Джеймс Джойс — ірландський письменник, що перевернув уявлення про те, чим може бути роман. Його «Улісс» досі вважається одним з найважливіших і найскладніших текстів ХХ сторіччя. Весь цей час Джойс писав про одне місто — Дублін — живучи в добровільному вигнанні на континенті. Тут — усе про його життя, твори і техніки письма.
Джеймс Августин Алоїзій Джойс (2 лютого 1882, Дублін — 13 січня 1941, Цюріх) — ірландський прозаїк і поет, один з центральних постатей літературного модернізму ХХ сторіччя.
- 🔹 Головний твір: роман «Улісс» (1922) — сучасна версія «Одіссеї» Гомера
- 🔹 Техніка: потік свідомості — відтворення нерозчленованого ходу думок персонажа
- 🔹 Жив у вигнанні: Трієст, Рим, Цюріх, Париж — але писав виключно про Дублін
- 🔹 Вплив: Гемінгвей, Фолкнер, Борхес, Беккет і більшість модерністів ХХ ст.
- 🔹 Блумсдей: 16 червня — день, коли відбувається дія «Улісса», щороку святкують у Дубліні
Коротка довідка
- Повне ім’я
- Джеймс Августин Алоїзій Джойс
- Народився
- 2 лютого 1882, Ратгар, Дублін, Ірландія
- Помер
- 13 січня 1941, Цюріх, Швейцарія (вік 58 років)
- Дружина
- Нора Барнакл (одружилися 1931 р., разом з 1904 р.)
- Діти
- Двоє: Джорджо (1905–1976) і Люсія (1907–1982)
- Освіта
- Єзуїтські школи, Університетський коледж Дубліна
- Мова творів
- Англійська
- Головні твори
- «Дублінці» (1914), «Портрет митця замолоду» (1916), «Улісс» (1922), «Поминки за Фіннеганом» (1939)
- Напрям
- Модернізм, потік свідомості
Дитинство і освіта в єзуїтських школах
Джеймс Джойс народився 2 лютого 1882 року в будинку на Brighton Square у передмісті Дубліна Ратгар, у середньостатковій католицькій родині. Він був найстаршим з десяти дітей. Батько, Джон Стоніслас Джойс, спочатку забезпечував родині комфортне життя — та поступово пропивав статки й занурювався в борги, що змушувало сім’ю раз по раз переїжджати.
Попри матеріальну нестабільність, Джеймс здобув блискучу освіту. Спершу навчався в єзуїтській школі Клонгоуз Вуд, пізніше — у Белведер Коледжі (куди його взяли на безкоштовне навчання). Єзуїтська педагогіка дала Джойсу строгу дисципліну, глибоке знання класики, латини і теології — і водночас заклала зерна бунту: ще в студентські роки він відмовився від католицизму.
У Університетському коледжі Дубліна Джойс вивчав сучасні мови. Тут він захопився Ібсеном — настільки, що вивчив норвезьку мову, аби читати п’єси в оригіналі. Відтоді вивчення мов стало його пристрастю: зрештою у текстах Джойса зустрічається лексика більш ніж сімдесяти мов.
Втеча з Дубліна: Нора, Трієст і початок вигнання
1902 року, після закінчення університету, Джойс поїхав до Парижа — формально вивчати медицину. Справжнього навчання не вийшло, але зустріч з французькою культурою і символізмом залишила слід. 1903-го він повернувся до Дубліна через хворобу і смерть матері.
У червні 1904 року сталася доленосна зустріч: 16 червня Джойс вийшов на прогулянку з Норою Барнакл — молодою жінкою з Голуея, що працювала покоївкою в дублінському готелі. Першого побачення Нора не прийшла; другого — так. Цей день Джойс обезсмертив у «Уліссі»: саме 16 червня 1904 року відбувається вся дія роману. Відтоді 16 червня щороку святкують як Блумсдей — день Леопольда Блума і день Джойса.
