Ян Табачник — один із найвидатніших акордеоністів пострадянського простору, чия музика розходилася мільйонними тиражами, а телепроект дивилися сотні мільйонів глядачів. Людина кількох епох: радянський естрадник, народний артист незалежної України, парламентар і меценат.
🔹 Повне ім’я при народженні — Яків Піневич Табачнік
🔹 Народився: 31 липня 1945 року, Чернівці
🔹 Помер: 11 вересня 2023 року, Тель-Авів (онкохвороба, 78 років)
🔹 Народний артист України (1994), Заслужений артист УРСР (1989)
🔹 Народний депутат України V, VI, VII скликань від Партії регіонів
🔹 Автор 11 музичних альбомів, ведучий телепроекту «Маю честь запросити» (20 років в ефірі)
Дитинство і родина: Чернівці, єврейська родина, акордеон із 10 років
Ян Табачник народився в Чернівцях у єврейській родині. Батько, Петро (Пиня) Борисович, у молодості був спортсменом: у 1933 році він став чемпіоном Бухареста з фігурного катання. Під час Другої світової він потрапив до концтабору, де відморозив ноги — пальці довелося ампутувати, і він залишився інвалідом. Мати, Ханна Ізраїлівна, займалася домашнім господарством.
Хлопчик почав вчитися грати на акордеоні у 10 років. Уже в 13 він виступав на запрошення, заробляв гроші, граючи на весіллях. У 16 — став артистом оркестру «Київського держцирку на сцені». У 18 виступав на естраді.
Освіту він здобував непослідовно та в різних містах. Після 8 класів навчався у вечірній школі. У 1970 році закінчив Чернівецьке культпросвітучилище. Вищу освіту здобув значно пізніше — у Мелітопольському державному педагогічному інституті (спеціальність «музика і спів», 1990). Ще одну вищу — на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, диплом отримав у 2011 році.
Боротьба з туберкульозом: три каверни в легені
Після роботи в Астрахані на початку 1960-х Табачник захворів на туберкульоз і лікувався в тубдиспансері. Це була серйозна недуга — у нього виявили три каверни на правій легені. Сам музикант пізніше зізнавався, що дивується тому, що вижив.
«У мене були три каверни на правій легені, і я дивуюся тому, що вижив. За це я вдячний Богу і мамі своїй, яка мене у Всевишнього вимолила» — Ян Табачник.
Одужання стало точкою відліку нового етапу — Табачник повернувся до музики з ще більшою посвятою.
Кар’єра акордеоніста: від філармоній СРСР до світових сцен
З 1964 року Табачник багато гастролював Радянським Союзом — грав у філармоніях Астрахані, Калмикії, Грузії, на Південному березі Криму. Був солістом джаз-оркестру Марка Горелика та джаз-оркестру Шико Аранова. Після закінчення культпросвітучилища з 1970 по 1978 рік керував Будинком культури Першотравневого району Чернівців. З 1976 року почав випускати диски на радянській фірмі «Мелодія».
Перший альбом вийшов у 1976-му і розійшовся великими тиражами. Загалом Табачник випустив п’ять дисків на «Мелодії» і загалом одинадцять альбомів. Його пісні виконували народні артисти СРСР: Йосип Кобзон, Вахтанг Кікабідзе, Людмила Гурченко, Валентина Толкунова. У 1979-му переїхав до Запоріжжя, де до 1994 року очолював ансамблі «Сурми», «Рифи» та «Новий день».
З 1987 року Табачник виступав з сольними концертами в Австрії, Фінляндії, Польщі. У 90-х об’їздив США, Канаду, Німеччину, Австралію, Велику Британію, Ізраїль. Ставав лауреатом конкурсів і фестивалів. Французький акордеоніст Рішар Гальяно, світова зірка жанру, відгукнувся про нього так: «Я ціную його музичну спонтанність у манері виконання. Це людина-мелодія і дуже харизматична особистість». На початку 90-х перший президент України Леонід Кравчук присвоїв Табачнику звання народного артиста України.
