Тризуб — золотий знак особливої форми на синьому щиті — сьогодні впізнають у всьому світі як символ України. Але його історія починається за тисячу років до появи сучасної держави, а щодо точного значення знака науковці досі сперечаються.
🔹 Найдавніші зображення тризуба на теренах України датують X століттям
🔹 Єдиної загальновизнаної теорії походження символу не існує — їх понад десяток
🔹 Гербом Української Народної Республіки тризуб став 22 березня 1918 року
🔹 Сучасний малий герб — золотий тризуб на синьому щиті — офіційно затверджений 1992 року
Що таке тризуб як державний символ
Тризуб — один із трьох офіційних державних символів України поряд із прапором та гімном. Юридично він називається малим Державним гербом України і являє собою зображення золотого тризубця особливої, стилізованої форми на синьому щиті. У Конституції України цей знак визначено як «знак княжої держави Володимира Великого».
Окремо існує поняття великого Державного герба, який мав би поєднувати тризуб із гербом Війська Запорозького (козаком із мушкетом) та додатковими елементами — щитотримачами, короною, стрічкою. Конституція передбачає його прийняття окремим законом, однак станом на сьогодні великий герб офіційно не затверджений, і в повсякденному вжитку саме тризуб виконує роль державного герба України.
Звідки походить тризуб: основні теорії
Питання походження тризуба залишається одним із найдискусійніших у вітчизняній історіографії. Дослідники нараховують кілька десятків гіпотез, жодна з яких не визнана остаточною, але серед науковців найчастіше обговорюють кілька напрямів.
Стилізоване зображення сокола
Одна з найпоширеніших версій трактує тризуб як гранично спрощене, геометризоване зображення птаха, що пікірує, — сокола. У дохристиянській традиції слов’ян сокіл асоціювався із сонцем, світлом, перемогою і свободою, тому символ міг слугувати оберегом і знаком влади одночасно.
Якір або якір-хрест
Інша версія пов’язує форму знака з якорем — символом, поширеним у портових містах Північного Причорномор’я ще за античних часів. Прибережні цивілізації, з якими контактували слов’янські племена, могли передати цей символічний елемент, який згодом трансформувався у знак князівської влади.
Родовий знак Рюриковичів
Історично найкраще задокументована версія — використання тризуба як родового знака (тамги) князівської династії Рюриковичів у часи Київської Русі. Подібні знаки різної форми відомі на монетах, печатках і особистих речах різних князів династії, причому форма знака могла дещо змінюватися від правителя до правителя.
Знак Великої богині та інші версії
Серед менш поширених, але обговорюваних теорій — трактування тризуба як стилізованого зображення трипелюсткової квітки, корони, вогню на жертовнику або символу, пов’язаного з культом Великої богині в індоєвропейській традиції. Через брак письмових джерел епохи жодну з цих версій неможливо підтвердити остаточно.
Тризуб у часи Київської Русі
Найвідоміше й найкраще збережене зображення тризуба пов’язують з іменем князя Володимира Святославича — Володимира Великого, хрестителя Русі. Знак карбували на срібниках і златниках — перших власних монетах Русі, використовували на князівських печатках. Саме тому в Конституції України тризуб офіційно названо «знаком княжої держави Володимира Великого».
Після Володимира кожен наступний князь із династії Рюриковичів мав власний варіант тризуба чи двозуба з незначними відмінностями у формі зубців, що дозволяло використовувати знак як своєрідну печатку і підтвердження спадкоємності влади. Ця традиція проіснувала кілька століть, поки роздробленість Русі й монгольська навала не перервали безперервне використання знака на державному рівні.
Як тризуб повернувся як національний символ
Після кількох століть, коли тризуб залишався переважно предметом наукового інтересу археологів та істориків, він знову набув політичного значення на початку XX століття, у період боротьби за українську державність.
22 березня 1918 року Центральна Рада Української Народної Республіки офіційно затвердила тризуб державним гербом. Автором класичного графічного варіанту, який ліг в основу сучасного зображення, вважається художник Георгій Нарбут — саме його стилізація стала базовою формою, яку згодом лише незначно коригували.
Попри зміну політичних режимів упродовж XX століття, тризуб залишався символом української державницької традиції в еміграції та в підпільному русі, а з відновленням незалежності України 1991 року знову постало питання про офіційне визнання герба.
Коли тризуб офіційно став гербом сучасної України
Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року Верховна Рада України 19 лютого 1992 року ухвалила постанову «Про Державний герб України», якою затвердила тризуб малим Державним гербом і головним елементом майбутнього великого герба, разом із кольоровим і чорно-білим зображеннями.
Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України закріпила цей статус у статті 20, визначивши тризуб як знак княжої держави Володимира Великого та зазначивши, що великий Державний герб установлюється з урахуванням малого герба та герба Війська Запорозького окремим законом. Відтоді 19 лютого в Україні традиційно відзначають як День Державного Герба.
| Подія | Дата | Значення |
|---|---|---|
| Найдавніші знахідки знака на теренах Русі | прибл. X століття | період князя Володимира Великого |
| Затвердження гербом УНР | 22 березня 1918 року | перше офіційне визнання державним символом |
| Постанова Верховної Ради про малий герб | 19 лютого 1992 року | відновлення статусу після незалежності |
| Закріплення в Конституції України | 28 червня 1996 року | стаття 20, чинний правовий статус |
Що символізує тризуб сьогодні
У сучасному розумінні тризуб вийшов далеко за межі суто геральдичного знака й перетворився на емоційно наповнений символ національної ідентичності. Його пов’язують передусім із безперервністю української державницької традиції — від Київської Русі через УНР до сучасної незалежної України.
Водночас тризуб сприймають як символ волі, незламності та спротиву — особливо після 2014 року і повномасштабного вторгнення 2022 року знак дедалі частіше з’являється не лише на офіційних документах, а й на військовій формі, шевронах, у вуличному мистецтві та повсякденній символіці як знак єдності суспільства.
Існує також популярна, хоч і не підтверджена документально, версія, що в обрисах сучасного графічного тризуба приховано стилізоване слово «Воля» — цю ідею часто наводять у популярних матеріалах про символ, хоча науковці ставляться до неї як до красивої інтерпретації, а не історичного факту.
Кольори герба і що вони означають
Офіційна геральдична гама тризуба — золотий знак на синьому щиті — повторює кольори державного прапора України, і це не випадковість, а свідоме рішення, покликане підкреслити єдність усієї державної символіки. У класичній геральдиці синій колір традиційно асоціюють із небом, вірністю та спокоєм, а золотий — із багатством, шляхетністю і сонцем, хоча щодо офіційного, канонічного тлумачення саме цих кольорів для українського герба єдиного законодавчо закріпленого пояснення немає.
Пропорції та точна форма зображення тризуба регламентовані додатками до постанови 1992 року, тому будь-яке офіційне відтворення знака — на печатках, бланках, нагородах — має відповідати затвердженому графічному еталону, а не довільній стилізації.
День Державного Герба України
19 лютого, у річницю ухвалення постанови 1992 року про малий герб, в Україні відзначають День Державного Герба. Це не вихідний день, але в цю дату традиційно проводять освітні заходи, лекції та публікації, присвячені історії символу, а державні установи й медіа нагадують про значення тризуба для національної ідентичності.
Тризуб і інші символи в українській геральдиці
Крім тризуба, в українській історії відомі й інші князівські та земельні герби — наприклад, лев у гербі Галицько-Волинського князівства. У проєкті великого Державного герба, який Верховна Рада попередньо підтримала в першому читанні 24 серпня 2021 року, тризуб мав би поєднуватися із зображенням козака з мушкетом — гербом Війська Запорозького, що символізує вже не князівську, а козацьку добу української історії. Остаточного закону про великий герб на сьогодні не ухвалено.
Дискусія про великий герб: чому процес затягнувся
Хоча Конституція ще 1996 року передбачила ухвалення окремого закону про великий Державний герб, процес досі не завершено. Проєкти неодноразово вносили на розгляд Верховної Ради, обговорювали конкретні елементи — форму щита, наявність корони, вигляд козака з гербом Війська Запорозького, — але жодного разу справа не доходила до остаточного ухвалення в другому читанні. Серед причин дослідники й політики називають як складність досягнення суспільного консенсусу щодо конкретного зображення, так і те, що малий герб — тризуб — уже давно й повноцінно виконує функцію державного символу, тому питання не сприймається як невідкладне.
Правовий захист державного герба
Оскільки тризуб є офіційним державним символом, його зображення захищене законом нарівні з прапором і гімном. Публічна наруга над Державним гербом України тягне за собою кримінальну відповідальність, а використання символу на офіційних документах, печатках і грошових знаках регулюється окремими нормативними актами.
💡 Класичний графічний варіант тризуба, який сьогодні використовують як офіційний герб, розробив художник Георгій Нарбут ще у 1918 році, і з того часу базова форма змінювалася лише мінімально.