У жовтні 1904 року Джеймс і Нора разом залишили Ірландію — без шлюбу, без грошей, без чіткого плану. Джойсові тоді було 22 роки, Норі — 20. Вони влаштувалися в Трієсті, де Джойс викладав англійську в школі Берліц. До Ірландії він більше не повернеться постійно — лише двічі ненадовго навідається.
Народився в Ратгарі, передмісті Дубліна. Старший із десяти дітей.
Університетський коледж Дубліна. Захоплення Ібсеном, вивчення норвезької мови.
Перша прогулянка з Норою Барнакл. Майбутній Блумсдей.
Джойс і Нора назавжди залишають Ірландію. Трієст, школа Берліц.
Перший напад хвороби очей — уверїт. Початок десятиліть болісних операцій.
Переїзд до Парижа. Знайомство з Сільвією Біч і видавництвом Shakespeare and Company.
Джойс і Нора офіційно одружуються в Лондоні — через 27 років після втечі з Дубліна.
Помер у Цюріху від перфорованої виразки шлунка.
Твори Джеймса Джойса
П’ятнадцять оповідань про мешканців Дубліна: дитинство, юність, дорослість, смерть. Джойс зображує «духовний параліч» — нездатність ірландців змінити своє нестерпне становище. Кожна новела завершується моментом раптового усвідомлення, що Джойс назвав епіфанією. Найвідоміше оповідання збірки — «Мертві» (The Dead). Сьогодні «Дублінці» вважаються зразком жанру короткого оповідання.
Автобіографічний роман про Стівена Дедала — молодого ірландця, що долає тягар релігії, родини й нації, аби стати художником. Тут уже помітні ознаки потоку свідомості: мова й сприйняття змінюються разом з віком оповідача — від дитячого белькоту до зрілого монологу. Публікацію помітив Езра Паунд і привернув до Джойса увагу літературного світу.
Один з найважливіших романів ХХ сторіччя. Дія відбувається протягом одного дня — 16 червня 1904 року в Дубліні. Три головні персонажі — Стівен Дедал, Леопольд Блум (єврейський рекламний агент) і його дружина Моллі — є сучасними відповідниками Телемаха, Одіссея і Пенелопи з гомерівської «Одіссеї». Кожен з 18 розділів написаний у власній стилістичній манері. Сповідальний монолог Моллі Блум у фіналі — без розділових знаків, суцільним потоком — вважається одним з найвидатніших зразків техніки потоку свідомості в літературі. Роман був заборонений в США як непристойний і легально не видавався там до 1934 року.
Найбільш радикальний і загадковий твір Джойса. Він будувався понад 17 років і опублікований за два роки до смерті автора. Текст написаний сновидійною прозою, де слова різних мов зливаються в багатошарові каламбури, натяки і неологізми. Роман не має чіткого початку і кінця: остання фраза книги переходить у першу. Читається важко навіть для носіїв англійської і досі збуджує суперечки серед дослідників.
💡 Корисно знати. Джойс писав роман «Поминки за Фіннеганом» 17 років — з 1922 по 1939-й. Через прогресуючу хворобу очей у пізні роки він змушений був писати великими кольоровими олівцями на великих аркушах паперу — і все одно не припиняв роботу. Через хворобу він переніс понад двадцять операцій на очах протягом усього дорослого життя.
😯 Несподіваний факт. «Улісс» спочатку друкувався частинами в американському літературному журналі The Little Review протягом 1918–1920 років. Видавців було заарештовано і засуджено за «непристойний» зміст. Повне видання роману в 1922 році здійснила Сільвія Біч — власниця паризької книгарні Shakespeare and Company. У США «Улісс» легально не продавався аж до 1934 року.
❓ Чому Блумсдей — саме 16 червня? Саме 16 червня 1904 року відбулося перше побачення Джойса з Норою Барнакл. Обезсмертивши цей день у «Уліссі», Джойс зробив найзвичайнішу дату — початок власного кохання — точкою відліку всесвітнього літературного свята.