У 1995-му відкрив Муніципальний театр музики Яна Табачника в Одесі. У 1997–1998 роках — професор кафедри народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв. У 2000-му переїхав до Києва і створив Міжнародний творчий центр Яна Табачника. Приблизно до 2010 року поступово припинив активні виступи через проблеми зі здоров’ям.
Телепроект «Маю честь запросити»: 20 років і 700 мільйонів глядачів
Одним із найгучніших проектів Табачника стала авторська телепередача «Маю честь запросити» (в різних версіях назви — «Честь маю запросити»). Шоу виходило в ефір на українському телебаченні протягом двадцяти років. За цей час передачу переглянули, за різними підрахунками, понад 700 мільйонів глядачів у різних країнах світу.
Формат був класичним для жанру: Табачник у студії спілкувався зі знаменитостями — зірками естради, акторами, політиками. Передача здобула репутацію якісного розважального продукту й тривалий час залишалася популярною.
Щорічний Міжнародний конкурс-фестиваль «AccoHoliday», заснований Табачником, зібрав учасників із понад 40 країн світу — молодих акордеоністів та баяністів, що виконують як естрадно-джазову, так і класичну музику.
Альбоми і пісні: що залишилося після маестро
Ранні записи на фірмі «Мелодія» стали візитною карткою Табачника-акордеоніста. Інструментальна лірика, насичена мелодизмом, здобула популярність серед широкої аудиторії.
Авторські пісні Табачника виконували Йосип Кобзон, Вахтанг Кікабідзе, Людмила Гурченко, Валентина Толкунова. Пісні органічно вписувались у радянський та пострадянський естрадний репертуар.
Загальний доробок — одинадцять студійних альбомів, записаних на протязі кар’єри. Перші п’ять вийшли на «Мелодії», решта — вже в незалежній Україні та за кордоном.
Благодійність і меценатство
Табачник активно займався благодійністю. Від 2000 року він став заступником голови опікунської ради Всеукраїнського благодійного фонду Надії і Добра, діяльність якого курувала перша леді України Людмила Кучма. В рамках роботи фонду об’їздив з концертами та гуманітарною допомогою більше сотні дитячих будинків, шкіл-інтернатів, а також виправно-трудові колонії, у тому числі для неповнолітніх.
Для деяких ув’язнених домігся перегляду справ і допоміг повернутися до нормального життя. Пізніше ініціював створення клубу благодійників «Честь маю», що допомагав багатодітним і малозабезпеченим родинам.
Творчості Яна Табачника присвячений один зі стендів експозиції у Музеї гармоніки Альфреда Мірека — відомому московському зібранні, присвяченому акордеону та баяну.
Політична кар’єра: три скликання Верховної Ради
Із середини 2000-х Табачник суттєво змістився в бік політики. У 2006, 2007 і 2012 роках він обирався народним депутатом України від Партії регіонів — тобто представляв V, VI і VII скликання Верховної Ради. У парламенті входив до складу Комітету з боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
| Скликання | Рік обрання | Партія | Комітет |
|---|---|---|---|
| V скликання | 2006 | Партія регіонів | Комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією |
| VI скликання | 2007 | Партія регіонів | Комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією |
| VII скликання | 2012 | Партія регіонів | Комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією |
Після Революції Гідності 2014 року Табачник фактично зник із публічного простору. Паралельно з депутатською діяльністю у 2000–2006 роках він обіймав посаду заступника генерального директора із соціальних питань підприємства зі змішаними інвестиціями «Стіл Трек» (Київ).
Табачник публічно називав Януковича своїм другом і навіть відзначав вокальні здібності президента-втікача. Після 2014 року ця дружба стала частиною складної сторінки його біографії.