😯 На печатках і монетах різних князів династії Рюриковичів тризуб мав дещо відмінну форму зубців — за цими деталями історики іноді визначають, кому саме належала та чи інша знахідка.
❓ Чи є тризуб офіційно визнаним гербом за всіма правилами геральдики? Формально в Україні досі діє лише малий герб — тризуб; великий Державний герб, передбачений Конституцією, ще не затверджений окремим законом.
Археологічні знахідки та письмові згадки
Найдавніші відомі зображення тризуба на теренах сучасної України археологи датують приблизно X століттям — цегли, керамічні уламки та особисті речі зі знаком виявляли під час розкопок давньоруських поселень, зокрема в Києві. Форма знака на різних артефактах помітно варіюється, що дослідники пов’язують саме з практикою кожного князя мати власний, дещо видозмінений варіант родового знака. Писемних джерел, які б прямо пояснювали значення знака сучасниками подій, не збереглося, тому всі сучасні тлумачення символіки є реконструкціями істориків, а не прямим свідченням епохи.
Тризуб на грошах і документах
Символіку тризуба можна побачити на українських гривнях — і на банкнотах, і на монетах, де він традиційно розміщується як елемент захисту і водночас нагадування про державний статус валюти. Ще за часів УНР із зображенням тризуба випускали перші банкноти й акцизні марки, розроблені тим самим Георгієм Нарбутом, який створив і графічну версію самого герба.
Сьогодні тризуб обов’язково присутній на паспорті громадянина України, закордонному паспорті, печатках державних органів, бланках офіційних документів і навіть на гербовій печатці Президента України. Це один із небагатьох символів, вимоги до зображення якого суворо регламентовані нормативними актами, щоб уникнути спотворень чи довільних інтерпретацій на офіційному рівні.
Тризуб у культурі та повсякденному житті
Поза офіційним використанням тризуб давно став частиною візуальної мови української культури. Його зображують на вишиванках, ювелірних виробах, у логотипах громадських організацій, на футбольній формі національної збірної. Після 2014 року символ дедалі частіше з’являється як татуювання чи елемент одягу — спосіб публічно заявити про національну ідентичність і підтримку державності.
В умовах повномасштабної війни тризуб набув додаткового значення: він активно використовується у символіці Збройних сил України, на шевронах окремих підрозділів, у волонтерських кампаніях та меморіальних проєктах. Для багатьох українців він став не просто офіційним гербом, а особистим знаком приналежності до країни, яку вони захищають чи підтримують.
Подібні тризубці в інших культурах
Знаки, схожі формою на тризуб, зустрічаються в геральдиці й міфології різних народів — від скандинавських рунічних знаків до символів індійського бога Шиви чи античного Посейдона з його тризубцем-атрибутом влади над морем. Дослідники підкреслюють, що ці збіги, найімовірніше, пояснюються не прямим запозиченням, а тим, що трипроменева форма — одна з найпростіших і найдавніших графічних композицій, яка незалежно виникала в різних культурах для позначення влади, стихії чи божественної сили.
Це також частково пояснює, чому серед дослідників походження українського тризуба немає єдності: подібність форми до різних культурних символів дає підстави для десятків паралельних гіпотез, жодна з яких не виключає інші повністю.
Чому саме тризуб, а не інший символ, став гербом
Вибір саме тризуба серед інших історичних знаків у 1918 році пояснювався передусім його прямим зв’язком із Київською Руссю — державою, яку діячі українського національного руху розглядали як історичного попередника сучасної України. На відміну від козацьких символів, які асоціювалися переважно з окремим періодом і територією, тризуб князя Володимира давав змогу апелювати до найдавнішої й найавторитетнішої сторінки державницької традиції.
Крім того, до моменту ухвалення рішення тризуб уже активно використовувався в наукових колах і культурному середовищі як впізнаваний знак давньоруської спадщини завдяки археологічним знахідкам попередніх десятиліть, тож його символічне значення на момент затвердження гербом було зрозумілим освіченій частині суспільства.
- Тризуб — малий Державний герб України, закріплений статтею 20 Конституції як знак княжої держави Володимира Великого
- Точне походження символу науково не встановлене: серед версій — сокіл, якір, родовий знак Рюриковичів
- Гербом УНР тризуб став 22 березня 1918 року, а сучасний правовий статус здобув 19 лютого 1992 року
- Класичну графічну форму знака розробив художник Георгій Нарбут
- Великий Державний герб, передбачений Конституцією, досі не затверджений окремим законом