Техніка потоку свідомості
Потік свідомості — центральний прийом Джойсової прози. Суть полягає в тому, що оповідач відтворює внутрішнє мовлення персонажа безпосередньо — без традиційного авторського посередництва, без обов’язкової граматичної і логічної впорядкованості, з усіма стрибками, асоціаціями і суперечностями реального мислення.
В «Уліссі» цей метод доведено до крайньої межі в заключному монолозі Моллі Блум: близько 24 000 слів, розбитих усього на вісім речень, без розділових знаків — безперервний плин думок, спогадів, почуттів і тілесних відчуттів. Це радикальне технічне рішення шокувало читачів і критиків 1920-х, але задало напрям, яким пішла вся проза ХХ сторіччя.
До попередників Джойса в цьому методі відносять французьку літературу й Едуарда Дюжардена, а також психологічний роман Достоєвського. Але саме Джойс систематизував прийом, довів його до художньої зрілості й зробив центральним інструментом модерністського роману. Поряд з Марселем Прустом і Франзом Кафкою його зараховують до «батьків» модернізму в літературі.
Хвороби очей і фізичні страждання
Упродовж усього дорослого життя Джойс страждав від тяжкої хвороби очей. Перший задокументований напад гострого уверїту (запалення судинної оболонки) стався 1907 року, коли йому було 25 років. Надалі напади повторювалися регулярно і прогресували.
1917 року в Цюріху під час одного з нападів він завмер посеред вулиці від болю на двадцять хвилин. Після цього лікарі вперше прооперували ока — видалили частину райдужки, щоб зменшити внутрішньоочний тиск. Нора написала Езрі Паунду, що після операції правне oko Джойса кровило кілька днів. Загалом за своє життя він переніс понад двадцять очних операцій. У пізні роки, майже втративши зір, він писав великими кольоровими олівцями — і не полишав роботу.
Паризьке життя і Сільвія Біч
1920 року Джойс переїхав до Парижа, де провів більшу частину зрілого життя. Тут він опинився в центрі міжнародної літературної богеми: дружив із Хемінгвеєм, Гертрудою Стайн, Паундом. Але головною постаттю, що зробила «Улісс» реальністю, стала Сільвія Біч — американська емігрантка, власниця легендарної книгарні Shakespeare and Company на вулиці де л’Одеон.
Коли британські й американські видавці відмовилися друкувати роман через ризик обвинувачення в непристойності, саме Біч взялася за публікацію: перше видання «Улісса» вийшло в Парижі 2 лютого 1922 року — в день 40-річчя Джойса. Тираж швидко розійшовся серед інтелектуалів і письменників. Хемінгвей пізніше написав, що це була «велика книга».
Смерть і спадщина
Коли почалася Друга світова, Джойс і Нора знову виїхали до Цюріха — в нейтральну Швейцарію, де вони вже ховалися під час Першої. 13 січня 1941 року Джойс помер після операції на перфорованій виразці шлунка. Йому було 58 років. Поховали його в Цюріху; католицький священик запропонував провести обряд, але Нора відмовила: «Я не можу цього зробити йому».
Вплив Джойса на літературу ХХ сторіччя важко переоцінити. Гемінгвей, Фолкнер, Борхес, Беккет, Доріс Лессінг, Аяс Мердок, Набоков — всі так чи інакше писали після і під впливом Джойса. «Улісс» регулярно очолює рейтинги найважливіших романів усіх часів. Щорічне святкування Блумсдею 16 червня у Дубліні стало культурною традицією і залучає тисячі шанувальників з усього світу.
Поширене хибне уявлення: «Джойс — нечитабельний і нудний». Насправді «Дублінці» доступні будь-якому читачеві: стисла, точна, глибока проза без жодного надмірного слова. Складність «Улісса» і «Поминок» — реальна, але вона задумана і виправдана. Починати знайомство з Джойсом варто саме з «Дублінців» — і тоді подальше буде зрозуміліше.