Нагороди і звання
| Нагорода / звання | Рік |
|---|---|
| Заслужений артист УРСР | 1989 |
| Народний артист України | 1994 |
| Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня | — |
| Орден «За заслуги» (повний кавалер) | — |
| Орден Святого Станіслава (повний кавалер) | — |
| Золотий хрест «Меценати Батьківщини» | — |
| Нагороди від СБУ, МВС, Прикордонної служби | — |
| Доктор філософії Європейської академії (почесний) | — |
| Почесний професор Тель-Авівської та Донецької консерваторій | — |
| Президент Вищої ліги метрів світового акордеона | — |
Особисте життя: Тетяна Недєльська і троє синів
Ян Табачник і Тетяна Недєльська — народна артистка України, оперна співачка — одружилися у березні 2000 року. У подружжя народилося троє синів.
Тетяна Недєльська супроводжувала Табачника в останні місяці його хвороби і після смерті чоловіка повідомила про це публічно. Вона написала, що родина боролася за кожну його хвилину — навіть всупереч думці лікарів і самого Яна Петровича, який, схоже, вже змирився з неминучим.
Останні роки, хвороба і смерть
В останні роки Табачник важко хворів. Діагноз — онкологія. Лікування він проходив в Ізраїлі. Поступово зникав із публічного простору, зрідка з’являючись у мережі чи на знімках друзів.
Одним із перших про смерть маестро повідомив його друг — журналіст Дмитро Гордон. Табачник пішов із життя 11 вересня 2023 року о 20:10, у колі сім’ї. Йому було 78 років.
Відповідно до останньої волі музиканта, його поховали за єврейськими традиціями у Тель-Авіві — місті, де він проходив лікування. У вересні 2024 року, рік по тому, родина оприлюднила фото могили.
Дмитро Гордон написав у своєму Instagram: «Ян Петрович зробив людям багато добра, він був безкорисливий, порядний, чистий, зворушливий і напрочуд сентиментальний, я його дуже любив. Боляче. Світла пам’ять».
Спадщина: що залишив Ян Табачник
Ян Табачник прожив кілька різних життів в одному: хлопчик із Чернівців, який грав на весіллях, радянський філармонійний акордеоніст, автор пісень для зірок, меценат із дитячими будинками, телеведучий із 700-мільйонною аудиторією, народний депутат трьох скликань — і все це одна людина.
Його внесок в українську акордеонну культуру визнаний на міжнародному рівні: стенд в Музеї гармоніки Мірека, почесні звання іноземних університетів, президентство у Вищій лізі метрів світового акордеона. Фестиваль AccoHoliday, що збирав учасників із сорока з гаком країн, залишається живим проектом.
💡 Корисний факт: Пісні Табачника входили до репертуару відразу кількох народних артистів СРСР одночасно — Кобзона, Кікабідзе, Гурченко і Толкунової. Це рідкісне явище навіть для радянської естради з її централізованим розподілом пісенного матеріалу.
😯 Несподівано: Табачник здобув юридичну освіту у 66 років — другий диплом про вищу освіту (юрфак КНУ імені Шевченка) він отримав у 2011 році, перебуваючи вже в статусі народного депутата та народного артиста.
❓ Часте питання: Де похований Ян Табачник? За власним бажанням — у Тель-Авіві, Ізраїль, за єврейськими традиціями. Саме там він проходив лікування від онкохвороби в останні роки життя.
- Народився 31 липня 1945 року в Чернівцях, справжнє ім’я — Яків Піневич Табачнік
- Почав грати на акордеоні у 10 років, у 13 виступав на весіллях, у 18 — на професійній естраді
- Переніс туберкульоз із трьома кавернами в легені — дивом вижив у молодості
- Випустив 11 альбомів, 5 із яких на «Мелодії»; його пісні виконували Кобзон, Кікабідзе, Гурченко
- Телепроект «Маю честь запросити» — 20 років в ефірі, аудиторія понад 700 млн глядачів
- Народний депутат від Партії регіонів трьох скликань (2006, 2007, 2012)
- Одружений з народною артисткою Тетяною Недєльською, виховував трьох синів
- Помер 11 вересня 2023 року у Тель-Авіві від онкохвороби; похований там само за єврейськими традиціями
