уважні до речей.
Університет — Театральна — Хрещатик. Серце міста: Золоті Ворота, вул. Хрещатик, Майдан Незалежності, Михайлівська площа — все в пішій доступності. Туристичне ядро столиці.
Дніпро — Гідропарк. Влітку — маршрут до пляжного відпочинку на Гідропарку і Венеційському острові. «Дніпро» відкрита і дає прямий вид на річку — не пропустіть, якщо їдете вперше.
Дарниця. Лівобережний транспортний вузол: поруч залізнична станція Дарниця, пересадка на електричку і приміські маршрути.
Практичні поради для пасажирів
Кілька корисних дрібниць, що допомагають пересуватися червоною гілкою комфортніше.
Уникайте «Вокзальної» у п’ятничні вечори. Станція — одна з найзавантаженіших у системі. П’ятниця ввечері і понеділок вранці — пікові моменти: тисячі людей їдуть або повертаються з поїздок. Якщо маршрут дозволяє, зійдіть на «Університеті» або «Театральній» і дійдіть пішки.
«Хрещатик» — пересадка з нюансами. Перехід на синю лінію можна пройти двома шляхами: коротший — ескалатором у центрі залу, довший — пішки через торцевий перехід. У годину пік довший шлях нерідко швидший: менше тиску і заторів.
«Арсенальна»: рахуйте час. Від поїзда до поверхні — мінімум три-чотири хвилини: підйом на ескалаторі займає понад дві хвилини.
Наземна ділянка «Дніпро»–«Гідропарк» — єдиний відкритий відрізок. У сильний дощ або вітер може тимчасово закриватись. Влітку тут відкривається неповторний вид на Дніпро прямо з вагону.
Порівняння трьох ліній Київського метро
| Параметр | Червона (M1) | Синя (M2) | Зелена (M3) |
|---|---|---|---|
| Назва | Святошинсько-Броварська | Оболонсько-Теремківська | Сирецько-Печерська |
| Відкрита | 1960 | 1976 | 1989 |
| Станцій | 18 | 17 | 17 |
| Напрямок | Захід — схід | Північ — південь | Пн-захід — Печерськ |
| Особливість | Найстаріша; «Арсенальна» — найглибша у світі | Оболонь і Теремки | Глибокі станції Печерська |
Усього в Київському метрополітені 52 станції на трьох лініях і три пересадочні вузли в центрі. Від кожної точки мережі до будь-якої іншої можна дістатися без виходу на поверхню.
Метро як частина ідентичності Києва
За понад шість десятиліть роботи червона гілка стала невід’ємною частиною повсякденного ритму столиці. Покоління киян виросли, чуючи шум ескалатора «Університету», запах нагрітого металу і характерний гомін натовпу на «Хрещатику». Ці відчуття — частина колективної пам’яті міста.
Під час Євромайдану 2013–2014 років станції червоної лінії стали місцями збору і відпочинку демонстрантів. Під час пандемії 2020 року — занедбали до мінімуму. Під час бомбардувань 2022–2026 — перетворились на притулок від смерті. Кожна епоха залишала свій слід під землею.
Але щодня — незалежно від того, що відбувається нагорі, — поїзди виходять зі «Святошина» й «Лісової», підбирають людей, везуть їх через місто і повертаються. Це і є метро — непомітний, але незамінний пульс великого міста.
Музей просто неба: архітектура й мистецтво в підземці
Для тих, хто цікавиться архітектурою й радянським монументальним мистецтвом, червона лінія — справжній музей. Станції першої черги 1960 року зводились у час хрущовської відлиги: вже не сталінська пишнота, але ще не функціональний мінімалізм. Результат — стримана краса: мармур, люстри, ретельно відібрані матеріали.
«Університет» — одна з найкрасивіших станцій лінії. Теплий колір облицювання, кришталеві люстри, відчуття академічного простору. «Хрещатик» — велика, урочиста станція з характерним декором 1960-х. «Арсенальна» поражає не оздобленням, а масштабом і тишею — при всьому пасажиропотоці тут є відчуття якоїсь окремої, підземної серйозності.
На кількох старих станціях збереглися мозаїчні панно з типовими сюжетами радянського мистецтва — робітники, космонавти, символи прогресу. Сьогодні вони сприймаються інакше: як документ доби, артефакт, що вийшов зі своєї епохи і тепер дивиться на нас з-під землі.
Для туриста, що вперше приїхав до Києва, поїздка по червоній лінії від «Академмістечка» до «Дніпра» — чудовий спосіб охопити місто одним маршрутом: від спальних кварталів заходу через університетський центр і Хрещатик до берегів Дніпра. Ціна питання — 8 гривень і близько 35 хвилин.
Що відрізняє червону лінію від інших
Синя і зелена лінії молодші і мають свій характер. Синя (Оболонсько-Теремківська, відкрита 1976 р.) тягнеться з Оболоні через центр до Теремків — вздовж правого берега. Зелена (Сирецько-Печерська, 1989 р.) пронизує Печерськ і виходить на лівий берег через глибокі Звіринецьку й Дружби народів. Але саме червона лінія, з її 18 станціями і 22,7 км, лишається найдовшою і в певному сенсі — головною артерією підземки.
Ще одна відмінність: пасажиропотік. За даними Київського метрополітену, червона лінія щодня перевозить понад 500 тисяч осіб — більше, ніж будь-яка інша. Вузлові станції «Вокзальна», «Хрещатик», «Університет» у години пік нагадують живий організм, що ледь справляється зі своєю роботою. І все ж справляється — вже понад шість десятиліть поспіль.
Червона гілка — коротко
- Офіційна назва: Святошинсько-Броварська лінія (M1)
- 18 станцій, 22,7 км — від «Академмістечка» до «Лісової»
- Відкрита 6 листопада 1960 року — перша лінія Київського метро
- «Арсенальна» — найглибша станція метро у світі (105,5 м)
- «Дніпро» — єдина відкрита платформа над рікою
- Три пересадки: «Хрещатик» (синя), «Театральна» і «Площа Льва Толстого» (зелена)
- Пасажиропотік — понад 500 тис. на добу
- Тариф: 8 гривень (QR, безконтактна картка, застосунок «Київ Цифровий»)
- Роботи в умовах воєнного часу: укриття під час тривог, адаптований графік