Таблиця творів Джеймса Джойса
| Твір | Рік | Жанр | Ключова особливість |
|---|---|---|---|
| «Камерна музика» (Chamber Music) | 1907 | Поезія | Перша публікація, ліричні вірші |
| «Дублінці» (Dubliners) | 1914 | Оповідання | Епіфанія, «духовний параліч» Ірландії |
| «Портрет митця замолоду» | 1916 | Роман | Автобіографічний, ранній потік свідомості |
| «Вигнанці» (Exiles) | 1918 | П’єса | Єдина драматична робота |
| «Улісс» (Ulysses) | 1922 | Роман | Потік свідомості, паралель з «Одіссеєю» |
| «Поминки за Фіннеганом» (Finnegans Wake) | 1939 | Роман | Радикальний експеримент з мовою, 17 років роботи |
Джойс і Дублін: місто як одержимість
Парадокс Джойса полягає в тому, що він покинув Дублін — і більше не повернувся — але так і не перестав про нього писати. Всі його головні твори занурені в топографію, запахи, звуки й персонажів одного міста. Він міг з пам’яті відтворити план дублінської вулиці, описати конкретний паб, перелічити витрати на похорон у 1904 році.
За однією відомою анекдотичною розповіддю — якщо Дублін колись зруйнують, його можна буде відбудувати за «Уліссом». Це перебільшення, але воно точно передає міру деталізації роману: Джойс відтворює місто з топографічною точністю, не маючи перед очима нічого, крім спогадів і листів від знайомих, яких просив уточнити адреси й розклади трамваїв.
Цей зв’язок між вигнанцем і батьківщиною — одна з найбільш досліджуваних тем у джойсознавстві. Дублін у Джойса — не ностальгійна ідилія, а місце, від якого треба було тікати і яке так і не відпустило. Така двоїстість — ненависть і кохання одночасно — живить найкращі сторінки його прози.
Рецепція в Україні і у світі
«Улісс» перекладено більш ніж п’ятьма десятками мов. Українські читачі отримали роман відносно пізно — переклад Олексія Терехова вийшов у незалежній Україні. «Дублінці» також перекладені й видані українською — видавництво «Наш Формат» випустило двомовне видання.
На рівні культурної пам’яті Джойс посідає особливе місце: 16 червня щороку у Дубліні тисячі людей з усього світу читають вголос уривки з «Улісса», одягаються в одяг початку ХХ сторіччя, проходять маршрутом Леопольда Блума. Це Блумсдей — можливо, єдине в світі літературне свято, присвячене подіям одного вигаданого дня.
У рейтингах найвидатніших романів «Улісс» майже незмінно займає перше місце. Modern Library у 1998 році поставив його на перший рядок у списку 100 найкращих англомовних романів ХХ сторіччя. Це рейтинг суперечливий і суб’єктивний — але навіть критики Джойса визнають: «Улісс» змінив те, як ми думаємо про можливості прози.
Джеймс Джойс — коротко
- Народився 2 лютого 1882 в Дубліні, помер 13 січня 1941 у Цюріху
- Один з найвпливовіших письменників ХХ сторіччя; поряд з Прустом і Кафкою — «батько» модернізму
- Ключова техніка: потік свідомості — безперервне відтворення внутрішнього мовлення
- Головні твори: «Дублінці» (1914), «Портрет митця замолоду» (1916), «Улісс» (1922), «Поминки за Фіннеганом» (1939)
- Усе життя писав про Дублін, живучи в Трієсті, Цюріху й Парижі
- Блумсдей — 16 червня — дата першого побачення з Норою, увічнена в «Уліссі», щороку святкується у Дубліні
- Переніс понад 20 операцій на очах і не припиняв роботи навіть майже осліпши
- «Улісс» — заборонений в США до 1934 р.; перше видання вийшло в паризькій книгарні Shakespeare and Company
