Яку шкоду завдають пластикові відходи довкіллю: масштаб і наслідки

Пластик — один із найбільших парадоксів сучасної цивілізації. Матеріал, що зробив наше повсякдення зручнішим і дешевшим, одночасно став однією з найсерйозніших екологічних катастроф в історії людства. Він скрізь: від вершин Евересту до Маріанської западини, від арктичного льоду до людської крові.

Масштаб пластикового забруднення

Шкода морям і океанам

Океани прийняли на себе найважчий удар пластикового забруднення. Пластик потрапляє у воду з річок, через неналежне поводження з відходами, через промислові і рибальські операції. В океанах формуються так звані «сміттєві острови» — гігантські скупчення плаваючого пластику, що збираються в зонах океанських течій.

Найвідоміший — Великий тихоокеанський сміттєвий острів, що розташований між Каліфорнією і Гавайями. Його площа оцінюється у понад 1,6 мільйона км² — більше за площу всієї України. Але «острів» — оманлива назва: це не суцільна поверхня, а величезна концентрація переважно дрібних пластикових частинок і фрагментів, розсіяних у товщі води.

Вплив на морських тварин

Морські тварини потерпають від пластику двома основними шляхами — заплутуванням і ковтанням.

• Заплутування: риболовецькі сіті, мотузки, пакети і кільця від пляшок захоплюють черепах, дельфінів, котиків, морських птахів. Тварина не може звільнитися самостійно, отримує травми або гине від задухи.
• Ковтання: морські черепахи плутають поліетиленові пакети з медузами — своєю улюбленою їжею. Птахи — з дрібними рибами. Кити і дельфіни ковтають шматки пінопласту і пляшки. Пластик у шлунку блокує травлення, викликає відчуття ситості і тварина гине від голоду.

За даними досліджень, понад 700 видів морських тварин постраждали від взаємодії з пластиком. Близько третини усіх морських птахів і морських черепах мають пластик у травній системі.

Мікропластик: невидима загроза

Мікропластик — це частинки пластику розміром менше 5 мм. Вони утворюються двома шляхами: первинно (виробляються такого розміру спеціально — мікрогранули в косметиці, синтетичні волокна) і вторинно (утворюються при розпаді більших пластикових предметів під дією сонця, вітру і хвиль).

Мікропластик у їжі і воді

Людина щотижня споживає приблизно 5 граммів мікропластику — за різними оцінками, це еквівалентно кредитній картці. Основні джерела споживання:

• Питна вода — як з-під крана, так і бутильована (особливо в пластикових пляшках).
• Морепродукти — риба, молюски і ракоподібні накопичують мікропластик у тканинах.
• Сіль — дослідження виявили мікропластик у морській солі з усіх куточків світу.
• Пиво — у деяких дослідженнях виявлено мікропластик у пиві через воду, яка використовується у виробництві.
• Повітря — ми вдихаємо мікропластик щодня, особливо в закритих приміщеннях і містах.

Вплив мікропластику на здоров’я

Наукові дослідження впливу мікропластику на здоров’я людини ще тривають, але вже є тривожні дані. Мікрочастинки проникають у кровотік, накопичуються в органах і можуть:

• Викликати запальні реакції в тканинах.
• Виступати носіями токсичних хімічних речовин (пластифікаторів, барвників, важких металів), звільняючи їх безпосередньо в тілі.
• Потенційно порушувати гормональний баланс (деякі компоненти пластику є ендокринними дизраптерами — речовинами, що імітують або блокують гормони).

Шкода ґрунту і прісних вод

Пластик шкодить не лише морям — він так само проникає в ґрунт і прісні водойми, просто це менш видимо.

Вплив на ґрунт

Пластик у ґрунті порушує його структуру, зменшує доступ повітря і вологи до коренів рослин, пригнічує діяльність ґрунтових організмів — черв’яків і мікробів, що забезпечують родючість. Мікропластик у ґрунті виявлено навіть у сільськогосподарських угіддях, куди він потрапляє через компост, зрошення і добрива. Рослини здатні поглинати мікропластик через корені — і він проникає в їстівні частини сільськогосподарських культур.

Вплив на прісні водойми

Річки і озера накопичують пластик із міських стоків, від туристів і з ґрунту. Прісноводні екосистеми страждають від пластику не менше морських: риба і земноводні ковтають мікрочастинки, водні рослини пригнічуються, ланцюги живлення порушуються. Річки є головними «транспортними артеріями» пластику в океан.

Пластик і кліматична криза

Пластикове забруднення і кліматична криза пов’язані тісніше, ніж здається на перший погляд.

По-перше, виробництво пластику — це спалювання нафти і газу, що дає колосальні викиди CO₂. Пластикова індустрія відповідає приблизно за 3,4% глобальних викидів парникових газів — більше, ніж авіаційна галузь.

По-друге, спалювання пластику на відкритих звалищах (поширена практика в країнах, що розвиваються) дає toxic викиди: діоксини, фурани, поліциклічні ароматичні вуглеводні — речовини, що спричиняють рак і порушують імунну систему.

По-третє, деградація пластику на сонці виділяє парникові гази — метан і етилен. Чим тонший пластик (наприклад, поліетиленові пакети), тим більше газу він виділяє при нагріванні.

Вплив на тваринний світ суші

Пластикове забруднення шкодить не тільки морським тваринам. Наземні тварини також страждають:

• Корови, кози і вівці на пасовищах поглинають поліетиленові пакети разом із травою. Пластик накопичується в рубці і шлунку, блокуючи травлення — тварини гинуть від непрохідності.
• Птахи використовують пластик для будівництва гнізд, а також годують ним пташенят, приймаючи за їжу.
• Дрібні ссавці (їжаки, гризуни) застрягають у пластиковій упаковці і гинуть.

Соціальна нерівність пластикового забруднення

Пластикові відходи розподіляються нерівномірно. Країни з низьким і середнім рівнем доходів несуть непропорційно більше тягаря забруднення: вони є основними реципієнтами пластикових відходів із розвинених країн (через «переробку»-експорт), мають менш розвинену інфраструктуру поводження з відходами і частіше змушені спалювати пластик під відкритим небом. Забруднення від пластику — це також питання соціальної справедливості.

Що може зробити кожна людина